Виконання договору ренти.
Мета виконання договору, як відомо, полягає в здійснені сторонами своїх суб’єктивних прав і обов’язків, яким вони “сплітаються” у момент виникнення договору. За рахунок виконання боржником свого суб’єктивного обов’язку й прийняття предмету виконання кредитором відбувається здійснення суб’єктивного права кредитора. Таким чином, суть виконання договору ренти полягає в здійсненні боржником тих дій, яких від нього вправі очікувати кредитор.
Через реальність договору ренти під поняття його виконання не може бути підведена передача майна, оскільки передача майна в реальних договорах здійснюється, зазвичай, у момент їх укладення. Однак умовно можна говорити, що передача майна в договорі ренти також виконується. Особливістю передачі майна в даному випадку є те, що вона не може бути здійснена на вимогу іншої сторони договору ренти – платника ренти через те, що до передачі майна, договору ренти іще не існує й відповідно немає й обов’язку одержувача ренти по її виконанню. Передача майна під виплату ренти одержувачем ренти завжди здійснюється добровільно (ст. 731 ЦК). Відповідно обов’язку по виконанню передачі майна в договорі ренти не існує, а існує право одержувача ренти передати майно під виплату ренти чи відмовитися від нього.
Виконання договору ренти, зосереджується на виконанні обов’язку ренти відповідно до умов договору. Обов’язок платника ренти по виплаті ренти виникає не раніше моменту укладення договору ренти й виконуватися він може як на перед, так і після спливу певного строку (ст. 738 ЦК України). Виконання обов’язку ренти наперед означає, що перша виплата ренти здійснюється в момент укладення договору або негайно після укладення договору. Виконання обов’язку ренти після спливу певного строку означає, що воно має бути розпочате з відстрочкою, у час передбачений домовленістю сторін або законом (ст. 738 ЦК).
Обов’язок ренти не може бути виконано одразу а ні в момент укладення договору ренти, а ні після того, тому що рента – це не одноразове, а періодичне, повторюване зобов’язання. У виконанні договору ренти є необхідність розрізняти окрему виплату ренти, під якою буде розумітися виконання певної частини зобов’язання ренти й усю сукупність окремих виплат ренти, під якими буде розумітися виконання всього зобов’язання ренти в цілому.
Виконання обов’язку ренти передбачає не пасивну, а активну вольову поведінку платника ренти, яка спрямована на задоволення права вимоги одержувача ренти. Завдяки здійсненню свого обов’язку платник ренти здійснює задоволення права на ренту одержувача ренти. Таким чином, під виконанням договору ренти розуміється здійснення платником ренти дій по виплаті ренти, які від нього вправі вимагати одержувач ренти.
Предметом виконання договору ренти є зобов’язання ренти, тобто дії щодо періодичного надання у встановленій договором формі, що має невизначений та довготривалий характер. Предметом виконання договору ренти варто вважати як один рентний платіж у грошовій формі, так і всю їх загальну сукупність.
Якщо рента виплачується шляхом передання речей, то вона собою представляє періодичні надання визначених за мірою, вагою, якістю, асортиментом, господарським, виробничим або побутовим призначенням речей чи їх сукупностей. Тобто предметом виконання договору ренти в цьому випадку будуть, як правило, рухомі речі, визначені родовими ознаками, що індивідуалізуються на момент їх передачі одержувачу ренти.
У тому випадку, якщо договором ренти встановлюється рента у формі виконання робіт або надання послуг, то предмет ренти прийматиме вигляд періодично виконуваних робіт і надаваних послуг. Що це будуть за види періодичних робіт та послуг і в чому полягатиме їх предмет сторони договору ренти повинні визначитися на момент його укладення. Відносно виконання такого договору ренти сторони повинні визначитися з матеріалами, які будуть використовуватись при його здійсненні, а також визначити його об’єм і якість. Думається, що в цьому випадку до порядку виконання договору ренти субсидіарно мають застосовуватись відповідні положення про договір підряду й договори з надання послуг.
У договорі ренти може бути передбачено декілька предметів його виконання. Наприклад, для сторін договору ренти може виявитися зручною умова договору про те, що виплати ренти можуть здійснюватись речами або грошима. У цьому випадку перед нами постає приклад альтернативного зобов’язання ренти, тобто такого, яке має два предмети виконання. Здійснення платником ренти виконання свого обов’язку ренти на вибір одним із передбачених предметів вважатиметься належним виконанням договору ренти (ст. 539 ЦК).
Специфіка виконання договору ренти полягає в тім, що періодичне зобов’язання ренти не передбачає одноразової дії для його виконання, а навпроти розраховане на повторювані дії протягом тривалого періоду часу. За своїм характером ці дії є однорідними, тому що вони нічим не відрізняються одна від одної. Кожна наступна дія по виконанню зобов’язання ренти схожа на всі вчинені попередні. Саме через це для належного виконання зобов’язання ренти не важливо, у якій послідовності будуть виконувати виплати ренти. Зобов’язання ренти не може бути виконане а ні в цілому, а ні по частинам через те, що сукупний об’єм усіх рентних платежів, як правило, є невідомим. Зобов’язання ренти повинно виконуватись безперервно або систематично, тобто регулярно через рівні проміжки часу