4.Митно-тарифне регулювання зед

Тарифні методи - грунтуються на використанні митного тарифу. Мито підвищує ціну конкретного митного товару при його надходженні на внутрішній ринок країни, а захищає внут. ціни і прибутки нац. п-тв.

"Тариф" - слово арабського походження, що означає перелік або реєстр. Митний тариф - це систематизований перелік тов., оподатковуваних митом. Тобто це перелік ставок мита, які стягуються при проходженні тов. через митний кордон держави, що установила цей митний тариф, або групи держав, що об'єднали свої держ. митні терит. в єдину терит. митного союзу на основі укладеного ними міжнар. дог.

Митні тарифи бувають двох видів: прості і складні.

Прості митні тарифи базуються на одній ставці мита для кожного тов. незалежно від країни походження цього тов. Вони не передбачають пільгового або дискримінаційного мита і відносно мало поширені.

Складні митні тарифи ґрунтуються на двох, трьох і більше ставок мита. Кожна митна ставка застосовується до тов. певних країн або групи країн.

Вони поділ. на 2 види: автономні й автономно-конвенційні.

Автономні митні тарифи закріплюють як високі ставки мита (максимальні, або генеральні), так і низькі (мінімальні; преференційні).

Автономно-конвенційні митні тарифи містять одну або кілька автономних ставок мита і одну або ряд ставок конвенційного мита, які установлюються на основі торговельних угод, укладених даною держ. з ін. кр. як на двосторонній, так і на багатосторонній договірній основі.

4.Не тарифне регулювання зед

Нетарифні методи мають адмі-й вплив і встан-ть певні вимоги до СГД. Охоплюють групу адмі-их, фінан-х, кредитних, технічних та ін. заходів, які впливають на ЗЕД. (квоти, субсидії, демпінг та ін.).

Уніфікація с-ми регулювання зовні. торгівлі, яка базується на міжнародних договорах, угодах та правилах. Ще одна особл-ь – правове забезпечення ЗЕД національною законодавчою базою, яка її регулює і захищає національні інтереси.До нетарифних заходів регулювання відносяться: 1. Заборони Е та І. Це вимушені заходи, визнані міжнародною практикою. 2. К-сні обмеження Е та І. До них відносяться квотування і ліцензування. Квотування -це лімітування розміру імпорту (експорту) з доп. квот . Квота - це встановлення у вартісному чи фіз. вираженні певного об'єму експорту (імпорту) на визначений період (рік, квартал, і т.ін.). В Україні використовують такі види квот: - глобальні - встановлюються для товарів без визначення конкретних країн, куди вони експортуються чи з яких вони імпортуються; - групові - для товарів з визначенням групи країн, куди вони експортуються чи з яких вони імпортуються; - індивід. - для товарів з визначенням конкретної країни, куди вони можуть експортуватися чи з якої вони можуть імпортуватися. Ліцензування - це обмеження у вигляді одержання права чи дозволу(ліцензії) від уповноважених державних органів на ввіз (вивіз) певного об'єму товарів.На Україні використовуються такі види ліцензій:-генеральна,- разова , і відкрита.3. "Добровільні" обмеження експорту. Їх відносять в особливу групу к-них обмежень. Вони являють собою неофіційну домовленість між експортером та імпортером про обмеження ввозу певних товарів на ринок імпортера. 4. Антидемпінгові заходи - специфічні заходи не тариф. регул. являють собою судові та адміністративні тяжби, претензії, які пред'являють нац.. п-мці іноземним постачальникам, звинувачуючи їх у продажу товарів по занижених цінах (нижче "нормальних" цін), що може нанести шкоду місцевим виробникам.5.Технічні бар'єри. Це перешкоди для імпорту іноземних товарів, що виникають в зв'язку з їх невідповідністю до нац. стандартів систем якості, вимог техніки безпеки, санітарно-ветеринарних норм, правил упаковки та інших вимог.6.Заходи,пов'яз, з виконан,митних формальностей.7.Імпортний депозит.Це попередня застава,яку імпортер повинен внести в свій банк перед закупівлею іноземного товару. Розмір застави залежить від вартості угоди.