- •І. Загальні положення
- •Уміння, на формування яких націлене навчання:
- •Стисла робоча програма (осінній семестр)
- •Тематика лекцій
- •2.2 Тематика практичних занять
- •Разом: 64 годин
- •Питання для самоперевірки
- •Навчальна література
- •Опорний конспект лекції „Визначники”
- •Характеристики визначників:
- •Властивості визначників:
- •Обчислення визначників
- •Конспект – схема лекції „Матриці”
- •Матриці
- •Характеристики матриць:
- •Властивості матриць:
- •Алгоритми знаходження оберненої матриці:
- •Ранг матриці
- •Методи визначення рангу матриць
- •Властивості рангу матриць:
- •Лінійна залежність
- •Конспект – схема лекції
- •Лінійні рівняння
- •Системи лінійних рівнянь
- •Види систем:
- •Елементарні перетворення системи
- •Критерій сумісності системи рівнянь
- •Методи розв’язання систем
- •Конспект – схема лекцій з
- •Вектори
- •Основні поняття
- •Характеристики змінних величин
- •Множини.
- •Дії над множинами
- •Область визначення (існування) функції – одз
- •Характеристики функцій:
- •Теорія границь
- •Означення границі
- •Властивості границь
- •Основні теореми про границі функцій
- •Нескінченно малі та нескінченно великі
- •Властивості еквівалентних функцій
- •Обчислення границь
- •Неперервність функцій
- •Точки розриву функції
- •Класифікація точок розриву
- •Правила відшукання точок розриву:
- •Модуль №1. Елементи лінійної алгебри
- •3.1.2. Практичні заняття
- •Методи цілеспрямованого формування у студентів уміння
- •Аналіз конкретних ситуацій.
- •Метод еврестичного дослідження (когнітивний).
- •11. Проблемний метод.
- •3.2. Види організації самостійної роботи, що виконуються студентами у позаурочний час.
- •Самостійні домашні роботи
- •Корекція самостійної роботи
- •Атестаційне тестування
- •Тест № 1
- •Тест № 2
- •Тест № 3
- •Тест № 4
- •Тест № 5
- •Тест № 6
- •Тест № 7
- •Тест № 8
- •Тест № 9
- •Тест № 10
- •Тест № 11
- •1.Визначте вид матриці (прямокутна , квадратна другого порядку, діагональна третього порядку, одинична третього порядку, нульова , матриця-стовпець, матриця-рядок):
- •Тест № 13
- •Тест № 14
- •Тест № 15
- •Тест № 1
- •Тест № 6
- •Тест № 7
- •5. Знайти геометричне місце точок, рівновіддалених від точок :
- •Тест № 8
- •Тест № 9
- •Тест № 11
- •Тест № 12
- •Тест № 13
- •Тест № 14
- •Тест № 15
- •Тест №1
- •Тест № 2
- •Тест № 3
- •Тест № 4
- •Тест № 5
- •Тест № 6
- •Тест № 8
- •Тест № 9
- •Тест № 10
- •Тест № 11
- •Тест № 12
- •Тест № 13
- •Тест № 15
- •Тест № 16
- •Тест № 17
- •Тест № 19
- •Тест № 20
- •Тест № 21
- •Тест № 22
- •2. Встановити, якою є функція (неперервною чи розривною)
- •Тест № 23
- •Тест № 24
- •Тест № 26
- •Тест № 27
- •Тест № 28
- •Тест № 29
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •2) По правилу трикутника:
- •3) По правилу Саруса:
- •4) Штучного доповнення:
- •Завдання 6.
- •Завдання 7.
- •Завдання 8.
- •Завдання 9.
- •Завдання 10.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Додаток 3. Допуск (перевірка готовності) до лекцій:
- •Тема „Матриці”
- •Тема „Системи лінійних алгебраічних рівнянь”
Тест № 28
1.Продовжить твердження:
„Сума збіжних послідовностей {xn} и {yn} є ..”.
2. Функція y=f(x) задана різними аналітичними виразами в різних областях зміни незалежної змінної. Знайти точки розриву, якщо вони існують.
х=1, х=-2 – розриви І-го роду.
х=1 - розрив ІІ-го роду, х=-2 – розрив І-го роду.
при х=-2 функція неперервна, х=-1 – розрив І-го роду.
при х=1 функція неперервна, х=-2 – розрив І-го роду.
3. Обчислити границі з невизначеністю типу та :
а) ; б)
1. а)4; б) |
2. а) ; б) |
3. а) ; б) |
4. Інша відповідь |
4. Обчислити границі із застосуванням першої та другої цікавих границь а) ; б)
1. а) -3; б) |
2. а) 4; б) |
3. а) ; б) |
4.Інша відповідь |
Тест № 29
1. Продовжить твердження:
„В усіх формулах еквівалентності під розуміється будь-який вираз, такий що . , , , , , , , , , , ”
2. Функція y=f(x) задана різними аналітичними виразами в різних областях зміни незалежної змінної. Знайти точки розриву, якщо вони існують.
при х=-2 функція неперервна, х=0 – розрив І-го роду.
х=-2, х=0 – розриви І-го роду.
х=-2 - розрив ІІ-го роду, х=0 – розрив І-го роду.
при х=0 функція неперервна, х=-2 – розрив І-го роду
3. Обчислити границі з невизначеністю типу та :
а) ; б)
1. а) ; б) |
2. а) ; б) 1 |
3. а) ; б) |
4. Інша відповідь |
4. Обчислити границі із застосуванням першої та другої цікавих границь а) ; б)
1.а) ; б) |
2.а) 16; б) |
3.а) 8; б) |
4.Інша відповідь |
|
Тест № 30
Продовжить формулювання:
„Послідовність {xn} називається збіжною, якщо ..”.
Функція y=f(x) задана різними аналітичними виразами в
різних областях зміни незалежної змінної. Знайти точки розриву, якщо вони існують.
х=0, х=2 – розриви І-го роду.
при х=2 функція неперервна, х=0 – розрив І-го роду.
х=2 - розрив ІІ-го роду, х=0 – розрив І-го роду.
при х=0 функція неперервна, х=2 – розрив І-го роду
3. Обчислити границі з невизначеністю типу та :
а) ; б)
1. а) ; б) |
2. а) ; б) |
3. а) ; б) |
4. Інша відповідь |
4.Обчислити границі із застосуванням першої та другої цікавих границь а) ; б)
|
|
|
|
Контрольні запитання
|
Модуль №1. Елементи лінійної алгебри
|
1 |
Що називається детермінантом? |
2 |
Чим обумовлений порядок визначника? |
3 |
Як звуться величини, що входять до визначника? |
4 |
Що означають індекси елементів? |
5 |
Як позначаються елементи детермінанта? |
6 |
Що називається детермінантом 2 порядку? |
7 |
Скільки рядків і скільки стовпців має детермінант 2 порядку? |
8 |
Що називається детермінантом 3 порядку? |
9 |
Скільки рядків і скільки стовпців має детермінант 3 порядку? |
10 |
Як позначають детермінант n-го порядку? |
11 |
Скільки рядків і скільки стовпців має детермінант n порядку? |
12 |
Скільки елементів має детермінант 2 порядку? |
13 |
Скільки елементів має детермінант 3 порядку? |
14 |
Скільки елементів має детермінант n порядку? |
15 |
Що називається транспонуванням визначника? |
16 |
Які властивості транспонування визначників? |
17 |
Які наслідки властивості транспонування визначників? |
18 |
Які властивості визначників вам відомі? |
19 |
Дати означеня мінора елемента. |
20 |
Дати означеня алгебраічного доповнення елемента. |
21 |
Чому дорівнює визначник, один з рядків якого складається з нулів? |
22 |
Чому дорівнює визначник при перестановці його паралельних рядків? |
23 |
Чому дорівнює визначник, усі елементи якого мають спільний множник? |
24 |
Чому дорівнює визначник, відповідні елементи двох паралельних рядків якого дорівнюють один одному? |
25 |
Чому дорівнює визначник, відповідні елементи двох паралельних рядків якого пропорційні один одному? |
26 |
Чому дорівнює визначник, усі елементи одного з рядків якого являють собою суми двох доданків? |
27 |
Чому дорівнює визначник, якщо додати до елементів одного з рядків відповідні елементи паралельного рядка, помножені на один і той же множник? |
28 |
Чому дорівнює визначник, усі елементи будь-якого рядку якого, крім одного, дорівнюють нулю? |
29 |
Указати правило розкриття визначників 2 порядку. |
30 |
Перерахувати методи розкриття визначниів 3 порядку. |
31 |
Вивести формулу розкладання детермінанта по елементам будь-якого рядка. |
32 |
Чому дорівнює сума добутків елементів будь-якого рядка детермінанта та алгебраічних доповнень відповідних елементів іншого паралельного рядка? |
33 |
Як обчислити визначники вищих порядків? |
34 |
Як знизити порядок детермінанта n порядку? |
35 |
Дати означення матриці. |
36 |
Як називаються величини, з яких складена матриця? |
37 |
Де розташовані елементи матриці? |
38 |
Чим відрізняються матриці від визначників? |
39 |
Чи можна матрицю обчислити? |
40 |
Які види матриць існують? |
41 |
Які матриці називають прямокутними? |
42 |
Які матриці називають квадратними? |
43 |
Які матриці називають діагональними? |
44 |
Які матриці називають скалярними? |
45 |
Які матриці називають одиничними? |
46 |
Які матриці називають нульовими? |
47 |
Коли 2 матриці вважаються рівними? |
48 |
Яка матриця називається транспонованою до данної матриці? |
49 |
Що зветься детермінантом квадратної матриці? |
50 |
Чи можна говорити про детермінант прямокутної матриці? |
51 |
Що зветься мінором k-го порядку матриці? |
52 |
Що зветься рангом матриці? |
53 |
Як визначають ранг матриці? |
54 |
Які дії над матрицями існують? |
55 |
Як помножити матрицю на число? |
56 |
Як знайти алгебраічну суму двох матриць? |
57 |
Які матриці можна додавати? |
58 |
Які матриці можна віднімати? |
59 |
Як помножити матрицю на матрицю? |
60 |
Які матриці можна перемножувати? |
61 |
Чи завжди існує добуток матриць? |
62 |
Чи має добуток двох матриць переставну властивість? |
63 |
Яка матриця зветься неособливою? |
64 |
Яка матриця зветься невиродженою? |
65 |
Які характерні властивості матриць вам відомі? |
66 |
Яка матриця має назву оберненої до заданої? |
67 |
Як позначають обернену матрицю? |
68 |
Чи завжди існує обернена матриця? |
69 |
Які матриці мають обернену? |
70 |
Як знайти обернену матрицю? |
71 |
Яка матриця зветься приєднаною до данної матриці? |
72 |
Як виражають обернену матрицю через приєднану? |
73 |
Як знайти обернену матрицю за допомогою метода Гауса? |
74 |
Які алгебраічні рівняння мають назву лінійних і чому? |
75 |
Що зветься системою лінійних алгебраічних рівнянь? |
76 |
Яке співвідношення між кількістю невідомих та кількістю рівнянь може бути у системі лінійних алгебраічних рівнянь? |
77 |
Як позначаються коефіцієнти такої системи? |
78 |
У якому рівнянні та який коефіцієнт позначають ? |
79 |
Які види систем вам відомі? |
80 |
Яка система називається однородною? |
81 |
Яка система називається неоднородною? |
82 |
Що зветься розв’язком системи? |
83 |
Яка система називається сумісною? |
84 |
Яка система називається несумісною? |
85 |
Яка система називається невизначеною? |
86 |
Яка система називається визначеною? |
87 |
Коли однорідна система n лінійних алгебраічних рівнянь з n невідомими має нетривіальний розв’язок? |
88 |
Як звести систему лінійних алгебраічних рівнянь до одного рівняння? |
89 |
У чому сутність метода Крамера? |
90 |
Які системи лінійних алгебраічних рівнянь можна розв’язувати за правилом Крамера? |
91 |
Чи раціонально системи лінійних алгебраічних рівнянь розв’язувати за правилом Крамера? |
92 |
Як виявити згідно з правилом Крамера, чи є система сумісною? |
93 |
Як виявити згідно з правилом Крамера, чи є система не сумісною? |
94 |
Як виявити згідно з правилом Крамера, чи є система визначеною? |
95 |
Як виявити згідно з правилом Крамера, чи є система невизначеною? |
96 |
У чому сутність метода Гауса? |
97 |
На скільки може зменшитись кількість рівнянь системи після виключення однієї невідомої і чому? |
98 |
Як визначають несумісність системи у методі Гауса? |
99 |
Як визначають визначеність системи у методі Гауса? |
100 |
Як визначають невизначеність системи у методі Гауса? |
101 |
Як перевірити правильність розв’язання системи? |
102 |
При якому співвідношенні між кількістю невідомих та кількістю рівнянь системи лінійних алгебраічних рівнянь її можна розв’язати за методом Гауса? |
103 |
При якому співвідношенні між кількістю невідомих та кількістю рівнянь системи лінійних алгебраічних рівнянь може бути виначеною? |
104 |
При якому співвідношенні між кількістю невідомих та кількістю рівнянь системи лінійних алгебраічних рівнянь може бути невиначеною? |
105 |
При якому співвідношенні між кількістю невідомих та кількістю рівнянь системи лінійних алгебраічних рівнянь не може бути виначеною? |
106 |
У чому полягає метод головних елементів? Які його переваги? |
107 |
У чому сутність методу оберненої матриці? |
108 |
Перерахувати переваги та недоліки метода Крамера. |
109 |
Перерахувати переваги та недоліки метода Гауса. |
110 |
Перерахувати переваги та недоліки метода оберненої матриці. |
111 |
Який з методів є більш загальний: метод Гауса чи правило Крамера? Обгрунтуйте. |
112 |
Як записати систему лінійних рівнянь у матричній формі? |
113 |
Як записати розв’язок системи у матричній формі? |
114 |
Чи раціонально знаходити розв’язок системи за допомогою оберненої матриці? |
|
Модуль №2. Аналітична геометрія на площині та в просторі.
|
115 |
Що називається вектором? |
116 |
Як позначають вектори? |
117 |
Що називається модулем вектора? |
118 |
Як позначають модуль вектора? |
119 |
Які вектори вважаються рівними? |
120 |
Який вектор називається нульовим? |
121 |
Які вектори називаються колінеарними? |
122 |
Які дії над векторами вам відомі? |
123 |
Що називається сумою векторів? |
124 |
Що називається різницею векторів? |
125 |
Які вектори називаються взаємно протилежними? |
126 |
Як позначаються взаємно протилежні вектори? |
127 |
Що називається добутком вектора на скаляр? |
128 |
Що називається ортом вектора? |
129 |
Як позначаються орти векторів? |
130 |
Які вектори звуться лінійно – залежними? |
131 |
Які вектори звуться лінійно – незалежними? |
132 |
Які вектори називаються компланарними? |
133 |
Що називається векторним базісом? |
134 |
Що називається ортонормірованим базісом? |
135 |
Що називається радіус-вектором точки? |
136 |
Як знайти координати середини відрізку? |
137 |
Як знайти координати точки, що ділять відрізок в заданому відношенні? |
138 |
Що називається проекцією вектора на вісь? |
139 |
Що називається скалярним добутком векторів? |
140 |
Де застосовується скалярний добуток векторів? |
141 |
Дати означеня векторного добутка векторів. |
142 |
Де застосовується векторний добуток векторів? |
143 |
Яка трійка векторів зветься правою, яка – лівою? |
144 |
Дати означеня змішаного добутка векторів. |
145 |
Де застосовується змішаний добуток векторів? |
146 |
Які системи координат вам відомі? |
147 |
Які основні задачі аналітичної геометрії вам відомі? |
148 |
Чим однозначно визначається положення прямої на площині? |
149 |
Що називається нормальним вектором прямої? |
150 |
Що називається напрямним вектором прямої? |
151 |
Які види рівнянь прямої на площині вам відомі? |
152 |
Які криві 2 порядка існують? |
153 |
Що називається колом? |
154 |
Що називається еліпсом? |
155 |
Що називається гіперболою? |
156 |
Що називається параболою? |
157 |
Як знайти кут між прямими на площині? |
158 |
Як знайти кут між прямимив просторі? |
159 |
Як знайти кут між прямою та площиною? |
160 |
Умова паралельності прямих. |
161 |
Умова перпендикулярності прямих. |
162 |
Умова паралельності площин. |
163 |
Умова перпендикулярності площин. |
164 |
Що ви знаєте про полярну систему координат? |
165 |
Які поверхні 2 порядка існують? |
166 |
Що ви знаєте про полярну систему координат? |
167 |
Які види рівнянь площини в просторі вам відомі? |
168 |
Як знайти відстань між прямими? |
169 |
Як знайти відстань між прямою і площиною? |
170 |
Як знайти відстань між площинами? |
171 |
Чим однозначно визначається положення прямої в просторі? |
172 |
Чим однозначно визначається положення площини? |
173 |
Що називається нормальним вектором площини? |
174 |
Як пов’язані пряма та площина в просторі? |
|
Модуль №3. Вступ до математичного аналізу.
|
175 |
Дати означення функції. |
176 |
Що називається аргументом? |
177 |
Чи може одному значенню аргумента відповідати декілька значень функції? |
178 |
Чи може різним значенням аргумента відповідати теж саме значення функції? |
179 |
Що називається областю визначення функції? |
180 |
Що називається областю зміни функції? |
181 |
Що означає задати функцію? |
182 |
Які способи задання функції існують? |
183 |
Які обмеження є для області визначення функцій? |
184 |
Що називається графіком функції? |
185 |
Класифікація функцій. |
186 |
Які елементарні функції вам відомі? |
187 |
Які властивості функцій вам відомі? |
188 |
Що таке множина? |
189 |
Які дії над множинами існують? |
190 |
Що називається приростом змінної величини? |
191 |
Що називається приростом функції? |
192 |
Що називається числовою послідовністю? |
193 |
Дати означення границі числової послідовності. |
194 |
Дати означення границі функції неперервного аргументу. |
195 |
Які теореми про границі вам відомі? |
196 |
Які невизначенності існують? |
197 |
Яка теорема дозволяє позбавитися невизначеностей? |
198 |
Дати означення неперервності функції в точці. |
199 |
Як дослідити функцію на неперервність в точці? |
200 |
Як дослідити функцію на неперервність на відрізку? |
201 |
Які чудові границі вам відомі? |
202 |
Що називається першою чудовою границею? |
203 |
Що називається другою чудовою границею? |
204 |
Що називається третьою чудовою границею? |
205 |
Які точки розриву функцій вам відомі? |
206 |
Чи можна усунути розрив першого роду? |
207 |
Чи можна усунути розрив другого роду? |
208 |
Які розриви називаються усувними? |
209 |
Які розриви називаються ізольованими точками функції? |
210 |
Що називається нескінчено малою величиною? |
211 |
Які властивості мають нескінчено малі? |
212 |
Які нескінчено малі звуться еквівалентними? |
213 |
Що називається нескінчено великою величиною? |
214 |
Які властивості мають нескінчено великі? |
215 |
Які нескінчено малі звуться еквівалентними? |
216 |
Яка залежність існує між нескінчено малими та нескінчено великими величинами? |
217 |
Записати таблицю еквівалентних нескінчено малих. |
218 |
Записати таблицю еквівалентних нескінчено малих. |
219 |
Які теореми неперервність функцій вам відомі? |
Додаток 1.
Графік організації і контролю самостійної роботи
Студентів 1 курсу в осінньому семестрі
Додаток 2.
Зразок комплексних домашніх робіт
Контрольна робота №1.
Завдання 1.
Навести конкретні приклади до усих властивостей визначників і довести їх.
1. Доведемо, що: = , тобто величина визначника не зміниться при заміні всіх його рядків відповідними стовпцями ( при транспонуваанні).
Доведення:
=
=
=
=
, що і треба було довести.
2. Доведемо, що: = - , тобто при перестановці двох сусідніх рядків або стовпців визначник змінює знак на протилежний.
Доведення:
=
=
= = = , тобто , що і треба було довести.
3. Доведемо, що: = 0, тобто якщо рядки або стовпці визначника пропорційні іншим його рядкам або стовпцям, то визначник дорівнює нулю.
Доведення:
= = =
= , що і треба було довести.
4. Доведемо, що: = 0, тобто визначник, що має нульовий рядок або стовпець, дорівнює нулю.
Доведення: = = 0,
що і треба було довести.
5. Доведемо, що: = , тобто множник, загальний для елементів рядка або стовпця можна виносити за знак визначника.
Доведення:
= = .
= = =
= , що і треба було довести.
6. Доведемо, що: , тобто величина визначника не
зміниться, якщо до елементів деякого його рядка або стовпця
додати елементи іншого його рядка або стовпця, заздалегідь домножені на один множник.
Доведення:
= , ,
що і треба було довести.
7. Доведемо, що: , тобто, якщо елементи деякого рядка або стовпця визначника представляють собою суму двох величин, то такий визначник можна представити у вигляді суми двох визначників.
Доведення:
= , = =
= , що і треба було довести.
8. Якщо всі елементи визначника, що з одного боку від головної діагоналі дорівнюють 0, то такий визначник дорівнює добутку елементів головної діагоналі: = 30. Доведення:
= = 30.
9. Сума добутків елементи деякого рядка або стовпця визначника на відповідні алгебраічні доповнення елементів іншого рядка або стовпця дорівнює нулю.
Доведення:
= =
= 0, оскільки ;
;
.