- •1.1 Загальномайданчикові питання безпеки праці
- •При падінні предметів з висоти
- •(Канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана
- •Буровибуховим способом на відкритій місцевості
- •В залежності від ступеня інтенсивності руйнувань та умов вибуху
- •Ґрунтів накладними зарядами
- •Шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка; 4 - плита перекриття
- •1 ‑ Заповнення; 2 - стійка; 3 - бортова дошка;
- •Будівельної машини до площини проекції дроту
- •1.1.2 Забезпечення безпечного переміщення вантажів, конструкцій та людей у межах будівельного майданчика
- •Автомобільної дороги до будівель і споруд
- •Навантажувально-розвантажувальних фронтів, біля прохідних і в інших місцях в м
- •1.1.3 Забезпечення організації безпечного складування конструкцій, виробів та матеріалів на будівельному майданчику
- •1.1.4 Вирішення загальномайданчикових питань електробезпеки
- •Вибір дротів і кабелів
- •Жил дротів і кабелів в електропроводках [15]
- •Потужності (cos φ), а також тривалість включення (тв)
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами [15]
- •З гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з алюмінієвими жилами [15]
- •Переносних шлангових легких і середніх, кабелів переносних шлангових важких, шахтних гнучких шлангових, прожекторних і дротів переносних з мідними жилами [15]
- •Pозрахунок і вибір апаратів захисту
- •Напругою до 500 в змінного і постійного струму
- •Однофазного короткого замикання по відношенню до номінального струму спрацьовування апарату захисту к [15]
- •Розрахунок заземлювальних пристроїв
- •Визначення коефіцієнтів сезонності ψ [20]
- •Електричних опорів різних ґрунтів і води [20]
- •Електродів групового заземлювача (кругла сталь, кутики і т. І.) без врахування впливу смуги зв'язку [20]
- •Розрахунок занулення
- •Заземлюючого пристрою з опором 10 Ом
- •Порядок розрахунку:
- •Zт, Ом, масляних трансформаторів по гост 11920-85е
- •Сталевих провідників при змінному струмі (50 Гц). Ом/км [20]
- •Кабелями і дротами з гумовою і пластмасовою ізоляцією з алюмінієвими жилами або одножильними алюмінієвими дротами прокладеними пучком, Ом/км. [15]
- •1.1.5 Загальномайданчикові питання охорони праці при експлуатації будівельних машин і механізмів
- •Підбір і прив'язка вантажопідйомного крана
- •Установка вантажопідйомних машин
- •Межі небезпечних зон Обмеження небезпечних зон обслуговування кранами
- •Вимоги безпеки при установці два і більш за крани на одному шляху крана
- •Улаштування верхньої будови підкранового шляху
- •Улаштування заземлення підкранової колії
- •Обслуговування виносних вантажоприймальних площадок
- •1.2 Загально майданчикові питання виробничої санітарії та гігієни праці
- •1.2.1 Забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями
- •1.2.1.1 Класифікація тимчасових мобільних будівель
- •Побутових городків різної місткості
- •1.2.1.2 Розміщення тимчасових будівель на будівельному майданчику
- •1.2.1.3 Вимоги до складу санітарно-побутових приміщень
- •1.2.1.4 Вимоги до санітарно-побутових приміщень
- •1.2.1.5 Розрахунок санітарно-побутових приміщень
- •По галузях і видах будівництва
- •У тимчасових будівлях (приміщеннях)
- •1.2.1.6 Опалювання, вентиляція і кондиціонування повітря
- •В приміщеннях тимчасових будівель в холодний період року
- •1.2.2 Забезпечення працюючих питною водою
- •В санітарно-побутових приміщеннях
- •1.2.3 Забезпечення необхідної величини освітленості
- •1.3 Загально майданчикові питання пожежної безпеки
- •1.3.1 Забезпечення протипожежних розривів між тимчасовими і постійними будівлями
- •1.3.2 Забезпечення будівельного майданчика необхідними засобами пожежегасіння
- •1.3.2.1 Класифікація пожеж і вогнегасних речовин
- •1.3.2.2 Класифікація стаціонарних установок пожежогасіння
- •Вибір пристосувань і основних варіантів для пожежогасінні
- •Загальна класифікація
- •Класифікація установки водяного і пінного пожежогасіння
- •Класифікація установок порошкового пожежогасіння
- •Класифікація установок газового пожежогасіння
- •Класифікація установок аерозольного пожежогасіння
- •Вимоги до установок пожежогасіння Установки водяного та пінного пожежогасіння
- •За ступенем небезпеки розвитку пожежі в залежності від їх функціонального призначення і пожежного навантаження горючих матеріалів [54]
- •Для приміщень висотою до 10 м
- •Для приміщень 5-7 груп висотою до 10 м
- •Для приміщень висотою від 10 до 20 м
- •1.3.2.3 Протипожежне водопостачання
- •Мережі зовнішнього водопроводу і споруди на них
- •Житлових і суспільних будівель
- •Внутрішній протипожежний водопровід
- •Внутрішній протипожежний водогін
- •1.3.2.4 Первинні засоби пожежогасіння
- •Вогнегасники
- •Позначення вогнегасників
- •Класифікація вогнегасників
- •Вогнегасна здатність вогнегасників
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класу а
- •Вогнегасників за гасінням модельних вогнищ пожежі класу в
- •За гасінням модельних вогнищ пожежі класів а і (або) в
- •Загальні відомості про будову та принципи роботи вогнегасників
- •Водяні вогнегасники
- •Повітряно-пінні вогнегасники
- •Порошкові вогнегасники
- •Вуглекислотні вогнегасники
- •Хладонові вогнегасники
- •Вогнегасники аерозольні
- •Самоспрацьовуючі вогнегасники
- •Визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасінні Оснащення пожежними щитами
- •Немеханізованим інструментом і інвентарем
- •Оснащення вогнегасниками
- •Переносними вогнегасниками
- •Пересувними вогнегасниками
- •Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
- •Різних класів та діапазони температур їх експлуатації
- •Ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожежі класів а та в
- •Повинні бути оснащені переносними вогнегасниками
- •Повинні які повинні бути оснащені пересувними вогнегасниками
- •Належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вуглекислотних вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств
- •Належності вогнегасників для гаражів та автомайстерень
- •Вимоги до розміщення вогнегасників
- •Рекомендації по використанню вогнегасників
- •Вогнегасників залежно від класу пожежі
- •Техніка безпеки при експлуатації вогнегасників
- •Пожежні щити
- •Умовні графічні позначення вогнегасників, установок пожежогасінні і пожежної сигналізації
- •1.3.3 Забезпечення під’їзду пожежних автомобілів на будівельний майданчик
- •1.3.4 Забезпечення протипожежних заходів при складуванні та збереженні горючих та важко горючих речовин, матеріалів та конструкцій
- •1.3.4.1 Матеріальні склади і бази загального призначення
- •1.3.4.2 Вимоги до зберігання і транспортування матеріалів на будівельному майданчику
- •1.3.4.3 Склади лзр та гр
- •1.3.4.4 Склади балонів з газами
- •1.3.4.5 Склади хімічних речовин
- •1.3.4.6 Склади лісопиломатеріалів
- •1.3.5 Забезпечення пожежної безпеки при виконанні газонебезпечних та вогненебезпечних робіт
- •Вогневих робіт від горючих речовин
- •Вимоги при роботі з пожежовибухонебезпечними матеріалами
- •Покрівельні роботи
- •Улаштування утеплювача
- •Робота з тепловипромінюючими установками
- •Зварювальні та різальні роботи
- •Паяльні роботи.
- •Розігрівання (варіння) бітумів та смол
- •Фарбувальні роботи.
- •Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами.
- •Інші будівельно-монтажні роботи
- •Сушка приміщень газовими пальниками інфрачервоного випромінювання і повітронагрівачами.
- •1.3.6 Забезпечення безпечної евакуації працюючих на випадок пожежі Основні положення
- •Евакуація з виробничих будівель.
- •1.3.7 Блискавкозахист будівель і споруд, що зводяться
- •1.3.7.1 Загальні положення
- •1.3.7.2 Зовнішня блискавкозахисна система
- •Блискавкоприймачі
- •Виконуючих функції природного блискавкоприймача
- •Струмовідводи
- •Залежно від рівня захищеності
- •Заземлювачі
- •Вибір блискавковідводів Загальні вимоги
- •Зони захисту одиничних стрижньових блискавковідводів
- •Зони захисту одиничних тросових блискавковідводів
- •Зони захисту подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Подвійного стрижньового блискавковідводу
- •Зона захисту подвійного тросового блискавковідводу
- •Подвійного тросового блискавковідводу
- •1.3.7.3 Захист від вторинних дій блискавки
- •Зони захисту від дії блискавки
- •Екранування
- •З'єднання
- •Більша частина струму блискавки
- •Протікає незначна частина струму блискавки
- •Заземлення
Екранування
Екранування є основним способом зменшення електромагнітних перешкод.
Металева конструкція будівельної споруди використовується або може бути використана як екран. Подібна екранна структура утворюється сталевою арматурою даху, стін, підлоги будівлі, а також металевими деталями даху, фасадів, сталевими каркасами, решітками. Ця екрануюча структура утворює електромагнітний екран з отворами (за рахунок вікон, дверей, вентиляційних отворів, чарунок сітки в арматурі, щілин в металевому фасаді, отворів для ліній електропостачання тощо). Для зменшення впливу електромагнітних полів всі провідні частини об’єкта електрично об'єднуються і з'єднуються з системою блискавкозахисту.
Якщо кабелі проходять між сусідніми об'єктами, заземлювачі останніх з'єднуються для збільшення числа паралельних провідників і зменшення, завдяки цьому, струмів в кабелях. Такій вимозі добре задовольняє система заземлення у вигляді сітки. Для зменшення індукованих перешкод можна використовувати:
- зовнішнє екранування;
- раціональне прокладання кабельних ліній;
- екранування ліній живлення і зв'язку.
Всі ці заходи можуть бути виконані одночасно.
Якщо всередині простору, що захищається, є кабелі, що мають екрани, їх екрани з'єднуються з системою блискавкозахисту на обох кінцях і на межах зон.
Кабелі, що йдуть від одного об'єкта до іншого, по всій довжині укладаються в металеві труби, сітчасті короби або залізобетонні короби з сітчастою арматурою. Металеві елементи труб, коробів і екрани кабелів приєднуються до заземлювальних шин об'єктів. Можна не використовувати металеві короби або лотки, якщо екрани кабелів здатні витримати передбачений струм блискавки.
З'єднання
З'єднання металевих елементів необхідні для зменшення різниці потенціалів між ними, всередині об’єкта, що захищається.
З'єднання металевих елементів і систем, що знаходяться всередині простору, що захищається, і перетинають межі зон блискавкозахисту, виконуються на межах зон. Здійснювати з'єднання слід за допомогою спеціальних провідників, або затискачів і, коли це необхідно, з встановленням ПЗІП.
Всі провідні частини, що входять в об'єкт зовні, з'єднуються з системою блискавкозахисту.
Якщо зовнішні провідні частини, силові кабелі або кабелі зв'язку входять в об'єкт у різних точках і тому є декілька заземлювальних шин, останні приєднуються найкоротшим шляхом до замкнутого контуру заземлення або арматури конструкції і металевого зовнішнього облицювання (при його наявності).
Якщо замкнутого контуру заземлення немає, вказані заземлювальні шини приєднуються до окремих заземлювальних електродів і з'єднуються зовнішнім кільцевим провідником, або розірваним кільцем. Якщо зовнішні провідні частини входять в об'єкт над землею, заземлювальні шини приєднуються до горизонтального кільцевого провідника всередині або зовні стін. Цей провідник, у свою чергу, з'єднується з нижніми провідниками і арматурою.
Провідники і кабелі, що входять в об'єкт на рівні землі, рекомендується сполучати з системою блискавкозахисту на цьому ж рівні. Заземлювальна шина в точці входу кабелів в будівлю розташовується якомога ближче до заземлювача і арматури конструкції, з якими вона сполучена.
Кільцевий провідник з'єднується з арматурою або іншими екрануючими елементами, такими як металеве облицювання, через кожні 5 м. Мінімальний поперечний переріз мідних або сталевих оцинкованих електродів - 50 мм2.
Заземлювальні шини для об'єктів, що мають інформаційні системи, де вплив струмів блискавки передбачається звести до мінімуму, слід виготовляти з металевих пластин з великим числом приєднань до арматури або інших екрануючих елементів.
Перерізи з'єднувальних провідників визначаються згідно з табл. 1.106 і 1.107. Таблиця 1.106 використовується, якщо через провідний елемент протікає більше 25% струму блискавки, а таблиця 1.107 - якщо менше 25%.
Таблиця 1.106 - Перерізи провідників, через які протікає