finantial

венчурних капiтальних iнвестицiй (часто вони вказуються як “приватнi капiталовкладення”).

•Що робити акцiї бiльш ринковими i полегшити оцiнювання: той факт, що акцiї легше оцiнити, допомагає в успадкуваннi та обчисленнi податку на прирiст капiталу. Через те, що акцiї є бiльш ринковими та легше оцiнюються, акцiонери будуть знаходити акцiї бiльш корисним засобом покриття власної заборгованостi. Компанiї, що котируються, часто використовують власнi акцiї, щоб запропонувати цiльовим акцiонерам компанiї покупку контрольного пакету. Котированi акцiї значно бiльш ефективнi для цiєї цiлi. Деякi компанiї пропонують службовцям схеми з акцiями, щоб допомогти мотивувати штат. Такi схеми будуть бiльш привабливими, якщо акцiї котируються.

Пропонування для продажу (за фiксованою цiною)

Звичайним методом для одержання котирування на фондовiй бiржi та одночасного залучення нових грошей є пропонування для продажу. В пропонуваннi для продажу за фiксованою цiною заздалегiдь визначеної кiлькостi акцiй (або iнших цiнних паперiв), пропонування здiйснюється для усiєї спiльноти за конкретною цiною.

Замiсть того, щоб продавати акцiї безпосередньо спiльнотi, компанiя або iснуючi акцiонери продають акцiї емiсiйнiй установi. Емiсiйна установа тодi стає вiдповiдальною за вiдкритий продаж акцiй. Для цього емiсiйна установа робить андеррайтинг емiсiї. Емiсiйна установа зазвичай є частиною iнвестицiйного банку. Її роль через андеррайтинг при пропонуваннi для продажу – дiяти подiбно до професiйних консультантiв, що оглядають процес у цiлому та координують дiяльнiсть iнших професiйних консультантiв.

83

Календарний план пропонування для продажу

За рiк до пропонування Емiсiйна установа намагатиметься забезпечити те, щоб попереднi коментарi, що з’являтимуться у пресi, були сприятливими. Компанiї буде потрiбно пiдготуватися до пропонування, наприклад, змiною свого меморандуму, щоб зробитися вiдкритою компанiєю з обмеженою вiдповiдальнiстю.

Тижнi, що передують емiсiї У цей перiод емiсiйна установа буде давати поради щодо цiн, якi мають бути встановленi. Традицiя – бути досить консервативними у цiноутвореннi нової емiсiї. Остаточна цiна не буде встановленою доти, доки не опублiковано формальний проспект (об’яву) про випуск.

Випуск проспекту Якщо цiну пропонування встановлено, то проспект (або список учасникiв) публiкується. Проспект, або, по-iншому, заява про пропонування, публiкується принаймнi в однiй газетi нацiонального масштабу та може доступним через iншi iнформацiйнi канали. Проспект мiстить значну частку iнформацiї про компанiю та її дiяльнiсть, фiнансовий стан, причини емiсiї та людей, що беруть участь в емiсiї. Обов’язок професiйних консультантiв – розкрити вiдповiдну iнформацiю. Проспект також мiстить реєстрацiйну форму (заяву).

Заява Типово заяви публiки про купiвлю цiнних паперiв можуть бути зробленi протягом перiоду часу близько тижня пiсля випуску проспекту. Зазвичай кiлькiсть заяв перевищуватиме розмiр емiсiї на момент закриття пропозицiї. У таких випадках емiсiйна компанiя має визначити основу розмiщення, тобто те, яким чином визначати тих, чиї пропозицiї прийматимуться повнiстю, тих, чиї пропозицiї вiдхилятимуться, та тих, чиї пропозицiї скорочуватимуться.

Пропонування для продажу через тендер

Пропонування для продажу через тендер подiбне до пропонування для продажу за фiксованою цiною. Однак, замiсть залучення заяв за конкретною цiною, емiсiйна установа залучає учасникiв до тендеру, що визначатиме число акцiй, якi вони готовi купити, та цiну, яку вони готовi сплатити.

84

Пiсля закриття пропозицiї емiсiйна установа визначить єдину цiну виконання. Це може бути найвища цiна, за якою всi цiннi папери можуть бути розмiщеними. Проте, буде обрано нижчу цiну, якщо це необхiдно, щоб забезпечити достатню рiзноманiтнiсть акцiонерiв. Заявки усiх заявникiв, якi пропонували щонайменше цiну виконання, буде прийнято. Усi заявники, що мали успiх, сплачуватимуть цiну виконання, незважаючи на те, наскiльки бiльшу цiну вони замовляли. Заяви, у яких вказано цiну, що менша за цiну виконання, буде вiдхилено.

Пiльговi методи отримання лiстингу

Пропонування для пiдписки Подiбне до пропонування для продажу. Воно здiйснюється, як правило, за фiксованою цiною, але може вiдбуватися через тендер. Проте не вся емiсiя вiдбувається через андеррайтинг, компанiя продає свої акцiї безпосередньо спiльнотi. При цьому компанiя, що випускає акцiї, несе (принаймнi частку) ризику недостатньої пiдписки. Навiть якщо немає андеррайтингу, зазвичай емiсiйна установа все ж братиме участь як консультант випуску.

Розмiщення (або конкурентнi розмiщення) Найпростiший та найдешевший метод здiйснення малих випускiв вiдомий як

розмiщення (плейсiнг), або конкурентне розмiщення. Емiсiйна установа спочатку купує цiннi папери у компанiї.

Потiм вона звертається до iнституцiональних iнвесторiв, таких, як пенсiйнi фонди та органiзацiї страхування життя безпосередньо. Цiннi папери пропонуються установам, радше нiж на вiдкритий ринок публiцi.

Впровадження Впровадження, або iнтродукцiя не включає продажу жодних акцiй. Воно просто означає, що iснуючi акцiї будуть в майбутньому котируватися на фондовiй бiржi. Для повного лiстингу 25 % акцiй мають перебувати у вiдкритому володiннi, тобто частка “вiльно плаваючих” акцiй, виключаючи стратегiчне володiння у фiлiалах або спiльне володiння, повинна становити принаймнi 25 % вiд випущених акцiй. Фондова бiржа дозволяє впровадження лише у разi, коли цi вимоги вже виконано.

85

Роль андеррайтингу Андеррайтинг завжди застосовують при пропонуваннi для продажу. Андеррайтинг також може бути використаним для iнших типiв випуску акцiй. Андеррайтинг є формою захисту вiд ризику неуспiшної емiсiї.

Перелiчимо основнi етапи андеррайтингу.

1.Радше нiж брати на себе ризик не впоратися iз продажем усiх акцiй i залученням достатньої суми грошей, компанiя здiйснить продаж усiх акцiй за узгодженою цiною емiсiйнiй установi. Компанiя оплачуватиме гонорар емiсiйнiй установi. Або, у разi пропонування для продажу, гонорар може бути включеним у рiзницю мiж цiною, за якою продано акцiї емiсiйнiй установi, та цiною, за якою емiсiйна установа продає їх спiльнотi.

2.Емiсiйна установа бере на себе ризик, що не всi акцiї будуть проданi. Проте емiсiйна установа не бажатиме брати на себе ризик повнiстю. Емiсiйна установа влаштовуватиме субандеррайтинг. В обмiн на комiсiйнi субандеррайтери погоджуються взяти частку акцiй, що не проданi спiльнотi.

3.Емiсiї оцiнюються таким чином, щоб вони були успiшними. Емiсiйна установа опiкується тим, щоб не перевищити цiну емiсiї. Головний ризик, з яким стикаються андеррайтери, є несподiвана подiя, що трапляється мiж угодою прийняття андеррайтингу та датою закриття пропонування для продажу.

4а. Повнiстю пiдписана емiсiя: емiсiя вiдбувається та є повнiстю пiдписаною. Емiсiйна установа та субандеррайтери матимуть андеррайтерський прибуток рiвним до їхнiх андерайтерських комiсiйних мiнус адмiнiстративнi витрати.

4б. Частково пiдписана емiсiя: емiсiя вiдбувається, але не всi акцiї продано. Андеррайтери та субандеррайтери отримують гонорари/комiсiйнi, але вони також мають оплатити всi акцiї, що не були проданi.

86

Емiсiї, зробленi вже котированою компанiєю

Випуски нових акцiй Випуски нових акцiй трапляються, коли компанiя пропонує подальшi акцiї за даною цiною iснуючим акцiонерам пропорцiйно до iснуючої в них власностi. За вимогами фондової бiржi, коли компанiя бажає залучити бiльше капiталу через подальший випуск акцiй, вона зобов’язана запропонувати новi акцiї iснуючим акцiонерам. Це є частиною прав акцiонеру.

Цiна буде з дисконтом вiд поточної цiни акцiї. Основними результатами успiшної емiсiї є:

•створюються новi акцiї;

•до компанiї надходять додатковi грошi;

•загальна цiна компанiї в цiлому має збiльшитися через надходження додаткових грошей;

•цiна за акцiю буде спадати у залежностi вiд розмiру дисконту та кiлькостi нових акцiй, що випущено.

Цiлi випускiв нових акцiй З перспектив компанiї стають зрозумiлими цiлi залучення бiльшої кiлькостi грошей. Причини потреби в бiльшiй кiлькостi грошей дуже рiзнi. Реакцiя ринку цiнних паперiв на окремi випуски нових акцiй буде дуже сильно залежати вiд причин емiсiї.

Календарний план для випуску нових акцiй За декiлька тижнiв перед випуском нових акцiй, компанiя обговорює можливiсть емiсiї з консультантами. Компанiї часто полюбляють робити випуски нових акцiй, коли ринок на пiдйомi, тому що це залучає бiльше грошей за даних витрат.

Компанiя публiкує документ про порядок пропонування, що пояснює, чому вiдбувається випуск нових акцiй. Акцiонери тодi надсилають листи про попередню участь, та акцiї починають продаватися без прав (тобто при продажу акцiї всi права та привiлеї за нею залишаються за продавцем). Самi права також можуть бути проданими. Акцiонерам надається три тижнi або бiльше для прийняття пропозицiї або продажу їхнiх “неоплачених прав” (nil-paid rights, привiлей акцiонерiв на купiвлю акцiй нового випуску з дисконтом).

87

кiлькiсть нових акцiй

Вплив на цiну акцiї Ринкова капiталiзацiя задається як

ринкова капiталiзацiя = P × кiлькiсть акцiй,

де P є цiною акцiї.

Перед випуском нових акцiй цiна акцiї визначається як

P = ринкова капiталiзацiя.

кiлькiсть акцiй Цiною за акцiю пiсля випуску нових акцiй є

P = початкова ринкова капiталiзацiя + додаткова вартiсть.

Щоб визначити цiну акцiї без прав, необхiдно оцiнити компоненту додаткової вартостi у попереднiй рiвностi.

Факторами, включеними у додаткову вартiсть, є:

+кiлькiсть нових грошей, залучених випуском нових акцiй;

−витрати емiсiї;

±змiна у вартостi, що базується на переглянутому ринковому сприйняттi компанiї та призначення грошей, якi вкладатимуться.

Коли лише перший з трьох наведених вище факторiв розглядається при спробах обчислити цiну акцiй пiсля нового випуску, то це вiдомо як пiдрахунок теоретичної цiни акцiї без прав.

Теоретична цiна P0 є середньозваженим значенням P, тобто цiни акцiй перед випуском нових акцiй, та цiни Q, за якою акцiї

пропонуються в новому випуску. Точнiше, якщо випуск вiдбувається за схемою “m нових акцiй на кожнi n iснуючих”, то

P0 = nP + mQ . n + m

Оскiльки новi акцiї пропонуються з дисконтом, цiна акцiї без прав буде нижчою за початкову цiну акцiї.

Хоч статтi видаткiв легко включити у пiдрахунок, неможливо точно обчислити реакцiю ринку. Часто цiна акцiї пiсля випуску нових акцiй негайно буде падати нижче теоретичної середньозваженої цiни.

88

Можливi дiї акцiонерiв Може бути декiлька причин, за якими акцiонер вирiшує не використовувати права, такi, як вiдсутнiсть грошей або небажання пiдсилювати свою участь у компанiї. У цих випадках акцiонери можуть продавати свої права. Те, що вони продаватимуть – це їхнi неоплаченi права. Теоретична ринкова вартiсть неоплачених прав є рiзницею мiж цiною акцiй без прав та цiною акцiй нового випуску, тобто

P0 − Q = n(P − Q) . m + n

Андеррайтинг випуску нових акцiй Для випускiв нових акцiй андеррайтинг не є обов’язковим, зокрема, якщо новi акцiї пропонуються з великим дисконтом. Однак в бiльшостi випадкiв андеррайтинг вiдбувається.

Перевагою для компанiї-емiтента мати емiсiю з андеррайтингом є те, що це напевно залучить бажану кiлькiсть додаткових грошей. Проте компанiї можуть уникнути потреби у андеррайтингу емiсiї встановленням цiни пропозицiї, що є дуже низькою порiвняно з ринковою цiною.

Бонуснi емiсiї Бонусна емiсiя (iнодi вона називається капiталiзацiйною) – це емiсiя, при якiй компанiя надає вiльнi акцiї всiм звичайним акцiонерам пропорцiйно до їхнього iснуючого володiння. Вiд акцiонерiв нiякої оплати не вимагається.

Основнi наслiдки бонусної емiсiї є такими:

•створюються новi акцiї;

•нiяких грошей не надходить;

•базова вартiсть компанiї в цiлому не змiнюється;

•цiна акцiї зменшується пропорцiйно збiльшенню кiлькостi акцiй;

•загальна вартiсть власностi кожного iнвестора лишається незмiнною;

•резерви акцiонерiв в балансовому звiтi конвертуються в акцiонерний капiтал (звiдси назва – капiталiзацiйна емiсiя).

89

Мета бонусної емiсiї Аргументи на користь бонусної емiсiї переважно псiхологiчнi.

Ринковiсть: бiльша кiлькiсть акцiй з меншою цiною покращує ринковiсть.

Щось з нiчого: акцiонерам може сподобатися iдея отримати додатковi акцiї, якi не потрiбно оплачувати. Звiдси назва “бонусна емiсiя”.

Минула прибутковiсть: бонусна емiсiя може вiдбутися тiльки якщо iснують достатнi резерви для капiталiзацiї. Це означає, що бонусна емiсiя частiше пов’язана з успiшними компанiями, котрi збудували значнi резерви з залишкiв прибуткiв. Успiшнiсть означає, що бонусна емiсiя можлива, тобто до бонусної емiсiї вдаються, щоб неявно повiдомити про успiшнiсть.

Майбутня довiра: мiнiмальна цiна, за якою може вiдбуватися випуск нових акцiй, є номiнальною цiною акцiї. Проте випуски нових акцiй вiдбуваються з дисконтом. Тому випуски нових акцiй можливi, якщо поточна цiна акцiй вища за номiнальну цiну. Бонусна емiсiя зменшує цiну акцiї. Тому за допомогою бонусної емiсiї можна знизити здатнiсть компанiї до майбутнiх випускiв нових акцiй. Таким чином, якщо директори компанiї вирiшують мати випуски нових акцiй, вони повиннi бути впевненими у майбутнiх перспективах компанiї.

Зростаючi дивiденди: Деякi компанiї зазвичай роблять невеликi бонуснi емiсiї (наприклад, 1 нова акцiя до 10 iснуючих) i зберiгають тi самi дивiденди на акцiю. В цих випадках бонусна емiсiя призводить до пiдвищення дивiдендiв або є його знаком.

Бiльш прийнятна ставка дивiдендiв: якщо дивiденди виражено як частину номiнальної вартостi, то цифри можуть здаватися надмiрними. Це може вести до несприятливої реакцiї суспiльства або проблеми зi службовцями, якi вiдчувають, що дивiденди занадто високi. Цього можна уникнути через бонусну емiсiю.

Статус довiреної особи: вимогою Закону про компанiї є те, що компанiя мусить мати мiнiмум випущеного акцiонерного капiталу у 1 млн фунтiв для того щоб дiяти як довiрена особа. Бонусна емiсiя конвертує резерви в акцiонерний капiтал i таким чином дозволяє компанiї виконувати цю вимогу.

90

Недолiки Витрати компанiї: Перед компанiєю постануть адмiнiстративнi витрати на емiсiю нових акцiй та iнформування акцiонерiв.

Витрати iнших: Кожного разу, коли потрiбно зареєструвати розмiр дивiдендiв або цiн акцiй, наприклад, для iнвестицiйних дослiджень або пiдрахунку податку на прирiст капiталу, виникає потреба позбутися штучного впливу бонусної емiсiї.

Вплив на цiну акцiї З теоретичних мiркувань, бонусна емiсiя n нових акцiй на m старих знижує цiну акцiї з P до величини

P × m m+ n .

Тут припускається, що ринок повнiстю байдужий до бонусної емiсiї. Реальнi змiни в цiнi акцiї можуть бути незначними у той чи iнший бiк, їх можна оцiнити наступним чином

•вони можуть дещо пiдвищитися, якщо переможуть психологiчнi фактори, або

•вони можуть дещо впасти, якщо ринок вирiшить, що витрати на емiсiю переважають вигоди.

2.3Вступ до фiнансової звiтностi

2.3.1 Сутнiсть фiнансового облiку

Користувачi

Припускається, що фiнансова звiтнiсть має чотири групи користувачiв:

•особи, що iнвестують в акцiї, тобто наявнi та потенцiйнi акцiонери;

•кредитори, як довгостроковi, так короткостроковi;

•службовцi;

•дiловi партнери, тобто покупцi та постачальники.

91

Члени кожної з цих чотирьох груп мають природну зацiкавленiсть у фiнансовiй звiтностi:

Iнвестори в акцiї: рiшення про iнвестицiї вимагають iнформацiї про прибутки та рух капiталу. Аналiтики постiйно готують та вдосконалюють прогнози функцiонування. Рiчний звiт забезпечує можливiсть “точного налагодження” цих прогнозiв. Iснуючi власники акцiй також вимагають iнформацiю про операцiї, санкцiонованi дирекцiєю, з метою нагляду.

Кредитори: рiшення про надання позики включають вимiрювання ризику дефолта. Позичальник бажає знати, чи може бiзнес виробити досить готiвки для виплати боргу. Позичальник також буде бажати впевненостi в тому, що бiзнес має адекватну базу активiв, щоб виконати свої зобов’язання у випадку неплатоспроможностi. Для цього угода про позику часто мiстить обмежувальнi зобов’язання, що базуються на облiкових показниках.

Службовцi: їм цiкаво, чи буде пiдприємство здатним стабiльно сплачувати зарплати i гарантувати зайнятiсть. (Проте, можливiсть використання облiкової iнформацiї тут обмежена.)

Дiловi партнери: Дiловi партнери зацiкавленi у безперебiйностi продажiв (покупцi) та придбання матерiалiв i послуг (постачальники). Їхнi iнтереси тому подiбнi до iнтересiв власникiв акцiй. Вони можуть також використовувати облiкову iнформацiю, намагаючись дiзнатись про внутрiшнi питання цiноутворення та торговельну полiтику компанiї.

Рiчний звiт великої компанiї буде тому мати широке коло читачiв. На додаток до “природних” користувачiв, описаних вище, фiнансова звiтнiсть також вивчається:

•урядовими установами (особливо податковою iнспекцiєю);

•конкурентами;

•потенцiйними хижаками – компанiями-поглиначами.

Вiдносини мiж менеджментом компанiї та рiзними користувачами, вказаними вище, можуть бути складними. В кращому разi, є вiрогiдним певний степiнь недовiри. Наприклад, власники акцiй можуть турбуватися тим, що директори дiятимуть в їхнiх власних iнтересах, навiть коли це буде шкiдливо для компанiї.

92