Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

pidpr_d

.pdf
Скачиваний:
68
Добавлен:
14.02.2015
Размер:
1.52 Mб
Скачать

•виявлення маркетингових можливостей, які відповідають ресурсам фірми;

•визначення маркетингових загроз і розробка заходів щодо знешкодження їхнього впливу;

•виявлення сильних сторін фірми й зіставлення їх з ринковими можливостями;

•визначення слабкостей фірми та розроблення стратегічних напрямів їх подолання;

•виявлення конкурентних переваг фірми та формування її стратегічних пріоритетів.

Узагальнювальним елементом SWOT-аналізу, на якому базується формування маркетингової стратегії фірми, є матриця сильних та слабких сторін, можливостей та загроз Сутність матриці SWOT полягає в тому, що вона дає змогу завдяки різноманітним комбінаціям сильних та слабких сторін, можливостей та загроз формувати оптимальну маркетингову стратегію фірми згідно з умовами ринкового середовища. Відповідно до матриці SWOT можливі чотири основні різновиди стратегії:

стратегія, яка використовує сильні сторони фірми для реалізації маркетингових можливостей, - найбажаніша і найперспективніша стратегія;

стратегія, яка використовує сильні сторони фірми для знешкодження маркетингових загроз;

стратегія, спрямована на мінімізацію слабких сторін фірми на основі використання маркетингових можливостей;

стратегія, спрямована на мінімізацію слабостей фірми та потенційних маркетингових загроз.

Маркетингові можливості фірми - це сприятливі зовнішні аспекти її маркетингових дій, завдяки яким вона може досягти конкурентних переваг на ринку збуту. Маркетингові загрози - це несприятливі тенденції розвитку маркетингового зовнішнього середовища, які можуть негативно вплинути на ринкові позиції фірми.

Маркетингові можливості та загрози визначаються на основі аналізу зовнішнього маркетингового середовища фірми.

За результатам аналізу можна оцінити, володіє компанія внутрішними силами і ресурсами, чи ні щоб реалізувати можливості і протистояти загрозам, і які внутрішні недоліки потребують скорішого усунення.

SWOT-аналізом моно. проаналізувати сильні та слабі сторони по відношенню

до великих корпорацій.

Для аналізу діяльності малих підприємств в умовах економічного спаду

визначимо:

-Сильні сторони (Strengths), як переваги малого бізнесу серед інших господарчих суб‘єктів;

-Слабі сторони (Weaknesses), як недоліки малого підприємництва серед інших господарчих суб‘єктів;

-Можливості (Opportunities) – фактори зовнішньої середи,

використання яких доброзичливо сприятиме діяльності малих підприємств;

- Погрози (Threats) – фактори зовнішньої середи, які можуть погіршити діяльність малих підприємств.

Побудуємо таблицю сильних та слабих сторін малого бізнесу за умов економічного спаду (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Сильні та слабі сторони малого бізнесу в період економічної кризи

Сильні сторони

 

 

Слабкі сторони

1.Можливість зменшення орендної

1.Зменшення

 

споживчого

плати та придбання нерухомого майна

кредитування та кредитів на розвиток

за нижчою ціною;

 

 

малого бізнесу;

 

 

2.Зниження рівня оплати праці;

 

2.Збільшення

 

позикового

3.Підвищення якості праці та

відсотку;

 

 

 

мотивації персоналу;

 

 

3.Зменшення обігових коштів;

4.Спрощена система управління,

4.Складність росту та переходу

швидке прийняття рішення;

 

з малого в середній та великий

5.Перерозподіл

інвестицій

з

бізнес;

 

 

 

довгострокових проектів зі строком

5.Скорочення персоналу;

окупності 5-15 років у малий бізнес з

6.Відсутність можливості чіткої

більш швидкими темпами окупності;

 

побудови

стратегії

малого

6.Досвід ведення бізнесу у

підприємства

на

довгострокову

кризовій ситуації.

 

 

перспективу;

 

 

 

 

 

 

7.Перевиробництво товарів.

Побудуємо таблицю можливостей та погроз малого бізнесу за умов економічного спаду (табл. 6.2).

Для аналізу діяльності малих підприємств в умовах економічного спаду не достатньо лише визначити сильні та слабі сторони, можливості та погрози. Слід

оцінити ймовірність настання кожної з цих подій та силу впливу на мале підприємництво. Отже, побудуємо таблицю, зробимо градацію подій від одного до чотирьох, де чотири – найбільш вагомий й імовірний чинник якості діяльності малого підприємства (табл. 6.3).

Таблиця 6.2

Можливості та погрози малого бізнесу в період економічної кризи

 

Можливості

 

 

 

Погрози

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Поява на

рику

праці

більшої

 

1.Зниження

платоспроможного

кількості кваліфікованих кадрів;

попиту;

 

 

 

 

2.Можлива державна підтримка;

 

2.Більш жорстка конкуренція;

 

3.Зниження цін постачальників;

 

3.Перевищення

пропозиції

над

4.Пожвавлене

 

залучення

попитом;

 

 

 

 

інновацій (наприклад,

подорожчання

 

4.Вірогідність поглинання

 

енергії може призвести до залучення

компанією з більш вагомою долею

 

енергозбережних

систем

та

ринку.

 

 

 

 

обладнання).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6.3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оцінка сильних та слабих сторін, можливостей та погроз малого бізнесу

 

 

 

4

 

 

Спрощена система управління, швидке

 

 

 

прийняття рішення.

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

Можливість зменшення орендної плати та

Сильні

 

 

придбання нерухомого майна за нижчою ціною.

 

 

 

 

 

Підвищення якості праці та мотивації

сторони

 

2

 

 

 

 

персоналу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перерозподіл

інвестицій

з

довгострокових

 

 

1

 

проектів зі строком окупності 5-15 років у малий

 

 

 

 

бізнес з більш швидкими темпами окупності.

 

 

 

4

 

 

Зменшення

споживчого

кредитування

та

 

 

 

кредитів на розвиток малого бізнесу.

 

 

 

Слабі

 

3

 

 

Скорочення персоналу.

 

 

 

 

 

2

 

 

Зменшення обігових коштів.

 

 

 

сторони

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відсутність

можливості

чіткої

побудови

 

 

 

 

 

 

 

1

 

стратегії малого підприємства на довгострокову

 

 

 

 

перспективу.

 

 

 

 

 

 

Можливості

 

4

 

 

Зниження цін постачальників.

 

 

 

 

 

3

 

 

Поява

на рику праці

більшої

кількості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кваліфікованих кадрів.

 

2

Можлива державна підтримка.

 

1

Пожвавлене залучення інновацій.

 

4

Зниження платоспроможного попиту.

Погрози

3

Більш жорстка конкуренція.

2

Перевищення пропозиції над попитом.

 

1

Вірогідність поглинання компанією з більш

 

вагомою долею ринку.

Співвідношення сильних та слабих сторін з ринковими можливостями та

погрозами малого підприємництва дасть змогу відповісти на запитання:

1.Як скористатися ринковими можливостями, використовуючи сильні сторони малого підприємництва?

2.За рахунок яких сильних сторін можна вилучити існуючі погрози?

3.Які слабі сторони малого підприємництва можуть завадити використанню можливостей?

4.Яких погроз, посилених слабими сторонами малого підприємництва слід стерегтися більш за все

Шляхом аналізу таблиці можна відокремити основні напрямки розвитку малого підприємництва під час економічного спаду та виявити проблеми, пов‘язані з оперативною, фінансовою, інвестиційною та іншою діяльністю підприємства.

Проаналізувавши таблицю та зіставивши сильні та слабі сторони з можливостями та погрозами ми дійшли висновку, що однією з конкурентних переваг малого підприємництва над середнім та великим з аналогічною сферою діяльності є швидке прийняття рішень. У той час, коли власники великих корпорацій змушені повертатися до оперативного управління компанією та вивчати бізнес-процеси з допомогою менеджерів, які їх створювали, власник малого бізнесу швидко зреагує на зміну кон‘юнктури, фінансових потоків, тощо. Отже одним з вагомих чинників успіху малого підприємництва є швидкий пошук оптимальної стратегії виживання та стрімкого реагування на зміну бізнес-клімату.

Тести для перевірки знань

1.Під стратегією розуміють:

а) план, який має довготривалі наслідки;

б) забезпечення раціонального і ефективного господарювання;

в) розвиток бізнесу підприємства;

г) розроблення інвестиційних проектів

2.Формування стратегії підприємства доцільно починати з

а) визначення мети;

б) визначення місії та стратегії цілей підприємства;

в) об’єктивних вимог підприємства;

г) встановлення індивідуальних цілей та завдань

3.Головною метою заради якої існує підприємство називають:

а) стратегією;

б) місією;

в) планом;

г) отримання прибутку

4.До факторів розроблення місії відносять:

а) стиль поведінки керівництва;

б) стан середовища функціонування підприємства;

в) варіант а), б), а також наявні ресурси фірми;

г) зовнішнє середовище підприємства

5.Мета підприємства являє собою:

а) протилежність цілі;

б) деталізація та уточнення місії;

в) кількісні та якісні цілі;

г) протилежність місії підприємства

6.За періодом часу цілі поділяють на:

а) довгострокові;

б) короткострокові;

в) середньо- і короткострокові;

г) оперативні та стратегічні

7.Методом SWOTаналіз оцінюють:

а) діяльність підприємства;

б) стан компанії;

в) успіх компанії;

г) фактори зовнішнього і внутрішнього середовища

8.SWOTаналіз – це

а) аналіз можливостей і загроз;

б) аналіз сильних і слабких сторін;

в) варіант а), б)

г) аналіз виявлення переваг фірми

9. Узагальнювальним елементом SWOTаналізу є -

Тема

Планування підприємницької діяльності

План

1.Організація планової роботи підприємства

2..Планування успіху підприємницької діяльності

3. Бізнес-планування в підприємницький практиці.

4.Етапи розробки бізнес-плану

5.Структура бізнес-плану

6. Технологія складання фінансового плану

Література З.С. Варналій Основи підприємницької діяльності ст. 79-84, 277-284

М.М. Ільчук Підприємницька діяльність та агробізнес ст. 444-465, 263-268

1.Організація планової роботи підприємства

Планування на підприємстві — це процес пошуку і використання резервів підвищення ефективності виробництва і вирішення соціальних проблем колективу.

План підприємства за своїм змістом є сукупністю взаємозв’язаних заходів для збільшення прибутку за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів і комерційної діяльності.

Планування — один із найскладніших видів розумової праці, притаманних людині. Не біда, якщо планування не вдається реалізувати добре, але не можна змиритися з тим, що воно ведеться абияк. Успішність, ефективність системи

планування значною мірою визначається рівнем її організації, яка включає такі структурні елементи: плановий персонал, що сформований в організаційні структури; процес обґрунтування, прийняття і реалізації планових рішень (процес планування); засоби, що забезпечують процес планування (інформаційне, технічне,

програмно-математичне та організаційне забезпечення).

Плановий персонал складається зі спеціалістів, які тією чи іншою мірою виконують функції планування. Причому для одних із них планові функції можуть бути основним видом діяльності, наприклад для працівників планово-економічного відділу, а для інших працівників (агроном, інженер, бухгалтер тощо) ці функції можуть поєднуватись з іншими видами діяльності. Так, спеціалісти-зоотехніки поряд з виконанням своїх основних функцій займаються перспективним, поточним та оперативним плануванням тваринництва.

Основними видами діяльності плановиків на підприємстві є:

розробка стратегії підприємства і збалансування довго- і короткострокових його цілей. Наприклад, визначити, що важливіше: збільшити свою частку ринку чи підвищити ефективність вкладеного капіталу. Якщо йдеться про рентабельність вкладеного капіталу, то визначити, куди інвестувати нові кошти: у підвищення рентабельності діючого виробництва чи у виробництво нової продукції. Виконуючи цю функцію, плановики виступають у ролі радників, консультантів. Остаточне рішення, пов’язане із затвердженням стратегії, приймає вище керівництво;

здійснення, поряд з іншими спеціалістами, аналізу та оцінки зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. Плановики часто володіють найціннішою інформацією про підприємство;

участь, поряд з менеджерами, у розробці прогнозів щодо майбутнього фірми;

надання порад і консультацій іншим спеціалістам з питань техніки планування;

сприяння розповсюдженню професійних методів планування;

— допомога вищому менеджменту в організації і проведенні навчання, необхідного для того, щоб усі учасники планування були готові до освоєння ефективних нововведень. Плановики повинні прагнути створити атмосферу творчого ставлення працівників до планування свого майбутнього, навчити людей взаємодіяти при цьому.

Корисним для підприємства є залучення консультантів з планування, до обов’язків яких належать:— допомога в підготовці рішень з планування;— навчання і консультування вищого керівництва з питань планування:— поради щодо організації нарад з планування, допомога у підведенні підсумків нарад;—

рекомендації щодо розробки планової документації.

Щоб давати об’єктивну оцінку плануванню, консультант має бути нейтральним стосовно цілей організації і результатів її діяльності. Ним може бути як зовнішній,

так і внутрішній учасник організації (менеджер, працівник). Консультант повинен володіти глибокими і чіткими знаннями теорії і практики внутрішньофірмового планування, викликати повагу і довіру, щоб мати можливість у спірних випадках виконувати функції третейського суду. Внутрішнього консультанта відзначає знання різних сторін життя фірми. Зовнішньому консультантові притаманні багатий і різноманітний досвід планування, однак недоліком співпраці з ним є його обмеженість у часі.

Склад і чисельність служб планування на підприємстві залежать від типу організаційної структури (централізована чи децентралізована), від уявлень про стиль управління. Одним із важливих факторів, що визначають побудову служби планування, є розмір підприємства:

невеликі фірми, не маючи можливості утримувати плановика, що працює на повну ставку, нерідко припускаються помилки, відмовляючись зовсім від його послуг. Доцільніше залучати працівника на неповну ставку, але на певний період часу, пов’язаний зі складанням плану, або ж зовнішнього консультанта з питань планування:

у середніх за розмірами фірмах функції спеціаліста з питань планування виконує один постійний працівник на повній ставці;

на великих підприємствах, як правило, створюються планово-економічні відділи з двох-трьох чоловік, але при цьому спостерігаються різні підходи.

Традиційним є варіант розподілу між ними обов’язків за функціональним принципом: головний економіст, економіст з нормування та оплати праці, економіст із госпрозрахунку.

Перспективним є варіант створення єдиної планово-фінансової служби підприємства, на чолі якої стоїть начальник, маючи двох заступників — з

планування та обліку. Решта працівників колишнього планового відділу і бухгалтерії одержали статус економіста, економіста-бухгалтера і, працюючи за галузевим чи міжгалузевим принципом (рослинницькі, тваринницькі чи рослинницько-тваринницькі, переробні й обслуговуючі виробництва і т. д.), крім зазначених вище функцій беруть на себе ще й функцію бухобліку.

Основними функціями планово-економічного відділу підприємства є:

1.У галузі планування:

-організація і загальне керівництво з розробки проектів перспективних і поточних планів підприємства;

-участь у плануванні виробничо-господарської діяльності структурних підрозділів підприємства;

-обґрунтування внесення відповідних змін у плани підприємств та їхніх підрозділів у разі зміни виробничо-господарської ситуації.

2.У галузі організації планово-економічної роботи:

підготовка необхідних матеріалів для розгляду проектів планів, підсумків роботи підприємства та його підрозділів у різних органах управління підприємством;

організація госпрозрахунку на підприємстві;

організація роботи з нормування та оплати праці, а також з ціноутворення на підприємстві;

організація розробки заходів щодо виконання планів.

3.У галузі аналізу та оперативно-статистичного обліку:

-контроль за виконанням підрозділами підприємства річних та оперативних планів;

-організація і керівництво роботою з комплексного, економічного аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства;

-подання необхідних узагальню вальних матеріалів і довідок за результатами такого аналізу.

4. У галузі методологічної роботи:

-методичне керівництво, розробка форм і документації, порядку і строків планово-

економічної роботи; - вивчення і розповсюдження передового досвіду планово-економічної роботи,

оперативного обліку та аналізу господарської діяльності підприємства та його підрозділів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]