1.4. Функції фінансового контролінгу

Функції фінансового контролінгу проявляються в трьох основних сферах: отриман­ні фінансових ресурсів (джерел), в управлінні ними та в їх ви­користанні. Фінансові ресурси підприємство, насамперед, за­лучає з ринків капіталу. Частина їх не одразу потрапляє в обіг, а зберігається у вигляді резервів ліквідності, інші ресурси йдуть на виробництво та на інвестиції, їх використовують для обслуговування боргу, для покриття зобов'язань та кредитів, розрахунків з державою (податки) й акціонерами (дивіденди) тощо.

Визначення функцій фінансового контролінгу не обмежу­ється запропонованим переліком, існують і інші класифікації функцій фінансового контролінгу. До основних функцій також відносять такі:

1. нагляд за виконанням фінансових завдань, які регулює система фінансових норм і показників;

2. вимірювання відхилень фактичних результатів діяль­ності від запланованих; діагностика серйозних відхилень по­казників фінансового стану підприємства і суттєвого зниження.

Деякі з наведених функцій є певною мірою подібними та спрямованими на виконання ідентичних завдань, але разом з цим ця класифікація максимально відповідає функціям, які виконує фінансовий контролінг. Очевидно, функції фінансо­вого контролінгу, з одного боку, можна поділити на ті, що спрямовані на досягнення стратегічних цілей, а з іншого — на ті, що мають на меті забезпечення певних оперативних (так­тичних) цілей.

Реалізація усіх перерахованих функцій як стратегічного, так і оперативного фінансового контролінгу в сучасних ринко­вих умовах не можлива без дотримання певних концепцій, без застосування ринкових загальних та спеціальних методів і процедур цього виду підсистем прийняття управлінських рі­шень. Саме тому, далі буде описано концепції фінансового контролінгу, а також як загальнонаукові, загальноекономіч­ні, так і нові автоматизовані методи цього виду контролінгу.

1.6. Концепції фінансового контролінгу

Розглядаючи фінансовий контролінг як складову процесу управління підприємством, варто згадати про концепції цього виду контролінгу. Перед тим як детально дослідити останні, вважаємо за потрібне навести визначення концепції. Як спра­ведливо зазначено в економічному словнику-довіднику, кон­цепція є певним твердженням, філософією управління, науко­во обґрунтованим і розгорнутим уявленням й розумінням як мети та стратегії діяльності підприємства, так і всіх внутріш­ніх і зовнішніх факторів, які прямо чи опосередковано впли­вають на успіх і стабільний розвиток підприємства на ринку.

Виокрем­лють 6 головних концепцій:

1. Концепція формування інтегрованих інструментів пла­нування та контролю. Розглядаючи контролінг у розрізі не­великого підприємства можна стверджувати, що запроваджен­ня та функціонування такої підсистеми прийняття управлін­ських рішень відносно простий процес, адже на малому під­приємстві є тісна комунікація між працівниками усіх відділів та підрозділів, і одна особа є відповідальною за все. Тобто до­цільності в запровадженні центрів відповідальності немає. Проте, як слушно зазначають професор Дж. Копп і професор Дж. Лейк на великому підприємстві відсутність центрів від­повідальності може спричинити труднощі в управлінні, особ­ливо при складанні бюджетів. Для уникнення такої проблеми варто визначити як центри відповідальності, так і окремих осіб, які відповідатимуть за складання бюджетів. Отже, закріпивши відповідаль­ність за певними особами, на підприємстві легко запровадити фінансовий контролінг та досягти основної мети діяльності підприємства.

2. Концепція виробництва, збуту (для торговельного під­приємства) або ж сервісу (на підприємствах, які надають послуги). Відповідно до досліджень А. Кюнцлє, ця концепція передбачає врахування певних обмежень, які передбачені фі­нансовим контролінгом для функціонування підприємства. Усі спеціальні вимоги або ж особливості, які пов'язані з типом суб'єкта господарювання, мають бути враховані як у концеп­ції діяльності самого підприємства, так і в функціонуванні його окремих підсистем, зокрема фінансового контролінгу. Наприклад, впровадження саме цієї концепції передбачає розробку інструментів фінансового контролінгу, які в процесі діяльності компанії можна удосконалювати та адаптувати до потреб ведення бізнесу. Теорію обмежень у своїх працях де­тально розглянув ізраїльський автор Е. Голдратт’. Теорія об­межень ґрунтується на думці, що в будь-якому підприємстві є слабке місце, яке гальмує процес досягнення основної мети діяльності суб'єкта господарювання. Завданням застосування теорії обмежень та згаданої концепції є вчасне виявлення

слабкої ланки.

3. Концепція врахування специфіки діяльності (особли­востей) підприємства. Виберемо окремі характеристики ді­яльності суб’єкта господарювання та відобразимо вимоги до них за допомогою рис. 2.

Рис. 2. Вимоги до специфічних характеристик діяльності під­приємств

Важливо приділити увагу управлінню ліквідними засоба­ми, які забезпечують стабільність функціонування підприємс­тва на ринку та його платоспроможність. Підтримка такого стану надасть можливість збільшити кредитоспроможність, наприклад, збільшити термін кредитних лімітів, отримати нові кредити в банку тощо. Останні також сприяють підви­щенню репутації підприємства та збільшують рівень довіри партнерів.

5. Використання інструментів концепції фінансового контролінгу як основи прийняття управлінських рішень. Базовим в цій концепції є те, що будь-яка діяльність на під­приємстві має бути спрямована на досягнення головного за­вдання діяльності суб'єкта господарювання через прийняття управлінських рішень. Для забезпечення фінансового контролінгу за умов цієї концепції автор пропонує використовувати такі критерії: виробничу потужність, встановлення цін, оцінку проекту то­що, які оцінюють за допомогою використання інструментів контролінгу.

6. Концепція управління та прийняття управлін­ських рішень. Враховуючи тісний зв’язок елементів фінансо­вого контролінгу у забезпеченні відповідного його функціону­вання, варто розглянути також концепцію, яка базується на аналізі людського фактора та комунікації всередині підпри­ємства, а точніше взаємовідносин між працівниками. Очевид­но, не можна розглядати фінансовий контролінг лише як пев­ний технічний інструмент, адже фінансовий контролінг — це, насамперед, підсистема управління та прийняття управлінсь­ких рішень.

Лекція 2. Загальнонаукові та загальноекономічні методи фінансового контролінгу

2.1. Загальнонаукові методи фінансового контролінгу.

2.2. Загальноекономічні методи фінансового контролінгу.