5. Оприбутковані виробничі запаси у рахунок внеску до статутного капіталу д20 к40

6. Надійшли запаси від постачальника

Д20 К63

7. Відпущено запаси зі складу до виробництва

Д23 К20

8. Витрачено матеріали на виправлення браку Д24 К20

9.Списано запаси для :

- загально виробничих потреб Д91 К20,

- адміністративних потреб Д92 К20,

- збутових потреб Д93 К20

10 . Відображено суму нестачі запасів у складі витрат звітного періоду

Д947 К20

Б) готова продукція:

1. Оприбуткована готова продукція із виробництва Д26 К23

2. Відвантажена ГП покупцям Д36 К70

3.Списана фактична собівартість відвантаженої ГП Д90 К26

4.Оприбутковано надлишки ГП виявлені під час інвентаризації Д26 К719

5. Списано ГП , втрачену внаслідок надзвичайних подій Д99 К26

В) брак :

1. Списано витрати від невиправного браку, виявленого в основному виробництві

Д24 К23

2. Нараховано зарплату та зроблені нарахування органам соцстраху робітникам, які задіяні в виправленні браку

Д24 К66,65

3. Відображено вартість робіт по виправленню браку сторонніми організаціями

Д24 К685

4. Оприбутковані запаси, що залишилися після виправлення браку

Д20 К24

5. Віднесено на собівартість продукції втрати від браку

Д23 К24

6. Пред’явлено претензії підприємствам, винуватцям виникнення браку д374 к24

7. Віднесено втрати від кінцевого браку на винних осіб

Д375 К24

8. Списано на витрати вартість втрат від браку у випадку не встановлення винних осіб Д94,99 К24

3. Інвентаризація ТМЦ

Інструкція по інвентаризації ОЗ, ТМЦ, грошових коштів і документів, розрахунків .

Задачі інвентаризації ТМЦ :

1. виявлення фактичної наявності та дотримання правил зберігання ТМЦ,

2. виявлення не використовуваних ТМЦ,

3. перевірка реальності ТМЦ, що обліковуються на балансі.

Терміні проведення інвентаризації :

• 1 раз у рік – не раніше 1 жовтня;

• 2 рази на квартал – грошових коштів .

Проведення інвентаризації запасів обов’язкове у випадках:

- зміні МВО,

- виявленні зловживань, розкрадань ТМЦ,

- надзвичайних подіях...

Наказом керівника підприємства призначається дата проведення інвентаризації та інвентаризаційна комісія.

До початку інвентаризації в бухгалтерії повинно бути закінчено обробку всіх документів по надходженню і витраченню запасів , здійснено записи , визначено залишки на день інвентаризації.

На складах матеріальні цінності повинні бути розкладено за найменуваннями, сортами та розмірами.

Дані інвентаризації заносяться в Інвентаризаційний опис ( ф. М -21), яка складається в двох екземплярах :

1 – віддається МВО,

2- для бухгалтерії, де фактичні залишки ТМЦ , які зафіксовані в описах, звіряються з даними бух. обліку.

Матеріальні цінності, за якими виявлено розбіжності, записують в Звіряльну відомість, а МВО повинні дати інвентаризаційній комісії письмові пояснення щодо причин їх виникнення.

Свої висновки і пропозиції комісія оформлює протоколом і подає на утвердження керівнику підприємства, який повинен у 5 –ти денний термін після закінчення інвентаризації затвердити протокол.

Проводки щодо відображення результатів інвентаризації матеріальних цінностей:

1) оприбутковані виявлені надлишки запасів

Д20,22,26 К746 "Дохід від безкоштовно отриманих активів".

2) відображено нестачі та порчі ТМЦ, якщо винуватця не встановлено

Д947"Нестачі і втрати від псування цінностей" К20,22,26…

3) Відображено суму нестачі, що відноситься на винну особу

Д375 Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків" К746 4) Відшкодування винними особами нестачі ТМЦ

Д30,66 К375

5)Сума нестач у межах норм природного убутку

Д91 К20

Якщо на час виявлення нестачі винуватця не встановлено, то одночасно із списанням цінностей на витрати балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок № 07 "Списані активи".

З винуватих осіб в нестачі виробничих цінностей стягуються суми відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв - Ам) х І інф + ПДВ + Азб ] х 2 + Вп + Вр ,

де Р - розмір збитків (у гривнях);

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

А - амортизаційні відрахування з дати початку експлуатації (у гривнях);

І інф - загальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку експлуатації на підставі визначених щомісяця Держкомстатом індексів інфляції;

ПДВ - розмір податку на додану вартість (у гривнях);

А зб - розмір акцизного збору (у гривнях);

Вп - фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях);

Вр - фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).

2- це коефіцієнт, він може мати і інші значення ( спирт етиловий - 3, тварини – 1,5 , бланки цінних паперів – 5. )

5. Методи обліку вибуття ТМЦ

Облікова ціна — ціна, за якою запаси відображаються у поточному обліку.

Причина використання облікових цін — коливання ціни на один і той же вид запасів протягом звітного періоду.

Підприємство самостійно обирає метод оцінки запасів при вибутті. На підприємстві можуть одночасно застосовуватися для різних запасів різні методи. Вибір методу оцінки запасів при їх вибутті повинен бути обов'язково зафіксований в наказі про облікову політику..

Методи визначення облікових цін:

1. ідентифікованої собівартості одиниці запасів;

2. середньозваженої собівартості;

3. собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

4. нормативних затрат;

5. ціни продажу.

За ідентифікованою собівартістю оцінюються запаси, що використовуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Розрахунок можна проводити за формулою:

, (1.1)

де Сс - середньозважена собівартість

Сп - собівартість запасів на початок періоду

Кп - кількість запасів на початок періоду

Сн - собівартість запасів на кінець періоду

Кн - кількість запасів на кінець періоду

Метод ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво або продаж, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей, цін.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки.

Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця й торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Вибір методу визначення облікових цін є надзвичайно важливим питанням фінансового менеджменту, оскільки визначає підходи до розмежування витрат на придбання запасів між використаними у виробництві запасами і їх залишком на складі на початок нового звітного періоду.

Контрольні питання за темою:

1. Що таке запаси?

2. Яким чином класифікуються запаси підприємства?

3. Дайте визначення виробничих запасів.

4. Якими документами оформлюється рух виробничих запасів?

5. Що таке МШП? На якому рахунку вони обліковуються?

6. Які методи вибуття запасів ви знаєте?

7. Порядок проведеня інвентаризації

8. Відображення у обліку результатів івентаризації