5. Класифікація і умовні позначення металорізальних верстатів

5.1. Класифікація металорізальних верстатів. За рівнем спеціалізації верстати поділяють на універсальні, призначені для виконання різноманітних операцій в умовах одиничного та дрібносерійного виробництва; спеціалізовані, на яких обробляють однотипні деталі різних розмірів у серійному виробництві, та спеціальні, призначені для обробки певних деталей у масовому виробництві.

Залежно від характеру виконуваних робіт і типу різальних інструментів, що застосовуються, всі металорізальні верстати поділяються на такі 9 груп: токарні; свердлильні і розточувальні; шліфувальні; для електрофізичної і електрохімічної обробки; зубо- і різьбообробні; фрезерні; стругальні, довбальні і протяжні; розрізні і різні верстати (до цієї групи належать верстати, які не ввійшли в жодну з перелічених вище груп).

Кожна група верстатів, у свою чергу, поділяється на 9 типів за технологічним призначенням, конструкційними особливостями, кількістю головних робочих органів верстата або інструмента, ступенем автоматизації.

За ступенем точності розрізняють верстати нормальної точності і високоточні (прецизійні).

5.2. Позначення металорізальних верстатів. Кожній моделі верстата присвоюють номер, що складається з трьох або чотирьох цифр. Перша цифра вказує на групу верстата (1 - токарні, 2 - свердлильні, 3 - шліфувальні і т. д.), друга - тип верстата в цій групі.

Третя або третя і четверта цифри разом умовно характеризують основний розмір верстата або інструмента. Для токарних верстатів ці цифри показують висоту центрів у сантиметрах або в дециметрах; для револьверних верстатів і автоматів - максимальний діаметр оброблюваного прутка в міліметрах; для свердлильних верстатів - максимальний діаметр отвору, який можна просвердлити на цьому верстаті в сталі середньої твердості.

Літера, що стоїть після першої або другої цифри, вказує на модернізацію (поліпшення конструкції) основної базової моделі верстата. Літера, що стоїть у кінці номера, означає модифікацію (видозміну) базової моделі. Наприклад, марка 16К20 належить токарному (1) гвинторізальному (6) верстату з висотою центрів 200 мм (20), модернізованому.

6. Приводи верстатів

6.1 Приводом називають сукупність пристроїв, які передають рух від джерела руху до робочих органів верстата.

У сучасних металорізальних верстатах як джерело руху застосовують один або кілька електродвигунів. Приводи верстатів можуть бути механічними, гідравлічними, пневматичними й електричними.

Змінювати частоту обертання шпинделя верстата або подачу можна безступінчастим або ступінчастим регулюванням. При безступінчастому регулюванні можна дістати будь-яку частоту обертання у встановлених межах, при ступінчастому - певний ряд частот обертання, які дають ступінчастий перепад. Безступінчастий спосіб регулювання забезпечує вибір найвигіднішої швидкості різання або подачі і здійснюється за допомогою гідравлічного приводу, механічних варіаторів та електричним регулюванням.

У металорізальних верстатах із ступінчастим регулюванням ряд частот обертання становить геометричну прогресію зі знаменником φ:

N_min=n₁; n₂=n₁ φ; n₃=n₁ φ²...n_max=n₁ φ^z-1,

де z - кількість різних швидкостей.

Ступінчасте регулювання частот обертання і подач в металорізальних верстатах здійснюють за допомогою коробок передач, змінних зубчастих коліс, електродвигунів з кількома частотами обертання.

6.2. Кінематична схема верстата - це сукупність умовних позначень передач і механізмів, які здійснюють рух елементів верстата. Вона дає змогу визначити окремі кінематичні ланцюги і мати повне уявлення про роботу окремих органів і верстата в цілому. При розрахунках параметрів руху кінцевих ланок кінематичного ланцюга переміщення одного з них приймають за вихідне. Рівняння, яке зв'язує розрахункові переміщення цих ланок, називається рівнянням кінематичного ланцюга, або рівнянням кінематичного балансу.

Основними кінематичними ланцюгами у верстатах є ланцюги головного руху, руху подачі, допоміжних рухів.