§ 5. Прогалини та аналогія в конституційному праві

Прогалини в праві — це прогалини у змісті чинного права щодо факторів суспільного життя, які знаходяться у сфері пра­вового регулювання.

Наявність прогалин у праві тісно пов'язана з проблемою аналогії.

Розрізняють:

аналогію закону, тобто застосування норми права до випад­ків, що нею не передбачені, однак аналогічні випадкам, які регу­люються цією нормою;

аналогію права, тобто застосування для вирішення відпо­відного питання загальних засад та принципів правового регу­лювання, що притаманні певній галузі права.

У конституційному праві можливе застосування як аналогії закону, так і аналогії права, що зумовлено традиційно слабкою деталізованістю його положень, а також порівняно невеликим досвідом застосування новітніх законів. Крім того, відповідно

¹ Кутафин О. Е. Зазнач, праця. — С 157—160.

Конституційне право — галузь національного права України 27

до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів дер­жавної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Однак сфера застосування аналогії в конституційному пра­ві не може бути безмежною, зокрема коли:

1. очевидно можна встановити норму, що належить до пи­тання, яке вирішується;

2. правові норми становлять винятки із загального порядку правового регулювання або містять спеціальну вказівку на те, що вони застосовуються лише у випадках, установлених у законі;

3. у процесі вирішення питання може бути усунуто прога­лину в праві;

4. у нормах містяться вирази на зразок «та інші», «в анало­гічних випадках», оскільки в цьому разі має місце точне засто­сування норм такого роду і про поширення на аналогічні випад­ки не може йтися¹.

§ 6. Джерела конституційного права: поняття, ознаки, види

У конституційному праві джерело права — це нормативний акт, в якому містяться конституційно-правові норми. Іноді це поняття називають формою права, але термін «джерело пра­ва» більш зручний для використання і традиційний для світо­вої юриспруденції, тоді як поняття «форма права» менш вдале, оскільки має багато значень².

Джерела конституційного права України характеризують­ся загальними (тобто притаманними для джерел інших галузей права) та спеціальними юридичними ознаками.

До загальних ознак джерел конституційного права України можна віднести такі:

1. ці джерела видаються в межах повноважень відповідних суб'єктів правотворчості;

2. вони мають відповідати нормативним положенням актів, що видані вищестоящими суб'єктами правотворчості;

¹ Кутафин О. Е. Зазнач, праця. — С. 136—147.

² Кутафин О. Е. Зазнач, праця. — С. 165.

28 Глава I

3) нормативний акт набуває загальнообов'язкової сили, як правило, за умови його оприлюднення або через іншу форму доведення до відома виконавців.

До спеціальних ознак джерел конституційного права Украї­ни належать ознаки, за якими джерела цієї галузі права відме­жовуються від джерел інших галузей права:

1. за своєю сутністю джерела конституційного права об'єк­тивно відображають волю Українського народу (як на загально­державному, так і на локальному рівні) та політику держави і безпосередньо виражають зміст владних відносин у суспільстві та державі;

2. за змістом джерела конституційного права мають загально­обов'язковий характер для всіх суб'єктів конституційно-право­вих відносин і є основою для формування інших галузевих дже­рел права;

3. за формою об'єктивації джерела конституційного права є зовнішньою формою вираження об'єктивно існуючих конститу­ційно-правових норм;

4. за суб'єктами правотворчості конституційно-правові нор­ми можуть бути встановлені чи санкціоновані виключно суб'єк­тами конституційної правотворчості: Українським народом, дер­жавою чи суб'єктами місцевого самоврядування.

Множинність джерел конституційного права передбачає необ­хідність їх класифікації, що здійснюється за певними критеріями. /. За сутністю:

1. джерела, що є безпосереднім волевиявленням усього Україн­ського народу — акти всеукраїнського референдуму (первинні);

2. ті, що є волевиявленням держави та органів державної влади (похідні);

3. волевиявлення територіальних громад та інших суб'єктів місцевого самоврядування.

//. За змістом (за юридичною силою):

1. конституційні акти (Конституція України, акти всеук­раїнського референдуму щодо внесення змін до Конституції України);

2. законодавчі акти (розрізняють: конституційні, органічні, звичайні закони та особливі різновиди законів (закони про рег­ламенти, чинні міжнародні договори України), декларації, акти, конституційні договори).

Конституційне право — галузь національного права України 29

При цьому слід мати на увазі, що у Рішенні Конституційно­го Суду України від 09.07.1998 р. № 12-рп/98^г визначено, що терміном «законодавство» охоплюються: закони України; чин­ні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; укази Президента України; декрети та постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції та законів

України.

Перелік питань, що визначаються та встановлюються ви­ключно законами України, передбачений ст. 92 Конституції України. Так, виключно законами України визначаються:

• права та свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;

• громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;

• права корінних народів і національних меншин;

• порядок застосування мов;

• засади використання природних ресурсів, виключної (мор­ської) економічної зони, континентального шельфу, освоєн­ня космічного простору, організації та експлуатації енерго­систем, транспорту і зв'язку;

• основи соціального захисту, форми і види пенсійного забез­печення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;

• правовий режим власності;

• правові засади і гарантії підприємництва; правила конкурен­ції та норми антимонопольного регулювання;

• засади зовнішніх відносин, зовнішньоекономічної діяльнос­ті, митної справи;

• засади регулювання демографічних та міграційних процесів;

• засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єд­нань громадян, засобів масової інформації;

¹ Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлу­мачення ч. З ст. 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлума­чення терміна «законодавство») від 09.07.1998 р. № 12-рп/98 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 32 (27.08.98). - Ст. 1209.

зо

Глава І

• організація і діяльність органів виконавчої влади, основи дер­ жавної служби, організації державної статистики та інфор­ матики;

• територіальний устрій України;

• судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової екс­пертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнан­ня і слідства, нотаріату, органів і установ виконання пока­рань; основи організації та діяльності адвокатури;

• засади місцевого самоврядування;

• статус столиці України; спеціальний статус інших міст;

• основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку;

• правовий режим державного кордону;

• правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон над­звичайної екологічної ситуації;

• організація і порядок проведення виборів і референдумів;

• організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України;

• засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є зло­чинами, адміністративними або дисциплінарними правопо­рушеннями, та відповідальність за них.

Виключно законами України встановлюються:

• Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та ін­ вестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утво­ рення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;

• порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування під­розділів збройних сил інших держав на території України;

• одиниці ваги, міри і часу; порядок установлення державних стандартів;

• порядок використання і захисту державних символів;

• державні нагороди;

• військові звання, дипломатичні ранпі та інші спеціальні звання;

• державні свята;

Конституційне право — галузь національного права України 31

• порядок утворення і функціонування вільних та інших спе­ціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального. Законом України оголошується амністія. Особливим різновидом законів є закони України про вне­сення змін до Конституції України, порядок прийняття яких регламентується розділом XIIIКонституції України.

Частиною 1ст. 9Конституції України встановлено, що чин­ні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законо­давства України. Відповідно до ч. 2ст. 19Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004р. встановлено принцип примату міжнародного права в Україні, згідно з яким, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, закріплено інші правила, ніж ті, що пе­редбачені у відповідному акті законодавства України, то засто­совуються правила міжнародного договору;

3) підзаконні акти (постанови та інші нормативно-правові акти Верховної Ради України, нормативні укази Президента України, нормативні постанови Кабінету Міністрів України та нормативно-правові акти центральних органів виконавчої вла­ ди, рішення Центральної виборчої комісії та територіальних ви­ борчих комісій, акти реагування Уповноваженого Верховної Ра­ ди України з прав людини, нормативно-правові акти колишніх СРСРтаУРСРтощо);

4) локальні!акти (нормативно-правові акти Автономної Рес­ публіки Крим та суб'єктів місцевого самоврядування). Норми, що містяться в актах місцевого самоврядування, є загальнообо­ в'язковими та гарантованими з боку держави, тобто мають влас­ тивості правових норм.

Джерела конституційного права за змістом являють певну ієрархію, нижні ланки якої не можуть суперечити верхнім.

///. За формою вираження: закони, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України тощо.

IV. За територією дії:

1) загальнодержавні акти, що діють на всій території Украї­ни (закони, постанови Верховної Ради України, укази Прези­дента України тощо);