80 Глава III

оскільки по суті у даному розділі йдеться про засади конститу­ційного ладу. У конституціях Вірменії, Білорусі, Російської Фе­дерації відповідний розділ має назву «Засади конституційного ладу»¹.

Термін «конституційний лад» вживається у багатьох консти­туціях без офіційного визначення цього поняття. Проте це мож­на зробити з аналізу конкретного конституційного тексту².

За суттю конституційний лад являє собою певний тип кон­ституційно-правових відносин, зумовлених рівнем розвитку су­спільства, держави, права. Нинішній конституційний лад Украї­ни за своєю суттю є перехідним, змішаним.

За змістом конституційний лад опосередковує насамперед передбачені і гарантовані Конституцією України державний і суспільний лад, конституційний статус людини і громадянина, систему безпосереднього народовладдя, системи державної вла­ди і місцевого самоврядування, територіальний устрій, основи національної безпеки та інші важливі інститути конституційно-правових відносин України.

За формою конституційний лад являє собою систему основ­них організаційних і правових форм суспільних відносин, перед­бачених Конституцією України, і є ліберально-демократичним.

Існуючий конституційний лад України, передбачений Кон­ституцією України, характеризується такими загальними прин­ципами: суверенністю, демократизмом, гуманізмом, реальністю, системністю, науковою обґрунтованістю, історизмом, наступніс­тю, програмним характером, гарантованістю.

Суверенність конституційного ладу полягає у такому.

1. Відповідно до ст. 5 Конституції України право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

2. Конституційний лад установлюється конституцією, а то­му її прийняття вважається пріоритетним правом народу. Чин­на Конституція України прийнята Верховною Радою України від імені Українського народу. Правом уносити зміни до всіх

¹ Фрицький О. Ф. Зазнач, праця. — С. 95.

² Шаповал В. М. Конституційний лад // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С Шемшученко та ін. - К.: Укр. енцикл., 2001. - т. 3. - С 279-280.

Основи конституційного ладу України 81

розділів Конституції України наділена Верховна Рада Украї­ни (саме реалізовуючи дане право 08.12.2004 p., Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Кон­ституції України»). Однак, щодо змін до розділів І, III, XIII, то остаточне їх затвердження має здійснюватися на всеукраїнсько­му референдумі, який призначає Президент України (ст. 156 Конституції України). Це положення конкретизує вимогу ч. З ст. 5 Конституції України, за якою право визначати і змінювати конституційний лад належить виключно народу України, оскіль­ки саме розділ І Конституції України визначає основи консти­туційного ладу України.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Консти­туційного Суду України від 05.10.2005 р. № б-рп/2005¹ поло­ження ч. З ст. 5 Конституції України «право визначати і зміню­вати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадови­ми особами» треба розуміти так, що тільки народ має право без­посередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати кон­ституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII. Належне виключно народові право визначати і змінювати конституційний лад в Україні не може бути привла­снене у будь-який спосіб державою, її органами або посадовими особами. Відповідно до абз. 4 п. 4.1 мотивувальної частини зга­даного Рішення народ як носій суверенітету і єдине джерело вла­ди може реалізувати своє право визначати конституційний лад В Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїн­ському референдумі.

У Зверненні Президента України до Верховної Ради Украї­ни від 09.02.2006 р. пропонується створити Конституційну ко-

¹ Рішення Конституційного Суду України (у справі за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ч. 1 ст. 103 Конституції України в контексті положень її ст. 5, 156 та за кон­ституційним зверненням громадян Галайчука Вадима Сергійовича, Подгорної Вікторії Валентинівни, Кислої Тетяни Володимирівни про офіційне тлума­чення положень частини 2,3,4 ст. 5 Конституції України) (справа про здійс­нення влади народом) від 05.10.2005 р. № 6-рп/2005 // Урядовий кур'єр. — 2005. - 19 жовтня.

82