Розв’язання

1. Два горизонтально проекціюючі ребра, що проходять через вершини А и F, укладаємо в допоміжну горизонтально проекціюючу площину.

2. Визначаємо проекції лінії 12 перетину допоміжної площини з заданою площиною (mn).

3. Відзначаємо точки M, P перетину лінії 12 з тими ребрами призми, що були укладені в горизонтально проекуючу площину.

4. Аналогічно знаходимо вершини N,Q на ребрах з двома ребрами, що проходять через вершини В, Е.

5. І, нарешті, застосовуємо спосіб двох ребер для визначення вершин, що залишилися, K, S шуканого шестикутника перетину.

6. Отримані вершини з'єднуємо, оформляючи креслення з урахуванням видимості.

Ще раз відзначимо, що спосіб двох ребер відрізняється від способу граней тим, що допоміжна площина-посередник, проходячи, через два ребра, може, як належати, так і не належати грані багатогранника.

3.2. ПОБУДОВА РОЗГОРТОК ПОВЕРХОНЬ

Для конструювання інженерних геометричних форм із листового матеріалу необхідно вміти будувати розгортки поверхонь цих форм по заданих їх проекціях. На практиці досить вивчити способи побудови розгорток граних поверхонь, а для побудови розгорток кривих поверхонь використовують розгортки вписаної граної поверхні. Точність розгорток кривої поверхні регулюють кількістю граней вписаної граної поверхні.

3.2.1. Спосіб трикутників

Спосіб трикутників (спосіб тріангуляції) можна застосувати однаково успішно для будь-якої поверхні. Сутність цього класичного способу побудови розгорток поверхонь полягає в наступному:

1. Будуємо тріангуляцію поверхні (вписуємо в поверхню багатогранник із трикутними гранями. Багатокутні грані також розбиваємо на трикутники).

2. Визначаємо натуральні довжини усіх сторін одержаних трикутників.

Розгортка складається із чотирьох рівнобедрених

3. трикутників 156 і чотирьох конічних поверхонь

   51234. Способом прямокутного трикутника визначені натуральні величини відрізків 51, 52, 53, 54. Натуральні величини інших сторін трикутників не спотворюються на проекціях. Способом засічок побудовані трикутники, що визначають розгортку четвертої частини перевідника.

   Рис. 4.Побудова розгортки перевідника від круглого отвору (вгорі) до квадратного отвору (внизу).

   Б удуємо трикутники із натуральних довжин сторін, стикуючи їх відповідним способом, формуючи розгортку поверхні.

3.2.2. Спосіб розкатки

Для побудови розгорток призм, ребра яких не спотворюються на проекціях зручно застосувати спосіб розкатки. Сутність способу розглянемо на прикладі.

Задача.Побудувати розгортку призми, ребра якої

не спотворюються на площинах проекцій.

Рис. 5. Побудова розгортки способом розкатки.

Якщо необхідно побудувати розгортку циліндра, то в нього вписують багатокутну призму, до якої застосовують спосіб розкатки. Отримані точки з'єднують не ламаною, а плавною лекальною лінією.

Достоїнство способу розкатки – простота побудов, недолік – незручність розташування на кресленні (неможливість відділення розгортки від проекцій і зображення розгортки в заданому положенні і в заданому місці креслення). Спосіб нормального перерізу позбавлений цих недоліків, він дозволяє відразу будувати розгортку на листовому матеріалі викрійки, але він вимагає невеликих допоміжних побудов (нормальний переріз призми та його натуральну величину).