- •Відносини україна – єс: в умовах сучасних викликів
- •Європейський Союз – Україна: межі нормативної сили
- •Ефективність нормативної сили єс щодо України
- •Умови впровадження європейських стандартів в Україні
- •Висновки
- •Зона вільної торгівлі з єс та Митний Союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном: чи можлива інтеграція Украйни в обидва об’єднання одночасно
- •Плюси та мінуси Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном
- •Вибір напрямку регіональної інтеграції для України
- •Вставка 1 Досвід Чилі у сфері регіональної та глобальної кооперації
- •1. Прийняти закони про державну допомогу та державні закупівлі
- •2. Збільшити рівень захисту прав інтелектуальної власності
- •3. Завершити реформи у сфері технічного регулювання та санітарних та фіто-санітарних стандартів (сфс)
- •4. Удосконалити митні процедури відповідно до Кіотської конвенції та Плану модернізації митниці єс
- •5. Поліпшити законодавство в сфері конкуренції для полегшити умови торгівлі через комерційну присутність
- •Висновки
- •Вимоги до держав-членів єс в сфері безпеки після прийняття Лісабонського Договору та перспективи України
- •Нові загальні рамки Спільної зовнішньої та безпекової політики єс
- •Спільна політика єс в сфері безпеки та оборони у європейському та трансатлантичному контексті
- •Перспективи України
- •Висновки
- •Вишеградська група: можливості та перспективи співпраці з Україною
- •Політичний вимір співпраці між Вишeгрaдською групою і Україною на багатосторонньому рівні
- •Вишeгрaдськa група і проект Східного партнерства
- •Підтримка демократії в Україні з боку Вишeгрaдськой групи
- •Висновки
- •Економічна інтеграція і кооперація України та єс: Підсумки 2010 року
- •Торгівельні відносини
- •Рух капіталу
- •Ринок праці та допуск робочої сили
- •Спільні програми в сфері енергетики та транспорту
- •Висновки
- •Європейський Союз та Україна у 2010 році: підсумки політичного діалогу
- •Концептуальні інновації
- •Політичний діалог
- •Висновки
- •Саміт Україна − єс: прагматизм, розрахунок і цінності
- •Нові умови співпраці єс з Україною
- •Результати Саміту
- •Найвагоміші досягнення Саміту
- •Східне партнерство: асиметрія очікувань і можливостей
- •Трансформація функціональної та політичної спроможності Східного партнерства в нових умовах
- •Підходи до реалізації основних напрямків Східного партнерства після зміни влади в Україні та в Польщі
- •Регіональні проекти у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Крим у регіональному вимірі «Східного партнерства»
- •Крим як пілотний проект для нової політики єс відносно України
- •Геополітичний чинник в формуванні кримського проекту "Східного партнерства"
- •Крим і Севастополь: зсув пріоритетів у "Східному партнерстві"
- •Роль Польщі в реалізації регіонального виміру "Східного партнерства"
- •Стратегія Польщі в реалізації Східного партнерства.
- •Україна втрачає лідерство у Східному партнерстві
- •Інтереси Польщі у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Наслідки Харківських домовленостей з Росією для реалізації євроінтеграційного курсу України
- •Історія проблеми
- •«Газова» Ялта - 2004
- •Харків-2010 – Ялта-2004: паралелі
- •Російський реванш - 2010
- •Постхарківська Україна: що далі?
- •Висновки
- •Вплив світової кризи на економічні відносини україни та єс
- •Вплив глобальної фінансовоЇ на Рух капіталу
- •Вплив фінансово-економічної кризи на Ринок праці.
- •1. Знецінення національної валюти.
- •2. Підвищення рівня інфляції.
- •3. Зростання обсягу грошової маси як фактор, що безпосередньо спричинює девальвацію та інфляцію національної валюти.
- •4. Зменшення золотовалютних резервів Національного банку України.
- •5. Збільшення зовнішнього державного боргу України.
- •6. Збільшення внутрішнього державного боргу України.
- •Криза банківського сектору України.
- •7. Незадовільний стан платіжного балансу держави.
- •8. Поступова руйнація державних фінансів.
- •Руйнація соціально-економічної сфери.
- •9. Фактичне банкрутство Пенсійного фонду України.
- •10. Падіння валового внутрішнього продукту та інших економічних показників.
- •12. Збільшення рівня безробіття.
- •Криза газового сектору України.
- •Російська економічна експансія в Україні
- •Наслідки фінансової кризи для єс на прикладі Греції
- •Криза в Греції як структурна проблема єврозони
- •Заходи з подолання грецької кризи.
- •Створення Європейського валютного фонду обумовлено необхідністю посилити фінансовий контроль в Євросоюзі.
- •Греція в південно-східній європі: політичні можливості та економічні виклики
- •Банківський сектор
- •Енергетика і транспорт
- •Економічна інтеграція і кооперація України та єс: Підсумки 2009 року
- •Торгівельні відносини
- •Рух капіталу
- •Ринок праці та допуск робочої сили
- •Спільні програми в сфері енергетики та транспорту
- •Висновки
- •Європейський союз та україна: між доконаним та недоконаним
- •Параметри зони вільної торгівлі між Україною та єс в умовах фінансово – економічної кризи
- •Перспективи економічної інтеграції України в режимі поглибленої зони вільної торгівлі
- •Наша адреса:
- •01025, М. Київ, вул. Велика Житомирська 2
- •2006 Року і завершилась підписанням 6 січня цього року відповідної угоди між урядами
- •4 Фролов. Путин сделал Украине историческое предложение. / км.Ru. – 2007. – 5 февраля
- •2006 Рік в зовнішній політиці України, як і загалом в політичному житті держави
- •27 Жовтня 2006 року, під час проведення саміту Україна-єс у Гельсінкі, було
- •2006 Році (змістові цієї угоди, її наслідкам та подальшим перспективам візового діалогу
- •22 Грудня відбувається візит в Україну президента рф в.Путіна в рамках першого
- •23 Травня 2006 року в Києві завершився процес перетворення гуам в
- •5 Київська декларація про створення Організації за демократію та економічний розвиток – гуам
- •88 Куценко к. «Переговори про вільну торгівлю з єс» Місячний економічний моніторинг України №11-2010. Www.Ier.Kiev.Ua
- •95 Нів’євський о., Кандул с., Кузнєцова а. «Чим загрожує можливість повернення квот на експорт зерна: чи є альтернатива?» - www.Ier.Com.Ua
Висновки
Таким чином, інтенсифікація співробітництва між Україною та ЄС та перехід Києва від декларацій до конкретних дій в енергетичній сфері може бути стимульоване хіба що загрозою з боку РФ до примусу реалізації «об’єднавчої ініціативи» російського прем’єра, про що йшлось вище. Тим більше, що зараз українська сторона зрозуміла, що Харківські домовленості призвели до пом’якшення двосторонніх відносин, але не до зменшення тиску з боку Москви на Київ, як це очікувалось. Навпаки, зростає витискування з України нових поступок без жодних зустрічних поступок чи/та преференцій з російського боку. Яскраве підтвердження цього – продовження Росією підготовки до реалізації проекту «Південний потік», відмова вести мову про гарантії завантаження української ГТС тощо. Також, фактично, після Харківських домовленостей РФ діє у напрямку створення зовнішньополітичного вакууму навколо України з тим, щоб її пострадянські інтеграційні та безпекові проекти (СНД, ЄврАзЕС, Митний Союз, ЄЕП, ОДКБ) стали безальтернативними для Києва. До того ж, автоматичне слідування у фарватері Росії призведе до того, що країни ЄС будуть вирішувати українські питання через Росію, оскільки за такої політики, Україна втрачає свою суб’єктність.
Очевидно, що нерозважливі, непрофесійні, політично вмотивовані дії нового правлячого режиму у Києві, що ознаменувались Харківськими домовленостями, позбавили країну стратегічної перспективи у відносинах з ЄС і перевели відносини у млявоплинний процес на зразок Туреччина – ЄС без жодної перспективи членства навіть у віддаленому майбутньому. Можна сперечатись про адекватність подібної політики Брюсселя щодо Києва, але безперечним є те, що ЄС та НАТО надовго закрили для себе некомфортне українське питання. Українська влада, натомість, відкрила для себе у Харкові скриньку Пандори. Її можна зачинити, але це позбавлено сенсу, оскільки, відповідно до легенди, все зло вже вийшло назовні. У скриньці ж лишається лише надія.
Інститут зовнішньої політики є відомчою структурою яка створена на базі Дипломатичної академії при МЗС України.
Інститут заснований у 2006 році з метою проведення наукових досліджень в галузі міжнародних відносин, зовнішньої політики та міжнародної безпеки в інтересах Міністерства закордонних справ України.
Інститут здійснює свою діяльність за науково-дослідницькими та видавничо-інформаційними напрямками.
Основними завданнями Інституту є:
комплексне дослідження зовнішньої політики України й іноземних держав, прикладних проблем міжнародних відносин та міжнародної безпеки;
розробка концептуальних засад зовнішньої політики України, підготовка практичних рекомендацій та прогнозів щодо розв’язання актуальних проблем сучасних міжнародних відносин та зовнішньої політики України, сприяння її відкритості та передбачуваності;
участь в реалізації міжнародних наукових та освітніх програм в галузі зовнішньої політики, міжнародних відносин і міжнародної безпеки.
Інститут відповідно до чинного законодавства має штат адміністративно-управлінського та наукового персоналу на контрактній та договірній основі, залучає до проведення наукових досліджень висококваліфікованих фахівців та експертів з установ та організацій України, іноземних держав та міжнародних організацій.
Пріоритетні тематичні напрямки наукових досліджень Інституту:
- зовнішня політика України: пріоритетні напрямки, стратегії та засоби реалізації;
- загальні проблеми міжнародних відносин;
- геополітичні проблеми в сучасних міжнародних відносинах та геостратегія України;
- проблеми регіональної та глобальної безпеки
Основні форми та напрямки діяльності Інституту:
проведення наукових досліджень;
реалізація наукових проектів;
проведення конференцій, семінарів, круглих столів і публічних лекцій, дослідження на замовлення.
створення спеціалізованих рубрик в профільних журналах та інших виданнях і засобах масової інформації;
публікація монографій і аналітичних доповідей;
видання щорічника „Зовнішня політика: стратегічні оцінки, прогнози та пріоритети”;
видання щоквартальника „Міжнародний огляд”;
створення та підтримання веб-сайту Інституту.
Наша адреса:
01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська 2
International Review
№ 1(13) березень 2010
ВІДНОСИНИ УКРАЇНА – ЄС:
під тиском фінансово-економічної кризи
Автори:
В.
Мовчан
І
Бураковський О.
Соскін Д.
Бастіан
В цьому номері квартальника публікуються результати дослідження впливу фінансово-економічна кризи на відносини між ЄС та Україною та її наслідків для сторін. Дослідження здійснюється в рамах проекту „Моніторинг відносин Україна-ЄС” започаткованого Інститутом зовнішньої політики Дипломатичної академії України при МЗС України.
Необхідність запровадження такого проекту обумовлена потребою переосмислення ситуації, що склалась у відносинах між Україною та Європейським союзом а також формулювання нової моделі євро інтеграційної стратегії України в рамках політики сусідства.
Переосмислення стратегії реалізації євроінтеграційного курсу України потребує розробки нових підходів з впровадження європейських стандартів у різних сферах суспільного життя та наближення України до вимог членства в ЄС. Одним з таких підходів є формування стратегічного порозуміння серед політичної еліти щодо європейського напрямку розвитку України. Іншим напрямком реалізації євро інтеграційних прагнень України є досягнення ширшої обізнаності громадськості щодо стану та перспектив європейської інтеграції України. Важливим завданням є також досягнення більшої обізнаності і розуміння з боку вітчизняного бізнесу важливості європейської інтеграції України, доручення його до стратегічного мислення, щільної прив’язки України до європейського ринку та ділової культури.
Важливим сегментом реалізації завдань євроінтеграції України є регіональні аспекти інтеграції, що потребує регулярного інформування регіонів про головні події в ЄС та взаємовідносин між Україною і Європейським Союзом.
З цією метою в рамках реалізації проекту і здійснюється моніторинг відносин Україна-ЄС, їх аналіз та публікація результатів, а також їх адресне розповсюдження серед регіональних органів державної влади, іноземних дипломатичних представництв та неурядових організацій.
Зміст публікацій виражає виключно погляди авторів і не обов’язково збігається з поглядами і позиціями Інституту зовнішньої політики
ЗМІСТ
1. Вероніка Мовчан. Вплив світової фінансової кризи на економічні відносини України та ЄС. 4.
2 Олег Соскін. Фінансово-економічні та соціальні загрози, що постали перед Україною під впливом світової кризи. 19.
3. Ігор Бураковський. Наслідки фінансової кризи для ЄС на прикладі Греції 37
4. Дженс Бастіан. Греція в Південно-Східній Європі: політичні можливості та економічні виклики. 47
Вероніка Мовчан,
співробітник Інституту економічних досліджень
та політичних консультацій