Білет 38 Відмінювання імен і прізвищ.

По-батькові. При творенні чоловічих Імен по батькові вживаються суфікси -ович, -йович. Наприклад: Русланович, Сергійович, Іванович. При творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс -івн(а), після голосних -ївн(а). Наприклад: Миколаївна, Іванівна.

У родовому відмінку жіночі імена по батькові мають лише закінчення -іви(и), -ївн(и), у давальному —івн(і), -ївн(і).

Прізвища. Жіночі прізвища на -о, -й та приголосний в українській мові перебувають поза відмінами.Наприклад: Пансо Тетяна. Не відмінюються й жіночі українські прізвища, що закінчуються на -ко, -ло. Наприклад: Покотило Василина. Завжди незмінними є жіночі прізвища, утворені від назв народів. Наприклад: Русин, Турчин. Окрему групу прізвищ в українській мові становлять прізвища «спільного роду». Це українські прізвища на -а типу: Коляда, Сирота.

Жіночі прізвища на -а, -я та чоловічі прізвища на -ий, -ій, що належать до прикметникового типу, відмінюються як відповідні прикметники: Красовська, Красовської, Красовській. 3. Жіночі прізвища на -о, -й і на приголосний не відмінюються: надати право Горицвіт Любові Володимирівні. 4. Чоловічі прізвища на -о та на приголосний (крім тих, що утворилися за допомогою присвійних суфіксів) відмінюються як відповідні іменники ІІ відміни: Біжко, Біжка, Біжкові.

Імена. Українські чоловічі та жіночі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на -а, -я, відмінюються як відповідні іменники І відміни.

Жін. Кінцеві приголосні основи г, к, х у жіночих іменах у давальному та місцевому відмінках однини перед закінченням -і змінюються на з, ц, с: Ольга – Ользі.

У жіночих іменах типу Параска в родовому відмінку множини в кінці основи між приголосними з'являється звук о: Парасок.

Українські жіночі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на приголосний, відмінюються як відповідні іменники ІІІ відміни.

Чол. Українські чоловічі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на приголосний та о, відмінюються як відповідні іменники ІІ відміни .

Імена, що закінчуються в називному відмінку на -р, у родовому мають закінчення –а: Віктор – Віктора.

Білет 39. Рід невідмінюваних іменників

1. Назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду: прибулий месьє, військовий аташе, екстравагантний кутюр 'є.

2. Назви осіб жіночої статі кваліфікуються як іменники жіночого роду: усміхнена фрейлейн, літня мадам.

3. Родова належність деяких назв осіб визначається конкретним уживанням у мові. Це так звані іменники спільного роду: Ваш протеже виявив себе з найкращого боку. — Милуйтеся-бо вашою протеже!

4. Невідмінювані іменники, що означають тварин, належать до чоловічого роду: крикливий какаду, яскравий ара, галасливий жако,. Але якщо контекст указує, що йдеться про самку, то слова, які узгоджуються з невідмінюваними назвами тварин, уживаються у формі жіночого роду: Шимпанзе годувала малюка.

5. Субстантивовані невідмінювані слова відносяться до середнього роду: довгождане "так", гучне "ура", останнє "вибач".

6. Невідмінювані іменники, що називають неістот, належать до середнього роду: вовняне кашне, нове меню.

7. Деякі невідмінювані назви неістот подаються в словниках з подвійною родовою характеристикою. Наприклад, як іменники чоловічого і середнього роду визначаються назви деяких грошових одиниць (екю, ескудо), назви танців (па-де-де, па-де-труа, сиртакі),

а також слова; мачете, статус-кво, бренді.

8. Невідмінювані багатозначні слова можуть мати неоднакову родову характеристику у різних значеннях; альпака — ч. і ж. (тварина) і с. р. (шерсть), каберне — ч. р. (сорт винограду) і с. р. (вино).

9. Рід невідмінюваних географічних назв визначається за родовим поняттям (держава, місто, озеро, річка, гора, острів тощо); гостинне Батумі (місто).

10. За родовою назвою визначається також рід невідмінюваних назв органів преси, громадських організацій, спортивних клубів, команд тощо, наприклад; Про це повідомила "Торонто стар" (газета);