- •Пояснююча записка до розділу дипломного проектування «Цивільна безпека»
- •Захист працівників огд в надзвичайних ситуаціях (нс).
- •Варіант 1. Інженерна оцінка за даними розвідки (визначення необхідної кількості рятувальників і техніки)
- •Приклад
- •Допоміжні матеріали
- •Ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності залежно від ступеня ураження населеного пункту
- •Нормативи на проведення робіт у осередку ураження
- •Нормативи визначення кількості рятувальників та техніки
- •Варіант 2. Оцінка небезпеки від стихійного лиха (буревія)
- •Приклад
- •Варіант 3. Оцінка пожежної небезпеки на огд.
- •Коефіцієнт Кф горючих речовин Таблиця д16
- •Порядок прогнозування та оцінки пожежної обстановки.
- •Варіант 4. Визначення розміру платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.
- •Значення коефіцієнта народногосподарського значення населеного пункту
- •Приклад
- •Варіант 5. Прогнозування і наслідки метеорологічних і гідрометеорологічно-небезпечних явищ
- •Приклад
- •Варіант 6. Оцінка вибухопожежної небезпеки в приміщенні
- •Приклад
- •Варіант 7. Оцінка інженерної обстановки при вибухах поза приміщенням
- •Приклад
- •Варіант 8. Оцінка вибухопожежної небезпеки в приміщенні.
- •Приклад
- •Варіант 9. Розрахунки протипожежного водопостачання
- •Варіант 10. Розрахунок евакуації людей із приміщень та будівель
- •Значення швидкості ν та інтенсивності q руху людського потоку залежно від його щільності d
- •Максимальна допустима відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до найближчого виходу назовні або сходову клітку
- •Варіант 11. Оцінка інженерної обстановки при ураженні міст та населених пунктів
- •Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
- •Визначення ступеню ураження населеного пункту в залежності від тиску на межах зон
- •Ступені ураження міст (населених пунктів), %
- •Визначення втрат населення в залежності ступеню ураження міста (населеного пункту)
- •Необхідність в особовому складу сил цо і техніці для проведення РіНр на 100 тис. Чол.
- •Необхідність в особовому складу медичних формувань цо для надання медичної допомоги потерпілому населенню на 100 тис. Чол.
- •Приклад
- •Варіант 12. Вибухопожежна небезпека в приміщенні (гг, гр, лзр)
- •Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску при вибуху гг, гр, лзр:
- •Варіант 13. Вибухопожежна небезпека в приміщенні (пил)
- •Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску при вибуху горючого пилу:
- •Варіант 14. Вибухопожежна небезпека поза приміщеннями
- •Варіант 15. Оцінка хімічної обстановки на огд при викиді нхр
- •Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки:
- •Список рекомендованої літератури.
- •1. Методичні вказівки до дипломного проектування з розділу «Цивільна оборона» для студентів хімічного профілю/ Укл. С.М. Орел., та інш.– Львів: «Видавництво ну «Львівська політехніка», 2002.– 64 с.
- •2. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях. Навчальний посібник. В.Є. Гончарук, с.І. Качан, с.М. Орел, в.І. Пуцило.– Львів: «Видавництво ну «Львівська політехніка», 2004.– 184 с.
- •5. Основи цивільного захисту. Навчальний посібник. Васійчук в.О., Гончарук в.Є., Качан с.І., Мохняк с.М.– Львів: «Видавництво ну «Львівська політехніка», 2010.– 380 с.
Приклад
Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пап ) визначається за формулою:
Пап = (Нбі2•Млі2)•Кт1 = 50 • (4 • 100 •1,94) = 38800 грн. i=1
Де: Нбі2 – базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утверджуються в результаті спалення 1 тонни і-го пального, грн./т;
Млі2 – річний об’єм використання пального і-го виду, т;
Кт1 – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості і визначається згідно даної методики;
Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення Нбі2 затверджується Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з Мінекономіки України та Мінфіном України. При визначенні розмірів платежів на період до 1 січня 2004 р. для транспортних засобів, які мають діючі нейтралізатори знешкодження відпрацьованих газів двигунів, застосовується коефіцієнт 0,5.
Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт1), залежить від чисельності населеного пункту та його народногосподарського значення і розраховується за формулою:
Кт1 = Кнас • Кф = 1,55 • 1,25 = 1,94
Де: Кнас – коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за таблицею;
Кф – коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за таблицею.
Варіант 5. Прогнозування і наслідки метеорологічних і гідрометеорологічно-небезпечних явищ
Урагани, бурі і шторми є однією з найбільш потужних сил стихії, які призводять до значних руйнувань і втрат на об’єктах енергетики, промисловості і сільського господарства. Ураганний вітер з швидкістю понад 32 м/с призводить до руйнувань та пошкоджень легких споруд житлових, громадських і промислових будівель, опор ЛЕП і зв’язку, виникнення пилових і снігових завірюх та затоплення місцевості. Руйнівна сила ураганного вітру залежить від швидкості і щільності рухомого атмосферного повітря. В існуючих БНіП по проектуванню і розрахунку конструкції будівель та споруд встановлено максимальне вітрове навантаження, що дорівнює 0,85 кПа, яке відповідає швидкості ураганного вітру біля 37 м/с. Досвід ліквідації наслідків ураганів та штормів, а також дані Гідрометеоцентру, показує, що швидкість вітру при ураганах може досягати 100 і більше м/с. При таких швидкостях вітру динамічне навантаження може перевищувати 20 – 30 кПа. і може спричинити руйнування слабких конструкцій, знесення легких будівель, враження та загибель людей.
При оцінці міцності і вибору способів укріплення конструкцій будівель і споруд розрахункове навантаження від дії урагану може бути визначене, як сума тиску рухомого повітря (Рр) на перешкоду і швидкісного напору вітру(Ршв) за формулою:
Р=Рр+Ршв (5.1)
Тиск рухомого потоку повітря на перешкоду можна визначити за формулою Ейлера:
Рр= , кг/м2 (5.2)
Швидкісний напір вітру на плоску перешкоду різної форми визначають по залежності;
, кг/м2 (5.3)
де, - щільність повітря (1,22 – 1,3);
V - швидкість вітру (рухомого повітря), м/с;
Сх - коефіцієнт лобового опору (див. БНіП ІІ.11-87) (Додаток, Таблиця Д7);
g – прискорення сили тяжіння (g=9.81 м/с2);
Для визначення ступеню руйнування будівель та споруд за існуючими таблицями необхідно перевести тиск розрахункового навантаження від дії урагану з кг/м2 у кПа.
Ступінь руйнувань ОГД і їх характеристика визначаються із табл.Д1. Результати розрахунків зведені в таблицю.