- •Дніпропетровський університет імені альфреда нобеля
- •Кафедра фінансів та банківської справи
- •О.А. Євтушенко
- •Фінансовий контролінг
- •Конспект лекцій
- •Фінансовий контролінг: конспект лекцій / о.А. Євтушенко. – д.: Вид-во Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2012. – 75 с.
- •Лекція 1. Поняття та концепції фінансового контролінгу
- •1.1. Поняття фінансового контролінгу
- •1.2. Мета та завдання фінансового контролінгу
- •1.3. Види фінансового контролінгу
- •1.4. Функції фінансового контролінгу
- •1.6. Концепції фінансового контролінгу
- •2.1. Загальнонаукові методи фінансового контролінгу
- •2.2. Загальноекономічні методи фінансового контролінгу
- •3.1. Управлінські методи фінансового контролінгу
- •3.2. Специфічні (сучасні-автоматизовані) методи фінансового контролінгу
- •4.1. Суть, завдання, функції і зміст економічного контролю в Україні
- •4.2. Економічний контроль у системі наук
- •4.3. Класифікація організаційних форм економічного контролю в Україні
- •4.4. Види економічного контролю та їх зміст
- •4.5. Зміст фінансового контролю, його цілі і завдання
- •4.6. Метод фінансового контролю
- •5.1. Суть і зміст методичних прийомів та контрольно-ревізійних процедур
- •5.2. Органолептичні методичні прийоми
- •5.3. Вибіркові і суцільні спостереження у фінансовому контролі
- •6.1. Розрахунково-аналітичні методичні прийоми
- •6.2. Методичні прийоми документалістики та їх контрольно-ревізійні процедури
- •Тема7. Контрольно-ревізійний процес та ревізії фінансової діяльності
- •5.1. Зміст контрольно-ревізійного процесу
- •5.2. Переддослідна стадія контрольно-ревізійного процесу
- •5.3. Дослідна і завершальна стадії контрольно-ревізійного процесу
- •5.4. Ревізії фінансово-господарської діяльності, їх суть та зміст
- •5.5. Класифікація ревізій
- •5.6. Планування контрольно-ревізійної роботи
- •5.7. Організація контрольно-ревізійної роботи
- •5.8. Права, обов’язки і відповідальність ревізорів
- •Література Основна література
- •Додаткова література
- •Навчальне видання
- •49000, М. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18.
5.6. Планування контрольно-ревізійної роботи
Планування контрольно-ревізійної роботи здійснюється відповідно до закону України про державну контрольно-ревізійну службу та інших нормативних актів про контроль, якими передбачено, що комплексні ревізії фінансово-господарської діяльності проводяться за ініціативою власника.
Контрольно-ревізійну роботу планують власники, виходячи із встановленої законодавством періодичності ревізій.
Залежно від інтервалу проведення контрольно-ревізійної роботи розрізняють перспективні та поточні плани.
Перспективні плани складають міністерства, відомства, концерни та інші об’єднання. У них планують розвиток контрольно-ревізійної роботи на тривалу перспективу згідно з планами економічного і соціального розвитку національної економіки. Складають ці плани контрольно-ревізійні служби, які включають до розділу “Управління галуззю". Зміст перспективних планів контрольно-ревізійної роботи включає заходи щодо виконання науково-дослідницьких робіт у галузі фінансового контролю, проектування автоматизованих систем контрольно-ревізійних процесів на ЕОМ, розробку методик щодо застосування відеотерміналів і апаратно-програмного контролю в процесі ревізій тощо. У перспективних планах передбачаються також підготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів з контролю фінансово-господарської діяльності з розподілом за навчальними закладами, регіонами.
Поточні плани контрольно-ревізійної роботи складають на наступний календарний рік, квартал, місяць. У них конкретизують заходи щодо організації контролю, визначають підприємства, діяльність яких підлягає ревізії. Складання плану є важливим організаційним заходом контрольно-роботи. Поточні плани розробляють з урахуванням періодичності ревізій, установленої для підприємств і організацій, а також наявності працівників контрольно-ревізійної служби та інших підрозділів, яких залучають до виконання контрольно-ревізійної роботи.
План контрольно-ревізійної роботи складає за місяць півтора до початку року кожна організація, яка має підвідомчі підприємства і установи. Практика контрольно-ревізійної роботи показує, що доцільно у плані мати дані про час проведення останньої ревізії на підприємстві. Це допомагає при плануванні додержувати безперервності ревізійної роботи, а також встановити обсяг ревізійної роботи, передбачити вид ревізії.
План ревізій складається керівником контрольно-ревізійної служби, затверджується власником або його представником і зберігається як документ, що не підлягає розголошенню. Такий порядок складання і збереження цього документа зумовлений тим, що кожна планова ревізія має бути раптовою.
Плани контрольно-ревізійної роботи корпорацій, концернів та інших організацій розробляють і затверджують міністерства, відомства та інші органи управління. При розгляді планів керівники органів управління з’ясовують, чи всі підприємства і організації, підвідомчі цьому органу, охоплені ревізіями і тематичними перевірками, чи немає порушень строків проведення ревізій, чи плануються комплексні ревізії або передбачається проведення ревізій тільки ревізорами.
Для уникнення дублювання ревізій і перевірок план контрольно-ревізійної роботи відомчі органи можуть повідомляти відповідним контролюючим органам — Головному контрольно-ревізійному управлінню України, Головній Державній податковій адміністрації України та ін. Ці органи можуть брати участь у проведенні ревізії уповноваженням свого представника для введення його до складу ревізійної бригади.
Конкретизація різних планів контрольно-ревізійної роботи здійснюється в календарних квартальних планах, які складають за 20 – 30 днів до початку наступного кварталу. Календарний план містить ті самі дані, що й річний, але в ньому зазначають дату проведення ревізії (початок і закінчення), а також конкретизують склад осіб, яким доручається її проведення.
Тривалість ревізії в днях встановлюють залежно від якісного виконання її у повному обсязі, обговорення результатів у трудовому колективі обревізованого підприємства і оформлення матеріалів ревізії, але не більше ніж 30 днів, як це передбачено нормативними документами.
Підприємства, які працюють нерентабельно, не виконують виробничих планів або мають незадовільний стан збереження цінностей та інші недоліки, контролюють частіше проведенням контрольних тематичних перевірок і обстежень. Як і план проведення ревізій, вони передбачаються в поточних планах на календарний рік, а потім конкретизуються у квартальних планах.
Якщо у штаті контрольного органу є кілька ревізорів, то небажано, щоб той самий ревізор проводив підряд дві ревізії на одному підприємстві.
При встановленні черговості ревізій і тематичних перевірок необхідно враховувати:
час, який минув після попередньої ревізії;
наявність спаду виробництва, розтрат, крадіжок, нестач та інших недоліків у фінансово-господарській діяльності;
надходження сигналів від податкових інспекцій про зловживання або незаконні дії окремих працівників підприємства;
матеріали перевірок, які надійшли від податкових органів, установ банків, громадського контролю, статистичних органів та ін.;
дані поточної звітності, які надійшли до вищестоящої організації.
На основі квартальних планів керівник контрольно-ревізійної служби складає індивідуальні плани (місячні і квартальні) для кожного контролера-ревізора. Вручають ці плани виконавцям не пізніше ніж за 10 днів до початку ревізії, щоб вони мали час до її підготовки.
При плануванні ревізій перевагу віддають комплексним ревізіям з широким залученням громадськості, працівників та інженерно-технічнго персоналу, а також передбачають перевірку всієї виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства.
Отже, планування контрольно-ревізійної роботи є важливим організаційним етапом своєчасного і якісного проведення контрольних заходів.