Методичні вказівки

Дане заняття присвячене важливій темі – формуванню основ римської правової системи. Вивчення означеної проблематики дасть змогу вам не лише визначити особливості давньоримьского законодавства і судочинства, а й з’ясувати, які історичні реалії політичного та соціального життя знайшли своє втілення у нормативно-правових збірках. Крім того, вивчення даної теми допоможе з’ясувати, які римські правові норми були запозичені та використані в законодавчій базі західноєвропейьских країн у добу Середньовіччя та Новий час.

Завершальним етапом у розвитку архаїчного права було створення т. зв. Законів ХІІ таблиць [3-4], у яких чітко виділяються основі елементи системи римського цивільного права, його поділ на публічне (жрецьке, сакральне і право магістратів) і приватне (про речі, про судові позови). У “таблицях” представлені норми, що свідчать про досить розвинений у римлян інститут колективної власності і водночас відносини, пов’язані з приватною власністю, носили переважно архаїчний характер.

Значне місце в “Законах XII таблиць” відведено врегулюванню конфліктів, що виникали в римському суспільстві на грунті порушень права власності, яке відображене у V, VI і VII таблицях Законів. За змістом даних таблиць з’ясуйте особливості процедури набуття власності. Визначте, які речі відносилися до мансипованих і немансипованих. Охарктеризуйте механізм захисту права власності відповідно до “Законів XII таблиць”, ступінь регламентації цього процесу з боку держави. На основі аналізу текстів V та VIII таблиць з’ясуйте особливості приватної власності у латинян. Порівняйте, наскільки широко питання про приватну власність знайшло своє віддзеркалення в законодавстві Стародавнього Сходу і в “Законах XII таблиць”, і зробіть на основі цього порівняння висновок про відміності в соціально-економічних системах східної деспотії й античного суспільства. З’ясуйте ступінь впливу приватного, державного та палацово-храмового секторів економіки в Римі і на Стародавньому Сході.

На основі аналізу ІІІ таблиці визначте особливості зобов’язального права. Визначте також, у чому полягала мета такого виду боргового зобов’язання, як кабала (самозаклад), як визначалися права боржника і кредитора.

Чималу увагу в таблицях приділено сімейно-шлюбним відносинам. З’ясуйте, які статті вказують на патріархальність римської сім’ї, окресліть права й обов’язки чоловіка та дружини, а також дітей (табл. IV).

Із змісту VIII і ХІІ таблиць визначте, які види злочинів і покарань практикувалися судочинством за часів Римської республіки. Зверніть увагу на те, якими були штрафи, за які види злочинів призначалася смертна кара, які інституції мали право ухвалювати смертні вироки.

На основі змісту І та ІІ таблиць опишіть перебіг судового процесу, з’ясуйте, в чому полягала суть процесу шляхом внесення застави і процесу накладання руки. У чому на Вашу думку, полягала змагальність судового процесу в Римській республіці?

Помітним явищем у римській правовій думці стало видання своєрідних підручників з права. Одним з таких практичних посібників є “Інституції” Гая [2], виданий в середині ІІ ст. н. е. За першою книгою “Інституцій” визначте джерела римського приватного права, охарктеризуйте правове становище вільних, латинів, перигринів і рабів. Проаналізуйте основні види приватної власності. Зверніть увагу, як розглядаються юридичні інститути шлюбу, батьківської влади, опіки й опікунства і на яких засадах регулюється правове становище підвладних осіб.

Друга і третя книги присвячені речам (res): видам і способам їхнього набуття. Визначте, які категорії речей виділяє Гай, проаналізуйте термінологію, що позначає римську власність: “право власності” (dominium), “власність” (proprietas), “бонітарна власність” (in bonis esse), “подвійний доміній” (duplex dominium). Друга частина книги ІІ і перша частина книги ІІІ присвячені спадковому праву. З’ясуйте, в чому полягало спадкування за заповітом (ex testamento), визначте порядок цивільного заповіту та преторського права (“bonorum possessio”).

Перша частина книги III продовжує і завершує виклад права успадкування:про спадкування без заповіту (тобто спадкування за законом). Визначте й охарактеризуйте сутність поділу зобов’язань (obligatione) за їхніми джерелами: з контрактів і з деліктів. Проаналізуйте юридичну характеристику контрактів за групами (реальні, вербальні, літеральні, консенсуальні). З’ясуйте, в чому полягало зобов’зання у випадку деліктів (правопорушень: крадіжки, пошкодження та знищення речей згідно із законом Аквілія).

Четверта книга “Інституцій” повністю присвячена позовам (actio). На основі опрацьованого матеріалу визначте види позовів та основні юридичні засоби захисту в цивільному процесі. Охарактеризуйте особливості легісакційного процесу (позови, що ґрунтувалися винятково на дотриманні закону). З’ясуйте, в чому полягала суть юридичних засобів захисту – ексцепцій та інтердиктів.

Необхідність у створенні єдиної та функціонально дієздатної системи правових норм шляхом їхньої кодифікації, за допомогою якої можна було б уніфікувати нагромаджені у величезній кількості правові норми специфічно орієентованого імператорського законодавства разом з усіма імператорськими рескриптами, призвела до створення в період правління імператора Феодосія II (438 р. н. е.) т. зв. Codex Theodosianus – Кодексу Феодосія [5-7]. Особливістю правового збірника Феодосія, що свідчило про більш високий рівень кодифікаційних робіт, було те, що він містив не лише чинне імператорське законодавство. Бажання надати своїм постановам ваги та загального поширення і, як наслідок, – загальнообов’язковості привело Феодосія ІІ до необхідності перегляду всієї джерельної бази римського позитивного права. Головним стрижнем права віднині повинні були стати імператорські конституції, котрі належало сприймати як “всезагальні закони”, – lex generales.

На відміну від інших збірок, “Кодекс” чітко структурований, складається з 16-ти книг, які охоплюють практично всі аспекти суспільно-політичного життя Імперії. Ще однією характерною рисою даного джерела є те, що кожний пункт супроводжується інтерпретацією. Ця юридична специфіка “кодексу” була зумовлена намаганням укладачів полегшити процедуру користування документом.

Працюючи з даною збіркою, необхідно враховувати, що народ (згідно з її формулюванням) виступає в ролі елементу, який пасивно легітимує норми “всезагального права”, котрі видавалися імператорами (Феодосієм ІІ і Валентиніаном). Імператори наповнювали свої конституції риторичними фігурами, обіцяючи захищати законність і воздавати справедливе воздаяння злочинцям, до якого б стану вони не належали, піклуватися про ув’язнених, бути милостивими до приречених на смерть злочинців. Ця законодавча риторика, з одного боку, зміцнювала імператорське право, створюючи необхідну йому репутацію серед підданих, а з іншого – давала останнім можливість звернутися до імператора, вимагаючи справедливості в тому чи іншому питанні відповідно до його ж постанов.

Дайте відповідь на питання: Чи був Кодекс Феодосія ІІ тільки зібранням “загальних законів”, чи він сам вважався “загальними законами”?

Узагальнюючи дане заняття, визначте основні принципи кодифікації римського права. З’ясуйте, які саме галузі права виділялися римськими юристами й законодавцями. Порівняйте пам’ятки римського права з аналогічними давньогрецькими джерелами.