- •Глава і
- •10 Глава I
- •12 Глава і
- •§ 2. Система конституційного права
- •Глава I
- •§ 3. Поняття, ознаки та види норм конституційного права
- •20 Глава I
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •III. За характером обов'язковості приписів, що в них міс тяться:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VI. За дією в часі:
- •VII. За сферою застосування:
- •§ 4. Реалізація норм конституційного права. Тлумачення норм конституційного права
- •Глава I
- •§ 5. Прогалини та аналогія в конституційному праві
- •§ 6. Джерела конституційного права: поняття, ознаки, види
- •28 Глава I
- •Глава I
- •§ 7. Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб'єкти, об'єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення
- •Глава I
- •II. За змістом:
- •III. За формою:
- •IV. За часом дії:
- •36 Глава і
- •§ 8. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, види
- •40 Глава I
- •42 Глава I
- •§ 9. Колізії в конституційному праві
- •§ 9. Колізії в конституційному праві
- •Глава I
- •Контрольні питання та завдання
- •Глава I Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава II
- •Основи вчення про конституцію
- •§ 1. Поняття конституції, її функції та властивості
- •Глава II
- •Глава II
- •§ 2. Поняття, структура та ознаки конституціоналізму
- •Глава II
- •§ 3. Форма і структура конституцій. Класифікація конституцій
- •59 Глава II
- •Глава II
- •III. За формою правління:
- •64 Глава II
- •65 Основи вчення про Конституцію
- •§ 5. Загальна характеристика Конституції Автономної Республіки Крим
- •68 Глава II
- •Глава II
- •§ 6. Правова охорона Конституції України
- •Глава II
- •Глава II
- •Глава II
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •78 Глава II
- •Глава III
- •80 Глава III
- •Глава III
- •Глава III
- •§ 2. Поняття та принципи державного ладу України. Механізм та основні функції Української держави
- •87 Глава III
- •Глава III
- •Глава III
- •§ 3. Поняття, сутність, основні принципи та система суспільного ладу України
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •93 Основи конституційного ладу України
- •Глава IV
- •96 Глава IV
- •§ 2. Поняття громадянства і належність до громадянства України
- •Глава IV
- •§ 3. Принципи громадянства України
- •10Б Глава IV
- •§ 4. Порядок набуття та припинення громадянства
- •України. Повноваження державних
- •Органів, які беруть участь у вирішенні
- •Питань громадянства
- •118 Глава IV
- •120 Глава IV
- •122 Глава IV
- •124 Глава IV
- •§ 5. Конституційно-правовий статус іноземців,
- •Осіб без громадянства, біженців,
- •Закордонних українців та іммігрантів
- •В Україні. Право притулку в Україні
Глава II
Основи вчення про Конституцію
75
5) за формою:
абстрактний контроль,що означає перевірку конституцій-ності акта або норми без зв'язку із конкретною справою. Попередній контроль може бути тільки абстрактним. Причому в деяких державах питання про конституційність може бути поставлене за власною ініціативою органу конституційного контролю (Австрія, Франція);
конкретний (інцидентний) контроль, що здійснюється у зв'язку із конкретною, найчастіше судовою, справою, при вирішенні якої підлягає застосуванню певна норма або акт, що оспорюється з точки зору конституційності. Він —завжди наступний;
індивідуальний контроль, за якого індивід, об'єднання громадян, юридичні особи наділені правом подавати до конституційного суду скарги про порушення своїх прав і свобод законами, іншими нормативно-правовими актами, судовими рішеннями (сьогодні не застосовується в Україні);
6) за обсягом:
повний контроль, що охоплює всю систему суспільних відносин, урегульованих конституцією;
частковий контроль, який поширюється лише на певні сфери таких відносин (права людини і громадянина, відносини з приводу територіального устрою тощо);
7) за змістом:
формальний контроль, за якого перевіряється дотримання конституційних вимог та умов щодо видання акта;
матеріальний контроль, що передбачає перевірку відповідності змісту акта положенням конституції.
Так, відповідно до ч. 1ст. 152Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України (матеріальний контроль), або якщо було порушено встановлену Конституцією України процедуру їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності (формальний контроль). А відповідно до ст. 15Закону України «Про Конституційний Суд України» підставою для ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правового акта повністю чи в окремій частині є також перевищення конституційних повноважень при його прийнятті (додаткова підстава для формального контролю);
8) з точки зору зворотної сили:
контроль extunc,за якого рішення про визнання неконституційності має зворотну силу, і норма або акт, визнані неконституційними, вважаються недійсними з самого початку: з моментуїх видання або набрання чинності конституційно-правовою нормою, якій вони суперечать;
контроль exnunc,коли рішення про неконституційність дійсне тільки на майбутнє, а всі колишні наслідки дії неконституційної норми або неконституційного акту залишаються в силі1. Так, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (тобто закріплюється правило ex nunc).
У деяких країнах (наприклад, у США)існують особливості дії рішень органів спеціального конституційного контролю з точки зору їх зворотної сили: судові рішення, в яких визнаються неконституційними певні правові акти або їх окремі положення, мають зворотний характер, але лише стосовно сторін у спра-ііі. Винятком є законодавчі акти, які регулюють питання притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності та відбування покарання за скоєні злочини2.
Ідею про необхідність існування спеціальних органів конституційного контролю сприймають не в усіх демократичних державах. Так, за конституційною теорією Люксембургу, Нідерландів, Фінляндії, Швеції, оскільки парламент посідає вище місце у системі державних органів, то над ним не може стояти жоден інший орган, що здійснював би конституційний контроль. Тому тільки парламент вправі вирішувати питання про долю закону, що суперечить конституції. При цьому у Швеції, Фін-'іяндії, Канаді парламент та уряд вправі попередньо проконсультуватися у спеціальному органі або у Верховному Суді, аби
1 Класифікацію конституційного контролю див. за: Маклаков В. В. Зазнач, праця. - С. 92-93; Колесова Н. С. Механизмы защити прав и свобод человека и гражданина в зарубежных государствах // Права человека: Учебник / і >іи ред. Е. А. Лукашева. — М.: НОРМА (Издательская группа НОРМА-111ІФРА-М), 2001. - С. 410-413.
•' Черняк Є. В. Конституційна юстиція Сполучених Штатів Америки: Авто-рсф дне.... канд. юріїл. наук / КІІУ імені Тараса Шевченка. — К., 2005. - С 12.
76