Форми і методи самоконтролю Тестові завдання

1. Для підтвердження діагнозу подагричного артриту необхідне виявлення в крові:

1. Гіперурикемії.

2. М-градієнта.

3. Підвищеного рівня серомукоїдів.

4. Ревматоїдного фактору.

5. С-реактивного протеїну.

2. Укажіть препарат, ефект від якого при гострому подагричному артриті є діагностичним тестом, що підтверджує подагру:

1. Алопуринол.

2. Антуран.

3. Бутадіон.

4. Колхицин.

5. Преднізолон.

Ситуаційні задачі

1. Чоловік 47 років госпіталізований з атакою гострого моноартриту I плюсне-фалангового суглоба. Об'єктивно: t⁰= 37,7⁰С. Ріст 170 см, вага 98 кг. У крові: Hb 140 г/л, ер. 4,210¹²/л, лейк. 11,510⁹/л, ШОЕ 34 мм/год., СРП ++. Укажіть найбільш імовірний діагноз. Яке дослідження необхідно для підтвердження Вашого діагнозу? Призначте лікування.

2. Чоловік 54 років госпіталізований з атакою подагричного артриту (ліктьового суглобу). Об'єктивно: t⁰= 37,7⁰С. Ріст 167 див, вага 103 кг. У крові: Hb 150 г/л, ер. 4,510¹²/л, лейк. 10,310⁹/л, ШОЕ 27 мм/год., СРП +++. Який з видів обміну найбільше ймовірно обумовив патологію суглобів? Це первинна чи вторинна подагра? Що треба дослідити для відповіді на друге питання та задля вибору базової терапії подагри?

Ілюстративний матеріал

1. Таблиці і слайди з класифікацією подагри, патогенезом захворювання, критеріями діагностики.

2. Учбові історії хвороб.

3. Рентгенограми суглобів хворих на подагру і аналізи..

4. Набір ситуаційних задач, набір тестових завдань.

Джерела інформації

Основні:

1. Внутрішні хвороби: Підручник / за ред.І.М.Ганджи, В.М.Коваленко. – К.; Здоров`я, 2002. – 992 с.

2. Маколкин В. И., Овчаренко С. И. Внутренние болезни: Руководство к практическим занятиям. 3-е изд. М.: Медицина, 1994 г. – 448 с.

3. Внутренние болезни / под ред. Ф. И. Комарова. М.: Медицина, 1990.

Додаткові:

1. Диагностика и лечение болезней внутренних органов. Руководство для врачей. Под ред. Ф. И. Комарова. В 3-х томах. Т. 1. Изд. 2-е. М.: Медицина, 1996 г.

2. Ревматические болезни: критерии диагностики и программы лечения/ под ред. Коваленко В. Н. – К.: КомПолис, 1999.

3. Насонова В. А., Астапенко М. Г. Клиническая ревматология: Руководство для врачей. М.: Медицина, 1989. – 592 с.

Програма самопідготовки студентів до теми

Вивчити:

• Етіологія та патогенез подагри.

• Клінічні прояви, методи діагностики, критерії діагнозу та диференційний діагноз.

• Схема лікування хворих з різними варіантами подагри.

• Профілактика подагри.

Намалювати:

• Схему патогенезу подагри.

Вміти:

• Ґрунтуючись на даних обстеження хворого з подагрою провести диференційний діагноз та сформулювати клінічній діагноз і визначити тактику лікування.

Звернути увагу на використання лабораторних методів дослідження пуринового обміну при подагрі, важливість дотримання дієти та тривалість базисного лікування.

22. Гломерулонефрити та нефротичний синдром

(6 годин)

Місце

Навчальна кімната, відділення нефрології.

Мета

Знати:

• Методи обстеження нефрологічних хворих.

• Механізми розвитку окремих синдромів при патології нирок (набрякового, гіпертезивного)

• Основні причини розвитку гломерулонефриту, гострого та хронічного (ГГН, ХГН). Особливості етіології.

• Клінічний перебіг ГГН та ХГН.

• Класифікація ГГН та ХГН.

• Інструментальні і лабораторні методи діагностики.

• Диференціальна діагностика.

• Ускладнення.

• Лікування залежно від форми та етіології.

Вміти:

• Ґрунтуючись на даних обстеження хворого з гломерулонефритом провести диференційний діагноз та сформулювати клінічний діагноз, визначити тактику і призначити лікування.

• Ґрунтуючись на даних обстеження хворого з нефротичним синдромом провести диференційний діагноз та сформулювати клінічний діагноз, визначити тактику і призначити лікування.

Професійна орієнтація студентів

Актуальність проблеми гломерулонефриту обумовлена поширеністю цього захворювання серед захворюваннь нирок. Недуга починається здебільшого без виражених клінічних ознак, невпинно прогресує, призводить до розвитку ХНН. Значні втрати працездатності внаслідок частих загострень та інвалідності зумовлюють медико-соціальну значущість хвороби.