§ 5. Конституційно-правовий статус іноземців,

Осіб без громадянства, біженців,

Закордонних українців та іммігрантів

В Україні. Право притулку в Україні

Поняття «іноземець» у нормативних актах і правовій літе­ратурі вживається у двох значеннях.

У широкому значенні до іноземців відносять як осіб, котрі не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підда­ними) іншої держави або держав, так і осіб, яких жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадяни­ном (тобто осіб без громадянства, або апатридів (аполідів).

Однак за законодавством України поняття «іноземець» вжи­вається у вузькому значенні, відповідно до якого іноземець — це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадя­нином (підданим) іншої держави або держав. Такий підхід вва­жається найбільш вдалим, оскільки за своїм статусом іноземці та особи без громадянства відрізняються тим, що:

1. особи без громадянства не користуються захистом з боку будь-якої держави;

2. у іноземця стан перебування у громадянства певної дер­жави є постійним, тоді як у особи без громадянства — тимча­совим.

У ст. 26 Конституції України ці поняття також розмежову­ються через вживання словосполучення «іноземці та особи без громадянства».

Спільне у правовому статусі зазначених категорій осіб по­лягає у тому, що як іноземці, так і особи без громадянства, що

Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні 127

перебувають в Україні на законних підставах, користуються ти­ми самими правами і свободами, а також несуть такі самі обо-п'язки, як і громадяни України, — за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (ч. 1 ст. 26 Конституції України).

Відповідно до ст. З Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 р. зі змінами і доповненнями іноземці та особи без громадянства можуть:

1. іммігрувати в Україну на постійне проживання;

2. прибути для працевлаштування на визначений термін;

3. тимчасово перебувати на її території.

При цьому положення цього Закону не зачіпають установ­лених законодавством України і міжнародними договорами України привілеїв та імунітетів, які надаються співробітникам дипломатичних представництв та працівникам консульських установ іноземних держав в Україні, а також іншим особам.

Сукупність прав та обов'язків іноземців, що встановлюєть­ся законодавством держави при обов'язковій відповідності нор­мам міжнародного права, прийнято називати правовим режи­мом (правовим статусом).

Розрізняють такі види правових режимів іноземців.

Національний режим означає надання іноземним громадя­нам майже того самого обсягу прав, що й громадянам держави, що випливає зі змісту ч. 1 ст. 26 Конституції України, цитовано вище. Застереження щодо реалізації іноземцями окремих прав (здебільшого політичних) не вважаються дискримінаційними, оскільки спрямовані на забезпечення національної безпеки дер­жави.

До основних прав і свобод іноземців та осіб без громадянства Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без гро­мадянства» відносить:

• право на інвестиційну та підприємницьку діяльність;

• право на трудову діяльність;

• право на відпочинок;

• право на охорону здоров'я;

• право на соціальний захист;

• право на житло;

• майнові та особисті немайнові права;

• право на освіту;