5.8. Права, обов’язки і відповідальність ревізорів

Ревізор - це службова особа, уповноважена власником (органом управління) виконувати контрольні функції з перевірки господарської діяльності підприємств незалежно від форм власності. До ревізорів ставляться вимоги насамперед професійної компетенції (наявність спеціальної освіти, практичного досвіду роботи за фахом), морально-вольових якостей.

Розвиток фінансово-господарського контролю, який виконують ревізори, зумовлює дедалі зростаючі кваліфікаційні вимоги до них. Протягом багатьох років фінансово-господарський контроль виконували працівники, які не мали спеціальної освіти. Створення підприємств з різною формою власності, за участю іноземних інвесторів, акціонерних товариств в умовах ринкових відносин ставить підвищені вимоги до професійної компетенції ревізорів, тому у вузах України проводиться підготовка економістів-контролерів вищої кваліфікації.

Права, обов’язки і відповідальність ревізорів регламентовані Законом України “Про державну контрольно- ревізійну службу в Україні”, а також іншими нормативними документами з питань фінансово-господарського контролю.

Ревізору надано право перевіряти всі сторони діяльності підприємства, яке ревізують, згідно із наказом власника - вищого органу управління. При цьому ревізор перевіряє збереження коштів і матеріальних цінностей, використання їх у виробництві продукції, наданні послуг згідно з діючими нормами і нормативами. Ревізор також перевіряє господарські операції із заготівлі і придбання сировини та матеріалів, виробництво і реалізацію продукції, утворення і використання заробітної плати відповідно до кількості і якості праці; коштів економічного стимулювання, фінансових ресурсів і цільового призначення.

Виходячи із головного завдання фінансово-господарського контролю - активно впливати на ефективність господарювання, раціональне витрачання коштів, матеріальних і фінансових ресурсів, ревізору надано право контролю виконання підприємством державного замовлення, розрахунків з державним бюджетом щодо сплати податків, прибутку, а також окупності кредитів, наданих банками. Контроль господарської діяльності підприємства ревізор здійснює дослідженням організаційно-розпорядчої документації (накази, розпорядження), службового листування, нормативно-довідкової інформації (норми витрат, стандарти, прейскуранти), конструкторської і технологічної документації, первинних облікових документів з господарських операцій, планів економічного і соціального розвитку, розрахунків щодо їх обґрунтування, даних бухгалтерського, управлінського, податкового і статистичного обліку та фінансової звітності, а також додержання законодавства, нормативно-правових актів, які регулюють виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємств, корпорацій і галузей національної економіки в умовах ринкових відносин.

Ревізору надано право фактичного контролю збереження суспільної власності, прогресивності норм і нормативів витрачання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, достовірності облікового відображення господарських операцій тощо. Це право ревізор здійснює проведенням вибіркових і суцільних інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей і коштів, розрахунків з постачальниками і покупцями. Одночасно перевіряють місця збереження цінностей, відповідність їх товарознавчим, протипожежним, температурним вимогам, обладнання охоронною сигналізацією, ваговимірювальними приладами, складським транспортом, тобто додержання умов, які забезпечують збереження цінностей від псування, пожежі, крадіжки, а також сприяють нормальній роботі складів, каси тощо.

Ревізор також перевіряє прогресивність норм і нормативів не тільки щодо додержання методики їх розробки і затвердження, а й їхньої якості контрольним запуском сировини у виробництво, проведенням хронометражних спостережень за роботою устаткування, працівників, що його обслуговують, здійснює інші контрольно-ревізійні процедури.

Достовірність відображення господарських операцій в обліку ревізор, реалізуючи надане йому право, перевіряє за допомогою документальних методичних прийомів контролю. Насамперед досліджують первинну документацію, якою оформлені господарські операції з коштами, матеріальними цінностями, основними засобами, виробництвом продукції, виконаними роботами і послугами, розрахунково-кредитними операціями тощо. При цьому перевіряють, чи відповідають первинні документи вимогам нормативних актів про документальне забезпечення записів і електронний документооборот у бухгалтерському обліку. Потім контролюють додержання нормативних документів з методології ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Ревізор встановлює, чи відповідають дані обліку і звітності кількісним і якісним показникам, відображених у них господарських операцій, виявляє випадки приписок невиконаних робіт, приховування браку продукції, нестач і крадіжок цінностей.

У тих випадках, коли для встановлення істини про збереження цінностей необхідно вжити оперативних заходів, ревізор має право опломбувати місця зберігання їх (склади, комори, каси), а щодо документів — приміщення архіву, бухгалтерії та ін. При цьому виконання контрольно-ревізійних процедур не повинно порушувати нормальної роботи підприємства та його підрозділів.

Ревізору надано право виконувати на ревізованому підприємстві певні слідчо-юридичні дії. Так, згідно з постановою правоохоронних органів ревізор може вилучати оригінали первинних документів із поточного архіву підприємства, залишаючи замість них копії, завірені його підписом і відображені в окремому акті. Він може одержувати довідки від інших підприємств і організацій з питань, що стосуються діяльності ревізованого підприємства, а також пояснювальні записки від матеріально відповідальних і службових осіб з питань, які виникають у процесі ревізії. За рішенням органу, який призначив ревізію, він має право передати матеріали ревізії правоохоронним органам за погодженням з органом, який призначив ревізію.

На клопотання ревізора орган, який призначив ревізію, може призначити спеціальну експертизу (почеркознавчу, технологічну та ін.) для дослідження важливих питань господарської діяльності підприємства і подання висновків, які використовують у процесі ревізії.

Для виконання трудомістких робіт за поданням ревізора керівництво ревізованого підприємства зобов'язане виділяти у його розпорядження спеціалістів, яких немає у складі ревізійної бригади або якщо їх не досить для здійснення контролю у встановлений строк. В основному йдеться про спеціалістів у галузі обчислювальної техніки (програмісти, системотехніки, оператори), конструкторської та інженерної підготовки виробництва, технології виробництва тощо.

Ревізор має право подавати пропозиції керівництву ревізованого підприємства за погодженням з органом, що призначив ревізію, про проведення суцільних і вибіркових інвентаризацій, усунення від посади окремих працівників, які скоїли порушення, вжиття термінових заходів щодо усунення причин втрати цінностей, їх нестач і крадіжок.

Слід мати на увазі, що права, надані штатному працівникові контрольно-ревізійної служби —ревізору, поширюються також і на інших працівників, які входять до складу бригади при комплексних ревізіях і тематичних перевірках фінансово-господарської діяльності підприємства, корпорації.

У процесі контролю фінансово-господарської діяльності підприємства ревізор повинен керуватися законодавчими актами, а також нормативно-довідковою інформацією (наказами, положеннями, інструкціями) міністерств і відомств щодо об’єктів контролю, перевіряти відповідність господарських операцій їх нормативно-правовому регулюванню. При цьому ревізор має бути об'єктивним в оцінці господарських операцій, не допускати суб’єктивності і волюнтаризму, застосовувати наукові методи дослідження об’єктів контролю.

У процесі ревізії необхідно керуватися демократичним принципом економічного контролю. Спираючись на трудовий колектив ревізованого підприємства, додержувати гласності результатів контролю обговоренням недоліків у роботі підприємства з широким залученням працівників. Заходи, щодо подолання виявлених у ході ревізії, перевірок недоліків та їх профілактики розробляють за участю трудового колективу, керівника ревізованого підприємства.

Ревізор має стежити за відшкодуванням завданого збитку як у ході ревізії, так і після її закінчення, керуючись діючим законодавством. Це подання допомоги правоохоронним органам у накладанні арешту на майно осіб, які завдали збитків підприємству у великих розмірах. Крім того, ревізор може запропонувати матеріально відповідальним особам погасити через касу підприємства втрати від нестачі і псування цінностей тощо.

Ревізор несе відповідальність за навмисне викривлення результатів ревізії, перевірки господарських операцій, приховування фактів нестачі, розтрат і крадіжок цінностей, приписок невиконаних робіт, окозамилювання, злочинну халатність у виконанні службових обов’язків в межах наданих йому прав. Він також відповідальний за порушення службової етики, використання службового становища у корисливих цілях.

Працівники ревізованого підприємства мають право брати участь у ревізії і перевірці, інвентаризації коштів і матеріальних цінностей, хронометражі затрат робочого часу на виконання робіт і послуг, контрольних замірах і запусках сировини і матеріалів у виробництво, огляді місць зберігання цінностей, відборі проб і зразків сировини, напівфабрикатів і готової продукції для лабораторного аналізу і дослідження, а також інших контрольно-ревізійних процедурах. Крім того, особи, роботу яких перевіряють, мають право ознайомлюватися з актами, довідками та іншими документами, які містять результати перевірки їхньої діяльності. В разі непогодження з висновками ревізії вони мають право вимагати перевірити ще раз викладені факти, уточнити зміст і оцінку їх відповідно до діючого законодавства і нормативно-правових актів.

Керівники ревізованого підприємства зобов’язані згідно із Законом України про державну контрольно-ревізійну службу створювати ревізорам належні умови для їх нормальної роботи, подавати на їхню вимогу службове листування, планову, облікову і звітну документацію; виконувати обґрунтовані вимоги до забезпечення збереження коштів і матеріальних цінностей, припиняти безгосподарність і марнотратство.

У випадках непогодження з висновками ревізії господарської діяльності, викладеними в акті, керівники ревізованого підприємства зобов'язані подати органу, який призначив ревізію, свої письмові заперечення або зауваження не пізніше ніж через три дні після підписання акта.

Керівники ревізованого підприємства несуть відповідальність за подання на перевірку ревізії явно фіктивних документів, неправильних пояснень, викривлення результатів інвентаризації цінностей, які проводяться у процесі ревізії, та інші дії, спрямовані на заплутування ревізії.

Отже, права, обов’язки і відповідальність ревізорів, передбачені діючим законодавством і нормативно-правовими актами, створюють необхідні передумови для об’єктивного фінансового контролю діяльності підприємств.