- •1.Характеристика світогляду
- •2. Істор.Світ.
- •3. Філософія як світогляд .
- •4.Філософія в системі культури
- •5. Досократівський період ант ф.
- •6. Філософські погляди Сократа
- •7.Вчення Платона.
- •8.Філософські погляди Аристотеля.
- •9.Філософія пізньоантичного періоду
- •10.Філософія Середньовіччя:
- •11.Філософія епохи Відродження.
- •12. Філософія Нового Часу.
- •13.Філософія Нового Часу.
- •14.Кант:
- •15. Гегель: об'єктивний ідеалізм та діалектичний метод.
- •16.Л.Фейєрбах
- •17.. Філософія марксизму: .
- •18. Філософська думка в Україні:
- •19. Філософська думка в Україні:
- •20.Філософія Григорія Сковороди: вчення про "дві натури" та "три світи".
- •21. Філософія життя:
- •22.Філософія екзистенціалізму: загальна характеристика та основні представники.
- •23. Філософська герменевтика: основні проблеми та основні представники.
- •24. Філософія позитивізму та постпозитивізму:
- •25. Філософська онтологія: категорія буття та її форми:
- •26.Категорії діалектики: сутність та явище
- •27.Категорії діалектики: причина та наслідок
- •28.Категорії діалектики: необхідність та випадковість
- •29. Категорії діалектики
- •30. Категорії "зміст" і "форма": зміст та взаємодія.
- •32.Закони діалектики
- •33. Закон єдності і боротьби протилежностей: зміст та основні категорії.
- •34. Закон заперечення заперечення: зміст та основні категорії.
- •36. Проблема пізнаваності світу: різні підходи в історії філософської думки.
- •37.Наукове пізнання.
- •38.Людина як преді Філ. Осмислення.
- •39. Людина як преді Філ. Осмислення.
- •40.Свідомість як фундаментальна властивість людини.
- •41. Свідомість як фундаментальна властивість людини.
- •42. Філософський аналіз суспільства: об'єктивне і суб'єктивне в суспільних процесах, специфіка суспільних законів.
- •44.Основні категорії етики:добро та зло.
- •45.Осн категорії етики: свобода та відповідальність.
- •46.Сутність моралі.
- •Характеристика світогляду
8.Філософські погляди Аристотеля.
а) Арист критикує теорію ідей Платона, заперечуючи самостійне існув-я загальних понять-ідей. він вважає, що неможливо, щоб сутності речей існув окремо од самих речей. згідно А: реальними є тільки самі речі. тільки матеріальн світ існує, а окремих від нього ідей немає.
б) А розробив вчення про 4 першопричини всього існуючого: Існування будь-якого предмета він вважав неможливим без матерії, з якого він може бути зроблений, але сама по собі матерія не є предметом і щоб стати ним, вона повинна бути з'єднана з формою, що визначає якісну визначеність речі; крім форми необхідний також активний діяльний початок. Його А називає діючою, або інструментальною причиною. І повинна бути 4-а причина—ціль, заради досягнення якої створюється річ.
На думку А кожна річ є єдністю матерії та форми, а протилежність їх не є абсолютною.
Матерія є подільною, пасивною, позбавленою будь-якої єдності та визначеності; форма, навпаки, активна, неподільна, єдина, характеризується чіткою визначеністю.
9.Філософія пізньоантичного періоду
а) Пізньоантичн ф-ія була орієнтована на захист окремого індивіда в умовах руйнування античного полісу. Вона поставала індивідуалістичною, суб’єктивно забарвленою. Елліністичну філософію хар-зують такі головні філософські школи: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.
б) Епікуреїзм. Головне у вченні Е - етика поведінки як спосіб досягнення щастя. Але говорячи про щастя Е має на увазі окремого індивіда, а не суспільство він вважав, що суспільн союз не є вищою метою, а тільки засобом для досягн благополуччя індивіда. Епікурейська етика гедоністична!! - саме задоволенню Е надавав значення мети життя. Але не чуттєве задовол, а істинна душевна рівновага, коли людина зберігає свободу від пристрастей(радошей і скорботи).Щастя-це стан духовн стабільності, який може виробити в собі лише мудрець, здатний перебороти страх перед богами і смертю.
10.Філософія Середньовіччя:
а) В період С-чя- з 5 по 15ст- домінув християнськ релігії і всевладдя церкви. Філософія була позбавл статусу самостійної області знання і опинилась в положенні „служниця богослов’я” .Виділяють 2 осн періоди: період патристики та схоластики.
Патристика-період розробки вчень батьків церкви, які формували християнськ догмати на осн тлумачення Священного писання.(Ориген,Аврелій Августин,Г.Богослов,Нісський,Іоан Домаскін)
В епоху схоластики осн завд ф-ії стає обгрунтуванння і доведення церковних догматів, надання їм ясності.(Абеляр,Тома Аквінський,Іоан Дунс Скот)
б) Середньовічн ф-ія вищою реальністю вважала не природу, а духовне начало - Бога. Ф-ія розглядалась як пошук шляхів доказу істин віри. Ідея творіння: Бог створив природу і людину із нічого. Ідея одкровення: Бог відкриває себе людині через священ тексти. Значне місце в сер-ій ф-ії належ християнськ антропології та етиці. Людина вважаеється не тільки створена Богом, а і подібн до нього(божественне й тілесне начало в людині)