Глава 21

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА (АГЕНТСЬКИХ ВІДНОСИН) У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ

§ 1. Комерційне посередництво (агентська діяльність): поняття, види, суб'єкти

Господарський кодекс в Главі 31 вперше на законодавчому рівні врегульовує відносини, що виникають при здійсненні тако­го виду господарської діяльності як комерційне посередництво.

Комерційне посередництво, яке ще іменується в ГК агентсь­кими відносинами, завжди є підприємницькою діяльністю. По­няття комерційного посередництва розкривається в ч. 1 ст. 295 ГК, положення якої дають змогу виділити ознаки цього виду го­сподарської діяльності.

По-перше, комерційне підприємництво полягає в наданні по­слуг шляхом посередництва.

По-друге, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, тобто діяльністю з метою отри­мання прибутку.

По-третє, комерційне підприємництво здійснюється лише певними суб’єктами: комерційним агентом, яким завжди є суб’єкт підприємництва, та суб’єктом господарювання (не обов’язково суб’єктом підприємництва), який є споживачем послуг посе­редництва. Згідно з ч. 2 ст. 295 ГК комерційним агентом може бути суб’єкт господарювання (громадянин або юридична осо­ба), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

По-четверте, комерційне посередництво (агентська діяль­ність) має певні межі застосування: воно здійснюється у сфері господарювання і лише при здійсненні суб’єктами господарю­вання господарської діяльності. Разом з тим законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення комер­ційного посередництва в окремих галузях господарювання (ч. 5 ст. 295 ГК).

По-п’яте, комерційне посередництво здійснюється комер­ційним агентом від імені, в інтересах, під контролем і за раху-

нок суб’єкта, якого він представляє. Тому підприємці, які діють хоч і в чужих інтересах, але від власного імені, не визнаються комерційними агентами (ч. 3 ст. 295 ГК). Комерційний агент не може також укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто (ч. 4 ст. 295 ГК).

ГК (ст. 296) встановлює спеціальні підстави виникнення агентських відносин, зазначаючи, що агентські відносини вини­кають у разі:

надання суб’єктом господарювання на підставі договору пов­новажень комерційному агентові на вчинення відповідних дій;

схвалення суб’єктом господарювання, якого представляє ко­мерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб’єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

§ 2. Агентський договір: зміст, виконання та припинення

Комерційне посередництво (агентська діяльність) є діяль­ністю з надання послуг. Отже агентський договір, яким опосе­редковуються відносини суб’єктів такої діяльності, є одним з ви­дів договорів про надання послуг. Тому на нього поширюється дія норм Глави 63 ЦК, якими встановлені загальні положення щодо послуг та договору про надання послуг (такий висновок випливає з абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК), а також, як зазначено в ч. 2 ст. 305 ГК, положення ЦК, якими регулюються відносини дору­чення.

Агентським договором є договір, за яким одна сторона (ко­мерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприя­ти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок (ч. 1 ст. 297 ГК).

Отже, як випливає з легального визначення поняття агент­ського договору, його застосування обмежено не лише сферою господарювання, але і предметом цього договору, яким є укла­дення угод або сприяння їх укладенню.

Згідно з ч. 2 ст. 297 ГК в агентському договорі мають визна­чатися:

• сфера, характер і порядок виконання комерційним аген­том посередницьких послуг;

• права та обов’язки сторін;

• умови і розмір винагороди комерційному агентові;

• строк дії договору;

• санкції у разі порушення сторонами умов договору;

• інші необхідні умови, визначені сторонами (зокрема, умо­ва щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює ді­яльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в ме­жах території України; форма підтвердження повноважень (пред­ставництва) комерційного агента тощо).

Агентський договір укладається в письмовій формі.

Виконуючи умови агентського договору, комерційний агент зобов’язаний повідомляти суб’єкта господарювання, якого він представляє, про кожний випадок його посередництва в укла­денні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб’єк­та угоду.

Угода, укладена від імені суб’єкта господарювання, якого представляє комерційний агент, без повноваження на її укла­дення або з перевищенням наданого йому повноваження, вва­жається схваленою цим суб’єктом за умови, якщо він не відхи­лить перед третьою особою дії комерційного агента. Наступне схвалення угоди суб’єктом, якого представляє агент, робить уго­ду дійсною з дня її укладення.

Оскільки комерційне посередництво є підприємницькою ді­яльністю комерційного агента, було б нелогічно і несправедли­во обмежувати її наданням послуг лише одному суб’єкту госпо­дарювання. З іншого боку, суб’єкт господарювання в умовах конкуренції повинен мати можливість одночасно користувати­ся послугами не одного, а кількох комерційних агентів.

З урахування цього, ГК встановлює, що суб’єкт господарю­вання, якого представляє комерційний агент, має право довіри­ти комерційне посередництво також іншим суб’єктам, але з по­відомленням про це агента. В свою чергу комерційний агент має право здійснювати комерційне посередництво також для інших суб’єктів господарювання, якщо інтереси суб’єктів, яких пред­ставляє комерційний агент, не є суперечливими у питаннях, для вирішення яких запрошений цей агент (відсутність конфлікту інтересів).

Викладене не поширюється на монопольні агентські відно­сини, за яких комерційний агент, що представляє суб’єкта гос­подарювання, не має права здійснювати комерційне посередниц­тво для інших суб’єктів у межах, передбачених агентським до­говором (ч. 2 ст. 299 ГК).

За загальним правилом, встановленим ст. 300 ГК, комерцій­ний агент повинен особисто виконати дії, на які він уповно­важений суб’єктом, якого він представляє. Якщо агентським договором не передбачено інше, комерційний агент не може пе­редавати на свій розсуд іншим особам прав, якими він володіє в інтересах того, кого він представляє.

За посередницькі операції, що здійснені комерційним аген­том в інтересах суб’єкта, якого він представляє, він одержує агент­ську винагороду у розмірі, передбаченому договором.

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посе­редництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Якщо це передбачено договором, комерційному агенту спла­чується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобо­в’язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтере­сах суб’єкта, якого він представляє.

Умови виплати винагороди комерційному агенту за угоди, укладені після закінчення договірних відносин, а також інші умо­ви, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 302 ГК комерційний агент не має права пере­давати конфіденційну інформацію, одержану від суб’єкта, яко­го він представляє, без згоди цього суб’єкта, використовувати її у власних інтересах чи в інтересах інших осіб всупереч інтере­сам суб’єкта, якого він представляє, як при здійсненні комерцій­ним агентом своєї діяльності в інтересах зазначеного суб’єкта, так і після припинення агентських відносин з ним.

Частина 2 ст. 302 ГК встановлює, що сторони агентського договору можуть укласти окрему угоду про захист конфіден­ційної інформації суб’єкта, якого представляє комерційний агент (договір про нерозголошення).

Комерційний агент несе відповідальність за розголошення конфіденційної інформації відповідно до закону та договору.

Відповідальність сторін агентського договору встановлена ст. 303 ГК. Так, комерційний агент несе відповідальність у пов­ному обсязі за шкоду, заподіяну суб’єкту, якого він представляє, внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обо­в’язків, якщо інше не передбачено агентським договором.

У разі порушення агентського договору суб’єктом, якого представляє комерційний агент, останній має право на одер­жання винагороди у розмірах, передбачених агентським дого­вором, а також на відшкодування збитків, понесених ним вна­слідок невиконання або неналежного виконання договору дру­гою стороною.

Підстави припинення агентського договору встановлені ст. 304 ГК, відповідно до якої агентський договір припиняється: а) за угодою сторін; б) у разі: відкликання повноважень комерційно­го агента суб’єктом, якого він представляє, або відмови комер­ційного агента від подальшого здійснення комерційного посе­редництва за договором, укладеним сторонами без визначення строку його дії; в) вибуття однієї із сторін договору внаслідок її припинення або смерті; г) виникнення інших обставин, що при­пиняють повноваження комерційного агента або суб’єкта, якого він представляє.

У разі відкликання повноважень комерційного агента суб’єкт, якого представляє комерційний агент, повинен сповістити його про припинення договору не менш як за один місяць, якщо більш тривалий строк не передбачений договором.

У разі усунення (закінчення) обставин, що призвели до при­пинення повноважень комерційного агента, ці повноваження за згодою сторін можуть бути поновлені.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Назвіть ознаки комерційного посередництва як виду госпо­дарської діяльності.

2. З яких підстав виникають агентські відносини?

3. Дайте визначення поняття агентського договору.

4. Назвіть основні умови агентського договору.

5. Назвіть підстави припинення агентського договору.