- •Глава і
- •10 Глава I
- •12 Глава і
- •§ 2. Система конституційного права
- •Глава I
- •§ 3. Поняття, ознаки та види норм конституційного права
- •20 Глава I
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •III. За характером обов'язковості приписів, що в них міс тяться:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VI. За дією в часі:
- •VII. За сферою застосування:
- •§ 4. Реалізація норм конституційного права. Тлумачення норм конституційного права
- •Глава I
- •§ 5. Прогалини та аналогія в конституційному праві
- •§ 6. Джерела конституційного права: поняття, ознаки, види
- •28 Глава I
- •Глава I
- •§ 7. Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб'єкти, об'єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення
- •Глава I
- •II. За змістом:
- •III. За формою:
- •IV. За часом дії:
- •36 Глава і
- •§ 8. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, види
- •40 Глава I
- •42 Глава I
- •§ 9. Колізії в конституційному праві
- •§ 9. Колізії в конституційному праві
- •Глава I
- •Контрольні питання та завдання
- •Глава I Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава II
- •Основи вчення про конституцію
- •§ 1. Поняття конституції, її функції та властивості
- •Глава II
- •Глава II
- •§ 2. Поняття, структура та ознаки конституціоналізму
- •Глава II
- •§ 3. Форма і структура конституцій. Класифікація конституцій
- •59 Глава II
- •Глава II
- •III. За формою правління:
- •64 Глава II
- •65 Основи вчення про Конституцію
- •§ 5. Загальна характеристика Конституції Автономної Республіки Крим
- •68 Глава II
- •Глава II
- •§ 6. Правова охорона Конституції України
- •Глава II
- •Глава II
- •Глава II
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •78 Глава II
- •Глава III
- •80 Глава III
- •Глава III
- •Глава III
- •§ 2. Поняття та принципи державного ладу України. Механізм та основні функції Української держави
- •87 Глава III
- •Глава III
- •Глава III
- •§ 3. Поняття, сутність, основні принципи та система суспільного ладу України
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •93 Основи конституційного ладу України
- •Глава IV
- •96 Глава IV
- •§ 2. Поняття громадянства і належність до громадянства України
- •Глава IV
- •§ 3. Принципи громадянства України
- •10Б Глава IV
- •§ 4. Порядок набуття та припинення громадянства
- •України. Повноваження державних
- •Органів, які беруть участь у вирішенні
- •Питань громадянства
- •118 Глава IV
- •120 Глава IV
- •122 Глава IV
- •124 Глава IV
- •§ 5. Конституційно-правовий статус іноземців,
- •Осіб без громадянства, біженців,
- •Закордонних українців та іммігрантів
- •В Україні. Право притулку в Україні
§ 5. Прогалини та аналогія в конституційному праві
Прогалини в праві — це прогалини у змісті чинного права щодо факторів суспільного життя, які знаходяться у сфері правового регулювання.
Наявність прогалин у праві тісно пов'язана з проблемою аналогії.
Розрізняють:
аналогію закону, тобто застосування норми права до випадків, що нею не передбачені, однак аналогічні випадкам, які регулюються цією нормою;
аналогію права, тобто застосування для вирішення відповідного питання загальних засад та принципів правового регулювання, що притаманні певній галузі права.
У конституційному праві можливе застосування як аналогії закону, так і аналогії права, що зумовлено традиційно слабкою деталізованістю його положень, а також порівняно невеликим досвідом застосування новітніх законів. Крім того, відповідно
1 Кутафин О. Е. Зазнач, праця. — С 157—160.
Конституційне право — галузь національного права України 27
до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Однак сфера застосування аналогії в конституційному праві не може бути безмежною, зокрема коли:
очевидно можна встановити норму, що належить до питання, яке вирішується;
правові норми становлять винятки із загального порядку правового регулювання або містять спеціальну вказівку на те, що вони застосовуються лише у випадках, установлених у законі;
у процесі вирішення питання може бути усунуто прогалину в праві;
у нормах містяться вирази на зразок «та інші», «в аналогічних випадках», оскільки в цьому разі має місце точне застосування норм такого роду і про поширення на аналогічні випадки не може йтися1.
§ 6. Джерела конституційного права: поняття, ознаки, види
У конституційному праві джерело права — це нормативний акт, в якому містяться конституційно-правові норми. Іноді це поняття називають формою права, але термін «джерело права» більш зручний для використання і традиційний для світової юриспруденції, тоді як поняття «форма права» менш вдале, оскільки має багато значень2.
Джерела конституційного права України характеризуються загальними (тобто притаманними для джерел інших галузей права) та спеціальними юридичними ознаками.
До загальних ознак джерел конституційного права України можна віднести такі:
ці джерела видаються в межах повноважень відповідних суб'єктів правотворчості;
вони мають відповідати нормативним положенням актів, що видані вищестоящими суб'єктами правотворчості;
1 Кутафин О. Е. Зазнач, праця. — С. 136—147.
2 Кутафин О. Е. Зазнач, праця. — С. 165.
28 Глава I
3) нормативний акт набуває загальнообов'язкової сили, як правило, за умови його оприлюднення або через іншу форму доведення до відома виконавців.
До спеціальних ознак джерел конституційного права України належать ознаки, за якими джерела цієї галузі права відмежовуються від джерел інших галузей права:
за своєю сутністю джерела конституційного права об'єктивно відображають волю Українського народу (як на загальнодержавному, так і на локальному рівні) та політику держави і безпосередньо виражають зміст владних відносин у суспільстві та державі;
за змістом джерела конституційного права мають загальнообов'язковий характер для всіх суб'єктів конституційно-правових відносин і є основою для формування інших галузевих джерел права;
за формою об'єктивації джерела конституційного права є зовнішньою формою вираження об'єктивно існуючих конституційно-правових норм;
за суб'єктами правотворчості конституційно-правові норми можуть бути встановлені чи санкціоновані виключно суб'єктами конституційної правотворчості: Українським народом, державою чи суб'єктами місцевого самоврядування.
Множинність джерел конституційного права передбачає необхідність їх класифікації, що здійснюється за певними критеріями. /. За сутністю:
джерела, що є безпосереднім волевиявленням усього Українського народу — акти всеукраїнського референдуму (первинні);
ті, що є волевиявленням держави та органів державної влади (похідні);
волевиявлення територіальних громад та інших суб'єктів місцевого самоврядування.
//. За змістом (за юридичною силою):
конституційні акти (Конституція України, акти всеукраїнського референдуму щодо внесення змін до Конституції України);
законодавчі акти (розрізняють: конституційні, органічні, звичайні закони та особливі різновиди законів (закони про регламенти, чинні міжнародні договори України), декларації, акти, конституційні договори).
Конституційне право — галузь національного права України 29
При цьому слід мати на увазі, що у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. № 12-рп/98г визначено, що терміном «законодавство» охоплюються: закони України; чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; укази Президента України; декрети та постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції та законів
України.
Перелік питань, що визначаються та встановлюються виключно законами України, передбачений ст. 92 Конституції України. Так, виключно законами України визначаються:
права та свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;
громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;
права корінних народів і національних меншин;
порядок застосування мов;
засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку;
основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;
правовий режим власності;
правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;
засади зовнішніх відносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;
засади регулювання демографічних та міграційних процесів;
засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації;
1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. З ст. 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміна «законодавство») від 09.07.1998 р. № 12-рп/98 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 32 (27.08.98). - Ст. 1209.
зо
Глава І
• організація і діяльність органів виконавчої влади, основи дер жавної служби, організації державної статистики та інфор матики;
• територіальний устрій України;
судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури;
засади місцевого самоврядування;
статус столиці України; спеціальний статус інших міст;
основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку;
правовий режим державного кордону;
правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;
організація і порядок проведення виборів і референдумів;
організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України;
засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Виключно законами України встановлюються:
• Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та ін вестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утво рення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;
порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;
одиниці ваги, міри і часу; порядок установлення державних стандартів;
порядок використання і захисту державних символів;
державні нагороди;
військові звання, дипломатичні ранпі та інші спеціальні звання;
державні свята;
Конституційне право — галузь національного права України 31
• порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального. Законом України оголошується амністія. Особливим різновидом законів є закони України про внесення змін до Конституції України, порядок прийняття яких регламентується розділом XIIIКонституції України.
Частиною 1ст. 9Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Відповідно до ч. 2ст. 19Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004р. встановлено принцип примату міжнародного права в Україні, згідно з яким, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, закріплено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору;
3) підзаконні акти (постанови та інші нормативно-правові акти Верховної Ради України, нормативні укази Президента України, нормативні постанови Кабінету Міністрів України та нормативно-правові акти центральних органів виконавчої вла ди, рішення Центральної виборчої комісії та територіальних ви борчих комісій, акти реагування Уповноваженого Верховної Ра ди України з прав людини, нормативно-правові акти колишніх СРСРтаУРСРтощо);
4) локальні!акти (нормативно-правові акти Автономної Рес публіки Крим та суб'єктів місцевого самоврядування). Норми, що містяться в актах місцевого самоврядування, є загальнообо в'язковими та гарантованими з боку держави, тобто мають влас тивості правових норм.
Джерела конституційного права за змістом являють певну ієрархію, нижні ланки якої не можуть суперечити верхнім.
///. За формою вираження: закони, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України тощо.
IV. За територією дії:
1) загальнодержавні акти, що діють на всій території України (закони, постанови Верховної Ради України, укази Президента України тощо);