Нова економічна політика (Неп)

З метою збереження влади більшовики вдалися до політичних методів подолання кризи. Вимушеною реакцією став відхід від спроб замінити ринковий механізм директивним управлінням. Цей відступ дістав назву “нова економічна політика” (Неп) і охоплює період з 1921 по 1928 рік. Поштовхом до запровадження цієї політики стали рішення X з'їзду РКП(б) у березні 1921 року.

Причини переходу до непу:

• глибока соціально-економічна і політична криза влади;

• масові повстання в сільській місцевості, виступи в містах, армії та на флоті;

• неможливість реалізації ідеї побудови соціалізму і комунізму шляхом ліквідації ринкових відносин в умовах розореної війнами країни;

• намагання утримати владу в будь-який спосіб;

• спад революційної хвилі на Заході. Необхідність відкладення “світової” революції на невизначений термін.

Таблиця 9.1 – Основні заходи реалізації нової економічної політики

Промисловість	часткова денаціоналізація (оренда та передача в приватну власність дрібних і середніх підприємств при збереженні в руках держави, так званих, “командних висот в економіці”, під якими розумілися великі промислові підприємства, залізниці, банки, надра тощо); концесії.
Сільське господарство	заміна продрозкладки продподатком, який був в 2 рази меншим та відомим селянину до початку посівних робіт; дозвіл на оренду землі; дозвіл на застосування найманої праці.
Торгівля і обмін	відновлення торгівлі (державної, кооперативної, приватної); ліквідація безоплатних послуг.
Фінанси	відновлення грошово-фінансової системи (запровадження твердої валюти — червінця).
Система управління	децентралізація: запровадження горизонтальної системи управління (система трестів).
Трудові відносини	система вільного найму робочої сили; матеріальне стимулювання праці; дозвіл на приватне підприємництво.

Особливості впровадження непу в Україні

• НЕП було запроваджено пізніше, ніж в інших радянських республіках;

• запровадження непу супроводжувалося боротьбою із селянським повстанським рухом;

• податки з селян були вищими, ніж в інших радянських республіках.

Незважаючи на всі труднощі, нова економічна політика мала успіх. У 1923 р. вдалося покінчити з голодом. Неп дав змогу здійснити те, чого раніше не вдалося досягти силою зброї — ліквідувати повстанський рух. Селяни змирилися з новою владою і почали відвертатися від повстанців. Нестор Махно, втративши соціальну опору, у серпні 1921 р. з кількома десятками вірних соратників прорвався до Румунії. Остання спроба прибічників С.Петлюри підняти антибільшовицьке повстання в Україні (рейд Тютюнника з Польщі) в листопаді 1921 р. закінчилася крахом: загін Тютюнника був ущент розгромлений кіннотою Г.Котовського під містечком Базар на Житомирщині.

Більшість населення підтримувала неп, адже було забезпечено поліпшення умов життя робітників і селян. Правлячий режим досягнув політичної стабільності в суспільстві.

У грудні 1922 р. VII Всеукраїнський з'їзд Рад схвалив ідею створення Союзу. 30 грудня 1922 р. І з'їзд Рад СРСР в основному затвердив Декларацію про утворення Союзу та Союзний договір.