12.6. Завдання для перевірки знань

1. При виході на новий зарубіжний ринок фірми, як правило, застосовують цінову стратегію «проникнення», основними недоліками якої є: А) ризик запізнення зі знижкою ціни; Б) необхідність обґрунтування подальшого підвищення цін; В) ризик виникнення цінової війни. 2. Основним методом встановлення ціни в міжнародній практиці є: А) витратний; Б) на основі попиту; В) на основі просування; Г) жоден з названих методів не має самостійного значення. 3. Приймаючи рішення з таких питань, як взаємозв’язок цін на товари в межах номенклатури виробництва, частота використання знижок, співвідношення цін з цінами конкурентів та методи встановлення цін на нові товари, фірма розробляє: А) інструменти реалізації цінової політики; Б) цінову стратегію; В) загальну політику ціноутворення. 4. Стратегія «доступних цін» застосовується: А) за невпевненості в ринковому успіху товару; Б) у разі виходу на новий ринок; В) для презентації товару ринкової новизни. 5. Такі цінові стратегії, як відкрита цінова війна, встановлення «прихованої» знижки, послідовне проходження по сегментах, застосовуються з метою: А) швидкої компенсації витрат; Б) стимулювання комплексної закупівлі; В) захисту позицій. 6. Якщо на закордонному ринку фірма пропонує товар високої якості за середньої ціною, то вона застосовує субстратегію («ціна — якість»): А) середнього рівня; Б) доброякісності (проникнення); В) глибокого проникнення на ринок. 7. На процес ціноутворення в міжнародному маркетингу впливають такі товарні чинники: А) стадія життєвого циклу товару, урядові дії, витрати на розробку ринку; Б) торговельні бар’єри, макроекономічний стан, конкуренція; В) товари-субститути, характеристики товару, стадія життєвого циклу товару. 8. Встановлення стандартних або змінних цін, використання єдиних чи гнучких цін, застосування округлених або неокруглених цін, використання залежності «ціна — якість» — це: А) елементи загальної політики ціноутворення; Б) інструменти реалізації цінової стратегії; В) цінові стратегії. 9. Якщо на закордонному ринку фірма пропонує товар низької якості за високою ціною, то вона застосовує субстратегію («ціна — якість»): А) високих, демонстративних цін; Б) пограбування; В) підвищеної ціни

3. Оцінювання знань студентів

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ ПІД ЧАС ІСПИТУ

Іспит з дисципліни «Міжнародна торгівля» проводиться ви­нятково в межах екзаменаційної сесії у процесі підсумкового оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану. Підсумкове оцінювання знань студентів за межами сесії не до­пускається.

Іспит проводиться за завданнями, складеними в повній відпо­відності до програми дисципліни, які доводяться до студентів на початку навчального року.

Іспит проводиться потоком у письмовій формі за розкладом, що доводиться до студентів за місяць до початку екзаменацій­ної сесії.

Тривалість іспиту — три астрономічні години.

Іспит проводиться комісією, до складу якої входять лектор по­току, викладачі, які проводять заняття, співробітники кафедри, необхідні для організації іспиту. Склад комісії затверджується кафедрою міжнародного менеджменту.

Екзаменаційний білет, як правило, містить 6 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою 10, 5, 0 балів.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів.

У разі, коли відповіді студента оцінені нижче, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку. В цьому випадку отримані резуль­тати поточного контролю не враховуються.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається із суми балів за результати поточного контролю знань (за умови, що студент набрав 20 балів і вище) та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).

До заліково-екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту (загальна підсумкова оцінка).

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною сис­темою з подальшим переведенням у традиційну 5-бальну систему для фіксації оцінки у відповідних документах за шкалою:

• оцінка «незадовільно» — менше 50 балів;

• оцінка «задовільно» — 50—60 балів;

• оцінка «добре» — 65—80 балів;

• оцінка «відмінно» — 85—100 балів.

Для оцінювання відповідей студентів з програмних дисциплін використовуються такі критерії:

• відмінному рівню (10 балів) відповідає правильна й вичерп­на відповідь на поставлене питання, в якій студент показав усебіч­не системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких пере­д­бачено програмами дисциплін; уміння аргументувати своє став­лення до відповідних категорій, залежностей та явищ;

• задовільному рівню (5 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав достат­ній рівень знань з основного програмного матеріалу, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарата, показав недостатні знання літературних джерел;

• незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини в знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарата і спеціальної літератури або взагалі нічого не відповів.

ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА

1. Порівняльна характеристика ТНК та глобальної компанії.

2. Стандартні, обов’язкові для аналізу (вивчення) в міжнародній, маркетинговій діяльності елементи культури.

3. Основні критерії та показники, що використовуються при обґрунтуванні вибору зарубіжного ринку.

4. Система чинників вибору стратегії виходу фірми на зовніш­ній ринок.

5. Сутність теорії життєвого циклу товару в міжнародному маркетингу та її застосування в розробці товарної стратегії.

6. Типові конфігурації міжнародних каналів розподілення для різних груп товарів: логіка побудови, характерні риси, приклади.