Тема 6.1 «Облік власного капіталу»

1. Визначення та оцінка власного капіталу.

2. Облік статутного капіталу.

3. Облік резервного капіталу.

4. Облік додаткового капіталу.

5. Облік вилученого капіталу.

6. Облік несплаченого капіталу.

7. Облік нерозподіленого прибутку ( непокритого збитку).

8. Інвентаризація власного каіталу.

9. Облік цільового фінансування та цільових надходжень.

1. Визначення та оцінка власного капіталу

В момент створення підприємства його стартовий капітал втілений в активах, що інвестовані засновниками, і представляє собою вартість майна підприємства. Майно підприємства складається з матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів.

На етапі, коли підприємство не має кредиторської заборгованості, капітал (К) дорівнює активам (А) А = К

Коли в процесі діяльності з’являються боргові зобов’язання (Д)

К = А - Д

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається піс-

ля вирахування всіх його зобов’язань (згідно П ( с) № 1 « загальні вимоги до фінансової звітності») .

Це визначення можна розширити:

Власний капітал – це сума власних коштів підприємства , отримана від власників у вигляді внесків , придбаних акцій, паїв, а також набутих в результаті діяльності .

Ці визначення власного капіталу називають фінансовою концепцією власного капіталу. Крім фінансової виділяють ще и фізичну концепцію власного капіталу,яка виражається , як виробничу потужність і продуктивність підприємства.

Отже власний капітал є основою дял створення підприємства. Функції власного капіталу:

3. довгострокове фінансування - тому, що необмежено перебуває у розпорядженні підприємства.

4. Фінансування ризику – влсний капітал використовується для фінансування ризику, на який не погоджуються банківські установи та інші кредитори;

5. Самостійність та влада – величина власного капіталу обумовлює ступінь незалежності підприємства.

6. Розподілу доходів – частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату.

Інформацію стосовно власного капіталу можна отримати із першого роділу пасиву балансу « Власний капітал», що представлений наступними статтями:

1. Статутний капітал

2. Пайовий капітал

3. Додатково вкладений капітал

4. Інший додатковий капітал

5. Резервний капітал

6. Нерозподілений прибуток

7. Неоплачений капітал

8. Вилучений капітал

Більш ширшу інформацію щодо джерел формування власного капіталу можна почерпнути зі Звіту про власний капітал, метою складання якого згідноз П ( С) 5 « Власний капітал», є розкриття інформації про зміни у складіі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

У Звіті про власний капітал відображаються залишки на початок на кінець звітного періоду (календарного року) , а також зміни по кожній статті.

За джерелами формування власний капітал подяяіляють на вкладений та накопичений капітал ( рис 5.1)

Рисунок 5.1 – Джерела формування вдасного капіталу

За обов’язковістю реєстрації влаинй капітал подялють на: 1) реєстрований – сума якого визначається у установчих документах і підлягає обов’язковій державній реєстрації ( статутний капітал);

2) нереєстрований – сума якого не підлягає державній реєстрації ( додатков вкладений капітало, інший додатковий капітал , нерозподілений прибуток).

2. Облік статутного капіталу

Статутний капітал – це сукупність вкладів власників в майно при створенні

підприємства для забезпечення його статутної діяль-

ності , що визначена статутом.

Первісна вартість активів , що внесені до статутного капіталу, визначається як погоджена засновниками ї справедлива вартість.

Статутний капітал є величиною постійною, доки не відбуваються зміни в установчих документах і не проводиться перереєстрація. Сальдо рахунку 40 повино відповідати розмірам статутсного капіталу в Статуті.

Порядок формування статутного капіталу залежить від організаційно- правової форми юридичної особи. Всі підприємства від способу утворення статутного капіталу поділяють на:

1. унітарні- створюються одним засновником ( державні, комунальні підприємства, приватні)

2. корпоративні – утворюються, як правило, двома або трьома засновниками , діє на основі об’єднання майна ( кооперативні, товариства,…)

На державних ( муніціпальних) статутний капітал формується за рахунок частини національного майна (оборотних та необоротних активів), що виділяється державою , і в майбутньому поповнюється за рахунок власного прибутку.Розпорядчий документ про виділення відповідних ресурсів для створення підприємства є основою для розробки установчих документів з подальшою реєстрацією у відповідних органах.

Акціонерне товариство має статутний капітал , подвлений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості . Загальна вартість акцій не може бути меншою за 1250 мінімальних ЗП.

Акці поділяють на 2 пити:

1. прості

2. привілейовані.

Прості акції надають власникам однакові права на отримання частини прибутку акціонерного товариства , на участь в управлінні акціонерним товариством ( АТ). вони не підлягають конвертації у привілейовані та інші цінні папери.

Привілейовані акції надають їх власникам переважні права на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів та на отримання майна товариства у разі його ліквідації. Частка привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу повина складити не більше 25 %.

Зміни у статутному капіталі:

І. збільшення статутного капіталу:

1) АТ - додатковий випуск акцій,

- збільшення номінальної вартості акцій

Збільшувати статутний капітал АТ мають право тільки після реєстрації звітів про результати розміщеня всіх попередніх випусків акцій). АТ не має права збільшувати статутний капітал, якщо розмір власного капітала є меншим ніж статутний капітал.

2) державних підприємств:

- веденні в дію нових потужностей;

– реконструкції та модернізації обладнання;

– безкоштовному отриманні коштів від інших підприємств;

– дооцінці засобів;

– отриманні коштів внаслідок злиття декількох державних підприємств;

– виділенні додаткових коштів, зареєстрованих в статутних документах державними структурами.

ІІ Зменшення статутного капіталу :

1) для АТ:

• зменшення номінальної вартості акцій,

• зменшення кількості акцій за рахунок викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання акцій, наступного перепродажу або розповсюдження серед робітників;

3) для державних підприємств :

- щомісячного нарахування зносу по основним засобам

- в результаті ліквідації та вибуття основних засобів.

Облік статутного капіталу ведеться на пасивному рахунку 40 „ Статутний капітал” ( ж/ордер № 7):

Д 40 – зменшення капіталу,

К 40 - збільшення капіталу.

С-до 40 – відповідає розміру статутного капіталу, що зафіксований в статутних

документах.

Типові проводки по рахунку 40 :

1. погашена заборгованість засновників по внескам в статутний капітал:

• грошовими коштами Д30,31 К46

• основними засобами Д10 К 46

• виробничими запасами Д20 К46

2) сформований статутний капітал Д46 К40

3) збільшений розмір статутного капіталу за рахунок:

- нерозподіленого прибутку Д443 К40,

- резервного капіталу Д43 К40,

- нарахованих дивідендів Д67 К40,

- індексації основних фондів Д423 „До оцінка активів” К40;

4) зменшений розмір статутного капіталу за рахунок :

- зменшення номінальної вартості акцій Д40 К67,

- повернення акціонерам їх внесків в зв’язку зі зменшення номінальної вартості акцій Д67 К30,31,

- викупу акцій і наступного їх анулювання Д451” Вилучені акції” К 30,31

Д40 К451

3. Облік резервного капіталу.

Резервний капітал – сума резервів, створених відповідно статутним документам , за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Мета створення резервного капіталу: усунення можливих у майбутньому тимчасових фінансових труднощів та забезпечення нормальної роботи підприємства:

- покриття непередбачених витрат, збитків,

- сплата боргів при ліквідації підприємтсва.

Розмір резервного капіталу :

1. для товариств - не менше ніж 25 % від статутного капіталу;

2. для АТ – не менше 15 %.

Щомісячні відрахування : не менше 5 % від прибутку .

Облік ведеться на пасивному рахунку 43 „ Резервний капітал”:

Д43 – зменшення капіталу

К 43 - збільшенн капіталу.

Типові проводки по рахунку 43 :

1) здійснено відрахування від прибутку до резервного капіталу Д443 К43,

2) використано кошти резервного капіталу на :

- поповнення статутного капіталу Д43 К40,

- покриття збитків Д43 К442,

- нарахування дивідендів по привілейованим акціям, при недостатності прибутку Д43 К67.

4 . Облік додаткового капіталу

Додатковий капітал – сума, на яку вартість випущених акцій перевищує їх номінальну вартість.

Додатковий капітал збільшується на суму :

• емісійного доходу ( різниця між продажною та номінальною вартістю акцій),

• дооцінки необоротних активів,

• безкоштовно отриманих підприємством активів...

Облік додаткового капіталу ведеться на 42 „ Додатковий капітал”:

Д42 – зменшення,

К 43- збільшення.

Типові проводки по рахунку 42 :

9. здійснено підписку на акції ВАТ:на суму емісійного доходу

Д46 К421” Емісійний дохід”

10. отримані безкоштовно основні засоби

Д10 К424 „ Безкоштовно одержані не обор. активи”

11. здійснено до оцінку необоротних активів

Д10 К423 „ До оцінка активів”

12. збільшено статутний капітал за рахунок обміну облігацій на акції

Д425 „ Інший додатковий капітал” К40

5. Облік вилученого капіталу

Вилучений капітал – це фактична собівартість акцій викуплених акціонерним товариством у його учасників.

Акціонерне товариство має право викупити у акціонера акції з метою:

• анулювання (зменшення статутного капіталу),

• подальшого перепродажу

• розповсюдження серед своїх робітників.

Викуплені акції повинні бути реалізовані або анульовані протягом 1 року.

Облік ведеться на рахунку 45 „ Вилучений капітал”:

Д45 – фактична собівартість акцій викуплених акціонерним товариством у його учасників,

К 45 – вартість анульованих або перепроданих акцій.

Типові проводки :

1) відображення викуплених акцій за ціною придбання Д45 К30,

2) анулюються викуплені акції – на суму номінальної вартості Д40 К45

6. Облік несплаченого капіталу.

Несплачений капітал – це сума заборгованості власників ( учасників) по внескам в капітал.

Статутний капітал (АТ) формується за рахунок внесків учасників та засновників. Засновники повинні внести не менше ніж 50 % номінальної вартості акцій перед державною реєстрацією. Повну вартість формування статутного капіталу – на протязі 1 року з моменту реєстрації.

Облік несплаченого капіталу ведеться на пасивному рахунку

46 „ Несплачений капітал”:

Д46 – відображається заборгованість засновників до статутного капіталу,

К46 – погашення заборгованість до статутного капіталу.

Типові проводки :

1) сформований статутний капітал ( на суму зареєстрованого статутного капіталу) Д46 К40

2) погашена заборгованість засновників по внескам в статутний капітал:

• грошовими коштами Д30,31 К46

• основними засобами Д10 К 46

• виробничими запасами , МШП Д20,22 К46

Аналітичний облік ведеться за кожним засновником підприємства .

7. Облік нерозподіленого прибутку ( непокритого збитку).

Нерозподілений прибуток – це складова частина власного капіталу. Це ррибуток, що залишається у підприємства після виплати Доходів власникам та формування резервного капіталу.

Сума нерозподіленого прибутку поточного року (НП) розраховується за формулою:

НП = НПмр + ЧПпр – Дпр - Врк

де НПмр- нерозподілений прибуток минулого року,

ЧПпр- чистий прибуток поточного року,

Дпр - дивіденди за поточний рік,

Врк- внески в резервний капітал.

Сума непокритих збитків наводиться у дужках і віднімається при визначенні підсумку балансу.

Облік прибутку ведеться на активно – пасивному рахунку

44 „ Нерозподілений прибуток ( непокриті збитки)”, який має субрахунки :

441 „Нерозподілений прибуток” ( пасивний рахунок),

442 „Непокриті збитки” ( активний рахунок),

443 „ Прибуток, невикористаний в звітному періоді” ( контрпасивний до 441)

Отриманий прибуток обліковується наростаючим підсумком з початку року на субрахунку 441 і до закінчення року показується нерозподіленим.

Використання прибутку на протязі року відображається на Д443 :

- використаний прибуток на створення резервного капіталу Д443 К43

- на збільшення статутного капіталу Д443 К40

- на виплату дивідендів за акціями Д443 К 67

Списаний наприкінці року використаний прибуток на зменшення нерозподіленого прибутку - Д441 К443

Списані непокриті збитки за рахунок :

- коштів резервного капіталу Д43 К442

- нерозподіленого прибутку Д441 К442

8. Облік цільового фінансування та цільових надходжень

Цільове фінансування та цільові надходження - це кошти, що виділяються цільовим призначенням в розпорядження підприємства на здійснення заходів, що не пов’язанні з формуванням власних оборотних коштів.

Форми цільових надходжень :

• субсидії,

• асигнування з бюджету, позабюджетних фондів,

• цільові внески фізичних і юридичних осіб.

Напрямки використання надходжень :

1. фінансування капітальних інвестицій,

2. науково – дослідницькі роботи,

3. соціальний захист громадінь,

4. державне регулювання цін,

5. утримання дошкільних учбових закладів...

Облік цільових надходжень та фінансування здійснюється на пасивному рахунку 48 „Цільове фінансування та цільові надходженя ” :

Д48 – використання коштів, визнання їх доходами, повернення невикористаних сум;

К 48 – надходження коштів.

Типові проводки по рах 48 :

1) зараховані на поточний рахунок кошти цільового призначення Д31 К48

- використані кошти на кап. інвестиції Д15 К31

2) отримано цільове фінансування в вигляді робіт капітального характеру (виготовлення ОЗ, їх реконструкція) Д15 К48,

- зараховані на баланс виконані капітальні роботи Д10 К15

3) використані кошти визнаються доходами Д48 К718” Отримані субсидії”

8. Інвентаризація власного капіталу

Інвентаризація є одним з основних методів бухгалтерського обліку. За допомогою інвентаризації забезпечується виявлення можливих розходжень між

даними в обліку і фактичною наявністю господарських засобів.

Проте, при проведенні інвентаризації власного капіталу виникають проблеми пов’язані з відсутністю науково обґрунтованої методики проведення інвентаризації власного капіталу.

До об’єктів, які підлягають інвентаризації, включаються господарські засоби та

їх джерела, що фактично відповідає активу і пасиву балансу [15, 16, 17]. Отже, власний капітал та його складові є об’єктом інвентаризації .

Питання порядку проведення інвентаризації визначені Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11 серпня 1994 року

Об’єкти інвентаризації власного капіталу: 1.Формування та зміни статутного(пайового) капіталу;

2. Формування та використання додаткового, резервного, вилученого та неоплаченого капіталу, а також нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)

3. Записи в регістрах обліку та звітності Залежно від об'єктів інвентаризації методика її проведення змінюється. Для проведення інвентаризації на підприємстві створюють інвентаризаційну комісію у складі Голови та членів комісії. Ця комісія відповідає за своєчасну і якісну інвентаризацію, виявляє та підраховує в натурі (зважуванням або обмірюванням) фактичну наявність цінностей, які перевіряються. Результати інвентаризації записують до інвентаризаційного опису встановленої форми Інвентаризація власного капіталу має свої особливості і полягає у підтвердженні сальдо по аналітичному обліку за кожним учасником або засновником, а також обґрунтованості розміру окремих його складових.

Тобто, при інвентаризації виявляються по відповідних документах залишки на

таких рахунках, встановлюються терміни зобов’язань підприємства перед власниками, реальність часток засновників в статутному капіталі.

Достовірність записів на рахунках 40 "Статутний капітал" та 46 "Неоплачений капітал" підтверджують первинними документи (прибутковими касовими ордерами, виписками банку, накладними, актами приймання-передачі та інші). На кінець звітного року перевіряють розмір статутного капіталу, з метою контролю правильності оцінки і відображення вобліку операцій зменшення або збільшення статутного капіталу, а також визначають вартість чистих активів, звіряючи з величенною статутного капіталу.

Одночасно з статутним капіталом звіряють і неоплачений, який відображає заборгованість власників (учасників) із внесків до статутного капіталу. Перевіряють правомірність, правильність та своєчасність відображення в бухгалтерському обліку неоплаченого капіталу та його погашення

При інвентаризації додаткового капіталу перевіряють:

1. Правильність розрахунку суми дооцінки (уцінки) майна і відображення її на рахунках бухгалтерського обліку.

2. Правильність визначення величини збільшення (зменшення) зносу по переоцінених основних засобах і її відображення в облікових регістрах.

3. Правильність розрахунку емісійного доходу і його відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

4. Повноту оприбуткування безоплатно одержаних необоротних активів.

При інвентаризації резервного капіталу перевіряють дотримання передбаченого статутом розміру правомірності використання коштів резервного капіталу, а також дотримання передбаченого законодавством розміру щорічних відрахувань до резервного капіталу, порядку відображення операцій на бухгалтерських рахунках.

При інвентаризації нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) перевіряють достовірність розрахунку і відображення на рахунках бухгалтерського обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) звітного року, минулих років, а також правильність відображення в бухгалтерському обліку і звітності помилок, допущених у минулих роках.

Інвентаризація вилученого капіталу передбачає перевірку правомірності викупу, продажу та анулювання акцій, правильності їх оцінки та відображення в обліку, реєстрі акціонерів та звітності.

Контрольні питання за темою:

1. Дайте визначення власного капіталу.

2. Яким чином формується статутний капітал на різних підприємствах?

3. Дайте характеристику рахку 40 « Статуний капітал»

4. Дайте визначення всім елементам власного капіталу.

5. З якою метою створюється резервний капітал?

6. Якві види акцій ви знаєте, охарактеризуйте кожен з цих видів.

7. Яким чином прозподіляється прибуток підприємства?

8. Основні задачі інвентаризації власного капіталу

9. Особливості перевірки резервного, статутного, вилученого та неоплаченого капіталів.