§ 3. Правове регулювання енергопостачання

Енергопостачання — одна з форм, у яких здійснюється гос­подарсько-торговельна діяльність суб’єктів господарювання. Ра­зом з тим енергопостачання можна визначити як надання енер­гії певного виду споживачу за допомогою технічних засобів пе­редачі та розподілу енергії на підставі договору.

Купівля всієї електричної енергії, виробленої на електро­станціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на вітроелектростанціях, незалежно від ве­личини встановленої потужності чи обсягів відпуску електрич­ної енергії (крім електричної енергії, виробленої на теплоелект­роцентралях, які входять до складу енергопостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку елект­ричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору.

Сторонами договору є суб’єкти господарської діяльності, по­в’язаної з:

диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням об’єднаною енергетичною системою України;

виробництвом електричної енергії на електростанціях; передачею електричної енергії магістральними та міждер­жавними електричними мережами;

постачанням електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами;

оптовим постачанням електричної енергії.

У договорі визначаються мета та умови діяльності, права, обов’язки та відповідальність сторін. Цей договір погоджуєть­ся з центральними органами виконавчої влади, що здійснюють управління в електроенергетиці, Національною комісією регу­лювання електроенергетики України, Антимонопольним комі­тетом України.

Правила оптового ринку електричної енергії України є не­від’ємною частиною договору і визначають механізм функціо­нування оптового ринку електричної енергії України, порядок розподілу навантажень між генеруючими джерелами, правила формування ринкової ціни на електричну енергію.

Оптовий ринок електричної енергії України функціонує з додержанням таких вимог:

всі суб’єкти підприємницької діяльності з виробництва та постачання електричної енергії мають рівноправний доступ до оптового ринку електричної енергії України та послуг електрич­них мереж після отримання відповідної ліцензії на право здійс­нення цих видів діяльності;

електрична енергія продається та купується за Правилами оптового ринку електричної енергії України;

ціни на електричну енергію генеруючих компаній та оптові ціни визначаються за Правилами оптового ринку електричної енергії України;

всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб’єктом підпри­ємницької діяльності, який здійснює оптове постачання елект­ричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створю­ється оптовий ринок електричної енергії;

у кожному розрахунковому періоді (місяці) забезпечується оплата вартості електричної енергії та послуг, закуплених у цьо­му періоді оптовим постачальником електричної енергії, у рів­ному відсотку кожній енергогенеруючій компанії (за винятком вітроелектростанцій) та підприємству, яке здійснює централі-

зоване диспетчерське управління об’єднаною енергетичною си­стемою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Ця оплата забез­печується з урахуванням остаточних платежів відповідно до до­говору, на підставі якого створено оптовий ринок електричної енергії.

Для проведення розрахунків за закуплену на оптовому рин­ку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Для проведен­ня розрахунків з погашення заборгованості за спожиту елект­ричну енергію з використанням механізмів погашення заборго­ваності, визначених Законом України від 23 травня 2005 р. «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»¹, енергопоста- чальники, що здійснюють підприємницьку діяльність з поста­чання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі упов­новаженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом ви­користання для погашення заборгованості. Перелік поточних ра­хунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджу­ється та доводиться до відома споживачів Національною комі­сією регулювання електроенергетики України.

Споживачі, які купують електричну енергію у енергопоста- чальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з поста­чання електричної енергії на закріпленій території, вносять пла­ту за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостача- льника в уповноваженому банку. У разі перерахування спожи­вачами коштів за електричну енергію на інші рахунки отриму­вачі повинні повернути ці кошти за заявою споживача або за власною ініціативою в триденний термін з моменту їх отримання. У разі неповернення споживачу у цей термін коштів, сплачених

на інші, не на поточні рахунки із спеціальним режимом викори­стання, ці суми підлягають вилученню до Державного бюджету України як санкція за вчинене правопорушення і не зарахову­ються як оплата електричної енергії. Зарахування коштів до Дер­жавного бюджету України не звільняє їх отримувача від повер­нення цих коштів споживачу електричної енергії.

Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом вико­ристання енергопостачальників, що здійснюють підприємниць­ку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій те­риторії, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на:

поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;

поточний рахунок підприємства, яке здійснює передачу елект­ричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; поточний рахунок енергопостачальника; поточний рахунок із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості оптового постачальника електричної енергії.

Кошти за електричну енергію, закуплену на оптовому рин­ку електричної енергії, всіма енергопостачальниками перерахо­вуються виключно на поточний рахунок із спеціальним режи­мом використання оптового постачальника електричної енергії.

З поточного рахунку із спеціальним режимом використан­ня оптового постачальника електричної енергії зазначені кошти спрямовуються виключно:

енергогенеруючим компаніям та іншим суб’єктам підпри­ємницької діяльності, які провадять продаж електричної енергії оптовому постачальнику електричної енергії;

підприємству, яке здійснює диспетчерське управління об’єд­наною енергетичною системою та передачу електричної енергії магістральними електричними мережами;

на поточний рахунок оптового постачальника електричної енергії;

іншим особам, які мають право на отримання коштів з інве­стиційної складової оптового тарифу на електричну енергію, за­твердженої Національною комісією регулювання електроенер­гетики України, в тому числі на спільне фінансування розвитку нетрадиційних джерел електричної енергії.

Кошти, які надходять на поточні рахунки із спеціальним ре­жимом використання для погашення заборгованості енергопо- стачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з по­стачання електричної енергії на закріпленій території, і оптового постачальника електричної енергії для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з ви­користанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення ста­лого функціонування підприємств паливно-енергетичного комп­лексу», перераховуються згідно з окремими алгоритмами опто­вого ринку електричної енергії, встановленими Національною ко­місією регулювання електроенергетики України.

Умови про оплату електричної енергії коштами та про від­криття поточного рахунку із спеціальним режимом використан­ня оптового постачальника електричної енергії (енергопоста- чальника, що здійснює підприємницьку діяльність з постачан­ня електричної енергії на закріпленій території) є обов’язковими умовами договору купівлі-продажу електричної енергії між оп­товим постачальником електричної енергії та енергопостачаль- ником (договору на постачання електричної енергії між енер- гопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, та спо­живачем).

Оптовий постачальник електричної енергії зобов’язаний за­безпечити щоденне інформування учасників оптового ринку електричної енергії і органів виконавчої влади про стан прове­дення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.

На поточні рахунки із спеціальним режимом використання не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями учасників оптового ринку електричної енергії.

Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом ви­користання не підлягають призупиненню.

Договір енергопостачання — це господарський договір, за яким енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпус­кає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі — енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуа­тацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Законом встановлено заборону на відпуск енергії без оформ­лення договору енергопостачання. Проте слід мати на увазі, що у разі введення надзвичайного стану відповідно до Закону Украї­ни від 26 червня 1992 р. «Про надзвичайний стан»¹ підприємства, установи та організації електроенергетики, розташовані у міс­цевостях, де введено надзвичайний стан, зобов’язані виконувати розпорядження органів, які здійснюють заходи надзвичайного стану на відповідній території щодо енергопостачання спожи­вачів, незалежно від умов укладених договорів (ч. 1 ст. 23 За­кону України від 16 жовтня 1997 р. «Про електроенергетику»²).

Предметом договору енергопостачання є окремі, чітко ви­значені види енергії — електрична енергія, пара, гаряча і пере­гріта вода, найменування яких передбачається в державних стан­дартах або технічних умовах. Такі види ресурсів як нафта, газ, вода не є об’єктом договору енергопостачання. На нашу дум­ку, вони можуть бути або об’єктом договору купівлі-продажу (поставки), або об’єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, передбаченого ст. 714 ЦК.

Виробники і постачальники енергії, які займають монополь­не становище, зокрема суб’єкт природних монополій, зобов’яза­ні укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 20 квітня 2000 р. «Про природні монополії»³ суб’єкт природної монополії — це суб’єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності (монопольне утворення), який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

Обов’язок суб’єктів природних монополій укласти договір енергопостачання стосується тих споживачів, які мають техніч­ні засоби для одержання енергії.

Розбіжності, що виникають при укладенні договору енерго­постачання з суб’єктами природних монополій, врегульовують­ся відповідно до вимог ст. 181 ГК.

Слід також мати на увазі, що згідно з ч. 2 ст. 24 Закону Украї­ни «Про електроенергетику» енергопостачальники, що здійс­нюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії.

Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і ко­мунальної, форм власності мають право на участь у забезпечен­ні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідни­ми договорами.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про електроенер­гетику» енергопостачальники, які здійснюють діяльність з пере­дачі електричної енергії з використанням власних мереж, зобов’я­зані забезпечити рівноправний доступ до цих мереж усіх суб’єк­тів підприємницької діяльності, що отримали в установленому порядку ліцензію на здійснення відповідного виду діяльності і уклали договір на передачу електричної енергії.

Як встановлено ч. 1 ст. 276 ГК, загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Наприклад, порядок визначення договірних величин споживання електрич­ної енергії та потужності встановлений Розділом 5 Типового до­говору про постачання електричної енергії (Додаток № 2 до Пра­вил користування електричною енергією).

Для визначення договірних величин споживання електрич­ної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізні­ше дати, визначеної сторонами в договорі, надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживан­ня електричної енергії (додаток до договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»).

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у вста­новлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік встановлюється поста­чальником електричної енергії на рівні відповідних періодів по­точного року.

Договірна величина споживання електричної енергії визна­чається на рівні:

заявленої споживачем — у разі відсутності у споживача за­боргованості за використану електричну енергію або в разі ви­конання боргових зобов’язань та проведення поточних плате­жів у визначені терміни;

забезпеченому обсягом попередньої оплати споживача;

передбаченому кошторисом доходів та видатків на оплату спожитої електроенергії — для установ та організацій, що фі­нансуються з бюджету.

Договірні (граничні) величини доводяться постачальником електричної енергії до відома споживача письмовим повідом­ленням, що є невід’ємною частиною договору, не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду.

За підсумками розрахункового періоду договірна величи­на споживання електричної енергії коригується постачальни­ком електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей роз­рахунковий період величини спожитої електричної енергії та відповідно здійснюється коригування договірної величини рів­ня електричної потужності.

Договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються на години максимуму на­вантажень енергосистеми для споживачів з приєднаною потуж­ністю більше 150 кВ-А, виходячи із установленого енергосисте­мою завдання щодо граничного споживання електричної потуж­ності.

У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на дер­жавні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права змен­шувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності у енергопостачальни- ка виробничих можливостей.

Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підста­ві державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов’язком для сторін договору.

Якість електричної енергії — це перелік визначених Держав­ним комітетом України з питань технічного регулювання та спо­живчої політики значень показників якості електричної енергії і значень нормально допустимих та гранично допустимих норм якості електричної енергії, у разі дотримання яких забезпечу­ється електромагнітна сумісність електричних мереж електро­передавальної організації та електроустановок споживачів елект­ричної енергії.

Відповідно до ч. 4 ст. 276 ГК строки постачання енергії вста­новлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з не­обхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надхо­дження абоненту. Основним обліковим періодом енергопоста­чання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годи­нами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних на­вантажень.

Наприклад, згідно з п. 5.5 Правил користування електрич­ною енергією години максимуму навантаження встановлюються відповідно до нормативних документів і фіксуються в договорі із споживачем. Загальна тривалість періодів максимуму наван­таження має не перевищувати 6 годин на добу.

Для різних постачальників електричної енергії за регульо­ваним тарифом органом, що здійснює централізоване диспет­черське управління, можуть установлюватися різні години по­чатку максимуму навантаження енергосистеми в залежності від добового графіка навантаження об’єднаної енергосистеми України.

Для споживачів, які розраховуються за спожиту електро­енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, по­чаток та тривалість періоду контролю максимуму навантажен­ня встановлюються відповідно до початку та тривалості піко­вої зони.

Кількість енергії, недоодержаної у попередні періоди з вини енергопостачальника, підлягає поповненню на вимогу абонен­та. Якщо енергію не вибрано абонентом або недоодержано ним для обігрівання у зв’язку зі сприятливими погодними умовами, поповнення недоодержаної енергії здійснюється за погодженням сторін.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог за­кону.

Наприклад, відповідно до ст. 17 Закону України «Про елект­роенергетику» формування оптових тарифів на електричну енер­гію здійснюється на оптовому ринку електричної енергії Украї­ни згідно з договором. Оптові тарифи можуть передбачати ви­трати на спільне фінансування розвитку нетрадиційних джерел електричної енергії.

Роздрібна ціна на електричну енергію формується енерго- постачальниками згідно з умовами і правилами здійснення під­приємницької діяльності з постачання електричної енергії.

Тарифи на передачу і постачання електричної енергії місце­вими (локальними) електромережами регулюються Національ­ною комісією регулювання електроенергетики України.

Збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених за­конодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Формування цін на електричну енергію, вироблену на теп­лоелектроцентралях та інших установках з комбінованим ви­робництвом електричної і теплової енергії, здійснюється з ура­хуванням тарифів на теплову енергію. Регулювання тарифів на електричну енергію, вироблену на вітрових електростанціях, здійснює Національна комісія регулювання електроенергетики України.

Регулювання тарифів на теплову енергію, вироблену на теп­лоелектроцентралях, інших установках з комбінованим вироб­ництвом електричної і теплової енергії, здійснюється Національ­ною комісією регулювання електроенергетики України.

Підприємства, які постачають електричну енергію мережа­ми, які не є їх власністю, повинні купувати електричну енергію на оптовому ринку електричної енергії України та вносити пла­ту за користування місцевими (локальними) електричними ме­режами. Постачання електричної енергії споживачам зазначе­ними підприємствами здійснюється за тарифами, які обумов­люються в договорах на постачання електричної енергії.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть за­стосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

За домовленістю сторін договору термін остаточного роз­рахунку може бути встановлено до закінчення розрахункового періоду.

Установи та організації, які фінансуються з державного бю­джету відповідного рівня, підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забез­печення комунально-побутових потреб населення, в межах на­даних населенню послуг здійснюють повну оплату вартості об­сягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними по­казами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим у відповідності до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.

Споживачі, які мають узгоджені у договорі обсяги електрич­ної енергії, необхідні для забезпечення аварійної броні елект­ропостачання, здійснюють обов’язковий авансовий платіж, у роз­мірі, не меншому необхідного для оплати обсягів електричної енергії на період застосування аварійної броні до повного від­ключення підприємства.

Якщо період застосування аварійної броні електропоста­чання до повного відключення підприємства перевищує 3 мі­сяці, обсяг авансового платежу визначається за домовленістю сторін.

Якщо розмір нарахованого споживачу місячного платежу менший одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, постачальник електричної енергії має право нараховувати спо­живачу зазначені платежі раз на квартал.

Початок та тривалість розрахункового періоду для розраху­нку плати за спожиту електричну енергію, терміни здійснення оплати проміжних платежів та остаточного розрахунку зазна­чаються у договорі.

Остаточний розрахунок за електричну енергію здійснюєть­ся споживачами відповідно до показів розрахункових засобів об­ліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.

У разі якщо абонент має власне енергоджерело і відпускає енергію в мережі енергопостачальника, допускаються розрахун­ки за сальдо взаємно одержаної енергії.

Абоненти користуються енергією з додержанням правил ко­ристування енергією відповідного виду, що затверджуються Ка­бінетом Міністрів України.

Сьогодні в Україні діють Правила користування електрич­ною енергією, проте вони затверджені постановою Національ­ної комісії регулювання електроенергетики України від 31 лип­ня 1996 р. № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17 жовтня 2005 р. №910).

Правилами можуть бути передбачені типові договори по­стачання окремих видів енергії. Наприклад, Правила користу­вання електричною енергією містять Типовий договір на поста­чання електричної енергії (додаток 3 до Правил).

Згідно з ч. 3 ст. 277 ГК абонент має право відпускати енер­гію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (суб-

абонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов’яз­ки абонента, а абонент має права та несе обов’язки енергопоста- чальника.

Чинні Правила користування електричною енергією, крім терміну «споживач», оперують терміном «субспоживач», під яким розуміється суб’єкт господарської діяльності — споживач, якому електрична енергія постачається постачальником елект­ричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до ме­реж якого приєднані електроустановки суб’єкта господарської діяльності — споживача (субспоживача).

Відносини між споживачами та субспоживачами, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж основ­ного споживача, що укладається між ними на основі типово­го договору (додаток 2 до Правил користування електричною енергією).

Основні споживачі, для яких надання послуг з передачі елект­ричної енергії не є основним видом діяльності та які не є елект­ропередавальними організаціями, не мають права відмовити субспоживачам у разі дотримання останніми вимог Правил в укладенні договорів про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, якщо щодо субспожи- вачів вони є монополістами з передачі електричної енергії.

Договір про технічне забезпечення електропостачання спо­живача (Типовий договір про технічне забезпечення енергопо­стачання споживача — Додаток № 1 до Правил користування електричною енергією) та договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача має містити такі умови, що є істотними та обов’язковими для цього виду угод:

1. обсяг передачі електричної енергії та договірної (гранич­ної) величини потужності;

2. режими постачання;

3. гарантований рівень надійності електропостачання (за ка­тегорією надійності електропостачання);

4. повні назви основного споживача і субспоживача;

5. місце і дата укладення договору;

6. дозволена та приєднана потужність субспоживача;

7. умови визначення вартості послуг з передачі;

8. умови та порядок плати за компенсацію перетікання реак­тивної електроенергії як адресного економічного стимулу у ви­падку споживання та генерування реактивної енергії і потужнос­ті (за необхідності);

9. порядок розрахункового обліку обсягів споживання елект­ричної енергії та вимірювання рівня потужності (у тому числі у випадку пошкодження або тимчасової відсутності відповід­них розрахункових засобів обліку), споживання та генеруван­ня реактивної енергії, контролю показників якості електричної енергії;

10. порядок розрахунків за використання електричних ме­реж основного споживача; порядок надання даних щодо вико­ристаної субспоживачем електричної енергії;

11. порядок оплати за перевищення рівня потужності;

12. умови дії договору у разі відсутності у споживача дого­вору про постачання або про купівлю-продаж електричної енер­гії та/або у випадку відключення споживача за борги чи з інших причин;

13. інші умови (години максимальних навантажень енерго­системи; умови, за яких проводиться розвантаження енергосис­теми; час і тривалість ремонту електромереж);

14. поштові і банківські реквізити сторін;

15. підписи керівників або їх заступників, завірені печат­ками.

Невід’ємними частинами договору про технічне забезпечен­ня електропостачання споживача та про спільне використання технологічних електричних мереж є:

1. акт про розмежування балансової належності та експлуа­таційної відповідальності сторін;

2. відомості про засоби комерційного обліку активної та ре­активної електричної енергії;

3. схема електропостачання, зазначення точок приєднання і ліній, що живлять струмоприймачі субспоживача;

4. акт аварійної та технологічної броні електропостачання (за наявності);

5. порядок розрахунку втрат електричної енергії в мережі споживача (субспоживача) за умови встановлення розрахунко­вих засобів обліку не на межі балансової належності.

Абонент зобов’язаний повідомити перелік субабонентів енер- гопостачальнику, який має право контролю енергомереж і при­ладів субабонентів та право контролю за додержанням субабо­нентами правил користування енергією.

Договір про спільне використання технологічних електрич­них мереж основного споживача узгоджується з постачальни­ком електричної енергії у частині дотримання показників якос­ті електричної енергії, режимів споживання та застосування об­меження постачання електричної енергії у разі заборгованості субспоживача за електричну енергію.

Відповідальність за порушення правил користування енер­гією встановлюється законом. Наприклад, згідно з ст. 24 Зако­ну України «Про електроенергетику» енергопостачальники не­суть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі п’ятикратної вартості недовідпущеної електричної енер­гії у разі переривання електропостачання з вини енергопоста- чальника (згідно з умовами договору на користування електрич­ною енергією).

У разі відпуску електричної енергії, параметри якості якої знаходяться поза межами показників, зазначених у договорі на користування електричною енергією, енергопостачальник несе відповідальність у розмірі двадцяти п’яти відсотків вартості та­кої електроенергії.

Споживач енергії згідно з ст. 2б Закону України «Про елект­роенергетику» несе відповідальність за порушення умов дого­вору з енергопостачальником та правил користування електрич­ною і тепловою енергією.

Так, споживачі (крім населення, професійно-технічних нав­чальних закладів та вищих навчальних закладів I — IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократ­ну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I — IV рівнів акредита­ції державної і комунальної форм власності) сплачують енерго- постачальникам двократну вартість різниці між найбільшою ве­личиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття господарсько-торговельної діяль­ності.

2. В яких формах здійснюється господарсько-торговельна діяль­ність?

3. Назвіть основні умови договору поставки.

4. Назвіть основні умови договору контрактації сільськогоспо­дарської продукції.

5. Що таке оптовий ринок електричної енергії і яким вимогам він має відповідати?

6. Дайте визначення поняття договору енергопостачання.

7. Які види договорів укладаються в енергопостачанні?

8. Яка відповідальність встановлена за порушення правил ко­ристування енергією?