3. Пояснiть причини эменшення врожайностi грунтiв.

Основні причини зниження агрономічних властивостей ґрунту - це, насамперед, багаторазовий обробіток його різними знаряддями за допомогою потужних і важких колісних тракторів і комбайнів; водна та вітрова ерозії (цей процес різко зростає внаслідок низької культури землеробства, застарілих методів обробітку ґрунту тощо); споживацьке ставлення до землі, намагання якнайбільше від неї взяти і якнайменше їй повернути, що призводить до виснаження гумусу; перехід на індустріальні та інтенсивні технології, тобто застосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, яке супроводжується забрудненням ґрунту баластними речовинами (хлоридами, сульфатами), накопиченням отрутохімікатів у ґрунтах і під ґрунтовних водах. Ґрунти забруднюються відпрацьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів, мастилами та пальним, які витікають з них під час роботи на полях, а також техногенними викидами промислових підприємств - сульфатами, оксидами азоту, важкими металами, радіонуклідами. Безповоротної шкоди завдає ґрунтам відведення сільськогосподарських земель, особливо ріллі, під будівництво фабрик, заводів, електростанцій, відкритих гірничих розробок, доріг та міст, військових полігонів тощо.

4. У чому полягас захист грунтiв вiд забруднення, засмiчення, засолення I прямої о знищення?

Велику роль у локалізації важких металів відіграють зелені насадження. Так, садіння вздовж автомагістралей суцільної смуги з глоду і клена польового знижує вміст свинцю в овочах, які вирощують у зоні впливу автострад, на 30-50%.

Існує і ряд біологічних методів, наприклад: вирощування рослин, які слабо реагують на надлишок важких металів у ґрунті; вирощування на забруднених ґрунтах культур, які не вживають тварини та люди. Найбільш забруднені ділянки необхідно відводити під заліснення і вирощування декоративних рослин.

Для уникнення або зменшення засолення ґрунтів необхідно застосовувати комплекс агротехнічних і гідромеліоративних заходів, які включають дренаж, планування, капілярну та експлуатаційну промивку ґрунтів, вирощування культур-освоювачів після капітального промивання тощо.

5.Як чи вважасте, вилив сiльськогосподарського виробництва на грунти мас позитивний чи негативний характер?

З одного боку це позитивний вплив тому що засаджуються дерева які виро батують кисень яким ми дихаємо! А з іншого боку негативний тому що вони заносять у грунт всякі хімікати! Але на мою думку це позитивний вплив!

6.Назвiть негативнi екологiчнi наслiдки мелiорацiї в Українi.

Одними з найважливіших показників, що характеризують стан галузі зрошення земель, є площа зрошуваних земель, обсяги поливів та врожайність сільськогосподарських культур. Останні відображають технічний стан зрошувальних систем, забезпеченість їх дощувальною технікою та енергозабезпеченість, і в кінцевому випадку визначають обсяги сільськогосподарської продукції на зрошувальних землях. Площа зрошуваних земель становить 2,44 млн. га. Вони зосереджені в зоні Степу - 2,09 млн. га (понад 80% всієї площі зрошення), в зоні лісостепу зрошується 344 тис. га, у Поліссі - близько 11 тис. га. частках земель у сільськогосподарських угіддях на початок 2009 року становила 6,7%, а частка зрошуваної ріллі - 6,6% їх загальної площі.

Під впливом зрошення грунтово-меліоративний стан земель істотно змінився, причому характер негативних змінна був широкого розповсюдження. На зрошуваних землях розвинулися такі де градаційні процеси, як вторинне засолення й осолонцювання ґрунтів, забруднення тощо. Раніше прийняті показники оцінки якості ґрунтів розраховувалися на властивості, сформовані під впливом вікових процесів грунтоутворення. Для кількісної оцінки сучасних процесів у ґрунтах, що мають місце 3-5, максимум - 10-20 років, а також сезонно-річної динаміки реальних змін вони не придатні.