- •Джерелознавство історії стародавнього світу методичні рекомендації до практичних занять
- •Література загального характеру
- •Люблинская а. Д. Источниковедение истории средних веков. – м.: лгу, 1955.
- •Семінарське заняття 1. Історія і культура Стародавнього Єгипту у світлі писемних джерел
- •Рекомендовані джерела та література:
- •Иоганнес ф.Дешифровка забытых письменностей и языков. – м.: Эксмо; сПб.: Terra Fantastica, 2002. – 400 c.
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 2. Історія Стародавньої Месопотамії за даними писемних джерел
- •Рекомендовані джерела та література:
- •Луна, упавшая с неба / Пер., вступ. Ст., коммент. В. В. Иванова. – м., 1977.
- •Дьяконов и. М. Ассиро-вавилонские источники по истории Урарту // вди. – 1951. – № 2. – с. 255-356; № 3. – с. 205-252.
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 3. Стародавній Іран у світілі писемної традиції
- •Рекомендовані джерела та література
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 4. Писемні джерела з історії Стародавньої Індії
- •Рекомендовані джерела та література:
- •Гринцер п. Древнеиндийская литература // Поэзия и проза Древнего Востока. – т. 1. – м.: Художественная литература, 1973. – с. 286-294.
- •Гринцер п. А. “Махабхарата” и “Рамаяна”. – м., 1970.
- •Гринцер п.А. Древнеиндийский эпос. Генезис и типология. – м.: Наука, 1974. – 424 с.
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 5. Джерела з історії Стародавнього Китаю
- •Рекомендовані джерела та література:
- •Еремеев в. Е. Традиционная наука Китая. Краткая история и идеи. – м., 2003.
- •Рифтин б. Литература Древнего Китая // Поэзия и проза Древнего Востока. – т і. –м.: Художественная литература, 1973. – с. 199-205.
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 6. Фольклорні та літературні джерела з історії Стародавньої Греції
- •Рекомендовані джерела та література:
- •Кун н. А. Легенды и мифы Древней Греции. – м.: Гелеос, 2007. – 560 с.
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 7. Зародження та розвиток грецької історіографії
- •Рекомендовані джерела та література:
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 8. Становлення і розвиток римської історіографії
- •Рекомендовані джерела та література:
- •Маяк и. Л. Взаимодействие властей в раннем Риме: источниковедческие заметки к трактату Цицерона “De republica” // Ius Antiquum. – 1996. – № 1. – с. 28-33.
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 9. Римські законодавчі пам’ятки як історичне джерело
- •Методичні вказівки
Методичні вказівки
Семінарське заняття присвячене важливій темі – зародженню історичної традиції у Стародавній Греції. Важливість зумовлена тим, що саме в Стародавній Греції з’являється історія як наука, з елементами наукової критики і компаративістики.
Характеризуючи праці перших логографів, врахуйте, що стиль цих прозаїків близький до усної мови і фольклорної оповіді, обробка матеріалу ще позбавлена чіткого критичного аналізу. Водночас у них вже намітилася схематизація: з’явився хронологічний відлік по поколіннях (у Гекатея) та свого роду план етнографічних описів заморських країн, народів і звичаїв [2-3]. Зверніть увагу, що Гекатей Мілетський прагне звільнити міфологічні розповіді від елементу чудес. Як він сам писав: “Я описую ці речі так, як вони мені здаються правильними”.
Розглядаючи друге питання, врахуйте, що хоча Геродот і жив у V ст. до н.е. й був молодшим сучасником логографів, його “Історія” [4] принципово відрізняється від творів попередників і за сюжетом, і за характером. Визначте, в якому сенсі “батько історії” вжив слово “історія”, як він визначив свою мету і завдання. Дайте відповідь на такі запитання: Чому саме Геродота вважають “батьком історії” і чому дехто з критично налаштованих дослідників нагородив його прізвиськом “батько брехні”? Зверніть увагу на те, що саме Геродот сформулював вектор “Європа – Азія” в культурно-історичному протиставленні.
Працюючи над третім питанням, з’ясуйте, яку мету і завдання ставив перед собою Фукидід [17], чим принципово відрізняється методика викладу матеріалу у Геродота і Фукидіда? Чому Фукидіда вважають фундатором історичної критики? Визначне дидактичне спрямування “Історії” Фукидіда. Дайте оцінку внеску історика у розвиток історіописання.
Помітним явищем у грецькій історіографії стали праці Ксенофонта Афінського “Анабасис” та “Грецька історія” [7-8]. Ознайомившись з біографією історика, дайте відповідь на питання: Чому будучи афінянином, Ксенофонт симпатизує Спарті? Чому він дивиться на історію крізь призму Лакедемону?
Аналізуючи зміст “Анабасису”, візьміть до уваги той факт, що в даному творі автор прагне підкреслити свої особисті заслуги як військовоначальника. Дайте відповідь на питання: Чим були продиктовані подібні амбіції Ксенофонта? Попри наявну тенденційність твору, зауважте, що в інших відношеннях автор досить добросовісно описує всі деталі й обставини військових кампаній, подає чимало історичних та етнографічних відомостей, ретельно підходить до відбору і викладу фактологічного матеріалу, й зазвичай указує джерело своєї інформації.
Ознайомившись із текстом “Грецької історії”, можна помітити, що в ній, як і попередньому творі багато місця займають описи військових дій, а головні персонажі твору – це талановиті полководці. Поясніть, чим це зумовлено. З’ясуйте і такий момент: як сприймає війну сам автор. Не менш актуальне питанн розуміння Ксенофонтом невідворотності долі (фаталізм). З’ясуйте, як пояснює автор поразку Спарти у Пелопоннеській війні.
У процесі розгляду четвертого питання, визначте принцип хронологічного поділу Діодором Сицилійським всесвітньої історії [6]. З’ясуйте, як змінилася оцінка твору Діодора впродовж усього часу вивчення його наукової спадщини. Зверніть увагу на такий момент як оцінка істориком всесвітньоісторичного процесу. Дайте власну оцінку науковому доробку Діодора Сицилійського.
Підсумовуючи тему, визначте загальні закономірності розвитку грецької історіографії, прослідкуйте динаміку зміни у підході дослідників до предмета вивчення, їхньої об’єктивності та розуміння історичного процесу.