- •1.Характеристика світогляду
- •2. Істор.Світ.
- •3. Філософія як світогляд .
- •4.Філософія в системі культури
- •5. Досократівський період ант ф.
- •6. Філософські погляди Сократа
- •7.Вчення Платона.
- •8.Філософські погляди Аристотеля.
- •9.Філософія пізньоантичного періоду
- •10.Філософія Середньовіччя:
- •11.Філософія епохи Відродження.
- •12. Філософія Нового Часу.
- •13.Філософія Нового Часу.
- •14.Кант:
- •15. Гегель: об'єктивний ідеалізм та діалектичний метод.
- •16.Л.Фейєрбах
- •17.. Філософія марксизму: .
- •18. Філософська думка в Україні:
- •19. Філософська думка в Україні:
- •20.Філософія Григорія Сковороди: вчення про "дві натури" та "три світи".
- •21. Філософія життя:
- •22.Філософія екзистенціалізму: загальна характеристика та основні представники.
- •23. Філософська герменевтика: основні проблеми та основні представники.
- •24. Філософія позитивізму та постпозитивізму:
- •25. Філософська онтологія: категорія буття та її форми:
- •26.Категорії діалектики: сутність та явище
- •27.Категорії діалектики: причина та наслідок
- •28.Категорії діалектики: необхідність та випадковість
- •29. Категорії діалектики
- •30. Категорії "зміст" і "форма": зміст та взаємодія.
- •32.Закони діалектики
- •33. Закон єдності і боротьби протилежностей: зміст та основні категорії.
- •34. Закон заперечення заперечення: зміст та основні категорії.
- •36. Проблема пізнаваності світу: різні підходи в історії філософської думки.
- •37.Наукове пізнання.
- •38.Людина як преді Філ. Осмислення.
- •39. Людина як преді Філ. Осмислення.
- •40.Свідомість як фундаментальна властивість людини.
- •41. Свідомість як фундаментальна властивість людини.
- •42. Філософський аналіз суспільства: об'єктивне і суб'єктивне в суспільних процесах, специфіка суспільних законів.
- •44.Основні категорії етики:добро та зло.
- •45.Осн категорії етики: свобода та відповідальність.
- •46.Сутність моралі.
- •Характеристика світогляду
18. Філософська думка в Україні:
Основні етапи розвитку філ..думки в Укр.,їх видатні представники:
Укр.філос.думка розвив.в органічному зв’язку з всесвіт.філос.процесом.Станов.укр.філос.думки відбулося в рамках культури Киівської Русі. Філос.свідом.в Киів.Русі. склалася в результаті діалогу традиційної міфоепіч.свідом. і візантійського христ.,насиченого елементами давньогрецької філософії.
Філософія XIV-XVI ст.Це період послаблення значення Києва як центра Києворуської держави, татаро-могнольської навали. Татаро-монголи були присутні на укр.. землях менш 100 років. Класич.період розвитку укр..філос. XVII-XIX ст. Заснов.,укр..класич.філос.традиції виступив Г.Сковорода. Він вважав, що головне в людині – не стільки іі «теоретичні» пізнавальні можливості, скільки емоційно-вольове єство його духу – серце – з якого виростаєі думка, і прагнення і світовідчуття.
Укр. «університ.» філос. XIX ст. У 1817р. припиняє своє існув. Києво-Могил. Академія, створюються університети і ліцеї: харків.університет, Київський унів., Рішельевський ліцей в Одесі та ін..
Новітня укр..філос. XX ст. Докласич. І класич. Періоди розвитку філос.. в Укр. Створили в Київі стійку екзистенціанально-кордоцентричну домінантну у світогляді. У 20-ті рр.XX ст. в укр.. філософії мав місце культурно-філос.підйом.
Найбільш яскравими представниками цього періоду – В. Юринець.У 60-ті рр.. центром розв.філос.дослід. в Укр. Стає Київ.унів. і інститут філософії.
Філософські погляди Чижевського:
Видатний укр..вчений – філософ, історик і т.д. Він став одним із організ. Укр. Вільної академії наук в Аугсбургі, був процес вільного укр.. учнів.
Чижевський виходив з поняття безпосереднього буття людини. Людину можуть витіснити з її місця в бутті різні чинники: теор.вчення, вигадані для себе соціальні ролі, мода, стереотипи масової культ., ідеологія. Але людина має знайти своє справжнє місце в бутті, вищий смисл свого існування, усвідомити себе.
В результаті- досягається стійкість буття людини. Тому основним в філософії Чижевського є пошук сенсу життя в цілому, а також сутності світу.
19. Філософська думка в Україні:
Основні етапи розвитку філ..думки в Укр.,їх видатні представники:
Укр.філос.думка розвив.в органічному зв’язку з всесвіт.філос.процесом.Станов.укр.філос.думки відбулося в рамках культури Киівської Русі. Філос.свідом.в Киів.Русі. склалася в результаті діалогу традиційної міфоепіч.свідом. і візантійського христ.,насиченого елементами давньогрецької філософії.
Філософія XIV-XVI ст.Це період послаблення значення Києва як центра Києворуської держави, татаро-могнольської навали. Татаро-монголи були присутні на укр.. землях менш 100 років. Класич.період розвитку укр..філос. XVII-XIX ст. Заснов.,укр..класич.філос.традиції виступив Г.Сковорода. Він вважав, що головне в людині – не стільки іі «теоретичні» пізнавальні можливості, скільки емоційно-вольове єство його духу – серце – з якого виростаєі думка, і прагнення і світовідчуття.
Укр. «університ.» філос. XIX ст. У 1817р. припиняє своє існув. Києво-Могил. Академія, створюються університети і ліцеї: харків.університет, Київський унів., Рішельевський ліцей в Одесі та ін..
Новітня укр..філос. XX ст. Докласич. І класич. Періоди розвитку філос.. в Укр. Створили в Київі стійку екзистенціанально-кордоцентричну домінантну у світогляді. У 20-ті рр.XX ст. в укр.. філософії мав місце культурно-філос.підйом.
Найбільш яскравими представниками цього періоду – В. Юринець.У 60-ті рр.. центром розв.філос.дослід. в Укр. Стає Київ.унів. і інститут філософії.
Філософські погляди П.Юркевича: Філософія Юркевича протистоїть пантологізму і панраціоналізму , які утверд.на поч.XX ст. в європ.філос.думці.
Ці течії намагалися все духовне життя людини звести до логічного мислення як основи усіх духовних здібностей людини. Юркевич, що як мислитель сформувався на «філософії серце» Сковороди і увібрав найістотніші риси ук. духовності, протистоіть. Людину в її моральній і духовній свободі неможливо пояснити, виходячи із наукових законів, бо вона є неповторною, унікальною особою. Тому, вважає Юркевич, не в розумі, а у серці «людини міститься джерела для таких явищ, які виявляють себе в особливостях, що не випливають із жодного загального поняття або закону».
Спираючись на авторитет Святого письма, П.Д.Юркевич обстоює погляд на серце як осередок духовного життя, яке визначає сутність людської особливості. Серце є: охоронцем і носієм усіх тілесних сил людини; виступає осередком душевного і духовного життя людини; органом різноманітних душевних хвилювань, почуттівЮ, пристрастей; центром морального життя людини; вихідним пунктом всього доброго і злого у словах,думках і вчинках людей. Не розум, а серце є джерелом морального діяння.