18. Філософська думка в Україні:

Основні етапи розвитку філ..думки в Укр.,їх видатні представники:

Укр.філос.думка розвив.в органічному зв’язку з всесвіт.філос.процесом.Станов.укр.філос.думки відбулося в рамках культури Киівської Русі. Філос.свідом.в Киів.Русі. склалася в результаті діалогу традиційної міфоепіч.свідом. і візантійського христ.,насиченого елементами давньогрецької філософії.

Філософія XIV-XVI ст.Це період послаблення значення Києва як центра Києворуської держави, татаро-могнольської навали. Татаро-монголи були присутні на укр.. землях менш 100 років. Класич.період розвитку укр..філос. XVII-XIX ст. Заснов.,укр..класич.філос.традиції виступив Г.Сковорода. Він вважав, що головне в людині – не стільки іі «теоретичні» пізнавальні можливості, скільки емоційно-вольове єство його духу – серце – з якого виростаєі думка, і прагнення і світовідчуття.

Укр. «університ.» філос. XIX ст. У 1817р. припиняє своє існув. Києво-Могил. Академія, створюються університети і ліцеї: харків.університет, Київський унів., Рішельевський ліцей в Одесі та ін..

Новітня укр..філос. XX ст. Докласич. І класич. Періоди розвитку філос.. в Укр. Створили в Київі стійку екзистенціанально-кордоцентричну домінантну у світогляді. У 20-ті рр.XX ст. в укр.. філософії мав місце культурно-філос.підйом.

Найбільш яскравими представниками цього періоду – В. Юринець.У 60-ті рр.. центром розв.філос.дослід. в Укр. Стає Київ.унів. і інститут філософії.

Філософські погляди Чижевського:

Видатний укр..вчений – філософ, історик і т.д. Він став одним із організ. Укр. Вільної академії наук в Аугсбургі, був процес вільного укр.. учнів.

Чижевський виходив з поняття безпосереднього буття людини. Людину можуть витіснити з її місця в бутті різні чинники: теор.вчення, вигадані для себе соціальні ролі, мода, стереотипи масової культ., ідеологія. Але людина має знайти своє справжнє місце в бутті, вищий смисл свого існування, усвідомити себе.

В результаті- досягається стійкість буття людини. Тому основним в філософії Чижевського є пошук сенсу життя в цілому, а також сутності світу.

19. Філософська думка в Україні:

Основні етапи розвитку філ..думки в Укр.,їх видатні представники:

Укр.філос.думка розвив.в органічному зв’язку з всесвіт.філос.процесом.Станов.укр.філос.думки відбулося в рамках культури Киівської Русі. Філос.свідом.в Киів.Русі. склалася в результаті діалогу традиційної міфоепіч.свідом. і візантійського христ.,насиченого елементами давньогрецької філософії.

Філософія XIV-XVI ст.Це період послаблення значення Києва як центра Києворуської держави, татаро-могнольської навали. Татаро-монголи були присутні на укр.. землях менш 100 років. Класич.період розвитку укр..філос. XVII-XIX ст. Заснов.,укр..класич.філос.традиції виступив Г.Сковорода. Він вважав, що головне в людині – не стільки іі «теоретичні» пізнавальні можливості, скільки емоційно-вольове єство його духу – серце – з якого виростаєі думка, і прагнення і світовідчуття.

Укр. «університ.» філос. XIX ст. У 1817р. припиняє своє існув. Києво-Могил. Академія, створюються університети і ліцеї: харків.університет, Київський унів., Рішельевський ліцей в Одесі та ін..

Новітня укр..філос. XX ст. Докласич. І класич. Періоди розвитку філос.. в Укр. Створили в Київі стійку екзистенціанально-кордоцентричну домінантну у світогляді. У 20-ті рр.XX ст. в укр.. філософії мав місце культурно-філос.підйом.

Найбільш яскравими представниками цього періоду – В. Юринець.У 60-ті рр.. центром розв.філос.дослід. в Укр. Стає Київ.унів. і інститут філософії.

Філософські погляди П.Юркевича: Філософія Юркевича протистоїть пантологізму і панраціоналізму , які утверд.на поч.XX ст. в європ.філос.думці.

Ці течії намагалися все духовне життя людини звести до логічного мислення як основи усіх духовних здібностей людини. Юркевич, що як мислитель сформувався на «філософії серце» Сковороди і увібрав найістотніші риси ук. духовності, протистоіть. Людину в її моральній і духовній свободі неможливо пояснити, виходячи із наукових законів, бо вона є неповторною, унікальною особою. Тому, вважає Юркевич, не в розумі, а у серці «людини міститься джерела для таких явищ, які виявляють себе в особливостях, що не випливають із жодного загального поняття або закону».

Спираючись на авторитет Святого письма, П.Д.Юркевич обстоює погляд на серце як осередок духовного життя, яке визначає сутність людської особливості. Серце є: охоронцем і носієм усіх тілесних сил людини; виступає осередком душевного і духовного життя людини; органом різноманітних душевних хвилювань, почуттівЮ, пристрастей; центром морального життя людини; вихідним пунктом всього доброго і злого у словах,думках і вчинках людей. Не розум, а серце є джерелом морального діяння.