11. Обробка отворів на свердлильних верстатах

На свердлильних верстатах виконують такі основні операції: свердління, розсвердлювання, зенкерування (рис.10, а) — процес обробки циліндричних литих, штампованих або попередньо просвердлених отворів зенкером для надання їм правильної геометричної форми, потрібних розмірів необхідної шорсткості поверхні; розточування отворів (рис.10, б) - здійснюється різцями у тих випадках, коли осі отворів мають бути розташовані за точними координатами; розвертання (рис.10, в) - точна обробка отворів з метою надання їм точних розмірів і малої шорсткості поверхні; зенкування (рис.10, г) - процес утворення циліндричних або конічних заглиблень у попередньо просвердлених отворах під головки болтів, гвинтів та інших деталей за допомогою циліндричних і конічних зенкерів (зенківок); цекування - обробка торцевих поверхонь під гайки, шайби і кільця пластинками або торцевими зенкерами (рис.10, д, е); нарізання різьби в отворах можна здійснити на свердлильних верстатах мітчиками. При свердлінні глибоких отворів (l/d > 5) обертального руху надають заготовці (головний рух) а поступального - свердлу (рух подачі). При цьому відхилення осі отвору вбік значно зменшується.

Отворівот

Рис.10. Обробка отворів на свердлильних верстатах

12. Свердла

12.1. Типи свердел. Розрізняють такі основні типи свердел: а) перові (рис.11, а), що становлять стрижень або закріплювану в оправці пластинку з різальними кромками, заточеними під кутом 2φ = 80...150°. Застосовують ці свердла в основному для свердління отворів у твердих поковках і виливках та для обробки ступінчастих отворів; б) спіральні (рис.11, б); в) свердла для глибокого свердління (рис.11, в); г) центрувальні (рис.11, г), призначені для утворення центрових отворів у заготовках, що обробляються в центрах; д) свердла для кільцевого свердління (рис.11, д) які застосовують для глибоких отворів, діаметр яких перевищує 75 мм.

12.2. Спіральні свердла - найбільш поширений тип свердел. Виготовля­ють їх діаметром 0,1...80 мм.

Спіральне свердло (рис.12, а) складається з різальної частини 1, напрямної 2, шийки 3, хвостовика 4 і лапки 5. Різальна частина виконує основну роботу різання. Напрямна частина спрямовує свердло в отворі і забезпечує виготовлення отвору потрібного діаметра. Хвостовик може бути циліндричним або конічним. У свердел з циліндричним хвостовиком (рис.12, б) поводок 5 запобігає провертанню свердла в патроні.

Різальна частина включає передню 6 і задню 7 поверхні, головні 8 і допоміжні 9 різальні кромки, а також поперечну кромку 10 (рис.12, в). Передньою поверхнею 6 свердла є гвинтова поверхня канавки, якою сходить стружка. Задня поверхня 7 - це поверхня, обернена до поверхні різання. Головні різальні кромки 8 свердла утворюються перетином передніх і задніх його поверхонь. Кут між ними у свердел для обробки сталі і чавуну 2φ = 118°, для свердління м'яких і в'язких матеріалів (алюмінію, силуміну) - 2φ = 80... 90°, для свердління твердих і крихких матеріалів -2φ = 130... 140°.

Кут нахилу поперечної кромки (перемички) 10 свердла ψ = 50.. .55° (рис.12, в, г). Поперечна кромка працює у важких умовах, оскільки на ній передній кут має від'ємне значення. Внаслідок цього при свердлінні виникають значні зусилля, спрямовані вздовж осі свердла.

Отвір для відведення стружки

в

Напрямні кулачки

д

Рис.12. Основні елементи і геометричні параметри спірального свердла

У головній січній площині N-N (рис.12, г), нормальній до головної різальної кромки, свердло має форму різця з властивими йому геометричними параметрами. Передній кут свердла у вимірюється в цій площині. В міру наближення до осі свердла передній кут зменшується, а задній, навпаки, збільшується. Передній кут поперечної кромки може набувати від'ємних значень.

Для зменшення тертя свердла об стінки отвору на напрямній частині його залишаються дві вузькі гвинтові стрічки завширшки 0,2.. .2,6 мм, а решту її роблять меншого діаметра. З цією ж метою діаметр свердла зменшують у напрямі до хвостовика на 0,03. ..0,1 мм на кожних 100 мм довжини. Глибина різання при свердлінні дорівнює половині діаметра свердла.