4.3 Система законодавства про екологічну безпеку

Екологічні право - область юриспруденції, що законодавчо забезпечує права людини на здорове середовище обитания.

Основний екологічний закон - Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 1 липня 1991 р. включає пункти про екологічні права й обов'язки громадян, про міри, зв'язаних з екологічною безпекою, надзвичайними екологічними ситуаціями.

Не дивлячись на сильну правову базу, поки ще не визначені правові норми практичної дії більшості положень закону.

В останні роки прийнята безліч законів і постанов КМ із питань метрології, стандартизації і сертифікації в області природокористування й охорони навколишнього середовища з метою наближення до світових стандартів.

Основні екологічні закони України:

1. "Про екологічну експертизу"

2. "Про природно-заповідний фонд України"

3. Земельний Кодекс

4. Водяний Кодекс

5. Лісовий Кодекс

6. Закон про надра

7. Закон про використання ядерної енергії і радіаційної безпеки

8. Закон про плату за землю

9. Закон про відходи

10. Закон про зону надзвичайної екологічної ситуації

11. Закон про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру

12. Закон про об'єкти підвищеної безпеки

13. Закон про екологічну мережу.

4.4 Екологічні стандарти і нормативи

Екологічні стандарти - єдині й обов'язкові для всіх об'єктів даного рівня системи норм і вимог, що стосуються відносини до навколишнього середовища.

Є стандарти міжнародні, державні, обласні і стандарти підприємств.

Стандарти по охороні природи поєднуються під загальним номером 17.

Найбільш важливі екологічні нормативи: гранично припустимі концентрації забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі (ГДК), гранично припустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного й іншого шкідливого фізичного впливу на навколишне природне середовище, гранично припустимий зміст шкідливих речовин у продуктах харчування; гранично припустимі викиди в навколишню природне середовище забруднюючих хімічних речовин (ГДВ), рівні шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів, гранично припустимі скидання (ГДС).

Екологічні нормативи повинні відповідати вимогам охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей від негативного впливу його забруднення.

Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньомуй природному середовищі і рівні шкідливих фізичних впливів на неї єдині для всієї території України.

У разі потреби для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних і інших окремих районів можуть установлюватися більш строгі нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин і інших шкідливих впливів на навколишне природне середовище.

Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, Міністерством охорони здоров'я України й інших уповноважених на те державними органами відповідно до законодавства України.

Тема 5 Соціально-політичні і морально-естетичні проблеми соціоекології

Головна мета освіти - не підготувати молодих людей до кар'єри,

а виховати в них повагу до життя

План:

1. Об'єктивна необхідність здійснення екологічної освіти і виховання. Об'єктивна необхідність міжнародного співробітництва в області охорони навколишнего середовища

2. Морально-естетичні аспекти формування екологічної свідомості.

3. Ноосфера - екосфера майбутнього. Закономірність її виникнення та розвитку.