Питання для самоконтролю

1. Що таке акція і які реквізити вона повинна мати?

2. Назвіть види акцій та їхню класифікацію.

3. Дайте характеристику простих і привілейованих акцій.

4. Дайте визначення іменних акцій та акцій на пред'яв­ника.

5. Наведіть основні права та зобов'язання емітента щодо акціонера.

6. Які права та зобов'язання акціонера щодо емітента?

7. Охарактеризуйте контрольний і значний пакети акцій.

8. Наведіть класифікацію і особливості привілейованих акцій.

9. Назвіть методи розрахунку курсів акцій і різницю між ними.

10. Що таке дивідендна політика АТ, її особливості та обмеження, які впливають на втілення її в життя?

11. Які підходи в теорії дивідендної політики ви знаєте?

Бібліографічний список до самостійної роботи

[3,5,8,13,14,16,18,20,37,44, 51,54,57,60,62,67]

Тема 9	Особливості обігу облігацій
Мета заняття	Ознайомитися з основними різновидами та властивостями облігацій під час проведення операцій на вторинному ринку.

План вивчення теми

1.Основні види облігацій, що можуть випускатися згідно до діючого законодавства України: відсоткові, дисконтні, цільові. Види облігацій за характером суб'єкта.

2.Види облігацій за строками обігу.

3.Поняття купонного доходу.

4.Операції з облігаціями, емітентами яких є держава. Особливості договорів РЕПО.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Облігація - це боргове зобов'язання, що неодмінно включає два головних елементи:

• зобов'язання повернути утримувачу облігації після закінчення обговореного строку суму, зазначену при розміщенні облігацій, тобто є кінцевий термін погашення;

• зобов'язання емітента виплачувати утримувачу доход у заздале­гідь обговореному розмірі (можна фіксований) у вигляді відсотка від номінальної вартості або в іншому еквіваленті.

Облігації випускаються іменними або на пред'явника, у докумен­тарній формі з випуском сертифіката облігації й у формі електронного запису на рахунках (бездокументарні цінні папери).

Багато держав (уряди) і місцеві органи влади мають потребу в коштах при перевищенні поточних витрат над доходами. Таке перевищення ви­трат над доходами називається дефіцитом, і в цьому випадку уряд зму­шений його покривати позиковими коштами шляхом емісії облігацій.

Аналогічно комерційні підприємства вдаються до кредитів у ви­гляді облігаційних позик з метою фінансування проектів, які обіця­ють прибуток. Випуск облігацій - це пряме звертання до інвесторів за кредитами, навіть якщо облігації розміщаються за допомогою посеред­ників. Такі цінні папери можна визначити як боргові інструменти, що обертаються, тобто кредитор може передавати свої права за кредитною згодою третім особам.

Для громадян і організацій це також корисна форма заощаджень тимчасово вільних коштів і одержання ними за рахунок таких вкла­день доходу.

Облігації, за якими є ліквідний біржовий вторинний ринок, на­дають емітентам більше можливостей з управління ліквідністю й регулювання поточної заборгованості:

Розміщення облігацій дозволяє гнучкіше управляти ліквідніс­тю, тому що з'являється можливість регулювати обсяг основної суми боргу через механізм оферт (механізм обговореного при емісії права дострокового викупу) і викуп на вторинному ринку.

Залучення коштів такою позикою дозволяє знижувати вартість обслуговування боргу за допомогою оголошення ставок купонів у процесі обігу облігацій і шляхом застосування «плаваючої» ставки купонів.

Вихід облігацій на ринок забезпечує позичальникові формування публічної кредитної історії, що розширює коло потенційних інвесто­рів, дозволяє одержати кредитний рейтинг і знизити в майбутньому вартість запозичення.

Обіг облігацій на вторинному ринку підвищує їх ліквідність, підвищує на них попит з боку потенційних інвесторів і в результаті дозволяє за необхідності успішно проводити наступні емісії цінних паперів.

За характером суб'єкта є такі види облігацій:

1. Державні облігації (в Україні це ОВДЗ, ОВДСЗ, ПДВ-облігації тощо).

2.Державні облігації зовнішніх позик.

3. Муніципальні або місцеві позики (наприклад, міські позики Харкова, Одеси тощо) випускаються відповідно до «Положення про порядок випуску й обігу облігацій внутрішніх місцевих позик», за­твердженого рішенням Комісії № 414 від 07.10.2003 р. (у редакції рішення комісії від 11.12.2007 р. № 2285). Наприклад, харківські муніципальні облігації серії МО-3 випускалися номіналом 300 грн. і 30 грн., прибутковість 35% річних, дата погашення - січень 1999 р.

За законодавством України, введено обмеження на обсяг випуску, що не може перевищувати 30% від доходної частини бюджету. Першим випуском, зареєстрованим відповідно до вимог нового Положення, став випуск облігацій міста Бровари Київської області.

4. Корпоративні облігації випускаються підприємствами всіх передбачених законом форм власності, об'єднаннями підприємств, акціонерними й іншими товариствами, крім низки структур, яким заборонено випускати облігації (інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній).

5. Іпотечні облігації— облігації, виконання зобов'язань емітента за якими забезпечується іпотечним покриттям (правами вимоги по забезпеченим іпотекою грошовим зобов'язанням боржників за дого­ворами кредитів).

6. Іноземні облігації.

Всі емісії облігацій підлягають обов'язковій реєстрації в Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку.

Емітент може розміщувати іменні облігації та облігації на пред'явника. Обіг облігацій дозволяється після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення облігацій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій.

У сертифікаті облігації зазначаються: назва виду цінного папера, найменування та місцезнаходження емітента, міжнародний іден­тифікаційний номер цінного папера, номінальна вартість облігації, загальна сума випуску, строк погашення, розмір та строки виплати відсотків (для відсоткової облігації), дата прийняття рішення про розміщення облігацій, серія та номер сертифіката облігації, підпис керівника емітента або іншої уповноваженої особи, засвідчений печат­кою емітента. У сертифікаті іменної облігації обов'язково зазначається ім'я власника.

До сертифіката відсоткової облігації на пред'явника додається купон (купонний лист). У купоні (купонному листі) зазначаються серія та но­мер сертифіката облігації, за якою виплачуються відсотки, найменуван­ня і місцезнаходження емітента, строки виплати відсотків. На кожному купоні (купонному листі) зазначається його порядковий номер.

Продаж облігацій здійснюється в національній валюті, а якщо це передбачено законодавством та умовами їх розміщення, - в іноземній валюті.

За строками облігації бувають таких видів:

• короткострокові - 1-3 роки;

• середньострокові - 3-7;

• довгострокові - 7-20.

Безстрокові або рентні без строку погашення (державні). Напри­клад, англійські консолі випущені ще в середині XVIII століття й обертаються дотепер. В Україні не передбачена можливість випуску безстрокових облігацій.

За способом виплати відсотків.

1. Купонні - з процентними купонами, які вирізують і надають до оплати при настанні строку виплати відсотків. Таким чином, фіксована процентна ставка, що завжди оголошується в річному вирахуванні, навіть якщо виплати провадяться частіше, ніж раз на рік, називаєть­ся купонною ставкою, а самі платежі купонами. Фіксована купонна ставка встановлюється в момент емісії. По облігаціях, випущених у без документарній формі, може бути передбачений купонний доход.

2. З нульовим або міні-купоном - продаються з дисконтом, із знижкою в ціні, часто досить високою, і потім гасяться за номіналом або за викупною ціною. Первісна загальна прибутковість до погашення в них найчастіше заздалегідь зафіксована. До цієї категорії облігацій належать також відділені купони, отримані в результаті стріпінгу (роздільного обігу купонів і основної суми).

3.З плаваючою купонною ставкою або зі ставкою, що коригується (залежно від інших економічних показників). Наприклад, були облі­гації, по яких мав виплачуватися доход, що дорівнює рівню інфляції плюс 2%.

4. Змішаного типу - наприклад, при продажу з дисконтом і купон­ними платежами при обігу.

5. З доплатою на вибір - інвестор у певний термін самостійно ви­бирає викуп облігації або їх обмін на акції (конвертація).

6. Дохідні облігації, по яких повертається номінал, а відсотки ви­плачуються залежно від прибутку емітента.

7. З рівномірно зростаючою купонною ставкою (що індексуються залежно від інфляції).

8. Такі, що беруть участь - із прив'язкою процентних платежів до прибутку емітента.

Купонні, або процентні ставки - це плата за кредит. Вони встанов­люються емітентом і на їх вибір впливають такі основні фактори:

1. загальні ринкові умови для боргових інструментів даного терміну й характеристик, і в тому числі прогнозом зміни процентних ставок і рівня інфляції;

5. строк емісії;

6. кредитоспроможність або рейтинг емітента;

7. ступінь забезпечення, пропонованого для підтримки емісії;

8. податковий статус емісії;

9. особливості випуску, оголошені в проспекті емісії й такі, що впливають на прибутковість і ризик інвесторів. Наприклад, можли­вість дострокового погашення, наявність фонду погашення тощо;

10. політична стабільність у країні та перспективи економіки.

Ставка купона, що вказується на облігації, завжди є річною. На­приклад, 9% облігація з виплатою два рази на рік забезпечить доход 4,5% за півріччя. У США, Японії, Великій Британії заведено виплачу­вати купонний доход два рази нарік. У континентальній Європі доход звичайно виплачується один раз на рік.

За способом забезпечення позики облігації бувають забезпеченими та незабезпеченими.

Забезпечені або з додатковим забезпеченням — це облігації, зобов'язання емітента по яких повністю або частково забезпечуються (гарантуються) поручителем або страховою компанією.

Бувають такі види забезпечення:

1.З майновою заставою - наприклад, заставляється в банку зем­ля або нерухомість, дорогоцінні метали. Застава буває фіксованою, і в цьому випадку вона поширюється на конкретно зазначене майно, яке у період дії застави не дозволяється відчужувати. Існує система плаваючої застави, за якої не обумовлюється конкретне майно, але у випадку банкрутства емітента ця застава перетворюється на фіксовану у вигляді конкретного майна.

2. Повні - забезпечені заставою всього майна емітента (бланкові).

3. Із заставою у вигляді майбутніх податків (державні й муніци­пальні).

4.З трастовим забезпеченням - заставляються цінні папери інших емітентів.

5. Іпотечні облігації із заставою пула заставних. Такі облігації ви­пускаються кредитором, на забезпеченні в якого перебуває пул (пакет) іпотек під видані позички під нерухомість.

6. Облігації, які гарантуються іншою юридичною особою, напри­клад, солідним банком. Або фірма з високим кредитним рейтингом гарантує зобов'язання емітента з низьким рейтингом, що дозволяє зменшити вартість запозичення.

Проектні облігації, що випускають із метою фінансування кон­кретного проекту. Як джерело забезпечення й погашення проектних облігацій виступає доход, що утворюється внаслідок виконання цього проекту. Муніципальні позики часто бувають проектними.

Облігації першої емісії Харківської ради розміром 1,5 млн. грн. забезпечувалися заставою 15 будинків у центрі міста як забезпечення позики. У випадку неповернення боргу всі або частина будинків були б продані або передані кредиторам.

Варто враховувати, що на період дії договору застави закладене май­но може перебувати як у володінні заставоутримувача, так і у володінні заставника або третьої особи. Обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори застави нерухомого майна й транспортні засоби.

Іпотечні облігації.

Особливе місце серед облігацій займають облігації з іпотечним покриттям. Це облігації, що закріплюють право їхніх власників на одержання від емітента номінальної вартості облігацій у передбачений строк із забезпеченням за рахунок іпотечного покриття. Доходи по цих облігаціях складають відсотки або (та) дисконт при емісії. Іпотечне покриття можуть становити тільки забезпечені іпотекою вимоги про повернення основної суми боргу за кредити на придбання нерухомості й про сплату відсотків по кредитних договорах, зокрема засвідчені за­ставними (див. розділ 8).

Незабезпечені облігації.

Без забезпечення й без гарантій облігації випускаються тільки під відоме ім'я емітента, під обіцянку виплатити борг і відсотки. Ясно, що по незабезпечених облігаціях емітент змушений виплачувати інвес­торам більш високі відсотки. Боргові зобов'язання без забезпечення, випущені позичальниками з низькою економічною ефективністю, можуть бути винятково ризикованими в періоди економічного спаду. Ці облігації часто випускаються у вигляді конвертованих облігацій із зобов'язанням наступного обміну на звичайні акції емітента.

Застраховані облігації утворюються шляхом страхування в при­ватній страховій компанії доходів і ризику непогашення на випадок виникнення утруднень у виконанні зобов'язань. Страхування може виконуватися за рахунок коштів емітента або за рахунок коштів ін­вестора.

Облігації без забезпечення часто називають дебентурами.