- •Пояснююча записка до розділу дипломного проектування «Цивільна безпека»
- •Захист працівників огд в надзвичайних ситуаціях (нс).
- •Варіант 1. Інженерна оцінка за даними розвідки (визначення необхідної кількості рятувальників і техніки)
- •Приклад
- •Допоміжні матеріали
- •Ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності залежно від ступеня ураження населеного пункту
- •Нормативи на проведення робіт у осередку ураження
- •Нормативи визначення кількості рятувальників та техніки
- •Варіант 2. Оцінка небезпеки від стихійного лиха (буревія)
- •Приклад
- •Варіант 3. Оцінка пожежної небезпеки на огд.
- •Коефіцієнт Кф горючих речовин Таблиця д16
- •Порядок прогнозування та оцінки пожежної обстановки.
- •Варіант 4. Визначення розміру платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.
- •Значення коефіцієнта народногосподарського значення населеного пункту
- •Приклад
- •Варіант 5. Прогнозування і наслідки метеорологічних і гідрометеорологічно-небезпечних явищ
- •Приклад
- •Варіант 6. Оцінка вибухопожежної небезпеки в приміщенні
- •Приклад
- •Варіант 7. Оцінка інженерної обстановки при вибухах поза приміщенням
- •Приклад
- •Варіант 8. Оцінка вибухопожежної небезпеки в приміщенні.
- •Приклад
- •Варіант 9. Розрахунки протипожежного водопостачання
- •Варіант 10. Розрахунок евакуації людей із приміщень та будівель
- •Значення швидкості ν та інтенсивності q руху людського потоку залежно від його щільності d
- •Максимальна допустима відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до найближчого виходу назовні або сходову клітку
- •Варіант 11. Оцінка інженерної обстановки при ураженні міст та населених пунктів
- •Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
- •Визначення ступеню ураження населеного пункту в залежності від тиску на межах зон
- •Ступені ураження міст (населених пунктів), %
- •Визначення втрат населення в залежності ступеню ураження міста (населеного пункту)
- •Необхідність в особовому складу сил цо і техніці для проведення РіНр на 100 тис. Чол.
- •Необхідність в особовому складу медичних формувань цо для надання медичної допомоги потерпілому населенню на 100 тис. Чол.
- •Приклад
- •Варіант 12. Вибухопожежна небезпека в приміщенні (гг, гр, лзр)
- •Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску при вибуху гг, гр, лзр:
- •Варіант 13. Вибухопожежна небезпека в приміщенні (пил)
- •Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску при вибуху горючого пилу:
- •Варіант 14. Вибухопожежна небезпека поза приміщеннями
- •Варіант 15. Оцінка хімічної обстановки на огд при викиді нхр
- •Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки:
- •Список рекомендованої літератури.
- •1. Методичні вказівки до дипломного проектування з розділу «Цивільна оборона» для студентів хімічного профілю/ Укл. С.М. Орел., та інш.– Львів: «Видавництво ну «Львівська політехніка», 2002.– 64 с.
- •2. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях. Навчальний посібник. В.Є. Гончарук, с.І. Качан, с.М. Орел, в.І. Пуцило.– Львів: «Видавництво ну «Львівська політехніка», 2004.– 184 с.
- •5. Основи цивільного захисту. Навчальний посібник. Васійчук в.О., Гончарук в.Є., Качан с.І., Мохняк с.М.– Львів: «Видавництво ну «Львівська політехніка», 2010.– 380 с.
Приклад
Сума тиску рухомого повітря (Рр) при швидкості вітру до 45 м/с становить 25 кПа.
Об’єкт |
Значення надлишкового тиску, кПа |
Ступінь руйнувань |
Характеристика руйнувань |
Лінії електропередачі 35 кВ |
25 |
слабкі |
Пошкодження окремих ізоляторів, обрив дротів. |
Підстанція |
25 |
слабкі |
Обрив дротів. |
Лінії електропередачі 6 кВ |
25 |
слабкі |
Пошкодження окремих ізоляторів, обрив дротів. |
Кабельні підземні лінії електропередачі |
25 |
не постраждали |
|
При поривах вітру, швидкістю до 45 м/с можуть відбуватися обрив дротів на повітряних лініях електропередач і пошкодження окремих ізоляторів, що може стати причиною припинення подачі електроенергії до споживачів, особливо до промислових підприємств.
Варіант 6. Оцінка вибухопожежної небезпеки в приміщенні
У випадку коли у виробничих приміщеннях ОГД обертаються горючі гази, легкозаймисті або горючі рідини при визначенні значення їх маси (m), яка може потрапити в об’єм приміщення при розгерметизації, що входить до формули (6.1.), допускається враховувати роботу аварійної вентиляції, якщо вона забезпечена резервними вентиляторами, автоматичним пуском у разі перевищення гранично допустимої вибухобезпечної концентрації та електропостачанням за першою категорією надійності за ПУЕ, за умови розташування пристроїв для видалення повітря з приміщення в безпосередній близькості від місця можливої розрахункової аварії.
(6.1.)
При цьому масу m горючих газів або парів легкозаймистих або горючих рідин, нагрітих до температури спалаху і вище, що надійшли до об’єму приміщення, слід розділити на коефіцієнт К, що визначається за формулою
, (6.4.)
де А - кратність повітрообміну, що створюється аварійною вентиляцією, 1/с;
t - тривалість надходження горючих газів і парів легкозаймистих та горючих рідин до об’єму приміщення приймається: -120 с при автоматичному відключенні; (6.4.1.)
-300 с у разі ручного відключення..
Маса m (кг) газу, що надійшов в приміщення при розрахунковій аварії, визначається за формулою
, (6.5.)
де Vап - об’єм газу, що вийшов з апарата, м3;
Vт - об’єм газу, що вийшов з трубопроводів, м3.
, (6.6.)
де Р1 - тиск в апараті, кПа; V- об’єм апарата, м3.
(6.7.)
V1T - об’єм газу, що вийшов з трубопроводу до його відключення, м3;
V2T -об’єм газу, що вийшов з трубопроводу після його відключення, м3;
(6.8.)
де q - витрата газу, яка визначається залежно від тиску у трубопроводі, його діаметра, температури газового середовища тощо, м3/с;
t - час відключення трубопроводів за пунктом 2, с.
, (6.9.)
де P2 - максимальний тиск газу у трубопроводі відповідно до технологічного регламенту, кПа;
r - внутрішній радіус трубопроводів, м;
L - довжина трубопроводів від аварійного апарата до засувок, м.
Маса парів рідини m, що надійшли у приміщення за наявності декількох джерел випаровування (поверхня розлитої рідини, поверхня, на яку нанесли цю рідину, відкритий посуд чи ємності та ін.), визначається за виразом
(6.10.)
де mp - маса рідини, що випарилася з поверхні розливу, кг;
mємн. - маса рідини, що випарилася з поверхонь відкритих ємностей, кг:
mсв.п.- маса рідини, що випарилася з поверхонь, на яку нанесено склад, що застосовується, кг.
При цьому кожний з доданків у формулі (6.10.) визначається за формулою
, (6.11.)
де W - інтенсивність випаровування, кг/см2;
Fв - площа випаровування, м2, яка визначається залежно від маси рідини mп, що надійшла у приміщення.