Виконання арифметичних дій над двійковими числами.
Додавання
0+0=0 Приклад: 11101(2)
1+0=1 + 111(2)
0+1=1 100100(2)
1+1=10
Віднімання
0-0=0 Приклад: 100100(2)
1-0=1 - 111(2)
1-1=0 11101(2)
10-1=1
Множення
0*0=0 Приклад: 11101(2)
0*1=0 * 111(2)
1*0=0 11101
1*1=1 +11101
11101___
11001011(2)
Виконання арифметичних дій над числами в різних системах числення.
Виконати арифметичні дії над числами в різних системах числення через двійкову систему числення:
1B2(16) + 127(10) = X(8)
1B2(16)= 000110110010(2)
1
27(10)
8
-8__ 15 8 127(10)= 177(8) = 001111111(2)
47-8 1
-40 7
7
c) 000110110010(2)
d) 1000110001(2)=
1061(8)
+
001111111(2)1 0 6 1
1000110001(2) не вистачає двох символів до тріади, тому можна дописати два нулі на початку числа
Відповідь: 1061(8)
2. 253(10) – 63(8) = X(16)
a) 2
53(10)8
-24__ 31 8 253(10)= 375(8)= 011111101(2)
13-24 3
-8 7
5
b) 63(8)= 110011(2)
c)
011111101(2)
d)
11001010(2)=CA(16)
- 110011(2)
11001010(2) C A
Відповідь: CA(16)
3. 53(8) * A6(16) = X(10)
a) 53(8)= 101011(2)
b)A6(16)= 10100110(2)
c) 10100110(2)
d) 1101111100010(2)=15742(8)
* 101011(2)
10100110 1 5 7 4 2
+ 10100110
10100110
10100110______
1101111100010 (2)
e) 15742(8)= 1*84+5*83+7*82+4*81+2*80 = 4096+5*512+7*64+4*8+2=4096+2560+448+32+2= 7138(10)
Відповідь: 7138(10)
Програмування мовою pascal Загальні відомості про pascal. Алфавіт мови.
Паскаль - це один з найпростіших мов, але далеко не один із самих слабких. Вивчати будемо Turbo Pascal 7.0 - отож на ньому можна написати будь-яку програму, що прийде в голову. По можливостях він не уступає ні СИ, ні якому іншому. На Паскалі можна написати програмну оболонку (типу Norton Commander), іграшку (типу Quake) або операційну систему (типу MS-DOS). Програми на Turbo Pascal пишуться тільки для платформи MS-DOS, але ніяк не залежать від конфігурації комп'ютера. Головною вимогою до комп'ютера є тільки лише те, щоб він був IBM PC-сумісний, що природно, якщо на ньому встановлений MS-DOS.
Перша програма на Паскалі.
Що ж, почнемо з мінімуму. Припустимо, що вам знадобилося написати програму, що реалізує додавання двох чисел. Коротше, треба зробити C = A + B;
Тепер по кроках визначимо, що необхідно для створення цієї програми.
1. Нам необхідно в деяке число C занести значення, що буде дорівнює сумі чисел А и В. Для таких цілей у Паскалі існує поняття змінної. (Це начебто ікса в математику). Змінна служить для зберігання якого-небудь значення й має власне ім'я. Це ім'я їй необхідно призначити - воно може складатися тільки з:
латинських літери (A..Z);
цифр (0..9) (!!! але не може починатися із цифри !!!);
символів підкреслюючи "_";
І не може містити:
Російських літер;
Будь-яких розділових знаків, таких як крапка, кома, знак оклику, знак;
Спеціальних символів, які перебувають над цифрами на клавіатурі. Це "~", "#", "$", "%" й інші.
От приклади імен змінних:
primer1; _primer; Primer; _pr_; my_name_is_Edik;
Ще уточнення - ім'я змінної може бути будь-якої довжини, що не перевищує 250 символів. Також не враховується регістр букв, тобто змінні з іменами Primer й pRiMe будуть розглядатися як одна.
Необхідно завести змінні С, А, В. (Не забувайте, всі літери латинські). Ясно, змінні заведемо й призначимо їм ім'я. Що ж таке тип змінної.
Тип змінної визначає, що із цієї змінної можна зробити, і із чого вона складається (що в ній міститься). Для кожної змінної визначається її тип.
Навіщо потрібно визначати тип змінної? Наприклад, потрібно, щоб змінна містила рядок символів, наприклад "Здрастуйте!", що ми хочемо вивести на екран як вітання. І крім її ми маємо змінну, утримуюче число, що ми збираємося збільшувати. Зрозуміло, що ми не зможемо скласти число з рядком, тому що цифри із символами складати неможна. Тому ми визначаємо тип цієї змінної як числовий, після чого визначаємо тип змінної, утримуючої рядок як строкової. Тоді Паскаль буде знати, що з якою змінною можна зробити, і при виконанні яких-небудь дій зі змінними визначати їхній тип, після чого або робити дії, або ні, якщо їх зробити неможливо.
Взагалі, у кожної змінної є свій тип. Але як його призначити? Для цього існують різні позначення. Наприклад, тип "число" позначається як Integer, що по-англійському означає "число". Знаючи це, у програмі вказуємо, що змінна типу Integer і можна її складати з іншими, віднімати або множити.
2. Тепер слід додати до змінної A змінну B і помістити результат у змінну С.
Тому що складати можна тільки змінні типу Integer, то необхідно визначити тип всіх трьох змінних як Integer. Зробивши це, можна маніпулювати ними як числами.
Виходячи із усього цього, отримаємо таку програму, у якій реалізуються наступні кроки:
Написати назву програми;
Ввести змінні, тобто A, B, C; і задати їм тип;
Виконати додавання й помістити результат у С;
Програма буде мати такий вигляд:
Program First;
var
A, B, C: Integer;
begin
C := A + B;
end.
Розбір цієї програми по рядках:
Program First; - це заголовок програми. Зовсім необов'язковий, програмісти просто пишуть його для того, щоб якось озаглавити програму. Його добре використовувати для маркування, тобто щоб по ньому визначати, що це за програма. Завжди перебуває в першому рядку програми, якщо його розмістити де-небудь в іншому місці, то це викличе помилку.
var A, B, C: Integer; var - Це і є розділ опису змінних. Треба вводити необхідні змінні й надавати їм певний тип. Отут це й реалізується. Після службового слова var, що повідомляє Паскалю, що почався розділ оголошення змінних, треба розставити всі змінні, і через двокрапку вказати їхній тип. Числа вказуються словом Integer. Тобто: A,B,C: Integer;
begin - це службове слово означає, що почався розділ дій. Саме після нього програма починає своє виконання. По-англійському "begin" - значить "початок". Коли Паскаль зустрічає це слово, він починає виконання програми. У слова begin є завершальна пара - end. Його можна побачити в самому кінці програми. Це слово зовсім протилежне за значенням - тобто воно означає, що виконання програми закінчилося. Саме пара begin - end. і є головною в програмі, між нею перебувають всі дії.
C := A + B; Це і є те, що необхідно було зробити.