Бібліографічний список до самостійної роботи

[1, 37, 42, 43, 55, 59, 61, 66, 67, 69, 70, 73,]

Тема 2	Основні види і властивості цінних паперів.
Мета заняття:	поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів щодо видів цінних паперів та їх основних властивостей.

План вивчення теми

1. Пайові, боргові та іпотечні цінні папери.

2. Градація цінних паперів в залежності від умов емісії (випуску).

3. Види цінних паперів за функціональним навантаженням.

4. Іменні цінні папери та цінні папери на пред’явника.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

В Україні у громадському обігу можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери – цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів),надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів відносяться:

а) акції;

б) інвестиційні сертифікати;

2) боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів належать:

а) облігації підприємств;

б) державні облігації України;

в) облігації місцевих позик;

г) казначейські зобов'язання України;

д) ощадні (депозитні) сертифікати; є) векселі;

3) іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносять:

а) іпотечні облігації;

б) іпотечні сертифікати;

в) заставні;

г) сертифікати ФОН;

4. приватизаційні цінні папери – цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;

5. похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;

6. товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому утримувачу право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Цінні папери за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні.

Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент).

До емісійних цінних паперів належать:

• акції;

• облігації підприємств;

• облігації місцевих позик;

• державні облігації України;

• іпотечні сертифікати;

• іпотечні облігації;

• сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі - сертифікати ФОН);

• інвестиційні сертифікати;

• казначейські зобов'язання України.

Цінні папери, що не належать, згідно з Законом, до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи та (або) види цінних паперів.

Види цінних паперів за функціональним навантаженням.

Основні цінні папери відображають основне майнове право або вимогу. До них належать акції та облігації.

Допоміжні або похідні цінні папери відображають певне або додат­кове право, вимогу або умову. Ці ЦП також називають деривативами (дериватами) і до них належать опціони, ф'ючерси, варанти. Зако­нодавство деяких країн не відносить деривативи до цінних паперів.

За суб'єктами цінні папери бувають:

• державні;

• місцевих органів влади (муніципальні);

• корпоративні (приватні) - боргові й пайові цінні папери госпо­дарських товариств. Можуть випускатися як державними, так і недержавними підприємствами залежно від їх організаційно-правової структури;

• українським законодавством передбачено, що емітентами цінних паперів можуть бути й фізичні особи.

За ступенем ліквідності.

Ліквідні цінні папери — це ті, які легко перевести в гроші або у відповідні товари без істотних втрат.

Неліквідні цінні папери — це ті, які неможливо перевести в гроші або у відповідні товари без істотних втрат.

Є й інші показники, що характеризують ліквідність цінних паперів, які наведені далі.

За станом на початок 2009 року на фондовому ринку України більшість цінних паперів неліквідні (йдеться насамперед про акції), тому що попит на них недостатній і в торговців найчастіше діють високі ціни продажу й низькі ціни купівлі більшості паперів. У всьому світі ліквідність ринку частіше за все виміряється величиною спреда, або різницею між цінами продавця й покупця. Тому визначати ліквідність тільки за кількістю торговців, що оперують цими паперами, поки що не зовсім коректно.

Цінні папери іменні й на пред’явника.

Цінні папери за формою випуску можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні.

Права, посвідчені цінним папером, належать:

• особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір);

• пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника);

• особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).

Іменний цінний папір - це цінний папір, ім'я власника якого за­фіксоване на його бланку й (або) у реєстрі власників.

Іменні цінні папери документарної форми існування (якщо умо­вами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі) передаються у порядку, встановленому для відступлення права ви­моги (цесії). Про передачу робиться спеціальний запис у реєстрі про перехід прав, і новому власникові документарної форми випуску ви­дається заповнений на його ім'я сертифікат. Зміни в реєстрі робить особа, що веде реєстр з даного цінного папера. У нового власника виникають права, що випливають із володіння цим цінним папером, тільки з моменту внесення змін у реєстрі.

В результаті обігу іменних цінних паперів емітенту завжди відо­мий власник кожного ЦП, випущеного їм, і кількість ЦП у кожного власника.

Цінний папір на пред'явника (пред'явницький ЦП) - це цінний папір, ім'я власника якого не фіксується безпосередньо на ньому самому, а його обіг не має потреби в будь-якій реєстрації. Тому цінні папери на пред'явника обертаються вільно без реєстрації й вказівки власника. У реєстрі вказується тільки загальна кількість випущених ЦП. У зв'язку з тим, що не ведеться реєстр власників цінних паперів на пред'явника, найчастіше для підтвердження права власності потрібно фізична наявність самого цінного папера або сертифіката. Перехід права власності здійснюється при цьому просто шляхом передачі сер­тифіката від старого власника до нового. Цінні папери на пред'явника часто мають відрізні купони або спеціальний купонний аркуш, які надають право на одержання дивідендів або відсотків в емітента або його платіжного агента.

Права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту. Індосант відповідає за наявність та здійснення цього права.

Згідно з індосаментом, до особи, якій (або у розпорядження якої) передаються права, посвідчені цінним папером (індосата), переходять усі ці права. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, щодо якої має бути здійснене виконання зобов'язань) або ордерним (із зазначенням такої особи).

У законодавстві України встановлено, що цінні папери можуть ви­пускатися в документарній і без документарній формі. Документарною формою ЦП є сертифікат ЦП, що містить зазначені законодавством реквізити відповідного виду ЦП певної емісії, дані про кількість ЦП і посвідчує право власності на ці цінні напери. Сертифікатом є бланк цінного папера, що видається власникові цінного папера.

Безпаперовий цінний папір (цінний папір у бездокументарній формі) - це зазвичай іменний, тому що в електронній пам'яті він зареєстрований на певного власника. Тому це вже не цінний папір на бланку, а електронна форма обліку власників капіталу, які мають заздалегідь обумовлені права й зобов'язання щодо користувача капіталу.

Фондовими ЦП називаються ЦП, які є в обігу на фондових біржах (насамперед ті з них, які пройшли лістинг - спеціальний допуск до обігу на фондових біржах). В умовах України до них можна також віднести цінні папери, що котируються в системі ПФТС.

За способом обігу на ринку.

Обігові цінні папери можуть вільно продаватися й купуватися будь-якими особами на умовах, обговорених законами. Якщо це іменні ЦП, то обов'язковою умовою такого обігу є певна процедура перереєстрації власників (індосамент). Прикладом є іменні акції акціонерних това­риств. Обігові цінні папери часто називають ринковими.

Не обігові ЦП не можуть вільно продаватися й купуватися на фон­дових ринках. Прикладом таких ЦП є акції засновників інвестиційних фондів, які мають зберігатися в депозитарії й не підлягають обігу на ринку. Ці цінні папери мають тільки первинний ринок, тобто вони про­даються емітентом, й інвестори, що їх купили, не мають права перепро­дажу цих паперів третім особам. Тому їх називають неринковими.

Цінні папери з обмеженим колом обігу відрізняються тим, що опе­рації з ними можуть відбуватися з певними обмеженнями. Прикладом в Україні можуть слугувати акції приватних акціонерних товариств, статутом яких може бути передбачено переважне право його акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропо­нуються їх власником до продажу третій особі (стаття 7 Закону «Про акціонерні товариства»). До 1996 року такими ЦП були також державні облігації України (ОВДЗ), які не продавалися фізичним особам.

Якщо іменний цінний папір передається шляхом здійснення на ньому передавального напису й без реєстрації в реєстрі, що у цьому випадку може бути відсутнім, то він називається ордерним ЦП (напри­клад, вексель - в Україні ведеться тільки реєстр виданих векселів).

Емісійні цінні папери можуть випускатися чималими серіями, у великій кількості, і кожна серія складається обов’язково з абсолютно ідентичних за всіма характеристиками ЦП (незалежно від їх виду).

Не емісійні ЦП випускаються мірою необхідності поштучно або малими серіями (наприклад, вексель).