pidpr_d
.pdfвідбувається в органі Пенсійного фонду України за постійним місцем проживання в
10-денний термін від дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця.
Банк, у свою чергу, зобов'язаний відкрити банківський рахунок і протягом трьох днів повідомити про це податкову інспекцію.
За державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата (реєстраційний збір), який становить для громадян-
підприємців — 1,5, а для юридичних осіб — 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За пришвидшену (протягом одного дня) державну реєстрацію
(перереєстрацію) суб'єктів підприємницької діяльності стягується потрійний розмір відповідного реєстраційного збору.
Отже, фірма здійснила державну реєстрацію і внесена до державного реєстру.
Засновникам видані відповідні документи, однак це не привід для відпочинку та розслаблення. Після того, як підприємство набуло статусу юридичної особи,
організаційний період ще триває: відбувається остаточне формування органів управління фірми, розробляється та затверджується організаційна структура функціонування підприємства, виготовляються печатка і штампи, здійснюється відповідне планування підприємницької діяльності тощо.
Наявність печаток і штампів для підприємця, як суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи, не є обов'язковою умовою ведення підприємницької діяльності, крім підприємців, які зареєструвалися платниками податку на додану вартість. Двозначний запис у Господарському кодексі про необхідність засвідчення договорів підписами і печатками сторін інколи стає причиною потреби у виготовленні печатки фізичною особою — підприємцем.
Якщо ж підприємець вирішив мати печатку чи штампи, то потрібно вдатися до послуг спеціалізованих штемпельно-граверних майстерень, що виготовляють їх.
Перед тим як звернутися до цих майстерень, необхідно попередньо отримати дозвіл органу МВС.
Для отримання дозволу на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів підприємець має звернутися до міського або районного органу внутрішніх справ за місцем своєї державної реєстрації
Особисто або через уповноважених осіб до органу внутрішніх трав подають такі документи:
♦ заяву, де вказують:
а) кількість печаток та штампів, які передбачається виготовити;
б) вперше чи ні мають бути виготовлені печатки та штампи (якщо не вперше,
то вказують підставу для виготовлення їх);
в) місце проживання;
г) прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані підприємця, а також особи, яка уповноважена отримати дозвіл оформити замовлення на виготовлення печаток і штампів та подати клопотання до органу внутрішніх справ (якщо отримує дозвіл та подає документи особа, уповноважена підприємцем);
♦копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену нотаріально;
♦два примірники зразків (ескізів) печаток, штампів;
♦копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи —
платника податків; ♦ документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу на
виготовлення печаток і штампів. Таким документом є платіжне доручення або квитанція про внесення коштів у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 грн).
Упродовж 5 робочих днів від дня отримання документів орган внутрішніх справ зобов'язаний видати дозвіл на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів або письмову відмову із зазначенням причин, обумовлених законодавством України.
Формально з 1 липня 2004 року в Україні реєстраційні процедури проводяться за принципом "єдиного вікна", тобто підприємець подає необхідні реєстраційні документи державному реєстратору, а той самостійно проводить державну реєстрацію та реєстрацію у всіх інших державних органах (податковій службі, пенсійному фонді, соціальних фондах).
Проте практика свідчить про неефективність роботи подібних "офісів". Тому рекомендована така етапність реєстрації суб'єкта підприємництва:
1) розробка та реєстрація в нотаріуса установчих документів;
2)відкриття тимчасового рахунку в банку для сплати частини статутного
фонду;
3)реєстрація в державного реєстратора;
4)реєстрація в місцевих статистичних органах;
5)реєстрація в місцевій податковій службі;
6)реєстрація в Пенсійному фонді;
7)реєстрація в "соціальних" фондах;
8)одержання дозволу на виготовлення печаток і штампів місцевого органу Міністерства внутрішніх справ;
9)відкриття постійного рахунку (рахунків) у банку.
Зцього моменту підприємство може здійснювати господарську діяльність,
якщо вона не потребує отримання спеціальних дозволів, погоджень, патентів та
ліцензій.
3.Ліцензування підприємницької діяльності.
Складним і неоднозначним проявом державного втручання в підприємницьку діяльність є її ліцензування. Воно, з офіційної точки зору, має на меті захистити інтереси держави та права споживачів. Однак досить часто ліцензування стає серйозною перепоною в розвитку підприємницьких структур. У розвиток політики дерегуляції кількість ліцензованих видів підприємництва значно скоротилася, однак у практику майже одразу було запроваджено патентування і сертифікацію окремих видів діяльності.
Ліцензія. Окремі види підприємництва, які безпосередньо впливають на здоров'я людей, навколишнє природне середовище та безпеку держави і суспільства,
потребують спеціального дозволу — ліцензії.
Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначені Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від
01.06.2000 р.
Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на заняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню (ст. З Закону).
Ліцензія — це дозвільний документ, що видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади, згідно з яким його власник має право на здійснення певного виду підприємницької діяльності, який потребує такого дозволу. Ліцензуванню підлягають понад 50 видів діяльності,
вичерпний перелік яких наведено у ст. 9 Закону:
♦пошук та експлуатація корисних копалин;
♦ремонт зброї всіх видів;
♦виготовлення і реалізація медикаментів і хімічних речовин;
♦виготовлення пива, вина, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, торгівля
ними;
♦медична та ветеринарна практика;
♦юридичні послуги;
♦створення та утримання гральних закладів, організація азартних ігор;
♦міжнародні транспортні послуги;
♦агентування морського торгового флоту;
♦охоронна діяльність;
♦діяльність, пов'язана з використанням радіоактивних речовин, ядерних матеріалів і джерел іонізуючого випромінювання;
. ♦ видобування дорогоцінних металів і каменів, виготовлення та реалізація виробів із них;
♦будівельні, будівельно-монтажні та будівельно-ремонтні роботи;
♦інші види за затвердженим переліком.
Органами ліцензування, які забезпечують видачу ліцензій на більшість видів господарської діяльності, є центральні органи виконавчої влади. Окремі ліцензії видають обласні державні адміністрації.
Облдержадміністраціям надано право видачі ліцензій на:
•будівельну діяльність
•централізоване водопостачання та водовідведення;
•організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів;
•туристичну діяльність;
•оптову торгівлю насінням.
Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України, а діяльність на підставі ліцензії І, виданої органом, яким є місцевий орган виконавчої влади, — на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Для отримання ліцензії (ст. 10 Закону) подають такі документи:
•заяву встановленого зразка;
•копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчені нотаріально або органом, який видав оригінал документа;
•перелік документів, які додають до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності щодо відповідності організаційних, кваліфікаційних, технологічних та інших вимог, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 756 від 04.07.2001 р.
Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її
видачі у термін не пізніше ніж 10 робочих днів з дати надходження заяви з переліком необхідних документів
(ст. 10 Закону).
На підставі повідомлення органу ліцензування про прийняття рішення про
видачу ліцензії, яке надсилають (видають) заявнику у письмовій формі впродовж
трьох робочих днів з дати прийняття рішення, суб'єкт господарювання сплачує ліцензійний збір.
Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за 3 робочих
дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії (ст. 14 Закону). Термін дії ліцензії не менше ніж 3 роки.
Якщо органом ліцензування є центральний орган виконавчої |
влади, плата за |
видачу ліцензії становить 20 н.м.д.г. (340 грн), або а якщо |
місцевий орган |
виконавчої влади — 15 н.м.д.г. (255 грн). |
|
Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу суб'єкта, які
здійснюватимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії,
видається засвідчена копія ліцензії, плата за її видачу – 1 н.м.д.г. (17 грн.)
За переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії - плата у розмірі 5
н.м.д.г. (85 грн). Підставами для переоформлення ліцензії є ст. 16 Закону.
Ліцензування окремих сфер діяльності — банківської діяльності, надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування каналів мовлення, у сфері електроенергетики, використання ядерної енергії, у сфері інтелектуальної власності, виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами — здійснюється згідно
із спеціальними законами, що регулюють відносини у цих сферах.
Торгівля алкогольними напоями здійснюється тільки за наявності ліцензій.
Ліцензію на торгівлю алкогольними напоями видають, якщо суб'єкт
господарювання:
♦ забезпечив стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно з санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними,
протипожежними та іншими нормами; ♦ має закрите приміщення з торговельним залом площею не менш як 20 м2,
яке обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (
Роздрібна торгівля алкоголем забороняється:
♦ у дрібно-роздрібній мережі, з рук, лотків, на ринках (крім розміщених на них підприємствах громадського харчування);
♦у необладнаних і непристосованих для зберігання і продажу Приміщеннях;
♦особами, які не досягли 18 років;
♦особам, які не досягли 18 років;
♦у приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров'я;
♦у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, які здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
♦у місцях проведення спортивних змагань;
♦з торгових автоматів;
♦ в інших місцях, визначених органами місцевого самоврядування.
Окремо встановлено, що річна плата за ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами становить 50 тис. грн, щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівцю алкогольними напоями на кожне місце торгівлі — 4 тис. грн, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі— 2 тис. грн, а на території сіл і селищ, за винятком розташованих у межах території міст — 500 грн на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і 250 грн — на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Ліцензія може бути анульованою у разі:
♦виявлення свідомо недостовірних даних у заяві на отримання ліцензії або доданих документах;
♦передавання ліцензії іншому суб'єкту підприємництва;
♦скасування державної реєстрації суб'єкта підприємництва;
♦повторного грубого порушення ліцензійних умов.
До суб'єктів господарювання за проведення господарської діяльності без ліцензії застосовують фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, установлених законом. Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, є вичерпним, і не може підлягати «розширеному» трактуванню. Контроль за видачею ліцензій здій снює Ліцензійна палата, за переліком ліцензованих видів діяльності — Держкомпідприємництва (Державний комітет з регулятивної політики і підприємництва).
Тести для перевірки знань
1)Які засновницькі документи підтверджують статус юридичної особи?
а) статут підприємства.
б) підприємницька угода.
в) організаційно-правова форма.
г) установчий договір.
2)Що таке офіційно зареєстрований документ, регламентуючий діяльність юридичної особи?
а) угода (договір).
б) статут.
в) установчий договір.
г) оренда.
3)Чим є угода, яка укладається між двома або декількома засновниками щодо створення підприємства (фірми) певним шляхом?
а) договором.
б) статутом.
в) установчим договором.
г)орендою.
4)Коли установчий договір набирає сили?
а) з моменту його підписання всіма засновниками фірми.
б) з моменту державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
в) з моменту відкриття рахунку у банку.
5)Що таке сукупність грошових коштів та майна, яка необхідна для організації та початку функціонування фірми?
а) майно засновників фірми.
б)статутний фонд фірми.
в) резервний фонд фірми.
г) страховий фонд фірми.
6)Який мінімальний обсяг статутного фонду встановлений для акціонерного товариства?
а) 100 мінімальних заробітних плат.
б) 625 мінімальних заробітних плат.
в) 750 мінімальних заробітних плат.
г)250 мінімальних заробітних плат.
д)1500 мінімальних заробітних плат.
7)Який мінімальний обсяг статутного фонду встановлений для всіх господарських товариств (крім акціонерного товариства)?
а) 100 мінімальних заробітних плат.
б) 625 мінімальних заробітних плат.
в) 750 мінімальних заробітних плат.
г) 1250 мінімальних заробітних плат.
д)1500 мінімальних заробітних плат.
8)Де відбувається державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності?
а) за місцем їх діяльності.
б) за місцем реалізації основної продукції.
в) за місцезнаходженням або за місцем проживання.
г) за будь-якою адресою.
9)У який строк видається свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницькоїдіялі.п
а) протягом п'яти робочих днів.
б) протягом десяти робочих днів.
в) протягом п'ятнадцяти робочих днів.
г) у місячний строк.
10) Яка плата (реєстраційний збір) справляється за державну реєстрацію
(перереєстрацію) суб'єктів підприємницької діяльності?
а) для громадян-підприємців — у розмірі одного для юридичних осіб — у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадин)
б) для громадян-підприємців — у розмірі півтори, для юридичних осіб у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів.
в) для громадян-підприємців — у розмірі двох, для юридичних осіб — у розмірі дванадцяти неоподатковуваних мінімумів.
11)Для початку підприємницької діяльності підприємству потрібен:
а) страховий фонд;
б) кредит банку;
в) статутний фонд;
г) усе перелічене
12)Для всіх господарських товариств спільним є те, що вони діють на основі:
а) статуту та установчого договору;
б) установчого договору;
в) статуту;
г) бізнес-плану.
13)Ознаками, що є спільними для статуту і установчого договору є:
а)мета складання і використання
б) структура
в) юридична сила
г) процедура затвердження
д) взаємозалежність