- •Відносини україна – єс: в умовах сучасних викликів
- •Європейський Союз – Україна: межі нормативної сили
- •Ефективність нормативної сили єс щодо України
- •Умови впровадження європейських стандартів в Україні
- •Висновки
- •Зона вільної торгівлі з єс та Митний Союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном: чи можлива інтеграція Украйни в обидва об’єднання одночасно
- •Плюси та мінуси Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном
- •Вибір напрямку регіональної інтеграції для України
- •Вставка 1 Досвід Чилі у сфері регіональної та глобальної кооперації
- •1. Прийняти закони про державну допомогу та державні закупівлі
- •2. Збільшити рівень захисту прав інтелектуальної власності
- •3. Завершити реформи у сфері технічного регулювання та санітарних та фіто-санітарних стандартів (сфс)
- •4. Удосконалити митні процедури відповідно до Кіотської конвенції та Плану модернізації митниці єс
- •5. Поліпшити законодавство в сфері конкуренції для полегшити умови торгівлі через комерційну присутність
- •Висновки
- •Вимоги до держав-членів єс в сфері безпеки після прийняття Лісабонського Договору та перспективи України
- •Нові загальні рамки Спільної зовнішньої та безпекової політики єс
- •Спільна політика єс в сфері безпеки та оборони у європейському та трансатлантичному контексті
- •Перспективи України
- •Висновки
- •Вишеградська група: можливості та перспективи співпраці з Україною
- •Політичний вимір співпраці між Вишeгрaдською групою і Україною на багатосторонньому рівні
- •Вишeгрaдськa група і проект Східного партнерства
- •Підтримка демократії в Україні з боку Вишeгрaдськой групи
- •Висновки
- •Економічна інтеграція і кооперація України та єс: Підсумки 2010 року
- •Торгівельні відносини
- •Рух капіталу
- •Ринок праці та допуск робочої сили
- •Спільні програми в сфері енергетики та транспорту
- •Висновки
- •Європейський Союз та Україна у 2010 році: підсумки політичного діалогу
- •Концептуальні інновації
- •Політичний діалог
- •Висновки
- •Саміт Україна − єс: прагматизм, розрахунок і цінності
- •Нові умови співпраці єс з Україною
- •Результати Саміту
- •Найвагоміші досягнення Саміту
- •Східне партнерство: асиметрія очікувань і можливостей
- •Трансформація функціональної та політичної спроможності Східного партнерства в нових умовах
- •Підходи до реалізації основних напрямків Східного партнерства після зміни влади в Україні та в Польщі
- •Регіональні проекти у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Крим у регіональному вимірі «Східного партнерства»
- •Крим як пілотний проект для нової політики єс відносно України
- •Геополітичний чинник в формуванні кримського проекту "Східного партнерства"
- •Крим і Севастополь: зсув пріоритетів у "Східному партнерстві"
- •Роль Польщі в реалізації регіонального виміру "Східного партнерства"
- •Стратегія Польщі в реалізації Східного партнерства.
- •Україна втрачає лідерство у Східному партнерстві
- •Інтереси Польщі у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Наслідки Харківських домовленостей з Росією для реалізації євроінтеграційного курсу України
- •Історія проблеми
- •«Газова» Ялта - 2004
- •Харків-2010 – Ялта-2004: паралелі
- •Російський реванш - 2010
- •Постхарківська Україна: що далі?
- •Висновки
- •Вплив світової кризи на економічні відносини україни та єс
- •Вплив глобальної фінансовоЇ на Рух капіталу
- •Вплив фінансово-економічної кризи на Ринок праці.
- •1. Знецінення національної валюти.
- •2. Підвищення рівня інфляції.
- •3. Зростання обсягу грошової маси як фактор, що безпосередньо спричинює девальвацію та інфляцію національної валюти.
- •4. Зменшення золотовалютних резервів Національного банку України.
- •5. Збільшення зовнішнього державного боргу України.
- •6. Збільшення внутрішнього державного боргу України.
- •Криза банківського сектору України.
- •7. Незадовільний стан платіжного балансу держави.
- •8. Поступова руйнація державних фінансів.
- •Руйнація соціально-економічної сфери.
- •9. Фактичне банкрутство Пенсійного фонду України.
- •10. Падіння валового внутрішнього продукту та інших економічних показників.
- •12. Збільшення рівня безробіття.
- •Криза газового сектору України.
- •Російська економічна експансія в Україні
- •Наслідки фінансової кризи для єс на прикладі Греції
- •Криза в Греції як структурна проблема єврозони
- •Заходи з подолання грецької кризи.
- •Створення Європейського валютного фонду обумовлено необхідністю посилити фінансовий контроль в Євросоюзі.
- •Греція в південно-східній європі: політичні можливості та економічні виклики
- •Банківський сектор
- •Енергетика і транспорт
- •Економічна інтеграція і кооперація України та єс: Підсумки 2009 року
- •Торгівельні відносини
- •Рух капіталу
- •Ринок праці та допуск робочої сили
- •Спільні програми в сфері енергетики та транспорту
- •Висновки
- •Європейський союз та україна: між доконаним та недоконаним
- •Параметри зони вільної торгівлі між Україною та єс в умовах фінансово – економічної кризи
- •Перспективи економічної інтеграції України в режимі поглибленої зони вільної торгівлі
- •Наша адреса:
- •01025, М. Київ, вул. Велика Житомирська 2
- •2006 Року і завершилась підписанням 6 січня цього року відповідної угоди між урядами
- •4 Фролов. Путин сделал Украине историческое предложение. / км.Ru. – 2007. – 5 февраля
- •2006 Рік в зовнішній політиці України, як і загалом в політичному житті держави
- •27 Жовтня 2006 року, під час проведення саміту Україна-єс у Гельсінкі, було
- •2006 Році (змістові цієї угоди, її наслідкам та подальшим перспективам візового діалогу
- •22 Грудня відбувається візит в Україну президента рф в.Путіна в рамках першого
- •23 Травня 2006 року в Києві завершився процес перетворення гуам в
- •5 Київська декларація про створення Організації за демократію та економічний розвиток – гуам
- •88 Куценко к. «Переговори про вільну торгівлю з єс» Місячний економічний моніторинг України №11-2010. Www.Ier.Kiev.Ua
- •95 Нів’євський о., Кандул с., Кузнєцова а. «Чим загрожує можливість повернення квот на експорт зерна: чи є альтернатива?» - www.Ier.Com.Ua
Рух капіталу
Внаслідок фінансової кризи обсяги притоку іноземного капіталу в Україну значно скоротились порівняно з передкризовим рівнем, хоча порівняно з 2009 р. ситуація покращилась. За даними Держкомстату, у січні-вересні 2010 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в економіці країни збільшився на 10,2% в порівнянні з аналогічним періодом 2009 р. і досягнув рівня в 42,5 млрд дол. США.
Європейський Союз залишився ключовим іноземним інвестором в Україні. У першому півріччі 2010 р. частка інвестицій з країн ЄС у загальному обсязі інвестицій в Україну становила 78,3%, дещо знизившись порівняно з 79,0% попереднього року. Перелік найбільших країн-інвесторів зберігся незмінним: це Кіпр, Німеччина, Австрія, Великобританія та Нідерланди. Їх частка в загальному обсязі ПІІ в Україну склала 60,5%, а в загальному обсязі ПІІ з ЄС – понад 77%.
Як і у випадку з торгівлею товарами та послугами, у русі іноземного капіталу в 2010 р. зросла роль Російської Федерації як партнера України, хоча в надходженнях прямих іноземних інвестицій її значення залишається значно меншим, аніж значення країн ЄС (Рисунок 6).
Рисунок 6. Загальний обсяг ПІІ в Україну у розрізі ключових країн-партнерів
Джерело: Держкомстат
Значні інвестиції країн Євросоюзу зосереджені у промисловості (35% загального обсягу прямих інвестицій з ЄС станом на 1 липня 2010 р.) та фінансовому секторі (33%). Водночас, різні країни ЄС мають різні інвестиційні преференції. Так, Німеччина інвестує головним чином у переробній промисловість (79,2% загального прямих інвестицій з країни станом на 1 липня 2010 р.), тоді як австрійські інвестиції сконцентровані у фінансовому секторі (75,3% загального обсягу). Прямі інвестиції з Кіпру, Сполученого Королівства та Нідерландів розподілені більш рівномірно по всіх секторах економіки України.
Важливо відзначити, що протягом 2010 р., як і протягом попереднього року, тривав притік іноземного капіталу в першу чергу у фінансовий сектор України, що було зумовлено потребою рекапіталізації банків, які постраждали внаслідок кризи. Присутність іноземного капіталу стала, таким чином, важливим чинником відновлення стабільності банківської системи країни.
Що стосується прямих інвестицій з України до країн ЄС, їх обсяг станом на 1 жовтня 2010 р. зріс на 0,6 млрд дол. США порівняно з попереднім роком і склав 6,5 млрд дол. США, при тому що загальний обсяг ПІІ з України до інших країн досягнув рівня 6,9 млрд дол. США. Основним реципієнтом українського капіталу залишився Кіпр, на який припадало 92,8% всіх зовнішній прямих інвестицій України.
Активні державні запозичення на внутрішньому ринку в ситуації політичної та макроекономічної стабілізації привабили іноземних інвесторів, в тому числі європейських, на ринок ОВДП. В той же час притік портфельних інвестицій залишався низьким, хоча й прискорився порівняно з 2009 р.
У 2010 р. важливим джерелом притоку зовнішнього капіталу в країну стала міжнародна фінансова допомога від міжнародних організацій, в першу чергу МВФ, активна співпраця з яким відновилась у другій половині року. Наприкінці 2009 р. Європейська Комісія запропонувала Раді ЄС надати Україні макрофінансову допомогу у формі позики розміром до 500 млн. євро для подолання наслідків глобальної економічної кризи. Ця допомога має надаватись на підтримку реалізації програми, погодженої українським урядом з МВФ, за умови її виконання. Макрофінансова допомога є винятковим антикризовим інструментом ЄС, яким можуть скористатися країни-сусіди ЄС в рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства.96 Однак, незважаючи на відновлення співпраці з МВФ, умови та час надання допомоги від ЄС досі не погоджені.
Підсумовуючи результати огляду ситуації на ринку капіталу, відзначимо певне пожвавлення притоку капіталу в Україну. Однак річні обсяги надходження залишаються значно меншими за передкризові.