6.2. Вибір виду сполучення.

Вид сполучення коліс в механічній передачі призначається незалежно від ступенів точності. ГОСТ - ми передбачено шість видів сполучень Н, Е, D, З, В і А для циліндричних коліс з модулем m > 1 (ГОСТ 1643—72); п'ять видів сполучень Bt G, F, E, D для циліндричних коліс з m < І (ГОСТ 9178-72) і чотири види сполучень З, Д, X і Ш для конічних (ГОСТ 9368-60) і черв'ячних передач (ГОСТ 3675-56, ГОСТ 9774-61). Для сполучень Н (С) найменший боковий зазор дорівнює нулю. В послідуючих сполученнях зазор збільшується. При призначенні виду сполучення для нерегульованої передачі необхідно ураховувати величини допустимого мертвого ходу, моменту зачіплення і вплив температурних змін, яким піддається передача в процесі експлуатації; величини коефіцієнтів лінійного розширення матеріалів зубчатих коліс і корпусу; окружні швидкості коліс; наявність мастила і ін. чинники, що впливають на зміну бокового зазору.

Орієнтовно для кожного виду сполучень мілкомодульних коліс можуть бути дані наступні рекомендації:

Сполучення Н (або С) слід застосовувати для тихохідних передач, до яких пред'являються жорсткі вимоги відносно мертвого ходу (статичного люфта). Для забезпечення в передачах із сполученням Н (C) заданих велничин мервого ходу рекомедуєтся застосовувати шевінгуванния зубчатого колеса. У разі застосування не шевингованних коліс збірку слід виконувати методом селекції або застосовувати короткочасне прироблення коліс при збірці безпосередньо у складі механізму або в спеціальному пристрої. При роботі передачі в умовах великого перепаду температур колеса і корпус слід виготовляти з матеріалів, що мають однакові або близькі коефіцієнти лінійного розширення.

Сполучення G (або Д) слід застосовувати для зубчатих передач, в яких допускається невеликий мертвий хід, але в процесі монтажу яких селекція або прироблення коліс неможливо або можливо, але в дуже обмежених межах. Застосування цього виду сполучень допускається при різних коефіцієнтах лінійного розширення матеріалів корпусу і зубчаток коліс в умовах роботи з невеликими перепадами температур.

Сполучення F (або X) слід використовувати для тих передач, в яких допускаються нежорсткі величини мертвих ходів, а також для передач, в яких зубчаті колеса повинні бути виготовлені з різних матеріалів і працюють в умови широкого перепаду температур. Ці сполучення слід також застосувати для передач, працюючих при підвищених окружних швидкостях, і при нанесенні на поверхні зубів мастила.

Сполучення Е, D (або Ш) застосовують в тих випадках, коли коефіцієнти лінійного розширень матеріалів зубчатих коліс і корпусу приладу різні, а передача призначена для роботи в умовах різкого перепаду температур, а також у разі великих окружних швидкостей коліс.

6.3. Уточнений розрахунок передачі при роботі в широкому діапазоні температур.

В передачах, працюючих при великих окружних швидкостях, можливий нагрів зубчатих коліс і поява різниці температур коліс і корпусу. Для таких передач необхідно для виключення заклинювання передачі при максимальному нагріві коліс проводити розрахунки замикаючих розмірів (бокового зaзору) методами замкнутих розмірних ланцюгів. Цей розрахунок необхідно проводити і для передач, працюючих в умовах різкого перепаду температур.

При температурній зміні міжвісьової відстані зубчатих коліс в межах ± виникає боковий зазор j_n, величина якого пов'язана з наступною залежністю [74]:

, (85)

або з урахуванням залежності від температури і фізичних констант матеріалів величина бокового зазору, з відповідною температурною компенсацією, розраховується за формулою

, (86)

де j_n — величина бокового зазору, відповідна робочій температурі,

і _кори - коефіцієнти лінійного розширення матеріалів зубчатих коліс і корпусу;

tз.к. і tкор — граничні температури зубчатих коліс і корпусу, при яких визначається боковий зазор.

В деяких випадках вибір виду сполучення коліс визначається величиною необхідного бокового зазору, який відповідає температурній компенсації.