Варіант 4. Визначення розміру платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.

Плата за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення впроваджується з метою економічного стимулювання атмосфероохоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків завданих забрудненням атмосферного повітря пересувними транспортними засобами.

Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту. Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі базових нормативів плати за ці викиди та кількості використаного пального.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (П_ап ) визначається за формулою (4.1):

n

П_ап =  (Н_бі2•М_лі2)•К_т1 (4.1)

i=1

Де: Н_бі2 – базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утверджуються в результаті спалення 1 тонни і-го пального, грн./т;

М_лі2 – річний об’єм використання пального і-го виду, т;

К_т1 – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості і визначається згідно формулою 4.1. даної методики;

Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення Н_бі2 затверджується Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням з Мінекономіки України та Мінфіном України ( табл. 4.3). При визначенні розмірів платежів на період до 1 січня 2004 р. для транспортних засобів, які мають діючі нейтралізатори знешкодження відпрацьованих газів двигунів, застосовується коефіцієнт 0,5.

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (К_т1), залежить від чисельності населеного пункту та його народногосподарського значення і розраховується за формулою (4.2):

К_т1 = К_нас • К_ф (4.2)

Де: К_нас – коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за таблицею 4.1;

К_ф – коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за таблицею 4.2;

Таблиця 4.1

Значення коефіцієнта К_нас в залежності від чисельності жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис.чол.	Кнас
До 100 100,1-250 250,1-500 500,1-1000 більше 1000	1,00 1,20 1,35 1,55 1,80

Таблиця 4.2

Значення коефіцієнта народногосподарського значення населеного пункту

Тип населеного пункту	Кф
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування та села). Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові і транспортні вузли). Центри з перевагою рекреаційних функцій.	1,00 1,25 1,65

Таблиця 4.3

Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення

Види пального	Базовий норматив плати (Нбі2), грн. /т
Дизельне пальне: Бензин: Бензин етилований Бензин не етилований Стиснений природний газ	3 4 3 2