Контрольні питання

1. Що таке зобов'язальне право?

2. Яке місце зобов'язального права в загальній системі цивільного права?

3. Що таке цивільно-правове зобов'язання? У чому відмінність зобов'язання від обов'язку та правочину?

4. Як класифікуються цивільно-правові зобов'язання?

5. У чому полягає відмінність зобов'язальних і речових правовідносин?

6. Що служить підставою виникнення зобов'язань?

7. У чому полягає відмінність договірних і недоговірних зобов'язань?

8. Назвіть основні види зобов'язань і приведіть їх приклади з чинного цивільного законодавства. Які критерії їх поділу?

9. У чому полягає юридичне значення класифікації зобов'язань?

10. Коли можлива заміна кредитора або боржника в зобов'язанні?

11. Які вимоги висуває законодавство до договорів уступки вимоги та переведення боргу?

12. Дайте визначення частковому зобов'язанню. Наведіть приклади таких зобов'язань.

13. Дайте визначення солідарному зобов'язанню. Наведіть приклади таких зобов'язань.

14. Дайте визначення субсидіарному зобов'язанню. Наведіть приклади таких зобов'язань.

15. Що є регресним зобов'язанням?

16. Які види (способи) забезпечення виконання зобов’язань виділяє чинне законодавство? За якими критеріями вони класифікуються? Наведіть приклади.

17. Які особливості укладення договору про забезпечення виконання зобов'язання?

18. Охарактеризуйте неустойку як спосіб забезпечення виконання зобов'язань.

19. Які види неустойки можна виділити? Як співвідносяться неустойка та збитки?

20. Охарактеризуйте поруку як спосіб забезпечення виконання зобов'язань.

21. Охарактеризуйте гарантію як спосіб забезпечення виконання зобов'язань. У чому її відмінність від поруки?

22. Охарактеризуйте заставу як спосіб забезпечення виконання зобов'язань.

23. Які види застави виділяє чинне законодавство? Як вони можуть бути класифіковані?

24. В чому полягають особливості іпотечної застави?

25. Що таке завдаток? В чому його відмінність від авансу?

26. Охарактеризуйте притримання як спосіб забезпечення виконання зобов'язань.

27. В яких випадках можливо покладання зобов'язання на третю особу?

28. Які підстави припинення зобов'язань передбачені законодавством?

Практичні завдання

1. На прохання свого приятеля Пучина Глаголов погодився перевезти на легковій машині, що належить йому, куплені Пучиним кольоровий телевізор і комп'ютер. В дорозі Глаголов унаслідок перевищення швидкості не справився з керуванням, і машина перекинулася. Водій і пасажир серйозно не постраждали, але телевізор і комп'ютер, поміщені в багажнику, виявилися повністю розбитими і не підлягали відновленню.

Пучин вимагав від Глаголова відшкодувати вартість телевізора і комп'ютера. Глаголов заперечував, стверджуючи, що він хотів надати Пучину суто товариську послугу. Ніякого договору вони не укладали, грошей за перевезення він не одержував, а тому і ніяких зобов'язань між ними не виникло. До того ж в результаті аварії зазнав збитки не тільки Пучин, але і він, Глаголов, оскільки на ремонт йому доведеться витратити суму більшу, ніж вартість телевізора і комп'ютера, разом узятих.

Питання:

1) Чи виникло в даному випадку цивільно-правове зобов'язання, якщо так, то яке за характером?

2) Хто прав в цьому спорі? Свою відповідь обґрунтуйте.

2. Комунальне підприємство «Горсад» за договором з АТ «Жилтрест» зобов'язалося провести земляні роботи по розкопуванню траншей під прокладку труб, необхідних для будинку, що будується. Під час роботи екскаваторник по необережності задів ковшем припаркований неподалік мікроавтобус, що належить АТ «Жилтрест», та серйозно пошкодив його.

АТ «Жилтрест» вимагало відшкодувати вартість мікроавтобуса з урахуванням його зносу, сплатити неустойку, передбачену договором за неякісне виробництво робіт, а також відшкодувати не одержаний прибуток, мотивуючи це тим, що пошкоджений мікроавтобус використовувався для розвезення гарячого харчування робочим на будівельних майданчиках «Жилтреста». «Горсад» погодився відшкодувати вартість мікроавтобуса, але відмовився сплачувати неустойку і не одержаний прибуток. АТ «Жилтрест» звернулося до суду з вимогою розірвати договір, відшкодувати всі заподіяні розірванням збитки, включаючи не одержаний прибуток, а також неустойку.

Питання:

1) Якого роду відношення існують між сторонами?

2) Як суд повинен вирішити ситуацію, що склалася, виходячи з норм чинного законодавства? Свою відповідь обґрунтуйте.

3. Художник Репін уклав договір з відомою балериною Масловою про написання її портрета. Замовниця виплатила при цьому Репіну одну третину вартості роботи як аванс. Художник закінчив портрет, але, не одержавши решту суми за роботу, несподівано помер від інфаркту.

Питання:

1) Чи припинилося зобов'язання в даному випадку і з якими правовими наслідками?

2) Чи зміниться рішення задачі, якби помер не художник, а балерина до закінчення написання портрета?

3) Міг би художник після укладення договору передати своє право на написання портрета й одержаний аванс іншому художнику?

4. Батьки Кузьмука Саші, Єфремова Максима та Шнуркової Ольги, що проживають в одній квартирі, спільно влаштували своїм дітям, учням 3-го класу, новорічну ялинку. На свято запросили однокласницю дітей Наташу Корчагу. Всі діти були одягнені в костюми казкових героїв, а Наташа – в зшитий з марлі костюм Снігуроньки. Ялинка, розміщена в найбільшій кімнаті квартири, була прикрашена іграшками і засвіченими свічками з парафіну. Діти грали навколо ялинки, а батьки сиділи за святковим столом в іншій кімнаті. Батьків Наташі не було. Несподіваний галас дітей стривожив батьків, вони кинулися до них і побачили палаючу дівчинку: свічка, що горіла, миттєво запалила марлеве плаття Наташі. Вогонь заподіяв дівчинці важкі опіки, що призвели інвалідність.

Мати Наташі пред'явила до Кузьмуків, Єфремовим та Шнурковим позов про відшкодування шкоди, заподіяної нещасним випадком. Суд задовольнив позовні вимога Корчаги, стягнувши з відповідачів солідарну суму. В апеляційній скарзі відповідачі просили відмінити судове рішення, вважаючи необґрунтованим застосування до них солідарної відповідальності.

Питання:

1) Чи ґрунтовна скарга позивачів?

2) Чи зміниться рішення, якщо з'ясується, що спалах відбувся в результаті того, що Максим Єфремов з витівки підніс свічку близько до плаття Наташі?

5. Лікарі Марлін і Дуров спільно придбали у дружини професора Симіна спеціальну бібліотеку, що залишилася після його смерті, по кардіології. Між ними був укладений договір. Книги перевезли на квартиру Дурова, а обумовлена договором ціна підлягала сплаті через місяць. Розділити книги було практично неможливо, тому Марлін і Дуров домовилися, що бібліотеку придбає один Дуров. За два тижні Дуров виїхав в тривале зарубіжне відрядження.

Симіна, не одержавши в строк гроші, пред'явила позов до Марліна про стягнення всієї вартості бібліотеки, мотивуючи свої вимоги тим, що договір нею був укладений спільно із Дуровим і Марліним, отже, вони є солідарними боржниками. Марлін позов не визнав, стверджуючи, що досягнута між ним і Дуровим домовленість означає переклад боргу на Дурова, тому він не несе перед Симіною ніяких зобов'язань.

Питання:

1) Проаналізуйте доводи сторін і вирішіть спір.

2) Чи зміниться рішення, якщо Дуров направив Симіной письмове повідомлення про те, що між Дуровим і Марліним відбулася домовленість?

6. Комаров узяв у позику у Високоса грошову суму із зобов'язанням повернути її через два місяці. В обумовлений строк до Високосу прийшов Вєтров та запропонував прийняти борг за Комарова, оскільки він винен Комарову таку ж суму грошей, і Комаров не заперечував проти такого способу розрахунку. Високос відмовився прийняти запропоноване Комаровим виконання, оскільки між Комаровим і їм була досягнута домовленість про конфіденційність даного правочину. Крім того, Вєтров запропонував лише основну суму боргу без урахування 10% річних, обумовлених угодою з Комаровим. Вєтров відправив свою суму боргу поштовим переказом на ім'я Високоса і передав Комарову поштову квитанцію.

Питання: Чи правомірні заперечення Високоса? Відповідь обґрунтуйте.

7. ВАТ «Мехснаб» уклало договір постачання з ТОВ «Буксир», відповідно до якого ВАТ зобов'язалося виготовити і поставити в місячний термін верстати відповідно до специфікації для виконання високоточних робіт, а ТОВ «Буксир» зобов'язалося заплатити суму в 120 000 грн. «Мехснаб» виконав свої обов'язки в строк, тоді як «Буксир» послався на відсутність коштів і пообіцяв заплатити протягом 2-х місяців. Не ставши чекати 2 місяці, «Мехснаб» уклав договір цессії прав із договору з ТОВ «Роксолана». Коли після 2-х місяців «Роксолана» заявила вимогу про оплату постачання, ТОВ «Буксир» заперечив, що: 1) поставлені верстати не відповідають обумовленій в договорі постачання якості; 2) боргові зобов'язання ТОВ «Буксир» вже давно передав за договором перекладу боргу АТ «Прибій», і тому з вимогами потрібно звертатися саме туди. ТОВ «Роксолана» звернулася з позовом до суду, посилаючись на те, що заперечення про неналежну якість повинні заявлятися до ВАТ «Мехснаб», а проведений переклад боргу є незаконним.

Питання:

1) Хто прав у спорі? Чому? Відповідь обґрунтуйте

2) Чи може ТОВ «Роксолана» звернутися із позовом до ВАТ «Мехснаб» на тій підставі, що ТОВ «Буксир» неплатоспроможній?

8. АТ «Спецсталь» і ТОВ «Геліос» в травні 2006  р. уклали договір, згідно якого ТОВ давало АТ 500 000 грн. позики на 1 рік + 9 % відсотків річних під заставу готової продукції на складі № 3, що належить АТ. Крім відносин позики, сторони були також пов’язані іншими договірними відносинами, а саме – АТ поставляло ТОВ готову продукцію для реалізації. У травні 2007  р., коли підійшов термін повернення позики, АТ направило ТОВ факсом лист наступного змісту: «З огляду на те, що АТ «Спецсталь» повинне заплатити в травні 2007  р. ТОВ «Геліос» 500 000 грн. + 9% річних (тобто 545 000 грн.), а ТОВ «Геліос» в тому ж місяці повинно заплатити АТ «Спецсталь» 750 000 грн. як оплата за одержану продукцію, рахуємо вимоги ТОВ «Геліос» з договору позики погашеними унаслідок взаємозаліку». ТОВ «Геліос», не дочекавшись оплати, подало позов про звернення стягнення на предмет застави, вказавши в заяві, що воно згоди на взаємозалік вимог не давало, а тому борг залишається в силі.

Питання:

1. Який характер заставних зобов'язань?

2. Вирішіть спір між сторонами, користуючись чинним законодавством. Свою відповідь обґрунтуйте.

9. Між ПП Степаненко, ТОВ «Реглан» і АТ «Промисловий консорціум» був укладений договір поруки, згідно якого ТОВ «Реглан» зобов'язався виступити поручителем ПП Степаненко в його договорі комісії з АТ «Промисловий консорціум». Проте ПП виконати договір в строк не зміг, і АТ звернулося до ТОВ з позовом про стягнення заборгованості ПП в повному об'ємі з урахуванням неустойки та відсотків річних. ТОВ позов не визнало на тій підставі, що, по-перше, АТ повинне було спочатку пред'явити вимоги до ПП, а по-друге, ТОВ повинне відповідати тільки в об'ємі основної заборгованості, а ніяк не за неустойку й відсотки.

Питання:

1)  У чому полягають особливості забезпечення виконання зобов'язання, коли йдеться про поруку?

2)  У якому обсязі відповідає поручитель перед кредитором і які наслідки виконання поручителем за боржника?

3)  Як вирішити спір між сторонами? Свою відповідь обґрунтуйте посиланнями на законодавство.

10. ВАТ «Завод вентиляційних систем» уклав договір постачання вентиляційно-охолоджуючого устаткування із ЗАТ «Северський Донець». Загальна сума договору склала 1 000 000 грн. Договір передбачав, що у разі постачання продукції неналежної якості завод сплачує штраф у розмірі 25 % від суми неякісної продукції, у разі прострочення постачання постачальник сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченої продукції, а якщо прострочення складає понад 30 днів, то на вартість простроченої продукції з урахуванням пені, що нараховується, додатково нараховується ще одна пеня у розмірі 1% за кожен день прострочення. Договір також передбачав, що у разі невчасної оплати покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,5 % від суми несплаченого боргу за кожен день прострочення.

Після укладення договору ВАТ звернулося до свого постійного контрагента ТОВ «Атлас» за комплектуючими, проте представник ТОВ повідомив, що виконати договір в необхідні строки підприємство не в змозі, оскільки хладагенти, необхідні для виробництва комплектуючих найближчим часом поставлені не будуть унаслідок того, що виробник хладагентів – АТ «Реактив» - знаходиться в стані банкрутства й фактично припинило своє існування, а аналогічні речовини за такою ж ціною на ринку України ніхто не проводить.

ВАТ спробувало знайти і придбати хладагенти самостійно, і врешті-решт купило їх в Польщі за ціною, що перевищувала первинну розрахункову на 45 %. В результаті вентиляційно-охолоджуючі системи були поставлені із запізненням на 35 днів. При пробному запуску представники ЗАТ виявили, що хладагенти почали приводити до корозії металу, оскільки були розраховані на метал іншої якості.

ЗАТ відмовилося оплачувати устаткування і звернулося до суду з позовом, вимагаючи у ВАТ: 1)  заміни всієї партії устаткування на належне; 2) сплати штрафу у розмірі 250 000 грн.; 3)  сплати пені у розмірі 232 500 грн. 4)  відшкодування збитків у розмірі 500 000 грн.

ВАТ позов не визнало на тій підставі, що порушення договору відбулося не з його вини, і пред'явило зустрічний позов про стягнення заборгованості за договором і обумовленої пені.

Питання:

1. Які особливості забезпечення зобов'язання неустойкою?

2. У яких випадках неустойка підлягає зменшенню?

3. Коли боржник не зобов'язаний платити неустойку?

4. Як вирішити спір між сторонами? Свою відповідь обґрунтуйте.