- •Пояснююча записка до розділу дипломного проектування «Цивільна безпека»
- •Захист працівників огд в надзвичайних ситуаціях (нс).
- •Варіант 1. Інженерна оцінка за даними розвідки (визначення необхідної кількості рятувальників і техніки)
- •Приклад
- •Допоміжні матеріали
- •Ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності залежно від ступеня ураження населеного пункту
- •Нормативи на проведення робіт у осередку ураження
- •Нормативи визначення кількості рятувальників та техніки
- •Варіант 2. Оцінка небезпеки від стихійного лиха (буревія)
- •Приклад
- •Варіант 3. Оцінка пожежної небезпеки на огд.
- •Коефіцієнт Кф горючих речовин Таблиця д16
- •Порядок прогнозування та оцінки пожежної обстановки.
- •Варіант 4. Визначення розміру платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.
- •Значення коефіцієнта народногосподарського значення населеного пункту
- •Приклад
- •Варіант 5. Прогнозування і наслідки метеорологічних і гідрометеорологічно-небезпечних явищ
- •Приклад
- •Варіант 6. Оцінка вибухопожежної небезпеки в приміщенні
- •Приклад
- •Варіант 7. Оцінка інженерної обстановки при вибухах поза приміщенням
- •Приклад
- •Варіант 8. Оцінка вибухопожежної небезпеки в приміщенні.
- •Приклад
- •Варіант 9. Розрахунки протипожежного водопостачання
- •Варіант 10. Розрахунок евакуації людей із приміщень та будівель
- •Значення швидкості ν та інтенсивності q руху людського потоку залежно від його щільності d
- •Максимальна допустима відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до найближчого виходу назовні або сходову клітку
- •Варіант 11. Оцінка інженерної обстановки при ураженні міст та населених пунктів
- •Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
- •Визначення ступеню ураження населеного пункту в залежності від тиску на межах зон
- •Ступені ураження міст (населених пунктів), %
- •Визначення втрат населення в залежності ступеню ураження міста (населеного пункту)
- •Необхідність в особовому складу сил цо і техніці для проведення РіНр на 100 тис. Чол.
- •Необхідність в особовому складу медичних формувань цо для надання медичної допомоги потерпілому населенню на 100 тис. Чол.
- •Приклад
- •Варіант 12. Вибухопожежна небезпека в приміщенні (гг, гр, лзр)
- •Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску при вибуху гг, гр, лзр:
- •Варіант 13. Вибухопожежна небезпека в приміщенні (пил)
- •Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску при вибуху горючого пилу:
- •Варіант 14. Вибухопожежна небезпека поза приміщеннями
- •Варіант 15. Оцінка хімічної обстановки на огд при викиді нхр
- •Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки:
- •Список рекомендованої літератури.
- •1. Методичні вказівки до дипломного проектування з розділу «Цивільна оборона» для студентів хімічного профілю/ Укл. С.М. Орел., та інш.– Львів: «Видавництво ну «Львівська політехніка», 2002.– 64 с.
- •2. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях. Навчальний посібник. В.Є. Гончарук, с.І. Качан, с.М. Орел, в.І. Пуцило.– Львів: «Видавництво ну «Львівська політехніка», 2004.– 184 с.
- •5. Основи цивільного захисту. Навчальний посібник. Васійчук в.О., Гончарук в.Є., Качан с.І., Мохняк с.М.– Львів: «Видавництво ну «Львівська політехніка», 2010.– 380 с.
Варіант 1. Інженерна оцінка за даними розвідки (визначення необхідної кількості рятувальників і техніки)
Основне завдання оцінки інженерної обстановки за даними розвідки - виявлення умов, видів і обсягів робіт для порятунку і евакуації людей, які опинилися в зоні лиха, а також запобігання дії вторинних факторів НС (вибухів, пожеж, загазування, затоплення) на території проведення рятувальних робіт. Люди в зоні ураження можуть опинитися під завалами, у частково зруйнованих будівлях, в завалених захисних спорудах, в осередку пожеж. Тому інженерні роботи повинні проводитися разом з протипожежними і медичними заходами, безперервно в будь-якій обстановці, до повного їх завершення, а при наявності завалених сховищ з порушеною системою вентиляції - в термін не більше 4-5 годин з моменту завалу.
При проведенні оцінки інженерної обстановки методом розвідки необхідно:
1. Оцінити умови входження до осередку ураження.
2. Оцінити руйнування, умови, види і обсяги інженерних робіт у осередку.
3. Оцінити руйнування і обсяги робіт з локалізації аварій на комунально-енергетичних мережах.
4. Оцінити необхідні заходи по запобіганню вибухів, пожеж, затоплень та інших наслідків у ході робіт.
Обсяги і терміни проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залежать від ступеню руйнування будинків, споруд, а також інших об’єктів. При визначенні ступеня руйнування враховується кілька чинників, зокрема, характер руйнування, збитки та можливість подальшого використання конкретного будинку чи споруди. На основі даних розвідки визначається ступінь ураження об’єкта
Cу= Sр/S, (1.1.)
де Sр - площа зони руйнувань; S - площа об’єкта.
Від загальної площі осередка ураження, обмеженої надлишковим тиском 10 кПа, площа зони повних, сильних та середніх руйнувань визначається за табл. 2.1.
Кількість рятувальників розраховується за формулою:
(1.2.)
де Qчі - трудові затрати в люд.-год на проведення і-ї роботи; t - час роботи змін, звичайно 24 год.; n - число змін, звичайно 3.
Рятувальні підрозділи бувають спеціального і загального призначення. Звичайно до спеціальних входять підрозділи медичного захисту (50%), пожежно-аварійні рятувальні служби (25%), підрозділи протихімічного захисту (10%), охорони громадського порядку (10%), аварійно-відновлювальні формування (5%). Необхідна кількість техніки визначається за формулою:
(1.3.)
Де Qтi - трудові затрати машин на проведення і-ї роботи, маш.-год; t - час роботи машин, звичайно 20 год., 4 год. йде на зміну екіпажу і дозаправлення паливом.
Розрахунок необхідної кількості рятувальників і техніки здійснюється з використанням табл. 1.2., 2.3.
Приклад
Внаслідок землетрусу населений пункт був уражений на Cу=70%. В населеному пункті проживало N=25 тис. жителів, знаходилось Д=20 об’єктів господарської діяльності (ОГД). Площа населеного пункту становить 15 км2. Визначити необхідну кількість рятувальників і техніки.
За табл. 4.9. визначається кількість будинків і споруд із повним та сильним ступенем руйнувань – С=60%. Площа населеного пункту, ураженого землетрусом становить Sу=15·0,6=9 км2.
Визначається довжина проїздів, яких необхідно влаштувати (табл. 4.10.):
магістральних Lм= Sу· КL=9·0,5=4,5 км;
до ОГД Lо=Д · Ко · С=20·0,3 · 0,6=3,6 км.
Визначається можлива кількість людей, які можуть бути вивільнені з під завалів:
Z=N · Kz · С =25000·0,1 · 0,6=1500 чол.
Визначається можлива кількість людей, які можуть бути розшукані в осередку ураження:
R= N · KR · С=25000·0,15 · 0,6=2250 чол.
Визначається можлива кількість аварій на КЕМ:
на ОГД F1= Д · K1F · С=20 · 2 · 0,6=24 ав.
в населеному пункті F2= Sу· К2F =9·1=9 ав.
Визначається необхідна кількість людей і техніки для прокладання проїздів (табл. 4.11.):
магістральних QчL= Lм· KчL = 4,5·30=135 люд.-год.;
QтL= Lм· KтL=4,5·10=45 маш.-год.;
до ОГД Qчо= Lм· Kчо = 3,6·15=54 люд.-год.;
Qто =Lм· Кто = 3,6·5=18 маш.-год.;
Визначається необхідна кількість людей для вивільнення людей з під завалів
QчZ=Z· Кчz=1500 ·12=18000 люд.-год.
Визначається необхідна кількість людей для розшуку уражених
QчR=R· KчR=2250 ·0,5=1125 люд.-год.
Визначається необхідна кількість людей і техніки для ліквідації аварій на комунально-енергетичних мережах:
QчF=( F1+ F2) · KчF=(24+9) ·50=1650 люд.-год.
QтF=( F1+ F2) · KтF=(24+9) ·2,5=120 маш.-год.
Загальна кількість працезатрат людей
Qч= QчF+ QчR+ QчZ+ Qчо+ QчL=1650+1125+18000+54+135=20964 люд.-год.
При тризмінній роботі протягом доби потрібно рятувальників:
чол.,
з них медичного захисту – 1310 чол., пожежно-аварійної рятувальної служби - 655 чол., підрозділу протихімічного захисту – 131 чол., охорони громадського порядку – 131 чол., аварійно-відновлювальних формувань – 65 чол.
Загальна кількість працезатрат машин
Qт= QтF+ Qто+ QтL=120+18+45=183 маш.-год.
Необхідна кількість техніки становить
машин.