Бібліографічний список

1. Довідник із захисту рослин / за ред. М. П. Лісового. - К. : Урожай, 1999. -С. 76-117.

2. Довідник по захисту польових культур / за ред. В. П. Васильєва, М. П. Лісового. - К. : Урожай, 1993. -С. 51-58.

3. Пересипкіи В. Ф. Сільськогосподарська фітопатологія / В. Ф. Пересипкін. -К. : Аграрна освіта, 2000. - С. 4-71.

4. Шкідники польових культур / за ред. М. Б. Рубана. - К. : Урожай, 1996. -С. 18-39.

3.2.Розробка інтегрованої системи захисту кукурудзи

Мста роботи: вивчити особливості біології та шкодочинність найпоширеніших шкідників і хвороб кукурудзи, набути навичок у розробці інтегрованої системи захисту посівів кукурудзи від шкідливих організмів.

Завдання:

1. Розглянути гербарій уражених рослин, вивчити особливості біології збудників найпоширеніших хвороб кукурудзи.

2. Розглянути колекцію шкідників кукурудзи, вивчити особливості їх біології та шкодочинність.

3. Ознайомитися із заходами, що обмежують розвиток шкідливих організмів у посівах кукурудзи.

4. Заповнити табл. 8 і 9.

5. Розробити інтегровані системи захисту кукурудзи від шкідливих організмів відповідно до ситуацій 7-9, результати оформити у вигляді табл. 10.

Матеріали та інструменти: гербарій уражених хворобами рослин, колекція шкідників, кольорові фото шкідників і хвороб, атласи хвороб і шкідників, офіційне видання «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні».

Загальні відомості Найпоширеніші шкідники кукурудзи та заходи захисту від них

Ковалики. Найбільшої шкоди кукурудзі та іншим польовим культурам завдають личинки таких видів: ковалик посівний (Аgriotеs sриtatоr), ковалик смугастий (А. lineatus), ковалик темний (А. оbsсиrus), ковалик західний (А. ustulatus), ковалик широкий (Selatosomus latus), ковалик блискучий (S.aeneus). Цикл розвитку коваликів 3-5 років. Личинки жуків коваликів - дротяники виїдають зародок та ендосперм посіяного насіння, пізніше пошкоджують сходи рослин. Зимують личинки різного віку у ґрунті на глибині від 25-30 до 70-90 см. ЕПШ - 3-5 екз./м². Важливе значення для зниження чисельності дротяників має додержання сівозміни, міжрядний обробіток. Кращими попередниками є озима пшениця і цукрові буряки. Ефективним заходом є обробка насіння інсектицидами.

Чорниші. Найпоширенішими є види: мідляк кукурудзяний (Реdіпиs fетоrаlіs), мідляк широкогрудий (Вlарs lethifers), мідляк чорний (Ооdеsсelis роlita). Цикл розвитку кукурудзяного і чорного мідляка - 1 рік, широкогрудого - 2-3 роки. Личинка відрізняється від справжніх дротяників опуклою головою та розвиненішою парою передніх ніг. Шкодять личинки, виїдаючи порожнини у висіяному і набубнявілому насінні, пошкоджуючи підземну частину стебел, паростки та коріння. Зимують жуки в ґрунті в лялечкових колисочках, а також личинки на глибині 15-30 см. ЕПШ - 3-5 екз./м². Для обмеження розмноження і шкодочинності достатньо дотримуватися сівозміни і вологозберігаючої системи обробітку ґрунту. У роки масового розмноження необхідно обробити насіння кукурудзи перед сівбою одним із дозволених для протруювання інсектицидів.

Кукурудзяний стебловий метелик (Оstrinіа nubilalis). Зимують гусениці в стеблах пошкоджених рослин. Навесні заляльковуються. Літ метеликів збігається з фазою викидання волотей. Самки відкладають яйця на нижній бік листків купками. Гусениці, що відродилися через пазуху листків, потрапляють усередину стебла, де живляться. На час збирання врожаю перебувають у нижній частині стебел. ЕПШ - 10% заселених рослин. Розмноження шкідника обмежують знищення бур'янів, збирання кукурудзи на низькому зрізі, очищення поля від рослинних решток, глибока зяблева оранка. На початку і в період масового відкладання яєць шкідника застосовують випуск трихограми. При ЕПШ гусениць посіви обробляють одним із дозволених інсектицидів.

Найпоширеніші хвороби кукурудзи і заходи захисту Пухирчаста сажка. Збудник – Ustilago zeae. Уражує стебла, качани і репродуктивні органи. Проявляється у вигляді жорстких пухлин до 15 см у діаметрі. Найшкодочиннішим є ураження молодих рослин. Втрати врожаю можуть становити 10-60%. Вміст пухлин (хламідоспори гриба) токсичний для тварин. Джерело інфекції - хламідоспори в ґрунті. Ефективним заходом є протруювання насіння.

Летюча сажка. Збудник (Sоrоsроrіит rеіlіапит). Уражує суцвіття, волоть, качани. Уражені рослини відстають у рості, надмірно кущаться. Волоть у період цвітіння перетворюється у чорну летючу масу, качани - в чорний, сухий конусоподібний клубок. Джерела інфекції - заспорений грунт і насіння. Сприяє поширенню хвороби монокультура, пізні строки сівби, тепла весна і посушливе літо. Ефективним заходом є протруювання насіння.

Бура плямистість, або гельмінтоспоріоз. Збудник – Drechslera turcica. Проявляється на листках у вигляді великих чітких коричневих плям із широкою облямівкою. Листя передчасно в'яне і засихає. Джерело інфекції - уражені рослинні рештки, заражене насіння. Ефективними заходами є протруєння насіння та обробка посівів фунгіцидами.