Білет 50. Закони риторики. Засоби активізації уваги слухачів під час виступу. Культура сприймання публічного виступу.

**Закони риторики

I. Концептуальний закон – базовий закон риторики, який становить перший крок мовленнєвого циклу – винайдення задуму, ідеї (створення концепції).

ІІ. Закон моделювання аудиторії. Передбачає системне вивчення аудиторії, тобто тих, на кого розраховується викладення концепції.Тому ораторові слід знати існування своїх і чужих “зон небезпеки”, вміти їх попередити, делікатно поводитися.

ІІІ. Стратегічний закон. Стратегія (програма дій) становить собою варіант реалізації концепції та характеризується такими ознаками: динамічність, гнучкість, варіативність. Компоненти стратегії: - визначення цільової установки; - вичленування з концепції запитань, розрахованих на певну аудиторію та їх аналіз; - формулювання тези (системи коротких відповідей суб’єкта на поставлені запитання).

ІV. Тактичний закон передбачає систему дій по підготовці ефективної реалізації стратегій. До складових цього закону належать аргументація і активізація мислення та почуттєво-емоційної діяльності аудиторії.

V. Мовленнєвий закон передбачає вираження думки в дійовій словесній формі (ДСФ). ДСФ – система комунікативних якостей мовлення: правильність, виразність, ясність, точність, ємність, багатство, образність, стислість, доцільність.

VI. Закон ефективної комунікації. Контакт – це спілкування без перешкод, тобто вищий рівень спілкування. З метою збереження контакту, становлення його необхідні такі дії: - корегування підготовчого етапу під час спілкування;- управління поведінкою аудиторії; - управління власною поведінкою.

VII. Системно-аналітичний закон передбачає аналіз якості та ефективності продукту мисленнєво-мовленнєвої риторичної діяльності. Аналіз якості здійснюється на всіх етапах мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності: підготовчому, виконавському, наслідковому (докомунікативному, комунікативному, посткомунікативному).

**Щоб активізувати слухачів під час виступу, потрібно пройтися по аудиторії, перевести тему на іншу, підвищити голос і т.д.

** Культура сприймання публічного виступу залежить від складу аудиторії, від рівня освіченості слухачів…

Білет 51. Мовленнєвий етикет: традиції та сучасність. Український мовленнєвий етикет.

Мовленнєвий етикет – сукупність словесних форм ввічливості, прийнятих у певному колі, певному середовищі, певному суспільстві, але без яких не обходиться жоден народ.

Раніше мовленнєвого етикету дотримувались більш строгіше.

Український мовленнєвий етикет - це національний кодекс словесної добропристойності, правила ввічливості. Він сформувався історично в культурних верствах нашого народу й передається від покоління до покоління як еталон порядної мовленнєвої поведінки українця, виразник людської гідності та честі, української шляхетності й аристократизму духу.

Український мовленнєвий етикет - явище прогресивне й суто національне, бо належить рідній (материнській) мові та відображає національний характер українця, його ментальність - склад розуму, самобутній спосіб мислення та світосприймання. Це категорія в основному стала. Однак прогрес суспільства вносить у нього, відповідно до конкретних практичних потреб, певні корективи, спрямовані на подальше вдосконалення й розвиток. Скажімо, поява радіо, телевізора й телефону зумовила потребу у відповідному для них етикеті спілкування. І все ж основа мовленнєвого етикету незмінна - утвердження коректності й доброзичливих стосунків між людьми.

Український мовленнєвий етикет передбачає властиві українцям національно-специфічні правила мовленнєвої поведінки, утілені в системі стійких формул і виразів для прийнятих і запропонованих суспільством ситуацій чемного контакту зі співбесідником. До таких ситуацій належать: звертання до співрозмовника та привернення його уваги, вітання, знайомство, вдячність, пробачення, прощання тощо.