- •Білет 1 Мова як суспільне явище. Мова і мовлення.
- •Білет 2 Мова – невід’ємнаознака таких спільнот як рід, плем’я, народність, нація
- •Білет 3 Функції та головні компоненти мови.
- •Білет 4. Українська мова серед інших мов світу.
- •Білет 5 Історія становлення та розвитку української мови.
- •Білет 6. Мова і держава.
- •Білет 7 Виникнення письма (кирилиця, глаголиця).
- •Білет 8. Значення слова в діяльності медика.
- •Білет 9. Професійне мовлення. Структура професійного мовлення медичного працівника.
- •Білет 10 Національна та літературна мова
- •Білет 11. Мовна норма. Історична змінність і стабільність норм
- •Білет 12. Норми української літературної мови:
- •Білет 13. Культура мови. Рівень культури мови в Україні. Суржик.
- •Причини помилок в мовах українсько-російського білінгвізму. Міжмовна полісемія, міжмовні омоніми
- •Білет 15 Українські правописні системи. Четверте видання „Українського правопису”.
- •Білет 16. Форми й стилі сучасної української літературної мови.
- •Білет 17.
- •Білет 18. Мета наукового твору. Види наукового твору: тези, конспект, анотація, рецензія.
- •Білет 19. Реферат, типи рефератів; етапи підготовки до написання реферату; структура, система мовних засобів.
- •Білет 20. Основні вимоги до мовлення
- •Білет 21.
- •Білет 22. Особливості писемного мовлення
- •Білет 23 Державний стандарт на оформлення та складання документів. Реквізит. Вимоги до мови ділових паперів.
- •Білет 25. Синтаксичні особливості та етикет ділових паперів.
- •Білет 26 Професійні ділові папери медика. Вимоги до складання медичних документів. Терміни, усталені словосполучення, географічні назви в медичних документах
- •Білет 27. Особисті ділові папери та документи з кадрово-контрактових питань (автобіографія, доручення, заява, контракт, наказ, розписка, трудова угода).
- •Білет 28 Класифікація лексики української мови за походженням (питома українська лексика та слова іншомовного походження)
- •Білет 29. Класифікація лексики української мови за часом виникнення (застарілі слова, неологізми).
- •Білет 30. Класифікація лексики за поширенням слів у мові (загальновживані слова; лексика обмеженого функціонування: професіоналізми, жаргонізми, арготизми, діалектизми).
- •Білет 31. Поняття про лексикографію. Енциклопедичні та лінгвістичні словники. Сучасна українська медична лексикографія.
- •Білет 32. Синоніми, синонімічний ряд, елементи синонімічного ряду: евфемізми, перифрази, їх використання в медичній галузі.
- •Білет 33 Термін – основний елемент фахової мови медика. Основні етапи розвитку української медичної термінології.
- •Білет 34. Джерела медичних термінів.
- •Білет 35. Антоніми, омоніми (повні, неповні омоніми), пароніми у складі медичної термінології.
- •Білет 36.
- •Білет 37. Особливості правопису відмінкових закінчень іменників (родовий відмінок іменників II відміни чоловічого роду однини, давальний, кличний відмінок).
- •Білет 38 Відмінювання імен і прізвищ.
- •Білет 39. Рід невідмінюваних іменників
- •Білет 40. Ступені порівняння якісних прикметників
- •Білет 41. Особливості відмінювання числівників. Правопис числівників.
- •Білет 43. Особливості вживання прийменників.
- •Білет 44. Усне діалогічне спілкування як важливий елемент професійної діяльності медика.
- •Білет 45 Роль невербальних засобів спілкування. Правила мовного спілкування.
- •Білет 46. Культура ділової телефонної розмови.
- •Білет 47.
- •Білет 48. Публічний виступ і його жанри.
- •Білет 49. Публічний виступ як форма пропаганди медичних знань. Виступ під час наради, консиліуму.
- •Білет 50. Закони риторики. Засоби активізації уваги слухачів під час виступу. Культура сприймання публічного виступу.
- •Білет 51. Мовленнєвий етикет: традиції та сучасність. Український мовленнєвий етикет.
- •Білет 52. Мовленнєвий етикет лікарів, фармацевтів
- •Білет 53. Лікарі-письменники: діяльність і творчість
- •Білет 54. Технічні правила переносу
Білет 34. Джерела медичних термінів.
Термінологія медицини – одна з найскладніших терміносистем сучасної науки. Загальна кількість медичних термінів невідома. В основі української медичної термінологій лежать два основних джерела: народна побутова мова та мова наукова.
Серед загальновживаних слів, зокрема побутового призначення, можна виділити кілька тематичних груп: назви речей хатнього вжитку: миска, таз (миска ниркова, таз). назви речей господарського призначення: мішок (сльозовий, ендолімфатичний, аневризматичний); назви частин будівель і будівельних пристроїв: поріг (виведення, видимості, відчуття); назви вживаних у побуті предметів: вінець (голівки); гребінці (шкіри); ландшафтні назви (долина мозочка, ямка скронева); реалії сільськогосподарських робіт (борозна барабанна); назви тварин (грудна жаба).
Наукова термінологічна лексика. З генетичного боку вони пов’язані з численними мовами-джерелами.
Грецизми – запозичення з грецької мови. Термометр, ізоляція, псевдопухлина, агрохімія, автотип, ізованілін, ізодіагностика, ізотоп, мікроб.
Латинізми. Основна маса латинізмів була запозичена українською мовою у ХV-ХVІ ст., коли латинську мову запроваджено в школах України, а також у зв’язку з захопленням українських земель Польщею, у якій до ХVІІ ст. літературною мовою була латинська.
з англійської мови: гайморит, дальтонізм, блокада; з німецької: шприц, штатив, бинт, пластир, лазарет, курорт, фельдшер; з французької: бюлетень, грип, бандаж, , коклюш, лосьйон, тюбик; з польської: мавпа, скарга, хвороба, ліжко, панцир; з арабської: алкоголь, халат, атлас.
Білет 35. Антоніми, омоніми (повні, неповні омоніми), пароніми у складі медичної термінології.
Антоніми– це слова, які мають протилежне значення. Наприклад: любов - ненависть, щастя - горе,.
Пароніми — слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Наприклад: білити і біліти; сильний і силовий, громадський і громадянський. Часто вони мають один корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням.
Омоніми - це слова, однокові або подібні за звучанням, але різні за лексичним значенням.
Наприклад, порох - пил і порох - вибухова речовина; чайка - птах і чайка - човен.
Повні омоніми — це такі слова, які за звуковим складом і граматичною формою є завжди однаковими: коса—коси— косі—косу—косою—на косі. Такі слова ще називаються власне омонімами.
Неповні омоніми поділяються на кілька підгруп: 1. Омофони — це слова, у яких однаковим є тільки звучання, а значення й написання різні: сонце — сон це; орел, сокіл (птахи), Орел, Сокіл (прізвища). 2.Омографи — це слова, у яких однаковим є тільки написання, а звучання і значення різні:орган—орган, замок—замок, білизна—білизна. Такі слова розрізняються наголосом. 3.Омоформи — це однакові форми слів. Іншими словами можна сказати, що це збіг форм слів тільки в одному якомусь граматичному значенні: у називному відмінку дорога і дорога (але у родовому відмінку омонімічність зникає — дороги і дорогої); три (числівник) і три (дієслово у наказовому способі).