Питання для самоконтролю

1. Найпоширеніші хвороби ріпаку, симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції.

2. Основні шкідники ріпаку, особливості їх біології та шкодочинність.

3. Організаційно-господарські та агротехнічні заходи захисту посівів ріпаку від шкідливих організмів.

4. Пестициди, що використовуються для захисту посівів ріпаку від шкідників, хвороб і бур'янів.

Бібліографічний список

1. Довідник із захисту рослин / за ред. М. П. Лісового. - К. : Урожай, 1999. -С. 232-236.

2. Довідник по захисту польових культур / за ред. В. П. Васильєва, М. П. Лісового. - К. : Урожай, 1993. - С. 90-92.

3. Пересипкін В. Ф. Сільськогосподарська фітопатологія / В. Ф. Пересипкін. -К. : Аграрна освіта, 2000. - С. 219-224.

4. Защита растений от болезней / за ред. В. А. Шкаликова. - М. : Колос, 2001. -С. 107-112.

5. Шкідники польових культур / за ред. М. Б. Рубана. - К. : Урожай, 1996. -С. 129-138.

Тема 7. Розробка інтегрованої системи захисту картоплі

Мета роботи: вивчити особливості біології та шкодочинність найпоширеніших шкідників і хвороб картоплі, набути навичок у розробці інтегрованої системи захисту посадок картоплі від шкідливих організмів.

Завдання:

1. Розглянути гербарій уражених рослин, вивчити особливості біології збудників найпоширеніших хвороб картоплі.

2. Розглянути пошкоджені бульби та колекцію шкідників картоплі, вивчити особливості їх біології та шкодочинність.

3. знайомитися із заходами, що обмежують розвиток шкідливих організмів у посадках картоплі.

4.Заповнити табл. 23 і 24.

5. Розробити інтегровані системи захисту посадок картоплі від шкідливих орга­нізмів відповідно до ситуацій 22-24, результати оформити у вигляді табл. 25

Матеріали та інструменти: гербарій уражених хворобами рослин, колекція шкідників, фіксовані препарати хвороб бульб, кольорові фото шкідників і хвороб, атласи хвороб і шкідників, офіційне видання «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні».

Загальні відомості

Найпоширеніші шкідники картоплі та заходи захисту від них

Колорадський жук (Lерtіпоіста deсетlіпеatа). Пошкоджує всі пасльонові культури. Зимують жуки в ґрунті на глибині 30-40 і глибше до 80 см. Вихід з ґрунту розтягнутий на 1,5 місяця (квітень - травень). Молоді жуки з'являються в липні. Шкодять жуки і личинки, обгризаючи листя картоплі.

ЕПШ - 10-15 личииок/куш за 10%-го заселення рослин. Заходи захисту передбачають вирощування відносно стійких сортів, додержання сівозміни, при ЕПШ - обприскування рослин одним із дозволених інсектицидів.

Личинки жуків- коваликів (особливості біології див. роботу №6) - дротяники живляться бульбами картоплі, утворюючи в них круглі отвори, спричинюють зниження товарності бульб. ЕПШ - 5 екз./м². Заходи захисту передбачають протруювання насіння попередників (зернові, зернобобові, кукурудза) препаратами, дозволеними до застосування на них, або обробку бульб картоплі перед висаджуванням препаратом Престиж, 29% т.к.с.

Стеблова картопляна нематода (Dіtуlепсhиs dеstrисtоr). Крім картоплі, уражує багато різних рослин (зернові, конюшину, цукрові буряки, помідори, гладіолуси, кульбабу тощо). Посіви картоплі уражуються через садивний матеріал і грунт, де шкідник може зберігатися протягом трьох років. Проникає в бульби через пуповину і вічка, розвивається під шкіркою, у цих місцях утворюються свинцево-сірі плями, шкірка ущільнюється, розтріскується, м'якуш набуває вигляду сірої розсипчастої сухої маси. З маточних бульб проникає у стебла, потім у столони і молоді бульби. Крім бульб, уражує стебла і листки. На стеблах утворюються бурі плями з тріщинами і заглибленнями з нематодами. Заходи захисту передбачають використання здорового садивного матеріалу, повернення картоплі на те саме поле не раніше як за чотири роки, перебирання картоплі перед закладанням на зберігання.

Картопляна нематода (золотиста) (Неtеrоdеrа rоstrосhіеnsіs). Належить до об'єктів внутрішнього карантину. Пошкоджує картоплю, помідори і бур'яни з родини пасльонових. Зимують яйця і личинки в цистах у ґрунті, останні зберігають життєздатність до 10-12 років. Личинки проникають у корені сходів картоплі, а тоді в молоді бульби. Самки проривають тканини кореня чи бульби і наполовину висовуються назовні. Внаслідок пошкодження спостерігається пожовтіння листя, рослини відстають у рості, бульби не утворюються або утворюються дуже дрібні. Заходи захисту передбачають додержання сівозміни, знищення бур'янів з родини пасльонових, впрошування стійких сортів.