Тема 4.3 «Облік готової продукції»

1 Загальна характеристика ГП

2 Облік реалізації готової продукції (робіт, послуг)

3 Облік товарів. Торгова націнка

1 Загальна характеристика ГП

Готова продукція - це продукція (виріб, напівфабрикат, робота, послуга), що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування (якщо вимагають відповідні її особливості), відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Усі елементи виробничого процесу - сировина, матеріали, паливо тощо, які перебувають на різних стадіях технологічного процесу, утворюють незавершене виробництво.

Готова продукція на промисловому підприємстві проходить такі операції: а) випуск продукції з виробництва і здача її на склади;

б) зберігання продукції на складах підприємства;

в) відпуск продукції на місці одно місцевим і відправка (відвантаження) іногороднім покупцям;

г) відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збуту продукції (наприклад, тара власного виробництва) та ін.;д) реалізація продукції (одержання грошей від покупців за відпущену продукцію).

Готова продукція оформлюється здавальною накладною і передається на склад. На невеликих підприємствах готова продукція прямо з виробництва, проминувши склад, відвантажується покупцям. Виконані роботи та послуги оформлюються приймально-здавальним актом.

На складі готова продукція обліковується в кількісному виразі за її видами на картках або в книгах складського обліку. В картці або книзі визначаються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, розмір, марка, ціна за одиницю. Облік готової продукції на складі ведеться в міру її надходження на склад або відпуску зі складу. В картках або книгах складського обліку робляться записи про надходження та відпуск готової продукції і щоденно виводяться її залишки. На підставі здавальних накладних, що виписуються у двох примірниках, складається відомість випуску продукції. Оцінка у звітному періоді може здійснюватися за фактичною собівартістю і за обліковими цінами з деяким відхиленням від фактичної собівартості. Наприкінці місяця обов'язковою умовою є облік готової продукції за фактичною собівартістю (визначається за даними аналітичного обліку затрат на виробництво).

Зі складу до бухгалтерії передаються прибуткові та видаткові документи за реєстром під розписку бухгалтеру.

Для синтетичного обліку готової продукції призначено активний рахунок № 26 "Готова продукція".

На дебеті цього рахунка відображається надходження готової продукції власного виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістю;

на кредиті - відпуск готової продукції за фактичною виробничою собівартістю.

Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну виробничу собівартість готової продукції на кінець звітного періоду.

Якщо готова продукція даного виробництва повністю спрямовується для використання на самому підприємстві, то на рахунку № 26 "Готова продукція" вона може не оприбутковуватися, а враховуватися на субрахунку № 201 "Сировина і матеріали" або інших залежно від призначення цієї продукції.

Для правильного визначення фактичної виробничої собівартості готової продукції, виконання робіт та послуг доцільно на кінець звітного періоду визначити залишки незавершеного виробництва, тобто незакінчену обробкою продукцію в процесі виробництва.

 2 Облік реалізації готової продукції (робіт, послуг)

Реалізованою продукцією підприємства вважається продукція (товари, роботи, послуги), за яку покупцеві (замовникові) пред'явлені розрахункові документи. Пред'явленими розрахунковими документами (покупцеві, замовникові) вважаються документи з моменту подачі їх до установи банку (за умови здійснення розрахункових операцій через установи банків), або передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно до умов, передбачених договором (контрактом), тобто без участі установ банків.

Якщо покупець (замовник) за умовами договору одержує продукцію безпосередньо на підприємстві-виготовлювача, то така продукція вважається реалізованою після видачі і відповідного оформлення документами та пред'явлення покупцеві-замовникові розрахункових документів.

Реалізованою вважається також продукція, за яку підприємство-продавець одержало плату або авансові платежі.

Для відображення собівартості реалізованої продукції введено активний рахунок № 90 "Собівартість реалізації", який наприкінці звітного періоду списується в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати". Для відображення податків на додану вартість, акцизного збору використовується рахунок № 70 "Доходи від реалізації" (в дебет рахунка). Витрати на збут (рах. № 93) списуються на зменшення фінансових результатів - в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати". Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображаються на кредиті рахунка № 70 "Доходи від реалізації", субрахунок №701 "Доходи від реалізації готової продукції". Для отримання фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) наприкінці звітного періоду одержане сальдо на рах. № 70 Доходи від реалізації" списуємо на активно-пасивний рахунок № 79 "Фінансові результати".

У зв'язку з реалізацією продукції підприємство здійснює витрати, пов'язані з вивезенням цієї продукції своїм транспортом. Ці витрати відносяться за рахунок підприємства і включаються до складу витрат, на збут. Вивезення відвантаженої продукції можливе також і транспортом сторонньої організації.

Запис в обліку такий:

Д 93 К 63

Рахунок № 93 "Витрати на збут" призначений для обліку інформації про витрати, пов’язані з реалізацією продукції (робіт, послуг).

До позавиробничих витрат відносяться:

- витрати на здійснення складських, вантажно-розвантажувальних, пакувальних і страхових операцій постачальника, які включаються до ціни продукції відповідно до базису поставки, передбаченого договором;

- витрати на рекламу і попередню підготовку товарів;

-витрати на оплату транспортно-експедиційних, страхових і посередницьких послуг, вартість яких включається до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін, на оплату експортного мита і митних зборів та ін.

До витрат на рекламу відносяться:

- розробка й видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листівок та ін.);

- реклама в засобах масової інформації (об'яви в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світову, комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу;

- розробка і виготовлення ескізів, етикеток, зразків фірмових пакетів і упаковки;

- придбання, виготовлення, копіювання, дублювання, демонстрація рекламних кіно-, відео- і діафільмів;

- відшкодування витрат на участь у виставках, ярмарках, вартість безкоштовно переданих зразків і моделей на представницькі потреби, організація прийомів, конференцій та інших офіційних заходів (включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу) у розмірі до 2% від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) за оподатковуваний період і в цілому за рік.

Аналітичний облік позавиробничих витрат ведеться у відомості № 15.

Позавиробничі витрати відображаються в обліку в кореспонденції з такими рахунками:

Д93 К 201, 66, 65, 372, 68

Позавиробничі витрати, враховані на дебеті рахунка № 93, щомісяця списуються у частці реалізації продукції в дебет рахунка № 79 записом:

Д 79 К93

На відповідному субрахунку рахунка № 93 - відображаються витрати на упаковку та транспортування відвантаженої продукції, що відшкодовується покупцями, а також оплата доставки продукції до станції або аеропорту призначення. Якщо ж оплата такої доставки включена до ціни продукції, то вона відшкодовується постачальникові в складі вартості відвантаженої продукції.

На рахунку № 79 - узагальнюється інформація про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

На кредиті рахунка № 79 відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, записом:

1) Д 44,49, 70, 71,72,73, 74, 75, 98 К79

2) Д79 К 23, 26, 44, 49, 70, 90,92, 93, 94, 95, 96,97, 98, 99

 3 Облік товарів. Торгова націнка

Облік товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу, ведеться на рахунку № 28 "Товари". Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства й організації, а також підприємства громадського харчування.

Рахунок № 28 "Товари" на промислових та інших виробничих підприємствах застосовується для будь-яких виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо. На рахунку № 28 "Товари" постачальницькі, збутові, торгові підприємства ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потребі і облік якої ведеться на рахунку № 11 "Інші необоротні матеріальні активи" чи № 20 "Виробничі запаси".

Рахунок № 28 "Товари" має такі субрахунки:

№ 281 "Товари на складі";

№ 282 "Товари в торгівлі";

№ 283 "Товари на комісії";

№ 284 "Тара під товарами";

№ 285 "Торгова націнка".

Торговельні підприємства облік тари можуть вести за середніми обліковими цінами, які встановлюються керівництвом підприємства за видами (групами) тари і цінами на тару. Різниця між цінами на придбання і середніми обліковими цінами на тару відноситься на субрахунок № 285 "Торгова націнка".

Торгова націнка - це різниця між купівельною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. Використовують субрахунок № 285 "Торгова націнка" торговельні, постачальницькі та збутові підприємства. Збільшення суми торгових націнок:

Д 282 "Товари в торгівлі" К 285 "Торгова націнка"

Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари: Д 285 "Торгова націнка" К 281 "Товари на складі" , 282 "Товари в торгівлі".

Сальдо за всіма субрахунками рахунка № 28 "Товари" включається у звітність у згорнутому вигляді. Фінансові результати від реалізації товарів одержуємо на рахунку № 79 "Фінансові результати", використовуючи субрахунок № 702 '"Дохід від реалізації товарів" і субрахунок № 902 "Собівартість реалізованих товарів". На суму кредитового сальдо на субрахунку № 702 "Дохід від реалізації товарів":

Дебет субрахунка № 702 "Дохід від реалізації товарів" Кредит рахунка № 79 "Фінансові результати".

На суму дебетового сальдо на субрахунку № 702 "Дохід від реалізації товарів":

Дебет рахунка № 79 "Фінансові результати" Кредит субрахунка № 702 "Дохід від реалізації товарів".

Собівартість реалізованих товарів: Дебет рахунка № 79 "Фінансові результати" Кредит субрахунка № 902 "Собівартість реалізованих товарів".

Синтетичний облік надходження і наявності товарів підприємства оптової торгівлі можуть вести як за купівельними, так і за продажними цінами на дебеті рахунка № 28 "Товари", а списування (продаж) - на кредиті цього рахунка.

Підставою для відображення одержаних товарів у Книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) є податкова накладна, оформлена відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.97 р.

Витрати, пов'язані з організацією торгової діяльності підприємства, з придбанням, доставкою, зберіганням товарів та їх продажем, називаються витратами обігу, для обліку яких використовується за новим Планом рахунків: № 92, 93, 94 , які наприкінці місяця списуються в дебет рахунка № 79

На дебеті цих рахунків відображається сума всіх здійснених або нарахованих витрат поточного місяця, а на кредиті — списання цих витрат. Для аналітичного обліку витрат обігу складається спеціальна Відомість, у якій для кожної статті передбачена окрема графа. Відкривається Відомість щомісяця або на рік.

Особливістю обліку витрат обігу є те, що на рахунках № 92, 93, 94 відображаються тільки ті витрати, які відносяться до звітного місяця незалежно від їх оплати.

Витрати, які відображаються на дебеті рахунка № 39 "Витрати майбутніх періодів" (витрати на передплату преси, орендна плата, абонентська плата за телефон тощо), списуються щомісяця з кредиту цього рахунка в дебет рахунків № 91, 92, 93, 94.

На дебеті рахунків № 92, 93, 94 протягом місяця накопичуються витрати, як ті, що відносяться до реалізованих товарів, так і інші операційні витрати: витрати на дослідження і розробки; собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні борги; втрати від операційної курсової різниці; втрати від знецінення запасів; нестачі і втрати від псування цінностей; визначені пені, штрафи, неустойки; інші витрати операційної діяльності. До витрат, що підлягають розподілу, відносяться:

1) витрати на перевезення;

2) витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів;

3) проценти за кредит.

Бухгалтерський облік у торгівлі будується таким чином, щоб дані синтетичного й аналітичного обліків могли бути широко використані як для оперативного обліку, так і для статистичної звітності. Основою для побудови обліку є первинна документація, для одержання товарів -Товарно-транспортна накладна, Рахунок-фактура (на підставі договорів з покупцями). Вантажну квитанцію виписують на прийняття товару залізницею або водним транспортом.

При здачі товару на склад виписують Накладну. Для оприбуткування товарів від постачальників (місцевих, іногородніх) основним документом є Рахунок-фактура.

Дані всіх прибуткових й витратних документів в міру їх надходження записуються матеріально відповідальними особами до товарних звітів. Мета - шляхом групування первинних документів і записів їх в одному зведеному документі наглядно відобразити рух товарів у кожної матеріально відповідальної особи за визначений проміжок часу і визначити залишок товарів на визначену дату:

1) залишок на початок дня по кожному виду товарів;

2) у прибутковій частині звіту записується окремо кожний прибутковий документ і визначається загальний підсумок прибутку;

3) у витратній частині товарного звіту записується щоденний продаж за готівку і відраховується загальний підсумок витрат, а потім відраховується сальдо. За умови виявлення нестач складається акт, на підставі якого банк приймає відмову від акцепту рахунка.

На складах ведеться аналітичний облік товарів матеріально відповідальними особами на картках складського обліку або за допомогою електронно-обчислювальних машин.

У постачальницько-збутовій сфері, на оптових складах товари в обліку відображаються або за роздрібними цінами або за купівельною вартістю, а різниця між купівельною та роздрібною вартістю обліковується окремо. На підприємствах громадського харчування і роздрібної торгівлі товари в обліку відображаються за роздрібними (продажними) цінами. Облік товарів за цінами продажу означає, що постачальникові оплачуються товари за цінами їх подальшої реалізації за мінусом торгової націнки. Торгові націнки (знижки) обліковувалися на субрахунку № 285 "Торгова націнка".

Діючий субрахунок № 285 "Торгова націнка" згідно з новим Планом рахунків став регулюючим субрахунком до рахунка № 28 "Товари". В результаті реалізовані товари списуються з кредиту рахунка № 28 "Товари" в дебет рахунка № 90 "Собівартість реалізації" за собівартістю їх реалізації.

Податок на додану вартість включається до ціни товару.

Бухгалтерія паралельно із складським обліком товарів за назвою, сортом, кількістю та ціною веде облік за трьома показниками - кількістю, ціною та загальною сумою.

1. Надходження товарів на склади підприємства:

Д 28, Д 644 на суму ПДВ К 63

2. Висунута претензія постачальникам:

Д 374 К 28

3. Надходження товарів за висунуті претензії:

Д 28 К 374

4. Оплата товарів, що надійшли на склади підприємства (за продажними цінами):

Д 63 К311,312

5. При обліку товарів за цінами реалізації (продажними) запис на величину торгової націнки

Д 282 "Товари в торгівлі" К 285 "Торгова націнка"

6.Транспортні та інші витрати, пов'язані з придбанням та реалізацією товарів:

Д 92,93,94 К63, 372

Контрольні питання за темою:

1. Дайте визначення готової продукції

2. Якими документами оформлюється рух готової продукції?

3. Що таке товари, на якому рахунку обліковуються?

4. Як обліковується торгівельна націнка?

Модуль 5. Облік доходів, витрат і фінансових результатів