2.2.Протипіхотна міна пмн-2.

Основні тактико-технічні характеристики

Тип. . . . . . . . . . . . . . . . . Фугасна, натискної дії, остаточно

споряджена

Маса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 0,4 кг

Маса ВР (ТГ-40) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 0,1 кг

Діаметр. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 120 мм

Висота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54 мм

Тип підривника . . . . . . . . . Механічний вбудований з механізмом

дальнього зведення

Тип механізму дальнього зведення . . . . . . . . . . Пневматичний

Час зведення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30 - 300 с

Зусилля спрацювання. . . . . . . . . . . . . . . . 5 - 25 кгс

Температурний діапазон застосування. . . . . . . . Від 40 до +50° С

Спосіб установлення . . . . . . . . . . . . Мінним загороджувачем

ПМЗ-4 і вручну

Устрій і принцип дії

Міна ПМН-2 складається з корпусу, заряду, натискної датчика й вбудованого підривника з пневматичним механізмом дальнього зведення.

Корпус 1 (мал.1) пластмасовий, має порожнини для розміщення заряду й механізму дальнього зведення, один вертикальний і два горизонтальних канали для розміщення механізмів підривника. Зверху корпус закрито кришкою 2.

Заряд 13 (ТГ-40) має додатковий детонатор 15 (тетрил) масою 4,5 м.

Натискний датчик складається з підпружиненого штока 12, розміщеного у вертикальному каналі корпусу, і хрестовини, що спирається на нього 3, закритої гумовим ковпаком 4, закріпленим на корпусі накидною гайкою 5.

Вбудований підривник запобіжного типу забезпечує розрив вогневого ланцюга міни в транспортному положенні, зведення в бойове положення з уповільненням 30 - 300 с і вибух заряду міни при натисненні на неї в бойовому положенні. Підривник складається з пневматичного механізму дальнього зведення, підпружиненого движка 17 з капсулем-детонатором, ударника 14 з бойовою пружиною.

Механізм дальнього зведення складається з сильфона 6, підпружиненої втулки 7 з діафрагмою. Втулка своїм зубом 16 утримує движок 17 у транспортному положенні. У транспортному положенні капсуль-детонатор відведено від ударника й додаткового детонатора, сильфон 6 заповнено повітрям. Втулка 7 перебуває в нижньому положенні, стискає пружину 8 і втримується в цьому положенні штоком 11, сполученим замком із запобіжною чекою 9, яка зафіксована зрізною чекою 10.

Ударник стискає бойову пружину й утримується на бойовому взводі штоком 12 нажимного датчика.

При повороті запобіжної чеки 9 зрізається зрізна чека 10, а при висмикуванні запобіжної чекі переміщається шток 11, звільняючи втулку 7. При цьому втулка під дією пружини 8 підіймається вгору. Сильфон 6 стискається й повітря з нього видавлюється через отвір у діафрагмі. Через 30 - 300 с зуб 16 втулки звільняє движок 17, який під дією пружини переходить у бойове положення - капсуль-детонатор стає навпроти ударника й додаткового детонатора.

Мал.3. Протипіхотна міна ПМН-2:.

а - загальний вигляд; б - розріз; в - вигляд зверху; 1 - корпус; 2 - кришка; 3 -хрестовина; 4 - ковпак;

5 - накидна гайка; 6 - сильфон; 7 - втулка з діафрагмою; 8 - пружина; 9 - запобіжна чека; 10 - зрізна чека;

11 - шток; 12 -шток нажимного датчика; 13 - заряд; 14 - ударник; 15 - додатковий детонатор; 16 - зуб втулки; 17 - движок з капсулем-детонатором

При натисненні на міну хрестовина натискає на шток 12. Шток опускається й звільняє ударник 14. Ударник під дією бойової пружини наколює капсуль-детонатор, який вибухає й викликає вибух додаткового детонатора та заряду міни.

Встановлення

Міни ПМН-2 встановлюють :

- улітку в ґрунт або на ґрунт з маскуванням грунтом або рослинністю;

- узимку на поверхню ґрунту або в сніг з маскуванням снігом.

У твердий утрамбований сніг міни встановлюють так само, як у ґрунт.

Установлення мін ПМН-2 провадиться:

- розкладаючи міни за допомогою мінного загороджувача ПМЗ-4П, що має додаткове обладнання для встановлення протипіхотних мін, з подальшим переведенням їх у бойове положення вручну на місці встановлення;

- викладаючи міни з автомобіля на поверхню ґрунту;

- уручну.

Встановлення мін за допомогою мінного загороджувача ПМЗ-4 з додатковим обладнанням для розкладання протипіхотних мін відбувається в наступному порядку:

- міни вилучають із упаковок і подають у накопичувач;

- з накопичувача міни подаються у видаючий лоток;

- сапери (дві особи), рухаючись за загороджувачем, викопують лунку й установлюють у них розкладені міни;

- один сапер, рухаючись останнім, переводить міни в бойове положення й маскує їх.

Мал.4. Встановлення міни ПМН-2.

а - у грунт; б - на поверхню ґрунту; в - в сніг на поверхні грунту при сніговому покриві до 10 см; г - у сніг при сніговому покриві понад 10 см; 1- міна; 2 - маскування рихлим ґрунтом; 3 - маскування травою (листям); 4 - сніг; 5 - маскування лунки снігом.

Установлення мін викладенням із автомобіля провадиться під час прискореного встановлення мінних полів улітку при наявності рослинного покриву, що забезпечує маскування мін.

На автомобіль призначають три-чотири людини, які вилучають міни з упаковок, повертають і вилучають запобіжні чеки й опускають міни через борти автомобіля з необхідною щільністю. Для отримання трирядного мінного поля міни скидають ліворуч, праворуч і позаду за ходом автомобіля. Міни, установленні кришкою донизу, зберігають працездатність.

Для встановлення міни в ґрунт у ручну необхідно:

- відкопати лунку за діаметром міни глибиною 3- 4 см;

- установити міну в лунку;

- повернути запобіжну чеку й висмикнути її з міни;

- замаскувати міну.

Узимку при сніговому покриві до 10 см міну ставлять на поверхню ґрунту. При сніговому покриві понад 10 см міну ставлять у сніг. Через лунку, видавлену в снігу ногою, міну після витягання запобіжної чеки, підсовують під сніг так, щоби маскувальний шар снігу над міною був не більше 5 см. Лунку маскують рихлим снігом. Запобіжні чеки після встановлення мін здають командиру.

Міни ПМН-2 знешкоджувати забороняється.

Установлені міни знищуються підривом зарядів ВР масою 0,2 кг, встановлених поряд з міною, або багаторазовим проїздом по мінному полю танків із тралами та катками, що буксируються, або танків без тралів (гусеницями). Надійне спрацювання мін при проїзді танків забезпечується тільки на рівній місцевості.

2.3. Міна ОЗМ-72.

Основні тактико технічні характеристики ОЗМ-72

Маса міни - 5кг

Маса ВР - 660г(тротил)

Діаметр - 108мм

Висота - 172мм

Кількість готових осколків - 2400шт

Радіус суцільного ураження - 25м

Висота розриву над поверхнею грунту - 0,6 – 0,9м

Підривник (рекомендований) МУВ-3, МВЕ-72, МУВ-4

Зусилля спрацювання МУВ-3 - 2 – 6 кгс

Довжина розтяжки по фронту - 30м

Мал.5 Протипіхотна міна ОЗМ-72:

а - загальний вигляд комплекту; б - розріз не остаточно спорядженої міни; 1-міна; 2- кілочки дерев'яні; 3- кілочки металеві; 4-котушки з дротяними розтяжками; 5 - трос з карабінами; 6 - капсуль-детонатор № 8-А; 7 - підривник МУВ-3; 8 - направляючий стакан; 9 - втулка з капсулем-спалахувачем і кулькою; 10 - ковпачок; 11 - пробка; 12 і 21 - кришки; 13 - заряд; 14 - корпус з осколками; 15 - додатковий детонатор; 16 - нейтральна втулка; 17-втулка з капсулем-спалахувачем; 18-ударник; 19-бойова пружина; 20 - втулка; 22 - натяжний трос; 23- п'ята ударника; 24 - запобіжний ковпачок; 25 - камера; 26 - вишибний заряд; 27-трубка; 28 - капронова стрічка.

Склад комплекту мін

1. Міни не остаточно спорядження 1шт

2. МУВ-3 або МУВ-4 1шт

3. КД №8-А 1шт

4. Трос з трьома карабінами 1шт

5. Дротяна розтяжка (по 15 м) 2 котушки

6. Кілок металевий 2шт

7. Кілок дерев’яний 4шт

8. Накольний механізм 1 на 4 міни

9. Капронова стрічка 0,8м

Будова міни

Міна ОЗМ-72 складається з:

• направляючого стакану;

• корпусу з втулкою з капсулем - спалахувачем КВ-11;

• осколків;

• додаткового детонатора;

• заряду ВР;

• вишибного заряду;

• ударного механізму.

Направляючий стакан має на дні камери, в якій закріплений одним кінцем і вкладений натяжний трос.

Корпус представляє собою циліндричну обойму з готових осколків. Обойма зверху і знизу закрита кришками. На верхній кришці є втулка з капсулем-спалахувачем, закритим ковпачком. В нижній частині втулки знаходиться кулька. В центрі є отвір, закритий пробкою, куди встановлюється КД №8-А.

Заряд ВР – литий тротил.

Вибивний заряд – димний порох, поміщений в трубу.

Ударний механізм складається з:

• втулки;

• ударника з бойовою пружиною;

• п’ятки ударника;

• втулки з капсулем-спалахувачем.

Ударник і п’ятка ударника з’єднані роз’ємним замком. До п’ятки ударника прикріплений другий кінець тросу.

Підривник МУВ-3 по будові і принципу дії аналогічний підривнику МУВ-2. відрізняється наявністю скоби, яка збільшує зусилля висмикування бойової чеки.

Накольний механізм застосовується при встановленні мін в керованому варіанті і по будові і принципу дії аналогічний накольному механізму підривника МВЕ-72

Принцип дії міни

При встановленні міни з МУВ-3 після висмикування запобіжної чеки різак під дією пружини перерізує металоелемент №2 і ударник втримується в бойовому Р-подібному чеку підривника. Міна переходить в бойове положення.

При натяганні дротяної розтяжки висмикується бойова чека і ударник під дією бойової пружини наколює капсуль-спалахувач КВ-11. промінь вогню якого запалює вишибний заряд. Під дією порохових газів кулька закриває отвір у втулці.

Порохові гази з трубки прориваються в камеру і їх тиском корпус викидається з направляючого стакану. При цьому розмотується трос.

При вилітанні міни на висоту, рівну довжині натяжного тросу, з втулки зривається запобіжний ковпачок і п’ятка ударника висмикується з втулки. При виході замка із втулки ударник звільнюється і під дією бойової пружини наколює КВ, від якого вибухає КД №8-А, додатковий детонатор і основний заряд міни, осколки розлітаються, вражаючи противника.

Встановлення міни

При встановленні міни з МУВ-3 необхідно:

• відрити лунку по діаметру міни, глибиною 18-20см;

• встановити міну в лунку;

• встановити КД №8-А в міну;

• засипати вільне місце біля міни і утрамбувати;

• забити на відстані 0,5 м від міни в сторону супротивника металевий кілочок. Висота кілочка над поверхнею гранта повинна бути 15-18 см;

• встановити трос з карабінами, зачепивши його карабіном за скобу пробки;

• зачепивши за карабін троса дротяну розтяжку, розмотати її на 7,5 м, забити дерев’яний кілочок і, пропустивши розтяжку через проріз, розмотати її. В кінці забити другий кілочок і закріпити за нього дротяну розтяжку;

• перевірити наявність метало елементу і справність різака підривника

МУВ-3 і накрутити на втулку з КВ;

• закріпити карабіном трос за бойову чеку;

• замаскувати міну;

• впевнившись у надійному утриманні бойової чеки, висмикнути запобіжну чеку з підривника. Запобіжні чеки здаються командиру.

• Мал.6 Встановлення протипіхотної міни ОЗМ-72 у ґрунт

При встановленні в м’якому (болотистому) грунті, для забезпечення надійного вильоту міни, під неї встановлюються дошки, товщиною не менше 2,5 см і розміром не менше 15 х 15 см. Мал.7 При встановленні зимою на грунт.

міни прив’язуються капроновою стрічкою до металевого кілочку.

Мал.8 Встановлення міни ОЗМ-72 з підривником МВЭ-72:

1 - кілочки; 2 - обривний датчик; 3 - підривник МВЭ - 72; 4 - міна ОЗМ - 72; 5 - розбивочні прапорці.

Знешкодження

Знешкодження дозволяється тільки для мін, встановлених в керованому варіанті.

2.4 Міна МОН-50.

Основні тактико-технічні характеристики

Найменування	МОН-50
1. Маса міни, кг	2
2. Тип ВР	ПВВ-5А
3. Маса ВР, кг	0,7
4. Кут розлітання осколків	54^о
5. Дальність суцільного ураження, м	50/58
6. Ширина зони суцільного ураження, м	4,5/5,4
7. Дальність розлітання в тильному і боковому напрямках, м	До 40

Склад комплекту

Міна МОН-50 незакінченого спорядження 1 шт

Електродетонатор (комплектується в військах) 2 шт

Струбцина 1 на 2 міни

Втулка для кріплення ЕДП в запальному гнізді 2 шт

Сумка для переноски 1 на 2 міни

Коробка (футляр) засобів вибухання 1 шт

Мал.9 Протипіхотна міна МОН-50 не остаточно споряджена:

а - загальний вигляд з розкритими ніжками; б - вигляд спереду з розрізом по запальному гнізду; в - вигляд збоку з розрізом передньої частини міни; г - вигляд зверху; 1- корпус; 2 - пробки; 3 - прицільна щілина; 4 - осколки; 5 - заряд; 6 - додатковий детонатор; 7 - шарніри; 8 - фланець; 9 – ніжки.

Будова і принцип дії міни:

Міна МОН-50 не остаточного спорядження складається з корпусу, спорядженого готовими осколками і заряду.

Корпус пластмасовий, має зверху два різьбових запальних гнізда під ЕДП-р запал МД-М, закритий пробками. В корпусі зверху знаходиться прицільна щілина і стрілка. Знизу до корпуса шарнірно прикріплені чотири ніжки, фланець з різьбою для кріплення міни на місцевих предметах за допомогою струбцини.

Осколки – сталеві циліндрики, діаметром 6 мм, висотою 7 мм, мають масу 1,5 г (або кульки діаметром 6,35 мм).

Заряд (ПВВ-5А) заповнює порожнину в корпусі позаду осколків. Для забезпечення надійної детонації є два додаткових детонатори.

Струбцина служить для закріплення міни на місцевих предметах.

Коробка для засобів вибухання пластмасова, для одного МД-5М або ЕДП-р.

Втулка металічна з зовнішньою різьбою застосовується для кріплення в запальному гнізді ЕДП.

Сумка брезентова служить для переноски двох комплектів мін.

Міна вибухає від ЕДП-р (ЕДП) при встановлені її в керованому варіанті або запала МД-5М при встановлені з підривником МВЕ-72. вибухом заряду осколки спрямовуються в сторону опуклої частини міни. Переважна кількість осколків розлітаються в зоні з горизонтальним кутом 54⁰.

Встановлення міни

Міна МОН-50 може встановлюватися в керованому варіанті з ЕДП-р (ЕДП) з підривником МВЕ-72 з запалом МД-5М, на грунт на ніжках або місцевих предметах за допомогою струбцини. Для встановлення на грунт необхідно:

• ослабити пробку одного запального гнізда;

• повернути міну опуклою стороною (стрілкою на приціл) в сторону цілі;

• відкрити ніжки і втиснути їх в грунт до стійкого положення міни;

• користуючись прицільною щілиною, навести міну на ціль;

• вигвинтити електродетонатор, з’єднаний до провідної мережі або МД-5М з накольним механізмом;

• перевірити правильність прицілювання;

• замаскувати міну.

Мал.10. Зона ураження міни МОН-50, спорядженої циліндричними осколками:

1- рівні ймовірності враження; 2 - приведена площа враження.

Для прицілювання міни, якщо дозволяє обстановка використовується віха, виготовлена в військах. На плакаті зимою при сніговому настилі до 20 см міна встановлюється на грунт, а при сніговому настилі більше 20 см – на сумку, набиту снігом, покладену на втрамбований сніг. Ніжки міни обсипаються ущільненим до рівня низу корпуса

мал. 6. Установлення й прицілювання міни МОН-50:

а - установлення міни з електродетонатором ЕДП-р на ґрунт; б - вигляд на позначку через прицільну щілину; в - прицілювання міни; г - позначка; 1- міна; 2 - електродетонатор ЕДП-р; 3 - позначка

Мал.11 Встановлення міни МОН-50:

а - у сніг, при сніговому покриві понад 20 см; б - на дереві; в - на металевому стрижні; 1- електродетонатор ЕДП-р; 2 - міна; 3 - маскування рихлим снігом; 4 - утрамбований сніг; 5 - сумка, набита снігом; 6 - струбцина; 7 - дерево; 8 - підривник ВЗД-6ч; 9 - металевий стрижень

Мал..12 Струбцина для закріплення міни МОН-50:

1 - шуруп; 2 - скоба; 3 - гвинт; 4 - гайка; 5 - втулка; 6 - гвинт для нагвинчування міни; 7 - диск; 8 - кульовий шарнір;

9 - затискний гвинт; 10 – трубка

Мал.13 Встановлення міни :а- у сніг. б-на дереві. в.- на різних об’єктах

Знешкодження

Знешкоджувати дозволяється міни, встановлені в керованому варіанті. Для цього необхідно:

• вимкнути проводи на пункті управління;

• вимкнути електродетонатор від провідної мережі;

• зняти з міни маскування і відкрутити ЕДП-р;

• зняти міну з місця встановлення.