Глава 48

в имог. Це правило лише при першому наближенні можна тлумачити так, що воно суперечить ст. 534 ЦК. Зазначена стаття не допускає встановлення іншої черговості погашення вимог підзаконними актами. Але, по-перше, наведене правило не є нормою прямої дії, а лише дає припис щодо включення до договорів певних умов. По-друге, однією із сторін такого договору завжди є Національний банк, що затвердив назване Положення. По-третє, право Національного банку зайняти таку позицію при укладенні договорів з банками та закріпити її нормативно не виходить за межі повноважень Національного банку організовувати систему рефінансування (п. З ст. 7 Закону "Про Національний банк України" [103]). По-четверте, п. 3.10 згаданого Положення встановлює більш сприятливі умови для позичальників (контрагентів Національного банку за договором), ніж ті, що випливають із ст. 534 ЦК.

3. П. 1 ч. 1 ст. 534 ЦК в першу чергу передбачає відшкодування витрат кредитора, пов'язаних з одержанням виконання. Зазвичай таких витрат немає як при безготівковихрозрахунках, так і при розрахунках готівкою.

4. Проценти і неустойка визначаються в ст, 534 ЦК якплатежі другої черги. Те, що у ч. 2 ст. 534 проценти називаються першими, не може яким-небудь чином вплинутина черговість, в якій погашаються обов'язки зі сплати процентів і неустойки за рахунок отриманого платежу.

5. Положення ст. 534 ЦК, однак, не повністю позбавляють боржника права на свій розсуд визначити призначенняплатежу, який він здійснив на користь кредитора. Ст. 534ЦК, з огляду на її зміст, не може поширюватись на випадки, коли боржник має перед кредитором два чи більше зобов'язання, хоч би вони і були однорідними. Так, якщоборжник уклав два чи більше кредитних договорів з банком, то відповідно виникає два чи більше грошових зобов'язань, на погашення яких спрямовується платіж. Банк немає права зараховувати платіж на виконання одного зобов'язання в рахунок погашення іншого зобов'язання. Він маєправо тільки на визначення призначення платежу в межаходного зобов'язання. Якщо ж за наявності між сторонамидекількох зобов'язань боржник здійснив платіж, не встано-

Стаття534

вивши його призначення, кредитор не вправі безпосередньо спрямовувати отримані кошти на цілі, визначені ним одностороннє. Він вправі вчинити односторонній право-чин: зробити заяву про.зарахування зустрічних односторонніх вимог: можливої вимоги платника про повернення безпідставно отриманого іншою стороною платежу (платіж має кваліфікуватись як безпідставно отриманий, оскільки платник не встановив його призначення) і вимоги одержувача платежу про виконання одного із грошових зобов'язань. До отримання заяви про зарахування платник має право зробити на адресу одержувача заяву про призначення платежу. Якщо ж одержувач платежу не заявив про зарахування зустрічних вимог, а платник не зробив заяву про призначення платежу, одержувач платежу несе зобов'язання повернути безпідставно отримані грошові кошти, а платник несе грошові зобов'язання, що виникли перед одержувачем платежу раніше.

6. Не поширюється чинність ст. 534 ЦК і на випадки, коли в межах одного зобов'язання у боржника є заборгованість за різні періоди, якщо платіж не погашає повністю один із видів заборгованості. Так, боржник може мати заборгованість за поставлений товар в сумі 280000 грн, що виникла рівними сумами за кожен із семи останніх місяців, заборгованість зі сплати процентів за товарний кредит.в сумі 7000 грн, що виникла рівними сумами за кожен із останніх семи місяців, і заборгованість зі сплати неустойки в загальній сумі 6000 грн, що виникла в останні шість місяців. Якщо за таких умов кредитор отримав платіж в сумі 3000 грн, то він не може бути безпосередньо зарахований в погашення будь-якої заборгованості боржника, в тому числі і заборгованості зі сплати процентів і неустойки, що відповідно до ст. 534 ЦК належить до другої черги. Справа у тому, що у складі заборгованості зі сплати процентів і неустойки є заборгованість, позовна давність щодо якої почала перебіг в різні дні, не говорячи вже про різний строк позовної давності за вимогами про сплату процентів і неустойки. Визначення кредитором (одержувачем платежу) на власний розсуд, яка саме заборгованість погашається, порушувало б права платника на його грошові кошти. Але

209

208