- •Глава і
- •10 Глава I
- •12 Глава і
- •§ 2. Система конституційного права
- •Глава I
- •§ 3. Поняття, ознаки та види норм конституційного права
- •20 Глава I
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •III. За характером обов'язковості приписів, що в них міс тяться:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VI. За дією в часі:
- •VII. За сферою застосування:
- •§ 4. Реалізація норм конституційного права. Тлумачення норм конституційного права
- •Глава I
- •§ 5. Прогалини та аналогія в конституційному праві
- •§ 6. Джерела конституційного права: поняття, ознаки, види
- •28 Глава I
- •Глава I
- •§ 7. Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб'єкти, об'єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення
- •Глава I
- •II. За змістом:
- •III. За формою:
- •IV. За часом дії:
- •36 Глава і
- •§ 8. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, види
- •40 Глава I
- •42 Глава I
- •§ 9. Колізії в конституційному праві
- •§ 9. Колізії в конституційному праві
- •Глава I
- •Контрольні питання та завдання
- •Глава I Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава II
- •Основи вчення про конституцію
- •§ 1. Поняття конституції, її функції та властивості
- •Глава II
- •Глава II
- •§ 2. Поняття, структура та ознаки конституціоналізму
- •Глава II
- •§ 3. Форма і структура конституцій. Класифікація конституцій
- •59 Глава II
- •Глава II
- •III. За формою правління:
- •64 Глава II
- •65 Основи вчення про Конституцію
- •§ 5. Загальна характеристика Конституції Автономної Республіки Крим
- •68 Глава II
- •Глава II
- •§ 6. Правова охорона Конституції України
- •Глава II
- •Глава II
- •Глава II
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •78 Глава II
- •Глава III
- •80 Глава III
- •Глава III
- •Глава III
- •§ 2. Поняття та принципи державного ладу України. Механізм та основні функції Української держави
- •87 Глава III
- •Глава III
- •Глава III
- •§ 3. Поняття, сутність, основні принципи та система суспільного ладу України
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •93 Основи конституційного ладу України
- •Глава IV
- •96 Глава IV
- •§ 2. Поняття громадянства і належність до громадянства України
- •Глава IV
- •§ 3. Принципи громадянства України
- •10Б Глава IV
- •§ 4. Порядок набуття та припинення громадянства
- •України. Повноваження державних
- •Органів, які беруть участь у вирішенні
- •Питань громадянства
- •118 Глава IV
- •120 Глава IV
- •122 Глава IV
- •124 Глава IV
- •§ 5. Конституційно-правовий статус іноземців,
- •Осіб без громадянства, біженців,
- •Закордонних українців та іммігрантів
- •В Україні. Право притулку в Україні
§ 8. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, види
Конституційно-правова відповідальність є важливим елементом забезпечення правової охорони Конституції.
Конституційно-правова відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності, тому їй властиві ознаки, які характеризують юридичну відповідальність у цілому, а саме:
відповідальність є наслідком правопорушення;
вона пов'язана із реалізацією санкцій, встановлених у нормах права.
Водночас конституційно-правова відповідальність характеризується такими специфічними ознаками:
вона спрямована на правову охорону Конституції України;
вона часто межує з політичною відповідальністю, але по-м пічний характер цієї відповідальності проявляється тільки щодо тих суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із здійсненням політичної влади: Президент України, Кабінет Міни грів України, Верховна Рада України, народні депутати, по-/іітнчні партії тощо2;
не існує єдиної процедури застосування цього виду відповідальності. Практично кожен захід конституційно-правової пі дповідальності має свій особливий порядок її призначення та
ішконання3.
()тже, конституційно-правова відповідальність — це передбачений нормами конституційного права вид соціальної та юридичної відповідальності, що існує у сфері конституційно-право-пих відносин, характеризується наявністю специфічних суб'єк-
' Кі/гпафин О. Е. Зазнач, праця. — С. 377—384.
•' Майданчик О. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підста-им. суб'єкти // Право України. - 2001. - № 2. - С 93. ' Кутафий О. Е. Зазнач, праця. — С. 401.
40 Глава I
тів, механізму реалізації та санкцій і полягає у примусовому перетерплюванні заходів впливу за протиправне діяння (ретроспективний аспект) та у відповідальному стані зобов'язаного суб'єкта (позитивний аспект), є найважливішою гарантією реалізації та захисту конституції.
Слід мати на увазі, що терміни «конституційно-правова відповідальність», «державно-правова відповідальність» та «конституційна відповідальність» є тотожними, на відміну від таких понять, як «конституційна відповідальність» та «відповідальність за порушення норм конституційного права». Так, у тій частині, під якою розуміють конституційну відповідальність за порушення конституційних норм узагалі, ці поняття збігаються. Однак, оскільки порушення норм конституційного права породжує не тільки власне конституційну, а й відповідальність, передбачену іншими галузями права, поняття відповідальності за порушення норм конституційного права є ширшим1.
Конституційно-правова відповідальність класифікується за різними критеріями. Але найбільш важливим, з точку зору розуміння сутності цього виду відповідальності, можна вважати класифікацію на позитивну (активну, проспективну) конституційно-правову відповідальність, тобто відповідальність, що виникає до протиправного вчинку та існує щодо дій у теперішньому та майбутньому, зумовлюючи правомірну поведінку суб'єктів права, та ретроспективну (негативну) відповідальність, що настає за вчинення правопорушення.
Позитивну юридичну відповідальність дослідники сприймають неоднозначно, однак дедалі частіше визнають, що вона має місце в конституційному праві, але сфера її застосування дуже обмежена. Позитивною (тобто такою, що існує до правопорушення) може бути лише правова відповідальність державних органів та посадових осіб. Позитивна відповідальність є правовим станом, що включає відповідальність за що-небудь (за належне виконання покладених обов'язків, ефективність та доцільність роботи) та перед ким-небудь (втілюється у правових відносинах підзвітності-підконтрольності, в яких беруть участь
1 Наливайко Л. Проблеми визначення поняття, специфічних ознак та функцій конституційної відповідальності у сучасній конституційній теорії // Право України. - 1999. - № 10. - С 45-48.
Конституційне право — галузь національного права України 41
дві сторони). Наприклад, відповідно до ст. 118 Конституції України голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам ішконавчої влади вищого рівня. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делего-ваних їм відповідними районними чи обласними радами.
Ця відповідальність настає з моменту отримання державними органами та посадовими особами державно-владних повно-
пажень.
Позитивна та ретроспективна відповідальність у конституції! йому праві тісно пов'язані. Так, позитивна відповідальність І н оглядається як етап оцінки, внаслідок якої може настати одна її форм відповідальності ретроспективної; ретроспективна кон-і і иіуційна відповідальність для зазначених вище суб'єктів на-і гає лише у тому випадку, якщо не спрацював механізм позитивної підповідальності1.
Зупинимося на розгляді конституційної відповідальності у ретроспективному аспекті. її підставами є:
нормативні підстави, тобто ті законодавчі акти, в яких передбачені можливості та умови притягнення до даного виду від-ппмідальності;
фактичні підстави, тобто юридичний факт неправомірної по-ік дійки у конституційно-правовій сфері.
('лід наголосити, що застосування конституційно-правової шлпоиідальності неможливе без установлення тієї норми пра-и.і, н якій передбачені її підстави. Якщо ж таку норму встанови-і п неможливо, має йтися про політичну, а не про конституційно правову відповідальність. Так, відставка уряду може бути заходом конституційної відповідальності, коли вона відбувається 1.1 неналежне виконання урядом своїх обов'язків, так і заходом ПОЛІТИЧНИМ, коли уряд звільняється з метою подолання політич-
і фИЗИ, що виникла у державі (іноді відставка уряду може
i>vїй як заходом політичної, так і конституційної відповідальні" її)2.
1 ЧврвЯЦОва А. «Позитивний» аспект конституційної відповідальності: ниянвченкя змісту// Право України. — 2000. — № 12. — С. 95. Наливайко Л. Зазнач, праця. — С. 48—49.